Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів»



Сторінка10/15
Дата конвертації22.03.2018
Розмір3.36 Mb.
ТипКонспект
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

1.4 Підготовка адміністративної справи до судового розгляду
Урегулюванню процесуальних дій у порядку підготовчого провадження присвячено Главу 2 Розділу III КАС України. Етапи здійснення підготовчого провадження:

    1. вжиття заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку (частини 2, 3 ст. 110 КАС України), в тому числі і забезпечення адміністративного позову (статті 117 і 118 КАС України);

    2. проведення попереднього судового засідання (ст.111 КАС України);

    3. прийняття судового рішення за наслідками підготовчого провадження (ст. 121 КАС України).

Під час всієї стадії підготовчого провадження відповідно до ст. 119 КАС України особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, робити з них виписки та копії. Вони можуть за власний рахунок замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Справу до судового розгляду готує суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі (ч. 1 ст. 110 КАС України).

На першому етапі − вжиття заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку — суд може вжити таких заходів: прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо не можна:


      1. доставити їх до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;

      2. прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;

      3. викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

      4. прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу (ч. З ст. 110 КАС України).

Другий етап − проведення попереднього судового засідання − є факультативним, оскільки право визначення необхідності його проведення належить суду (п. 4 ч. 2 ст. 110 КАС України). Порядок проведення попереднього судового засідання визначено ст. 111 КАС України.

Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення. Якщо спір не врегульовано, суд:


        1. уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;

        2. з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

        3. визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;

        4. з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення та встановлює строки для їх надання;

        5. вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

За заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поважними.

Однак у разі повторного неприбуття на попереднє судове засідання позивача без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України).

Якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, що беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день (ч. 3 ст. 121 КАС України).

Під час підготовчого провадження (тобто з моменту відкриття провадження і до прийняття рішення за результатами підготовчого провадження, у тому числі і під час попереднього судового засідання) сторони можуть: позивач відмовитись від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково (частини 1, 2 ст. 112 КАС України). Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково.

Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка додається до справи. Згідно з ч. 4 ст. 121 КАС України, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову примиритися (ст. 113 КАС України). Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

На стадії підготовчого провадження суд може прийняти рішення про:



  • доповнення чи пояснення особами, які беруть участь у справі, певних обставин, а також надання суду додаткових доказів у строк, установлений судом. Питання про прийняття доказів, наданих із порушенням строку, установленого судом, вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів (ст. 114 КАС України);

  • необхідність прийняття судового доручення. Відповідно до ст. 115 КАС України суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду виконати певні процесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст справи, що розглядається, указуються обставини, які належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов'язковою для нього. Адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

  • об'єднання або роз'єднання позовів (ст. 116 КАС України). (Суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює чи уповільнює вирішення справи;

  • особисту участь сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Не скликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їх представники (ст. 120 КАС України).

На стадії підготовчого провадження суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може також постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або їх відновлення потребує докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 117 КАС України).

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала невідклано надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання (ч. З ст. 117 КАС України). Крім ухвали про зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, суд може забезпечити адміністративний позов ухвалою про заборону вчиняти певні дії суб'єкту владних повноважень (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом:


    1. зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції;

    2. установлення заборони вчиняти певні дії Верховній Раді України, Президенту України, Вищій раді юстиції;

    3. зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку,

    4. заборони виконувати певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше ніж наступного дня після його отримання і в разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою невідкладно без повідомлення відповідача та інших осіб), які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 118 КАС України).

Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі у будьякий час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше ніж наступного дня після йог0 одержання і в разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 2 ст. 118 КАС України).

Питання про забезпечення адміністративного позову про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків негайного розгляду таких клопотань вирішується в судовому засіданні з повідомлену особу, які беруть участь у справі.

Ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється невідкладно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановлену законом для виконання судових рішень.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Третій етап - винесення рішення за наслідкам підготов чого провадження регламентується ст. 121 КАС України, згідно з якою суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє одну із ухвал про:


      1. залишення позовної заяви без розгляду;

      2. зупинення провадження у справі;

      3. закриття провадження у справі;

4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії проведені, і встановлюються дата, час та місце розгляду справи.

На стадії підготовчого провадження позовна заява залишається без розгляду у випадку встановлення, що:


  • провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду;

  • викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.


1.5 Судовий розгляд адміністративної справи
Процесуальні дії у порядку судового розгляду справи передбачені главою 3 розділу III КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України.

Послідовність судового розгляду справи наступна:


    1. відкриття судового засідання;

    2. вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі;

    3. початок судового розгляду справи по суті;

    4. дослідження доказів;

    5. закінчення з'ясування обставин;

    6. судові дебати;

    7. прийняття судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює загальні правила поведінки присутніх під час судового розгляду справи осіб (ст. 134 КАС України). Особи, присутні у залі судового засідання, під час прибуття до суду та під час залишення суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, свідчення, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого на судовому засіданні.

Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися на судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, установленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом невідкладно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва.

Учасники адміністративного процесу звертаються до судді «Ваша честь». Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні ˗ залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Згідно зі ст. 122-1 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, у якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніше як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відео- конференції має містити:



      1. найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

      2. ім'я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

      3. дату і час проведення судового засідання.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції невідкладно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференщї. З метою своєчасного забезпечення проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур'єра, факсу або електронної пошти.

Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технологи мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання й отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає адміністративну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання додається до матеріалів справи.

У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли судове засідання може відбутися без участі такої особи.

У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з'явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

Перший етап судового розгляду справи. Процесуальні дії у порядку відкриття судового засідання врегульовані ст.ст. 124˗132 КАС України. Вони відбуваються у наступній послідовності:

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається.

2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб прибув на судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

3. Головуючий у судовому засіданні встановлює особу перекладача, роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої визначений ст. 125 КАС України. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка додається до справи.

4. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників адміністративного процесу, дотримання тиші в залі судового засідання).

5. Суд встановлює особи тих, хто прибув на судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їх представників. Головуючий на судовому засіданні оголошує склад суду, а також прізвище експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі та прибули на судове засідання, їх право заявляти відводи.

6. Наступна процесуальна дія у порядку відкриття судового засідання є факультативною. Суд відкладає розгляд справи в разі:


    1. неприбуття на судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;

    2. неприбуття на судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

    3. неприбуття на судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула (ч. 1 ст. 128 КАС України).

Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули на судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ці ж наслідки застосовуються у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання (ч. 5 ст. 128 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Якщо на судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули (ст. 129 КАС України).

7. Після встановлення осіб, які не прибули на судове засідання та прийняття рішення за наслідками такої неявки, головуючий на судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, встановлені КАС України. Одночасно особам, які беруть участь у справі, видається пам'ятка про їхні процесуальні права та обов'язки.



Другим етапом судового розгляду справи є вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі. Йому присвячено ст. 133 КАС України.

Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх на судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі. Причому першою, як правило заслуховується особа, яка заявила клопотання. Потім надається слово іншим особам. Для винесення ухвали суд оголошує перерву в судовому засідання для вирішення клопотання та видаляється в нарадчу кімнату.

У процесі вирішення клопотань суд може приймати два види ухвал: про вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі; про відмову в задоволенні клопотання. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленю протягом судового розгляду справи.

Третім етапом судового розгляду справи ˗ початок судового розгляду справи по суті. Процесуальні дії на цьому етапі передбачені статтями 135˗137 КАС України.

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися

Під час розгляду справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий на судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач ˗ визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Сторони можуть примиритися протягом усього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАС України, тобто за тими ж правилами, що і на стадії підготовчого провадження.

Позивач може змінити позовні вимоги протягом усього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка додається до справи. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.

Четвертим етапом судового розгляду справи є дослідження доказів. Процесуальний порядок здійснення дій на цьому етапі закріплений у статтях 138˗150 КАС України.

1. У першу чергу заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139 КАС України). Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їх клопотанням пояснення може давати тільки представник.

Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді: «так» чи «ні».

3. Після заслуховування пояснень сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, ставлять питання один одному. Порядок ставлення таких запитань встановлюється головуючим (ч. 5 ст. 139 КАС України). Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

Суд може встановити регламент надання пояснень, який визначає їх тривалість.

4. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений (ст. 140 КАС України).

Порядок допиту свідків визначений статтями 141, 142 КАС України. Цим порядком передбачено, що кожний свідок допитується окремо. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.

Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, причетність до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його процесуальні права та обов'язки, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, установлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення і відмову від давання показань.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка додаються до справи.

Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідку питання в будь-який час його допиту, не чекаючи закінчення його пояснень.

Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи.

Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їх показаннях.

Показання свідків, що прибули за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання або при розгляді справи надані ними свідчень у судовому засіданні, у якому прийнято скасоване рішення, повинні бути відтворені і досліджені в судовому засіданні, на якому постановлено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і надати щодо них свої пояснення.

Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі (ч. 1 ст. 142 КАС України). Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить їх до присяги. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання (ч. 3 ст. 142 КАС України).

Після допиту свідків досліджуються письмові докази (ст. 143 КАС України). Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються на судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі потреби ˗ також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів. Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд вилучити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених ЦКУ (ст. 144 КАС України).

8. Після дослідження письмових доказів досліджують речові докази (ст. 145 КАС України). Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та його оглядом. Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, оголошуються на судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Особи, які беруть участь у справі, можуть надавати питання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.

Згідно зі ст. 145-1 КАС України речові докази до набрання судовим рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду. При цьому вони мають бути докладно описані та опечатані, а в разі потреби ˗ сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

9. Якщо судом залучається експерт, досліджується відповідний висновок у судовому засіданні (ст. 148 КАС України).

10. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста (ст. 149 КАС України).

11. Якщо необхідно одержати нові докази або в інших необхідних випадках, суд може оголосити перерву, тривалість якої встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи (ст. 150 КАС України).

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми на судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в адміністративному процесі, викликаються на судове засідання повістками.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку. Якщо сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.

П’ятим процесуальним етапом є закінчення з'ясування обставин у справі (ст. 151 КАС України).

Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість надати додаткові пояснення чи додаткові докази. У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.

Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Порядок проведення судових дебатів визначений ст. 152 КАС України.

Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.

Суд може встановити регламент промов осіб, які беруть участь у справі, який визначає їх тривалість. Головуючий на судовому засіданні може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

У дебатах першим надається слово позивачу, його представнику, а потім ˗ відповідачу, його представнику. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник виступають після сторін у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Якщо під час судових дебатів виникає потреба у з'ясування нових обставин, що мають значущими для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»
Порушення балансу інтересів та надмірні обтяження для отримувачів публічних послуг
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка