Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»



Сторінка3/6
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.06 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6
Тема 4: Корупційні схеми у державному секторі економіки та ЖКГ

1 . Вступ. Державний та комунальний сектори економіки

Перед тим, як перейти безпосередньо до розгляду корупційних схем, поширених у державному секторі економіки та ЖКГ, доцільним буде надати офіційне визначення державного та комунального секторів економіки, яке затверджене у діючому законодавстві.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) у 2012 році розробило та затвердило власним наказом Методику визначення державного сектору у складі економіки, яка містить вказані визначення21.

Так, до суб’єктів господарювання державного сектору економіки належать:



  • Суб’єкти, що діють на основі лише державної власності: державні підприємства, у тому числі казенні підприємства, об’єднання державних підприємств та інших організаційно-правових форм та їх дочірні підприємства.

  • Суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків.

  • Суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких становить величину, що забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

До суб’єктів господарювання комунального сектору економіки належать:

  • Суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності: комунальні підприємства та їх дочірні підприємства, засновниками яких є суб’єкти господарювання.

  • Суб’єкти, частка комунальної власності у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків.

  • Суб’єкти, частка комунальної власності у статутному капіталі яких становить величину, що забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Вищевказані суб’єкти господарювання, які відносяться як до державного, так і до комунального сектору економіки, потенційно є привабливими об’єктами корупційних схем, оскільки їм може надаватись значна фінансова допомога з бюджету, що може бути використана неефективно, або самі ці підприємства можуть бути привабливими в плані непрозорої приватизації.

2 . Поширені корупційні схеми у сфері державного сектору економіки та ЖКГ

Аналогічно до корупційних схем, що розглядались у минулому розділі, присвяченому регуляторній політиці, корупційні схеми у даному розділі також взяті з реальної практики громадської антикорупційної експертизи, яка дає можливість структурувати однотипні корупційні ризики у даній сфері.

Водночас, як і у справі з корупційними схемами у сфері регуляторної політики, нижченаведений перелік схем не претендує на абсолютну вичерпність і спрямований лише на допомогу експертам, що планують здійснювати антикорупційну експертизу НПА, щодо орієнтирів для пошуку корупційних ризиків у даній сфері.

До поширених корупційних схем у сфері державного сектору економіки та ЖКГ ми відносимо наступні:



  • Приватизація державних підприємств, що, згідно законодавства, не підлягають приватизації;

  • Надання необґрунтованих пільг чи списання заборгованості державним підприємствам, наближеним до авторів закону;

  • Непрозора процедура оренди чи концесії об'єктів державного та комунального майна;

  • Запровадження додаткових платежів для власників житлових приміщень з непрозорим механізмом використання отриманих коштів.

Розглянемо дані корупційні схеми на прикладі реальних законопроектів, що виносились на розгляд Верховної Ради України VII скликання.

3 . Приватизація державних підприємств, що, згідно законодавства, не підлягають приватизації

Приватизація державних підприємств – це сфера, що апріорі є корупціогенною. Саме тому, будь-який законопроект, що стосується зміни порядку, підстав, переліку державних підприємств, що підлягають приватизації, завжди має бути під пильною увагою експертів, що здійснюють антикорупційну експертизу законопроектів.

Надзвичайно важливим є уважно перевіряти кожну норму та кожне слово, оскільки, іноді, корупційні ризики можуть приховуватись там, де б, начебто, їх не мало бути в принципі. Наступний законопроект демонструє саме приклад такого нахабства з боку його авторів, які вмістили законодавчу колізію буквально в одне речення. Водночас, ризики, які утворювались внаслідок цієї колізії, могли б бути дуже серйозними, оскільки держава ризикувала цілком «законно» втратити свої ключові стратегічні підприємства.

Енергетика є однією з таких галузей, і саме щодо неї буде наступний приклад.



Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності

Номер законопроекту: 3107

Дата реєстрації: 21.08.2013

Автор законопроекту: Кабінет міністрів України (Азаров М.Я.)

Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Колізія в законодавстві

Яким чином може працювати корупційна схема:

До ст. 7 «Повноваження Фонду державного майна України» Закону України «Про управління об’єктами державної власності» додається, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене «крім відчуження такого майна шляхом його приватизації», що містить очевидне протиріччя.

Це протиріччя може бути використане для зловживання Фондом державного майна України щодо приватизації державного майна, яке згідно законодавства не підлягає приватизації, на користь третіх осіб, які зможуть приватизувати стратегічно важливі об’єкти державної власності.

Хто може отримувати корупційну вигоду:

Уповноважені особи Фонду державного майна України.



Хто платитиме корупційні внески:

Приватні особи, які прагнуть приватизувати об’єкти державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема стратегічно важливі державні підприємства.



Ключові негативні наслідки:

  • Втрата для держави об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, зокрема стратегічно важливих державних підприємств.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Безпосередньою жертвою схеми стане власне держава та її інтереси, пов’язані з об’єктами державної власності, що не підлягають приватизації.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: Законопроект містить високий ризик створення корупційної схеми для обходу законодавчої заборони щодо приватизації об’єктів державної власності, приватизація яких заборонена законом.

Рекомендується доопрацювати законопроект шляхом видалення з нього вказаної норми.



Коментар: Як бачимо, у даному випадку в цілях приватизації об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, використовується колізія в законодавстві, яка попри свою очевидність, цілком могла стати причиною значних втрат для держави.

4. Надання необґрунтованих пільг чи списання заборгованості державним підприємствам, наближеним до авторів закону

Державні підприємства вирізняються тим, що можуть користуватись певними неринковими привілеями, пільгами, преференціями від держави, які дуже часто можуть бути об’єктом для корупційних зловживань з боку керівництва даних підприємств або осіб, у тому числі державних чиновників чи народних депутатів, які так чи інакше наближені до даних підприємств.

Саме тому, потрібно дуже уважно ставитись до проектів законів, які передбачають надання певної допомоги, державних гарантій, пільг тощо державним підприємствам, оскільки з великою долею імовірності такі законопроекти можуть нести корупційні ризики.

Наступний приклад демонструє один з таких ризиків:



Проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо НАК "Нафтогаз Україна")

Номер законопроекту: 2476а

Дата реєстрації: 03.07.2013

Автор законопроекту: Кабінет міністрів України (Азаров М.Я.)

Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Широта адміністративного розсуду та дискреційні повноваження.

Яким чином може працювати корупційна схема:

Кабінет міністрів України, при прийнятті законопроекту, отримує право самовільно встановлювати умови надання державних гарантій для НАК «Нафтогаз України», який має кредитні зобовязання перед «Газпромбанком» (Росія), українськими «Ощадбанком», «Укргазбанком», «Укрексимбанком» та іншими.

Водночас, законопроектом пропонується звільнити НАК «Нафтогаз України» від зобов'язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за державними гарантіями та вносити плату за надання державних гарантій, хоче це прямо вимагається законом. Таким чином, НАК «Нафтогаз України» не буде нести жодних ризиків та відповідальності, а весь тягар можливих витрат перекладається на державу, на чому наголошує Головне науково-експертне управління ВРУ.

Створюються передумови для ситуації, коли посадові особи НАК «Нафтогаз України» (за підтримки очільників уряду), попередньо домовившись з представниками певних банків про «відкат», навмисно візьмуть непосильні кредитні зобов’язання, виплачувати які буде держава Україна, а у виграші залишаться банки-кредитори. Крім того, у пресі останнім часом з’являються повідомлення про можливу приватизацію «Укргазбанку», з яким НАК «Нафтогаз України» має кредитні угоди, тобто існує реальний ризик залучення приватних осіб у вказану схему.



Хто може отримувати корупційну вигоду:

  • Посадові особи НАК «Нафтогаз України»;

  • Посадові особи Кабінету міністрів України.

Хто платитиме корупційні внески:

  • Уповноважені особи банків – кредиторів НАК «Нафтогаз України», зокрема «Укргазбанку» (Україна), «Газпромбанку» (Росія) та ін.

Ключові негативні наслідки:

  • Втрати для державного бюджету України за рахунок виплати банкам-кредиторам НАК «Нафтогаз України» суми кредитних зобов’язань НАКу, якщо останній не матиме змогу виплатити їх самостійно (що може бути створено штучно).

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Безпосередньою жертвою стане власне держава, зокрема державний бюджет України.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Законопроект містить високий ризик створення корупційної схеми для «викачування» коштів з державного бюджету України через кредитні зобов’язання НАК «Нафтогаз України» перед окремими банками, враховуючи право Кабміну самовільно встановлювати умови надання державних гарантій для НАКу і звільнення останнього від будь-яких зобов’язань перед державою щодо цих гарантій.

Рекомендується доопрацювати законопроект шляхом уточнення, що надання державних гарантій НАК «Нафтогаз України» здійснюються на загальних умовах, зокрема, платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом, та виключити пункт, що «Умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України».



Коментар: Даний законопроект є практично класичним прикладом того, як під видом необхідності допомогти стратегічним державним підприємствам, яким, безумовно, є НАК «Нафтогаз України», пропонується прямо порушити закон щодо надання майнового забезпечення і плати за державні гарантії цим підприємством з паралельним наданням Кабінету міністрів надзвичайно широких повноважень щодо встановлення умов та порядку такої «підтримки» у вигляді державних гарантій, що в комплексі створює високі корупційні ризики.

5. Непрозора процедура оренди чи концесії об'єктів державного та комунального майна

Тема корупційних зловживань з орендою чи концесією державного та комунального майна також є дуже актуальною в Україні, оскільки отримання в оренду або концесію таких об’єктів, як, наприклад, місцевий водоканал чи тепломережа є досить привабливим з точки зору отримання прибутку, оскільки у більшості випадків таке підприємство є фактично монополістом у населеному пункті.

Законопроект, що розглянутий нижче, стосувався, зокрема, оренди та концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, які також за визначенням є досить прибутковими.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення справжності підпису на документах та вірності копій документів (у частині змін до Закону «Про особливості оренди чи концесії об‘єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності»)

Номер законопроекту: 4405

Дата реєстрації: 12.03.2014

Автор законопроекту: Тігіпко С.Л., народний депутат України, член фракції Партії регіонів; Фабрикант С.С., народний депутат України, член фракції Партії регіонів.

Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Прогалини правового регулювання.

Яким чином може працювати корупційна схема:

Пропонується надати можливість орендарю для реєстрації (обліку) договорів оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу подавати уповноваженому органу управління ксерокопію укладеного договору, не засвідчену нотаріально або в будь-який інший спосіб.

Виникає ризик реєстрації договору орендаря, якому вказане майно насправді не передане.

Крім того, згідно з п. 3 ст. 11 цього Закону реєстрація договорів концесії, облік договорів оренди уповноваженим органом управління є однією з умов, за яких можливе виділення коштів з Державного бюджету України на здешевлення кредитів на капіталовкладення та часткове покриття витрат із собівартості продукції об'єктів паливно-енергетичного комплексу, переданих в оренду чи концесію.

Враховуючи, що реєстрація (облік) вказаних договорів оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу впливає на можливість отримання орендарем фінансування з Державного бюджету України, надання можливості орендарю подавати до уповноваженого органу управління ніким не засвідчену ксерокопію договору оренди створює передумови для корупційних ризиків щодо його підробки з метою отримання матеріальної вигоди, зокрема, у випадку змови посадових осіб уповноваженого органу управління та приватних зацікавлених осіб.

Враховуючи, що ці ксерокопії документів не потрібно засвідчувати, доведення відповідальності певних осіб за їх недостовірність та підробку значно ускладнюється, що створює додаткові корупційні ризики.



Хто може отримувати корупційну вигоду:

  • Представники уповноваженого органу управління, який реєструє (веде облік) договорів оренди та концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу.

Хто платитиме корупційні внески:

  • Приватні особи, що прагнуть у незаконний спосіб отримати в оренду чи концесію об'єкти паливно-енергетичного комплексу та відповідну фінансову допомогу з Державного бюджету.

Ключові негативні наслідки:

  • Подорожчання та погіршення якості товарів та послуг, що надаються вказаними об'єктами ПЕК;

  • Зменшення надходжень до державного/ місцевого бюджету у вигляди орендних/концесійних платежів;

  • Загроза енергетичній безпеці окремих регіонів та державі загалом.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Громадяни України та бізнес – споживачі вказаних об'єктів ПЕК;

  • Держава Україна.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Рекомендується або зберегти вимогу щодо нотаріального засвідчення копій, або визначити, яка конкретно посадова особа має засвідчувати вказані копії документів та її відповідальність.

Коментар: Розглянутий приклад є лише одним із можливих варіантів корупційних ризиків. В цілому, проекти нормативно-правових актів, що стосуються умов та порядку оренди чи концесії державних та комунальних підприємств за визначенням мають привертати свою увагу експертів, що займаються антикорупційною експертизою.

6. Додаткові платежі для власників житлових приміщень з непрозорим механізмом використання коштів

Сфера ЖКГ стосується практично всього населення України, тому потенційно може бути використаною для справляння «корупційного податку» з мільйонів українців. Наступний приклад є красномовною ілюстрацією, як це може бути.



Про внесення змін до деяких законів України щодо створення і використання корпоративних амортизаційних коштів житлових будинків

Номер законопроекту: 2948

Дата реєстрації: 29.04.2013

Автор законопроекту: Морозенко Є.В., народний депутат VII скликання, член фракції Партії регіонів

Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Прогалини правового регулювання. Широта адміністративного розсуду та дискреційні повноваження.

Яким чином може працювати корупційна схема:

Законопроект містить цілу низку корупційних ризиків через надання нечітких повноважень ЖЕКам, а також прогалини у правовому регулюванні. ЖЕКам надаються широкі та нечіткі повноваження щодо розміщення зібраних коштів у комерційних банках та не встановлюється відповідальність за прийняті рішення. Законопроект також не регулює, хто є власником відсотків за депозитом та яким чином вони будуть використовуватися. Це створює підґрунтя для зловживань та отримання представниками ЖЕКів неправомірної вигоди, в тому числі, з боку комерційних банків.

Рішення про початок ремонтних робіт за рахунок амортизаційних коштів, а також рішення щодо перегляду розміру внесків прийматимуться на загальних зборах власників та розпорядників приміщень. Ці збори також обиратимуть конкурсну комісію, яка визначатиме виконавця ремонтних робіт. Проте законопроект залишає невизначеним юридичний статус цих зборів, порядок їх проведення, можливості оскарження їх рішень. Невизначеним залишається і статус та порядок діяльності конкурсної комісії. Це створює широке підґрунтя для різноманітних корупційних зловживань та маніпуляцій для отримання неправомірної вигоди.

Крім того, місцева рада буде обраховувати та затверджувати розмір амортизаційних внесків для приміщень комерційного та загального обслуговування, та матиме право їх підвищувати. Проте законопроект не визначає порядок «обрахунку» та підстави для підвищення розміру внесків.



Хто може отримувати корупційну вигоду:

  • Представники балансоотримувачів житлових будинків (ЖЕКів);

  • Депутати місцевих рад;

  • Високопосадовці, що мають вплив на систему ЖКГ України.

Хто платитиме корупційні внески:

  • Комерційні банки, які прагнуть залучити кошти на власний депозитний рахунок;

  • Власники та мешканці квартир, гуртожитків, офісних приміщень.

Ключові негативні наслідки:

  • Погіршення матеріального стану населення/бізнесу внаслідок зростання витрат на обслуговування квартир/офісних приміщень;

  • Зростання собівартості продукції для бізнесу;

  • Зростання соціальної напруги у суспільстві.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Громадяни України – власники, мешканці квартир, гуртожитків;

  • Представники бізнесу – власники та орендарі офісних приміщень.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Сама ідея законопроекту має корупційний потенціал, оскільки не стосується реформування системи житлово-комунальної сфери та повноважень відповідних органів влади, а лише запроваджує додатковий платіж для власників квартир, квартироутримувачів та розпорядників житлових приміщень.

Невизначеність процедур з розпорядження коштами громадян та бізнесу, зокрема, з боку ЖЕКів, створює серйозні ризики для корупційних зловживань.

Потрібно наголосити, що у разі прийняття законопроекту існує перспектива створення корупційної схеми в рамках всієї України, оскільки більша частина населення України є власниками квартир чи інших житлових приміщень. Як наслідок, постраждалими від корупційних зловживань може бути більшість громадян України.

Коментар: Вказана схема є класичним прикладом, як можна використовувати сферу ЖКГ для отримання неправомірної вигоди за рахунок більшої частини населення України. Саме тому, потрібно дуже уважно вивчати будь-які проекти НПА, що стосуються зміни порядку та умов функціонування системи ЖКГ, особливо введення будь-яких нових видів платежів для населення.

РОЗДІЛ 2. АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Тема 1. Система державних закупівель в Україні: участь та роль громадських аудиторів

1. Вступ. Поняття державних закупівель

Державні закупівлі – практичний інструмент, за допомогою якого органи публічної влади купують необхідні товари та послуги для населення. Наприклад, ліки для пацієнта комунального госпіталю, хліб для учнів школи чи ремонт станції аерації за бюджетні кошти однаково реалізують через державні закупівлі.

Широкому загалу більш відоме, слово «тендер», що означає конкурентний відбір пропозицій на поставку товарів, надання послуг тощо. Проте, в українському правовому полі поняття «тендер» - відсутнє. Замість тендеру вітчизняним законодавством закріплений синонім – державна закупівля.

У пересічного громадянина тендер асоціюється з корупцією. І - не дарма. В українському інформаційному полі чи не щотижня спалахує гучний корупційний скандал пов'язаний саме з непрозорими тендерами. Варто зазначити, що тендерний ринок України щороку обраховується сотнями мільярдів гривень. За даним Держстату загальний обсяг закупівель за перші дев`ять місяців 2014 року сягнув 92,9 млрд. гривень. Відтак перед недоброчесними чиновниками постійно майорить спокуса «відкоту».

Після Революції гідності був розроблений новий закон, який відповідно до рекомендацій представників ЄС, який розширив повноваження громадськості під час контролю над державними закупівлями.

Сьогодні закон «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від «10» квітня 2014 року (далі по тексту - Закон) – профільний нормативно-правовий акт, який закріплює процедури проведення тендерів.

Ще один закон, який регулює закупівлі з певними винятками - Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (далі – Закон про особливості). Останній визначає правила проведення закупівель здебільшого, державних, комунальних та казенних підприємств в деяких сферах господарської діяльності (наприклад, постачання електроенергії, тепло -, водопостачання тощо).



Отже, згідно Закону, державна закупівля – конкурсні торги, на яких замовник купує товари, роботи і послуги.

Важливо! Інформація про всі державні закупівлі, які були здійснені від 2010 рік по сей день за бюджетні кошти, розміщується на офіційному державному веб-порталі «Вісник державних закупівель» - tender.me.gov.ua.

Під час проведення закупівель чітко вирізняються кілька основних сторін процесу.

Сторони, які беруть участь в державних закупівлях

  1. Замовники - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади за наявності однієї з таких ознак:

А) замовник здійснює закупівлю за бюджетні кошти;

Б) органи державної влади чи органи місцевого самоврядування мають більшість голосів у вищому органі управління замовником;

В) у статутному капіталі замовника державна або комунальна частка акцій перевищує 50 відсотків за умови витрачання бюджетних коштів;

Г) природні монополії за умови витрачання бюджетних коштів.

  • Комітет з конкурсних торгів - посадові особи замовника, відповідальні за організацію та проведення закупівлі.

Важливо! Як зазначалося вище, Закон про особливості регулює закупівлі окремої категорії підприємств, які мають наступні ознаки:

А) юридичні особи та підприємства, які провадять діяльність у таких сферах як тепло-, водопостачання, передача, розподіл тощо електроенергії;

Б) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання у розмірі більш ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб’єкта господарювання;

В) наявність у замовника спеціальних або ексклюзивних прав, які надаються органами влади на підставі нормативних актів; що встановлюють монополію у вище згаданих сферах.



Важливо! В більшості випадків підприємства, які мають здійснювати закупівлі згідно із Законом про особливості, є постачальниками комунальних послуг (електроенергія, тепло-, водопостачання тощо).

  1. Учасники – підприємці та підприємства, які подали пропозицію конкурсних торгів замовнику, що проводить закупівлі.

  • Переможець - учасник, пропозицію якого визнано найбільш економічно вигідною.

  1. Мінекономрозвитку – уповноважений Законом орган, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель.

На Міністерство економінчого розвитку і торгівлі України покладені наступні функції:

  • розроблення нормативно-правових актів;

  • напрацювання методичних рекомендацій ;

  • напрацювання інструкцій та форм необхідних для проведення закупівель;

  • контроль над організацією закупівель замовниками;

  • узагальнення світового досвіду;

  • співпраця з громадськістю та правоохоронними органами.

  1. Антимонопольний комітет України - орган оскарження закупівель. На АМКУ покладена наступна функція:

- розгляд скарг про порушення під час закупівель.

  1. Представники громадських об’єднань та ЗМІ здійснюють громадський контроль через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель. А також, мають право бути присутніми під час розгляду пропозицій від учасників.

Важливо! Представники ГО та ЗМІ не мають права впливати на визначення переможця торгів.

  1. Правоохоронні органи притягують до кримінальної відповідальності за порушення законів під час закупівель. Будь-хто може оскаржити тендерні порушення до органів прокуратури, до органів Міністерства внутрішніх справ України чи Служби безпеки України.

  2. Контролюючі органи фіксують порушення під час витрат бюджетних коштів для передачі до правоохоронних органів. Наприклад, звернутися можна до Державної фінансової інспекції, Рахункової палати та інших.

В Законі також закріплені принципи, на яких сторони закупівель мусять комуні кувати між собою. Тому, порушення будь-якого принципу чи кількох одразу автоматично призводить до порушення норм чинного законодавства, а відтак невідворотної відповідальності.

Принципи здійснення закупівель

  1. Добросовісна конкуренція серед учасників

  2. Максимальна економія та ефективність.

  3. Відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

  4. Недискримінація учасників.

  5. Об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів.

  6. Запобігання корупційним діям і зловживанням.

  7. Вільного переміщення товарів.

  8. Свободи надання послуг.

Однак, в кожному законі є свої винятки. Закон «Про здійснення державних закупівель» встановлює більше десяти умов, за яких закупівлі не проводяться. Такими винятками є:

  1. Товари, роботи і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;

  2. Товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»;

  3. Товари і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні;

  4. Придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно;

  5. Послуги міжнародних третейських судів, міжнародних комерційних арбітражів для розгляду та вирішення спорів, у яких бере участь замовник;

  6. Бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, які відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, які виготовляються підприємствами, що входять до сфери управління Національного банку України, а також товари, роботи і послуги, необхідні для їх виготовлення;

  7. Послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтею 34 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" тощо.

Важливо! Закон чітко регулює грошові пороги після яких закупівлі є обов’язковими. А саме, закупівлі товарів та послуг вартістю 100 тисяч гривень і більше, а робіт – 1 мільйон гривень і більше без урахування податку на додану вартість. Якщо очікувана вартість закупівель нижче порогів – товари та послуги закуповують без тендерів. Такі закупівлі в ЗМІ прозвали - «підпороговими».

Для замовників відповідно до Закону про особливості також існують пороги. Закупівлі здійснюються за процедурами ЗУ «Про здійснення державних закупівель», якщо повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару чи послуги дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Також закупівлі здійснюються за процедурами, якщо джерело фінансування - власні кошти підприємства, але вартість закупівлі товару чи послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

2. Види закупівель

Загалом в законі закріплено шість видів закупівель. П`ять – конкурсних. А також одна – позаконкурсна. Кожен вид закупівель має свою особливу процедуру проведення, якої мають жорстко дотримуватися всі замовники.

  1. Відкриті торги - основна процедура закупівлі відповідно до Закону.

Відкриті торгне можуть відбутися, якщо заявку на участь подав один чи менше учасників.

Якщо дотримуватися вимог закону, вся процедура відкритих торгів триває більше двох місяців. Цей термін складається зі:

Процедура відкриті торги складається з трьох етапів:


    • подання пропозицій на участь в торгах;

    • розгляд замовником отриманих пропозицій;

    • укладання договору з переможцем торгів.

Загалом відкриті торги проводять протягом 50-60 днів.

У разі нагальної потреби у закупівлі продуктів харчування, лікарських засобів чи виробів медичного призначення строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 10 робочих днів.



Важливо! Причиною скорочення строку не може бути бездіяльність замовника щодо проведення відповідних процедур закупівель.

  1. Запит цінових пропозицій - конкурсна закупівля, яка застосовується при невеликих об’ємах товарообміну.

Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 300 тисяч гривень.

Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та в день надсилання запиту оприлюднює його на веб-порталі tender.me.gov.ua.

Під час проведення процедури запиту цінових пропозицій цінові пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи.

Загалом, процедура здійснються не менше 20 днів.

3) Попередня кваліфікація проводиться для попереднього визначення наступних характеристик учасника:


    • кваліфікаційної відповідності;

    • фінансово-економічного стану;

    • технічних і організаційних можливостей.

Замовник оприлюднює інформацію про закупівлю та розробляє кваліфікаційну документацію. На першому етапі учасники подають кваліфікаційні пропозиції. Замовник відбирає оптимальні пропозиції. Далі процедура відбувається за умовами відкритих торгів. На кожному етапі має бути два або більше учасників.

Загалом, процедура здійснються не менше 45 днів.



  1. Двоступеневі торги використовуються у випадках, коли замовник не може визначити необхідні технічні та якісні характеристики товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також, якщо для прийняття рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками.

Предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.

Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів, з урахуванням наступних особливостей.

Двоступеневі торги проводяться в два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні пропозиції конкурсних торгів без зазначення ціни.

Замовник під час розгляду попередніх пропозицій конкурсних торгів має право проводити переговори з будь-ким із учасників для визначення переваг та недоліків у пропозиціях.

Після отримання попередніх пропозицій конкурсних торгів замовник має право внести зміни щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки. Про зміну умов замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.

На другому етапі замовник запрошує до участі учасників, попередні пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятними в цілому, але не менше ніж двох. На другому етапі учасники повинні подати остаточні пропозиції конкурсних торгів із зазначенням ціни.

Загалом, процедура здійснються не менше 45 днів.


  1. Закупівля за рамковими угодами.

Особливості укладення рамкових угод, перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, визначаються Мінекономрозвитку. Особливості виконання рамкових угод, порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами визначаються Кабінетом Міністрів України.

Важливо! Генеральний замовник - орган державної влади, державна, комунальна установа чи організація, визначені відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами місцевих рад відповідальними за організацію і проведення процедур закупівель в інтересах замовників за рамковими угодами
Рамкова угода укладається з кількома учасниками за умови, що участь у ній бере не менше трьох учасників. У разі надходження пропозицій у кількості, меншій ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих пропозицій, замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені.

Коли необхідно здійснити закупівлю, замовник проводить торги серед учасників, з якими підписана рамкова угода та обирає переможця.

Закупівля за рамковими угодами здійснюється у порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації, з урахуванням особливих вимог.

Рамкова угода укладається на строк до чотирьох років.



Загалом, процедура здійснються не менше 50-60 днів.

  1. Переговорна процедура – єдина позаконкурсна процедура, за якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорну процедуру можна провести за таких умов:

  • Закупівля творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу.

  • Відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

  • Нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з особливим періодом, якщо замовником виступає Міністерство оборони України, МВС, СБУ, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі у таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури.

  • Якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.

  • Потреба здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням.

  • Необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

  • Закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, в тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України на підставі рішення Кабінету Міністрів України або Ради національної безпеки і оборони України.

Загалом, процедура здійснються не менше 14 днів.

3. Участь та роль громадських аудиторів

Новий закон про здійснення державних закупівель, прийнятий в квітні 2014 року вмістив прогресивні норми щодо прозорості закупівель. А саме:

  • Обов’язок всіх комунальних, державних та казенних підприємств звітувати про закупівлі, незалежно від того, підпадають ці підприємства під дію тендерного законодавства на веб-порталі tender.me.gov.ua. Тобто, підприємства, які здійснюють закупівлі згідно із ЗУ «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», зобов’язані щоквартально публікувати звіти про закупівлі вартістю 1 копійка і більше. При умові, що закуповують за власні кошти нижче порогів у 1 млн. та 5 млн. гривень.

  • Обов’язок замовників оприлюднювати зміни істотних умов договору про закупівлю (ціна, специфікації тощо), а також кінцеву вартість закупівельного договору та фактичну дату його виконання на веб-порталі tender.me.gov.ua.

  • Заборона протягом трьох років брати участь в державних торгах тим учасникам, які були притягнуті Антимонопольним комітетом України до відповідальності за участь у тендерних змовах. Реєстр таких не доброчесних замовників міститься на сайті Антимонопольного комітету України у розділі «Зведені відомості про рішення органів АМКУ щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції» за посиланням - amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/104485.

  • Заборона брати участь в державних торгах учасникам, які є пов’язаними особами із членами комітету з конкурсних торгів замовника.

Важливо! Пов`язана особа - особа, яка відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени комітету з конкурсних торгів замовника та/або члени їх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі, або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.

  • Скорочення виключень з-під дії тендерного законодавства із 40 до 14.

  • Обов’язок замовників забезпечувати журналістам та представникам громадських організацій можливість відвідувати засідання комітету з конкурсних торгів під час розкриття конкурсних пропозицій та здійснювати аудіо-, відео- та фото зйомку

Тема 2. Антикорупційна експертиза державних закупівель

1. Інструменти антикорупційної експертизи державних закупівель

Офіційний державний веб-портал tender.me.gov.ua є головним джерелом інформації про державні закупівлі в Україні, який контролює ДП «Зовнішторгвидав України», що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У квітні 2014 року доступ до інформації про державні закупівлі був кардинально спрощений. Наразі новий сервіс пошуку на веб-порталі дозволяє створювати пошукові запити згідно обраних параметрів, мати доступ до архіву закупівель та відслідковувати оприлюднення нової інформації за обраними процедурами закупівель.

Доступ до веб-порталу є безкоштовним для будь-кого, однак потребує реєстрації. Портал передбачає дві групи користувачів: замовників і потенційних учасників.

Для замовників існує спеціальний режим реєстрації. Іншим бажаючим зареєструватись на порталі слід використовувати процедуру реєстрації для потенційних учасників.

1.bmp

Головна сторінка веб-порталу.

На головній сторінці зліва розташоване функціональне меню, кілька розділів якого містять конкретну інформацію про проведення державних закупівель. А саме:



    1. Пошук.

  • Проведення процедури закупівель – інформація про проведення всіх існуючих процедур закупівель, які були оголошені замовниками.

  • Результати попередньої кваліфікації – інформація про учасників, які пройшли особливу процедуру закупівель – попередню кваліфікацію, а відтак були допущені до подальших конкурсних торгів.

  • Попередня кваліфікація – особлива процедура закупівель, яка застосовується в разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника, що пов’язано із складністю чи комплексністю предмета закупівлі. Учасники, які пройшли кваліфікацію, допускаються до подальших конкурсних торгів.

  • Повідомлення про акцепти – інформація про учасників, які попередньо перемогли у конкурсних торгах.

  • Акцепт пропозиції конкурсних торгівабо цінової пропозиції (пропозиції за результатами застосування переговорної процедури) - прийняття замовником пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки (за результатами застосування переговорної процедури), та надання згоди на взяття зобов’язань на оплату предмета закупівлі або його частини (лота).

  • Відомості щодо рішення Уповноваженого органу – рішення Мінекономрозвитку.

  • Повідомлення про відміни – інформація про закупівлі, які замовник з тих чи інших причин відмінив. Варто зазначити, що замовники зобов’язані вказувати причини відміни закупівель.

  • Результати закупівель – інформація про перебіг закупівель від оголошення про проведення до оголошення про укладений договір між замовником та учасником.

  • Рішення органу оскарження – інформація про рішення АМКУ, які були прийняті під час розгляду скарг від учасників закупівель. Дана інформація є цінною, так як зазвичай містить опис конкретних порушень збоку замовників, а також факти змов учасників.

  • Міжнародні оголошення - оголошення про проведення закупівель для іноземних учасників.

  • Інші закупівлі – інформація про закупівлі, які не здійснюються згідно з законодавством у сфері державних закупівель.

  • Відомості про рамкові угоди – інформація про рамкові закупівлі.

    1. Пошук планів – інформація про річні плани та щоквартальні звіти природних монополій.

    2. Генеральні замовники – перелік генеральних замовників.

    3. Звіти про укладення договорів та зміни істотних умов договору – інформація про укладені договори природними монополіями.

    4. Звіт за результатами здійснення договорів – перелік укладених договорів природними монополіями.

Всі ці розділи містять важливу, але другорядну інформацію. Набагато важливішим є розділ «Результати закупівель», адже він містить оголошення про результати всіх закупівель.

2.png

Пошукове меню в розділі «Результати закупівель».

Розділ «Результати закупівель» містить функціональне меню, завдяки якому можна знайти будь-яку закупівлю за критеріями:



  • Номер друкованого журналу «Вісник державних закупівель».

  • Номер оголошення про результати закупівель.

  • Процедура закупівель.

  • Галузь закупівель.

  • Предмет закпівель.

  • Діапазон дат проведення закупівель.

  • Регіон, в якому проводились закупівлі.

  • Замовник, переможець та предмет конкурсних торгів.

Важливо! Діапазон дат проведення закупівель не може бути більшим за 120 календарних днів, що створює деякі незручності для користувача. Регіон, в якому проводились закупівлі – це конкретна область, АРК чи Київ або Севастополь. Не можна вибрати одразу дві області, що також створює додаткові незручності. Замовника закупівель можна знайти як за повною назвою чи точним окремим словом із назви, так і за кодом ЄДРПОУ. Учасника лише за назвою чи окремим словом.

3.bmp

Перелік закупівель в розділі «Результати закупівель», який з`являється після заповнення пошукового вікна.

Перелік закупівель в розділі «Результати закупівель» містить наступну корисну інформацію:



  • Галузь, в якій здійснена закупівля.

  • Замовник, який здійснив закупівлю.

  • Назва процедури закупівель.

  • Предмет закупівель.

  • Результати закупівель.

  • Переможець.

  • Сума та дата укладеного договору.

За допомогою крайньої справа стрілочки можна перейти до розділу «Оголошення про результати торгів», фактично до історії закупівель.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconНаказ №583 від 17 травня 2012 р. «Про державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2012 році»
У липні офіційними засобами масової інформації України було оприлюднено низку важливих законодавчих та нормативно-правових актів...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconНаказ №5203-vi від 06. 09. 2012 р. «Про адміністративні послуги»
У жовтні офіційними засобами масової інформації України було оприлюднено низку важливих законодавчих І нормативно-правових актів...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconЗнання нормативно-правової бази законів, актів, постанов, знання нормативно-правової бази законів, актів, постанов

Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconЗаконів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
Програми розвитку освіти Краснокутського району на 2014-2018 рр., Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Статуту закладу...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 056 «Міжнародні економічні відносини»
Конспект лекцій для студентів спеціальності 056 «Міжнародні економічні відносини» денної та заочної форм навчання


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка