Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016



Сторінка2/5
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.81 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5

Верстатобудування. З 14 ст. на приводах верстатів застосували кривошипно-шатунний механізм. Леонардо да Вінчі винайшов фрезу і сконструював спеціальний шліфувальний верстат, прокатний стан з конічними вальцями.

1530 р. – на лісопильні в Норвегії встановили млин для різання дерева зразу ж декількома пилками.

1565 р. – ланцюговий машинний привід. 16 ст. – шестірні з косими зубами – великий вклад Леонардо да Вінчі.

У 1588 р. італійський інженер Агостіно Рамеллі виготовив автоматичний потрясок – регулятор подачі зерна для розмелювання – чим швидше обертався вал жорна, тим частіше ребра багатогранної призми, закріпленої на цьому валі, вдаряли по жолобу подавання зерна.

Початок 17 ст. – чеканна машина для виготовлення монет.

Для компенсування нерівномірності обертання у 17 ст. почали застосовувати маховик. 18 ст. – спроба закріпити різець в держаку (супорті) – раніше різці держали в руках. 1718 р. – Нартов виготовив самохідний супорт і копіювальний верстат.

Висувались різні прогресивні ідеї: 16 ст. – проекти підводних човнів; італієць Бранк у 1629 р. написав книгу “Машини”, де є парове колесо – турбіна (реалізація аж у 19 ст.), вогняне колесо, яке нагадує газову турбіну. У 1624 р. голландець К. Дреббель виготовив і випробував на Темзі підводного човна, який приводився в рух веслами, повітря подавалось по шлангу виведеному на поверхню.

У війську використовували ланцюгові ядра, картеч, розривні і фугасні снаряди. У 18 ст. дальність стрільби: мортири – 500 м, пушки малого калібру – 600 м, великого калібру – до 1000 м. Петро І ввів систему вимірювання калібрів зброї і снарядів – стандартизація. Російський винахідник Нартов (1694-1756) придумав верстати для свердління каналу і обточування цапф пушок, оригінальні запали, оптичний приціл. Він запропонував нові способи відливки пушок і зароблення раковин в дулах зброї. У 1741 р. Нартов створив швидкострільну батарею з 44 мортирок, в ній вперше застосував гвинтовий підйомний механізм для надання дулам потрібного кута. На зміну фітільному поширюється кремнієвий запал.

У сільському господарстві також розробляються ріні конструкції машин: сівалок, молотарок, соломорізок...

В Голландії на кінці 17 ст. виготовили дерев’яний однолемішний кінний плуг. В 30 р. 18 ст. в Шотландії на плузі встановили залізний леміш і полицю.


6. Італієць Ієронім Кардан (Джеронімо Кардано) (1501-1576) – лікар, астролог, математик і механік: карданний вал, карданів підвіс для утримання корабельного компаса, формула Кардано для відшукання коренів кубічного рівняння (спори з співвітчизником Тартальєю), його учень Луїджі Феррарі рішив рівняння четвертого порядку.

1600 р. – Вільям Гілберт праця “Про магніт...” – магнітний залізняк 31 % заліза і 69 % кисню, при нагріванні втрачає свої властивості при температурі 5880С – точка Кюрі, при наближенні до одного полюса магніту заліза другий полюс починає притягувати сильніше.

Шотландський математик Джон Непер в 1619 р. і швейцарський математик Іобст Бюргі в 1620 р. відкрили логарифми.

У 1637 р. Француз Рене Декарт (1596-1650) написав роботу “Геометрія”, в якій запропонував метод координат.

1662 р. – Роберт Бойль встановив існування оберненого зв’язку об’єму повітря від тиску.

1678 р. – англійський фізик Р. Гук вивів основний закон лінійної залежності між силою і деформацією пружин, струн.

Французький фізик Маріотт ввів в опір матеріалів таке поняття як нейтральна лінія.

1722 р. – перший російський підручник по теоретичній механіці.

1736 р. – в Петербурзі вийшла двотомна праця Л. Ейлера “Механіка або наука про рух, аналітично викладена” – застосування нового математичного апарату – інтегрального і диференційного числення. В період 1739-1742 рр. друкувалась серія статей Л. Ейлера “Короткий опис різних машин”. У 1765 р. Л. Ейлер (1707-1783) вивів знамениту формулу по визначенню за відомими коефіцієнтом тертя і кутом охоплення параметрів пасової передачі.

Німецький фізик Отто фон Геріке (1602-1686) довів існування тиску повітря (дослід з “Магдебургською кулею”), встановив його пружність, довів що воно проводить звук. Для цих дослідів у 1650 р. він винайшов вакуумний насос. Англійський фізик Вільям Джільберг (1540-1603) досліджував притягання або відштовхування наелектризованих тіл (янтар – електрон). В середині 17 ст. знали основні властивості електрики. Отто фон Геріке винайшов електростатичну машину – то була сірчана куля, що оберталась навколо осі і натиралась долонею.

1745 р. – голландський професор Пітер Ван Мушенбрук (за іншими джерелами його учень Богач Кюнеус) пробує наелектризувати, зарядити від машини Геріке воду в скляній посудині. Для цього він приєднує до машини кінець мідного дроту, другий кінець занурює у воду. Він довго обертає сірчану кулю, натираючи її долонями, відтак вирішує, що зарядку закінчено, і хоче вийняти дріт з води: “Заради французької корони я б не погодився зазнати такого жахливого струсу!” Так з’явився перший конденсатор. Інтерес до нього був величезний. Безліч ентузіастів повторювали дослід професора. 700 монахів, а пізніше 180 мушкетерів взялися за руки і розрядили на себе “лейденську банку” – як по команді всі зойкнули і підскочили.

Бенджамін Франклін (1706-1790) – письменник (у 27 років книгу), з 1747 по 1753 рік займався фізикою (розробив громовідвід), політичний діяч, дипломат (переговори з Англією про незалежність США). Він систематизував усі знання про електрику і розробив просту і стройну теорію статичної електрики.., ввів поняття “батарея”, “конденсатор”, “провідник”, “заряд”, “розряд”, “обмотка”... (У 1967 р. в Філадельфії святкування 261 річниці з дня його народження – величезний торт з 261 свічкою, які були електричними і запалені при допомозі особливого пристрою від вловленого ним променя далекої зірки Гамма Андромеди, віддаленої від Землі на 261 світлових років).


7. 1500 р. – Леонардо да Вінчі винайшов анемометр – прилад для визначення сили вітру.

1592 р. – Галілей побудував телескоп (“теле” грецьке “далеко”, “скопейн” – “дивитись”), який збільшував зображення об’єктів у 30 разів.

Кінець 16 ст. – голландець Ханс Ясен виготовив перший мікроскоп. У 1610 р. мікроскоп сконструював Г. Галілей. Левенгук (1632-1723) розробляв мікроскопи (збільшували в 250...300 разів), великий експериментатор: описав бактерії, інфузорії, досліджував вибух пороху, власну кров, шкіру, життя вошів терплячи їх укуси...

1668 р. – англійський фізик, математик, механік Ісак Ньютон (1643-1727) розробив новий вид телескопа – рефлекторний. Він використав дзеркала і лінзи для фокусування променів предметів, які спостерігались, що дозволило зменшити спотворення, які пов’язані з дефектами лінз.

1643 р. - італієць Торрічеллі (1608-1647) придумав барометр – посудина з ртуттю і занурена в неї колба-трубка із шкалою.

1703 р. – француз Амонтон (1663-1705) виготовив газовий термометр (із зростанням температури збільшувався тиск, який фіксувався по манометричній трубі).

1709 р. – склодув Фаренгейт (1686-1716) виготовив спиртовий, а в 1714 р. ртутний термометр. Шкала з 180 поділок, 00С відповідає –32, 1000С – 212, використовують в англомовних країнах.

1742 р. - швед Андрес Цельсій запропонував використовувати стандартну шкалу де 1000С – температура розтавання льоду, а 00С – кипіння води. Шведський ботанік Ліней переставив ці точки.

1656 р. – голландець Крістіан Гюйгенс спостерігаючи коливання маятника Галілея сконструював точний годинник з маятником.

В 1623 р. німець В. Шиккард виготовив механічну обчислювальну машину, яка проробляла операції над шестизначними числами і складалась з трьох незалежних пристроїв: сумуючого, множуючого і записуючого.

1641 р. - французький математик і фізик Блез Паскаль (1623-1662) у 17 років сконструював обчислювальну машину. У ній використовувались десять предметів – це були зубці спеціальних шестірень, розміщених по колу; відкрив один з основних гідростатичних законів, що носить його ім’я.

У 1673 р. для прискорення виконання операцій множення і ділення Г.В. Лейбніц виготовив механічний калькулятор.

Ще Леонардо да Вінчі помітив, що якщо у віконниці зробити маленький отвір, то на протилежній стіні в темній кімнаті з’явиться зображення предметів, які знаходяться ззовні. Італійський фізик Порта придумав камеру-обскура – чорний ящик, в передній стінці якого є отвір із вставленою збірною лінзою, а задня стінка виготовлена із матового скла або проолієного паперу.

Леонардо да Вінчі (1452-1519) - відомий скульптор, художник, архітектор, вчений (вивчав анатомію людини) і геніальний винахідник. У Мілані зберігається збірник 1700 малюнків Леонардо да Вінчі “Codex Atlanticus”, які ілюструють розв’язок найрізноманітніших технічних задач. Крім уже згаданих винаходів, тут зображені конструкції літальних апаратів, важчих за повітря, подано ідею парашута та інших приладів і механізмів.

Антоніо Страдіварі (1644-1737) виготовляв скрипки, досяг великої майстерності у підборі форми, дерева, його обробки, винайшов свою грунтовку і свій лак, секрет яких ще не розгаданий.



Андроїди – людиноподібні механізми, що складались з зубчастих коліс, важелів, штанг, кулачків, гвинтів, привідних пружин. Легенда: в 13 ст. у філософа Альберта Великого був механічний сторож, який був зроблений з воску, дерева, металу і шкіри, стояв біля дверей, вітався з гостями, розпитував про справи, жартував. Леонардо да Вінчі сконструював для Людовіка 12 складну механічну модель лева, який входив у тронну залу, підходив до трону, зупинявся біля ніг Людовіка, піднімав лапу, відкривав дверцята на грудях і звідти падали білі лілії – емблема французьких королів. В 14 ст. іспанський інженер Хуанело Таріоно створив андроїда, що ходив по вулицях і закупляв провізію для господаря – легенда – вулиця Дерев’яної людини. У 17-18 ст. розроблені моделі “механічних людей”, що робили прості рухи, грали на музичних інструментах. Кулібін (1735-1818) для офіцера, що втратив ногу вище коліна розробив протез з механічним керуванням – танцював мазурку. Французький інженер Жак де Вокансон у 1742 р. задумав створити автоматичний ткацький верстат, але ліонські ткачі, що боялись конкуренції, побили винахідника. Тоді він зробив модель осла, який ткав на звичайному верстаті. В 1764 р. Клаусс демонстрував у Вені пишучого андроїда, швейцарці П’єр і Андрі Жаке-Дро придумали моделі, які писали, малювали, грали.

Лекція 5. Інженерна діяльність в період перемоги і встановлення



капіталізму – кінець 18-70 ті роки 19 ст.

  1. Текстильна промисловість.

  2. Паровий двигун.

  3. Верстатобудування.

  4. Металургія, гірнича справа.

  5. Розвиток с/г техніки.

  6. Розвиток техніки транспорту.

  7. Зміни в техніці зв’язку.

  8. Нові способи освітлення, досягнення в поліграфії, фотографія.

  9. Військова техніка, використання електрики

  10. Досягнення в науці.

Буржуазні революції в Англії, Франції, Німеччині...

Перший етап – пов’язаний з появою робочих машин в текстильній промисловості. Другий – універсальний тепловий двигун – парова машина. Третій – робочі машини в машинобудуванні – винайдено супорта, різцетримача.

80-ті роки 18 і перша чверть 19 ст. – масовий рух проти машин – луддітський рух (ватажок робітник Джон Лудд). Палили фабрики, ламали машини, вбивали інженерів, винахідників.

З 1769 р. закон, який карав на смерть за виступ проти машин.
1. 1764 р. (1770 р. патент) – Джемс Харгрівс виготовив прядильну машину “джені”, яка мала спочатку 8 веретен, потім 18. В 1788 р. в Англії нараховувалось 20 тис. машин “джені”. Недолік – тонка пряжа. (Витяжні валики замінені витяжним “пресом” – два куски дерева. Робітник однією рукою рухав каретку з пресом, а другою крутив колесо, що обертало веретено).

Механік Вуд вдосконалив цю машину і назвав “біллі”. Вона вже мала від 80 до 120 веретен.

1769 р. - на прядильну машину особливої конструкції взяв патент Річард Аркрайт – засновник бавовняної фабричної промисловості. Істинний винахідник цієї машини Томас Хайс. К. Маркс сказав за Аркрайта: “Із всіх великих винахідників 18 ст. цей був безмірно великий злодій чужих винаходів”.

1779 р. – Самуель Кромптон розробив прядильний верстат “мюль-машину” - 400 потім 900 веретен (дуже тонка і міцна нитка).

1760 р. – російський механік Родіон Глінков сконструював 30-веретенна машина для прядіння льону, з приводом від водяного колеса. Після смерті механіка машину розламали. Наполеон об’явив конкурс на розробку машини для прядіння льону. В Європі подібна машина створена французем Жирарем у 1812 р.

1830 р. – Річард Робертсон придумав автоматичну “мюль-машину”, так званий сельфактор. (Пряжа різних номерів). 1834 р. – Джемс Сміт вдосконалив сельфактор. Всі основні операції автоматичні.

Проблему очищення бавовни-сирця від насіння була вирішено американцем Елі Уітні в 1793 р. – спеціальна бавовноочищуюча машина “бавовняний джин”. Винахід Уітні взяли плантатори Півдня, які ігнорували авторськими правами Уітні (майже все, що він заробив пішло на суд з плантаторами, які виручили тільки в 1803 р. біля 10 млн. $ на продажі бавовни), дозволив розширити плантації бавовни, вирощувати такі сорти, що при ручній очистці не давали прибутку.

З появою великої кількості пряжі постало актуальне питання – вдосконалення ткацьких верстатів.

1785 р.– англієць Едмунд Картрайт придумав механічний ткацький верстат (вдосконалений у 1792 р.).

1804 р. француз Жаккар розробив ткацький верстат для візерункового ткання (набор ниток різних кольорів). В 1812 р. у Ліоні нараховувалось 12 тис. верстатів.

З 1803 по 1813 р. англієць Хоррокс отримав ряд патентів на верстати з залізною станиною (менше зношувались, займали менше місця). У 1834 р. в Англії і Шотландії було біля 100 тис. ткацьких верстатів.

Кінець 18 ст. – француз Тімон’є придумав дерев’яну швейну машину. 30-40 рр. 19 ст. в Англії і США – біля 30 патентів на швейні машини. 1847 р. – Ілайєс Хоу отримав патент на швейну машину, яку вдосконалив Ісаак Зінгер (1854 р. Хоу через суд здобув право отримувати доходи від продажу машин у США).

1868 р. – верстат Оттона виготовляв одночасно 20-24 шкарпеток.

1856 р. – Классен розробив круглоткацький верстат (човник рухався по колу – економія часу) для виготовлення мішків, пожежних рукавів.

Фарбування тканини: 1785 р. – француз хімік Бертоллі спосіб відбілювання хлоркою; 1798 р. – англійський хімік Теппант новий спосіб виготовлення білильної рідини.
2. 1772 р. інженер Сміт вдосконалив парову машину Ньюкомена – розрахував правильне співвідношення між розмірами частин машини (потужність 8 к.с., підйом води з глибини 80 м, 1 к. с. – 25 кг вугілля в годину.)

1763 р. – російський інженер Іван Ползунов (1728-1766) – “вогнедіюча машина для заводських потреб”. (З самого малку сімейна казарма, з 10 років – гірничозаводська школа, з 14 – завод. Добре пам’ятав історію, яка сталась на Уралі: “Акіфія Демидова повідомили, що з Петербурга їде ревізор. А на демидівських заводах працювало багато збіглих кріпаків – могли бути великі неприємності. Всіх зігнали до глибоких підвалів і затопили водою біля півтисячі душ”. Основна ідея: щоб вал верстатів обертався рівномірно, а не ривками, треба зробити двохциліндровий двигун – робочий хід буде безперервним – без пауз. Всі роботи вів сам (дали декількох учнів і двох майстрових) виготовив: верстат де обробляв циліндри, трьохповерховий корпус, клепаний мідний котел, водяні труби (висота 19 м, циліндри довжиною 3 м, діаметром 0,3 м, потужність 32 к.с. (1 к.с. – 736 Вт)). Пуск машини в серпні 1766 р., проробила 43 дня - прибуток 12 тис. руб. (себе окупила), але в листопаді прогорів котел – машину розібрали і забули.

Англійський інженер Джеймс Уатт з 1764 р. почав роботу над паровою машиною. Для зниження витрат палива потрібно: по-перше, щоб досягти високого розрідження під поршнем, треба досягнути якнайбільшого конденсування пари; по-друге: щоб менше втрат пари – впускати в неохолоджений, гарячий циліндр. Вирішенням цього стала ідея виконувати конденсацію пари в окремому резервуарі – конденсаторі, який з’єднаний з циліндром. (Патент 1769 р.). В Уатта не було коштів, хотів їхати в Росію (обіцяли 2000 фунтів стерлінгів в рік). Але в 1772 р. капіталіст Болтон уклав з ним угоду в м. Сохо, де була фабрика з першокласним обладнанням. Болтон – крупний інженер-механік. 1774 р. - перша машина подвійної дії (на 3/4 скоротився розхід вугілля), до 1780 р. випущено 40 таких машин. З 1778 р. Уатт працює над машиною з неперервним обертальним рухом (патент 1784 р.). Принцип дії – пар з котла поступав через золотник в циліндр. Золотник дозволяв подавати пар то з однієї сторони поршня, то з другої.

Основні заслуги Уатта: 1.- принцип подвійної дії – пар діє то на одну то на іншу сторону циліндра; 2. - золотник; 3. – махове колесо; 4. – паралелограм Уатта, а також декілька способів перетворення прямолінійного руху в обертальний (використати кривошипно-шатунний механізм не міг – охоронний патент француза Пікара). Уатт запропонував (1781 р. патент) 5 способів перетворення коливального руху в обертальний (планетарне, сонячне колесо). Одним з важливих механізмів був відцентровий регулятор Уатта 1785 р.

Тиск в перших двигунах Уатта тільки трохи перевищував атмосферний. 1800 р. – американець Аванс – машина з підвищеним тиском. 1804 р. – Вулф – тиск 3-4 атм. з двократним розширенням пари – ккд у 3 рази. 1822 р. – досліди американця Паркінсона з тиском 45-50 атм.
3. Лучковий токарний верстат.

Англійський механізм Генрі Модслі (1771-1831) – син теслі, з 12 років працює в арсеналі, в 1789 р. – в лондонській механічній майстерні Джозефа Брама по виготовленню замків. Один з замків виставлений в Лондоні (нагорода в 200 фунтів стерлінгів тому, хто відкриє) через 70 років був відкритий одним американцем. В 1794 р. Модслі придумав спеціальний хрестовий супорт (до того робітник тримав різець давив на нього і переміщував в бік - це все замінив супорт). В 1797 р. – токарно-гвинторізний верстат. В 1807 р. Модслі вніс вдосконалення до парової машини. Винайшли діропробивну машину, сконструював мікрометричний штангель-циркуль “Лорд канцлер”. Дуже винахідливий, Модслі не особливо приділяв увагу до отримання патентів. Деколи його тягали по суддям люди, які вкрали його винаходи і оформили на них патенти.

Учень Модслі Йосип Вітворт (1803-1887) винайшов першу вимірювальну машину, ввів калібри і добився можливості вимірювати до сотих, потім і до тисячних долей міліметра. Подав ідею стандартизації різьб.

1769 р. – Смітон виготовив горизонтальний верстат для розточки циліндрів. 1817 р. - англієць Робертс виготовив строгальний верстат для обробки деталей з плоскими поверхнями. 1818 р. – американець Уітні розробив фрезерний верстат. 1836 р. – американець Несміт виготовив поперечно-строгальний верстат і паровий молот. Вдосконалення довбальних, клепальних, шліфувальних ... верстатів.

1790 р. – Томас Кліфонд розробив механізм для нарізки цвяхів і висадки шляпок. 1807 р. – Джесе Рід придумав верстат, який за одну операцію різав дріт, загострював кінець і робив шляпку, продуктивністю 6000 цвяхів за день.

1814 р. – лущильний верстат для зрізу деревини у тонку стрічку (шпон) – фанера.

Іван Кулібін (1735-1818) у Нижньому Новгороді виготовляв годинники у формі яйця (відчинялись дверцята, лунала музика, танцювали фігурки). Катерина ІІ забрала у Петербург в Академію Наук де він працюючи в майстерні виготовляв різні хитромудрі пристрої: телескопи і мікроскопи, кращі за англійські. Розробив макет арочного моста (дерев’яна модель 1/10 довжиною 39 м витримала 50 т вантажу), за який отримав похвалу від Ейлера. Різні проекти (сівалка, плавучий млин, механічні ноги-протези, водохідне судно, яке рухалось використовуючи енергію зустрічної течії) не розглядали. Мусив виготовляти іграшки-автомати, дзеркальні ліхтарі, лагодив заморські годинники, феєрверки.
4. 1766 р. – англійські брати Кранеджі переконструювали кричний горн в вогневу піч (з чавуну залізо) – цей процес названий пудлінгуванням (англ. to puddle – перемішувати, робітник перемішував ломом через віконце розплавлену тістоподібну масу).

1784 р. – Генрі Корт спростив процес пудлінгування – обійшлися без дуття, для підсилення тяги – висока димова труба. Криця попадала на прокатні вальці де видалявся шлак і отримували листове залізо.

1828 р. – Дж. Нілсон на шотландському заводі Слайд встановив доменний повітронагрівач. Нагрів до 150-3000С дозволив знизити розхід палива на 40 %.

1857 р. – англієць Каупер розробив апарат для підігріву повітря, який працював на основі використання газів, що виходять з доменної печі.

Сталь на той час була в 5 разів дорожча за залізо. Павло Аносов у 1841 р. написав працю “Про булати” (секрети булату).

1856 р. – англійський інженер Генрі Бесемер запатентував новий спосіб отримання сталі – продування розплавленого чавуну холодним повітрям (скоротився час з 5 днів до 30 хв).

1864 р. – француз Мартен застосував газову піч для виготовлення сталі з чавуну і металобрухту.

Гірнича справа. Добування руди і вугілля, золота (20-40 р. 19 ст. Урал і Сибір, 1848 р. – Каліфорнія, 1851 р. - Австралія, 1898 р. - Аляска).

В середині 18 ст. – ударноштангове буріння свердловин (до 100-200 м). Недолік велике навантаження, згинання штанг. 1834 р. німець Ейнгаузен винайшов роздвижні ножиці, які розміщувалися між ударною штангою, яка закінчувалася долотом, і системою штанг, що знаходилися вище (удар не розповсюджувався на інші штанги). 1844 р. в Англії виготовлено вільно падаючий бур Кінда. В районі м. Подольськ ним зроблена свердловина глибиною 287 м. Для очистки свердловин застосовували канатне буріння – долото на канаті піднімалось і опускалося довге відро.

60 ті роки 19 ст. в США верстати для буріння до 1000 м.

1855 р. датчанин Мертенсон запропонував спосіб буріння м’яких порід шляхом проходу свердловин струменем води.



Вибухові роботи: на початку 19 ст. вручну довбали циліндричні отвор-шпури, засипали в них порох, який запалювали з допомогою паперу. У 1831 р. Бикфорд винайшов вогнепровідний шнур. 1846 р. – Шенбейн винайшов піроксилін. 1847 р. – А. Собреро – нітрогліцерин. 1867 р. – А. Нобель винайшов динаміт (порошок з пористої землі, яка змочена нітрогліцерином). Кінець 19 ст.- електричний заряд.

Створення ударних перфораторів – бурильних, відбійних молотків – відноситься до початку 19 ст. Перший перфоратор – “перфоратор Іордана”. Принцип дії: за допомогою махового колеса і спеціальних защіпок піднімалась скріплена з поршнем штанга. Потім під дією стисненої пружини штанга йшла вниз, наносячи удар своєю вагою і силою пружини. Для м’яких порід – обертальні перфоратори. 1849 р. – американець Коуч виготовив перфоратор, який приводився від пари і води. 1857 р. – французький інженер Соммельє розробив пневматичний перфоратор. 18 ст. – англієць Мензіс запропонував машину для підрубки вугілля – імітувала роботу з кіркою. Свердлильна бурова машина Нейбурга. 1862 р. – англійський інженер Уорінг – дискова врубочна машина (дискова пилка – недолік заклинювання). 70 ті р. 19 ст. – пневматична машина Вінстлея.

Для транспортування – канатна оснастка – вагонетки закріплювались до нескінченого канату, який рухався, ведучий шків приводився конем або паровою машиною. 1834 р. – німець Альберт виготовив дротяний трос. 1861 р. – інженер Лопатін запатентував прообраз сучасного конвеєра - пісковоз.

Запобіжні пристрої - шахтні парашути при обриві каната.



Відкачка води – 1835 р. – російський винахідник Саблуков – відцентровий насос (ККД невисокий через використання парових двигунів, широке застосування початок 20 ст. – електродвигуни).

Провітрювання – середина 19 ст. – діаметр вентиляторів до 5,5 м. 1832 р. – Саблуков – відцентровий вентилятор.

1815 р. – англійський хімік Деві виготовив вибухонебезпечну лампу. Вона складалася з резервуара з маслом і горілки, яка була прикрита ковпаком з металевої сітки. Принцип дії - в охолодженні металевою сіткою продуктів згорання газу (застосування лампи погіршило умови, відмова від провітрювання).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій для студентів спеціальності "208 " Агроінженерія машинобудівного факультету денної та заочної форми навчання
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій для студентів що навчаються за напрямом підготовки 060. 101
«Будівництво», за спеціальністю «Міське будівництво та господарство» денної та заочної форми навчання
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання Луцьк 2016 (075. 8)
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія» денної та заочної форми навчання Луцьк 2016
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій для бакалаврів спеціальності 055 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія» Луцьк 2016 iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка