Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів»



Сторінка12/15
Дата конвертації22.03.2018
Розмір3.36 Mb.
ТипКонспект
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Лекція № 6

Тема лекції:



«Особливості провадження в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму

Апеляційне провадження»
План лекційного заняття


    1. Особливості провадження в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму.

    2. Апеляційне провадження.

Література

1. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України / О.В. Кузьменко, Т.О. Гурій. – К.: Атіка, 2008. – 415с.

2. Рябченко О.П. Адміністративне судочинство : навч. посіб. / О.П. Рябченко. – Х. : ХНУ, 2014. – 304 с..

3. Комзюк А.Т., Адміністративний процес України: Навч. посібник. / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. – К.: Прецедент, 2007. – 531с.

4. Гончарук С.Т., Гусар О.А., Розум І.О. Адміністративне судочинство : навчальний посібник / С.Т. Гончарук, О.А. Гусар, І.О. Розум. – К. : НАУ, 2016. – 238 с.
Зміст лекції
1.1 Особливості провадження в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму

Як випливає зі змісту ч. 1 ст. 69 Конституції України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Указана конституційно-правова норма визначає вибори і референдуми пріоритетними формами безпосередньої демократії.

Разом з тим реалізація будь-якого суб’єктивного права в динамічній площині суспільних правовідносин правової держави повинна бути забезпечена цілісною системою правових гарантій, що охоплюють собою, у тому числі, і законодавчо закріплені механізми його захисту і поновлення компетентними державними органами у випадку порушення, невизнання чи оспорювання. У цьому аспекті не є винятком суб’єктивні виборчі права громадян і їх права на участь в управлінні державними та місцевими справами через всеукраїнський та місцевий референдуми.

Захист цих прав забезпечується й одночасно гарантується наявністю законодавчо-регламентованої адміністративної та судової процесуальної форми. Поширення юрисдикції адміністративних судів на розгляд і вирішення виборчих та референдних спорів дозволяє учасникам виборчого процесу, а також процесу референдуму користуватися всіма перевагами адміністративної юстиції та створює належні гарантії захисту і поновлення їх суб’єктивних прав.

Законодавчо закріплені ст. 172–179 КАС України процесуальні особливості провадження в адміністративних справах, пов’язаних з виборчим процесом та процесом референдуму, поширюються на справи щодо:


  • оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій;

  • уточнення списку виборців;

  • оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум;

  • оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу;

  • виборів Президента України.


Особливості справляння судового збору у справах, пов’язаних з виборчим процесом

Відповідно до ч. 9 ст. 172 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Також положення про порядок справляння судового збору містить ст. 173 КАС України, у частині другій якої зазначено, що позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору.

Натомість ст. 174 «Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум» та 175 «Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу» КАС України не містять положень, якими б визначалися особливості справляння судового збору за подання позовних заяв у справах вказаних категорій.

У п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2013 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом» зазначено, що суд приймає позовну заяву щодо виборчого спору до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених КАС України (частина 9 ст. 172 КАС України).

Отже, за загальним правилом позивачі у виборчій справі не звільнені від сплати судового збору, однак несплата судового збору не є підставою для залишення позовної заяви без руху. Питання про стягнення судового збору суд вирішує при ухваленні судового рішення.

Ураховуючи мету цієї норми, такі ж правила необхідно застосовувати судам під час прийняття заяв про забезпечення позову або доказів, у тому числі апеляційним судам під час прийняття апеляційної скарги та вирішення справи в апеляційному порядку.

З огляду на те, що на справи, визначені ст.ст. 174, 175 КАС України, поширюються строки подання позовної заяви та строки їх розгляду, правильним буде також поширення на ці справи правил справляння судового збору, визначених ч. 9 ст. 172 КАС України.

Незважаючи на це, з метою законодавчої визначеності ст.ст. 174, 175 КАС України потребують нині вдосконалення шляхом внесення відповідних змін.
 Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб’єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб’єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу, виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (у тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені ч. 3–4 ст. 172 КАС України, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій можуть бути подані до адміністративного суду в п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, учинення дії або допущення бездіяльності, а щодо тих рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, — у той же строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих ко-місій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Суд приймає позовну заяву до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору в порядку і розмірах, визначених Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI [16], на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених КАС України.

Частина 10 ст. 172 КАС України зобов’язує адміністративний суд невідкладно повідомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.

Суд вирішує адміністративні справи щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
 Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців

Стаття 38 Конституції України закріпила право громадян на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З метою реалізації цього права вітчизняне законодавство передбачає проведення різних типів виборів/референдумів. Референдуми можуть бути всеукраїнськими і місцевими. На виборах можуть обиратися Президент України, народні депутати України, міські голови, депутати місцевих рад. Природно, що предметна і територіальна специфіка різних типів виборів/референдумів накладає відбиток на механізм їх проведення, зумовлює його особливості. Залежно від типу виборів/референдуму, різняться способи їх ініціювання, порядок проведення, коло учасників тощо.

Але одна деталь цього механізму залишається незмінною: участь громадянина у виборах або референдумі можлива тільки за умови його включення до списку виборців (учасників референдуму) відповідної дільниці.

Відповідно, позивачем у справі щодо уточнення списку виборців може виступати будь-яка особа, котра має право голосу на відповідних виборах/референдумі. Конституція та виборче законодавство України наділяють правом голосу:

1) на виборах Президента України або народних депутатів України – громадян України, яким на день виборів виповнилось 18 років (окрім громадян, визнаних судом недієздатними) (ст. 2 Закону України “Про вибори Президента України”);

2) на всеукраїнському референдумі – громадян України, яким на день референдуму виповнилося 18 років та які постійно проживають на території України. Права голосу на всеукраїнському референдумі не мають: – психічно хворі громадяни; – громадяни, визнані судом недієздатними; – особи, які тримаються у місцях позбавлення волі (ст. 7 Закону України “Про всеукраїнський та місцевий референдуми в Україні”);

3) на місцевих виборах – громадян України, які належать до відповідної територіальної громади (тобто, об’єднання жителів відповідного села (сіл), селища, міста), яким на день виборів досягли 18-річного віку. Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають виборці, які проживають на території АР Крим.

Права голосу на місцевих виборах не мають: громадяни України, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі (ст. 3 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”);

4) на місцевих референдумах – громадян України, які на день проведення референдуму досягли 18 років і постійно проживають відповідно на території відповідної області, району, міста, району в місті, селища, сільради (крім психічно хворих осіб; осіб, визнаних судом недієздатними; осіб, які тримаються у місцях позбавлення волі).

На відміну від інших спорів, пов’язаних з виборчим процесом, у яких виборець вправі оскаржити тільки ті рішення (дії, бездіяльність) суб’єкта владних повноважень, що порушують його особисте виборче право, у порядку ст. 173 КАС України виборець може звернутися до суду з позовом про захист прав інших громадян.

Слід ураховувати, що в окремих випадках позивачем у справах про уточнення списку виборців (учасників референдуму) може виступати неповнолітня особа. Це трапляється тоді, коли особа на момент подання позову ще не досягла 18 років, але досягне цього віку на день виборів/референдуму. Оскільки у даному разі неповнолітня особа ініціює спір з приводу публічних правовідносин, у яких вона може брати самостійну участь, то за правилами ст. 48 КАС України така особа володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, а відтак – може бути позивачем.



Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 173 КАС України правом звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, наділений кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

Чинний КАС України детально впорядковує окремі аспекти подання позовної заяви щодо уточнення списку виборців (учасників референдуму).

По-перше, така заява подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Дане правило зумовлене: а) терміновістю провадження у справах щодо уточнення списку виборців та надзвичайною масовістю таких справ; б) заздалегідь передбачуваним наслідком їх вирішення (розгляд переважної більшості зазначених справ закінчується прийняттям рішення на користь позивача); в) неприпустимістю будь-яких обмежень на участь громадин у виборчому процесі.

По-друге, позовна заява щодо уточнення списку виборців (учасників референдуму) має бути подана до суду не пізніше, як за два дні до відповідного голосування. Вказаний строк обчислюється за правилами ст. 179 КАС України. Це означає, що позовна заява повинна надійти до суду не пізніше 24 години відповідного дня (наприклад, якщо днем виборів є 26 березня, то позовна заява повинна надійти до суду не пізніше 24 години 23 березня).

У разі пропущення строку звернення до суду позовні заяви у спорах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, залишаються судами без розгляду на будь-якій стадії проходження справи в суді.

Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. Говорячи про предметну підсудність відповідної категорії адміністративних справ, необхідно враховувати і роз’яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України, надані у п. 4.2 Додатку до Постанови «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів про зміну виборчої адреси та місця голосування, уточнення списків виборців, які виникли під час позачергових виборів Президента України та виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів» від 12.09.2014 р. № 9 (далі — Постанова) [25]. Так, Пленум акцентував увагу на тому, що найчастіше неправильне визначення предметної підсудності виникало у справах за позовами про включення (виключення) зі списку виборців до дільничних виборчих комісій та відділів ведення Державного реєстру виборців районних адміністрацій. Суди, розглядаючи справи за адміністративними позовами виборців до дільничних виборчих комісій та відділу ведення Державного реєстру виборців, який судом залучено до участі у справі про зобов’язання включити їх до списку виборців для голосування на позачергових виборах Президента України і місцевих виборах 25 травня 2014 р., зобов’язували не тільки дільничну ви-борчу комісію включити позивачів до списку виборців, а й відділ ведення Державного реєстру виборців включити позивача до Державного реєстру виборців.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 52 КАС України залучення відповідача можливе лише у разі, якщо це не потягне зміну підсудності адміністративної справи. У даному аспекті Пленум цілком обґрунтовано дійшов висновку про те, що, залучаючи до справи та зобов’язуючи орган ведення Реєстру включити позивача до Державного реєстру виборців у цих справах, суди, по-перше, вийшли за межі позовних вимог (оскільки позовні вимоги заявлялися лише стосовно включення позивача до списків виборців на відповідній дільниці), по-друге, порушили предметну підсудність виборчих справ, визначену КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог виключно у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У аналізованій категорії адміністративних справ позивач захищає право голосу на відповідних виборах, суд задоволенням такої вимоги у спосіб включення до списку виборців повністю відновлює можливість реалізації права, про захист якого просить позивач. Тому у судів не було необхідності виходити за межі цих вимог. Крім того, як наголошено у Постанові, позивач може вирішити питання про включення до Реєстру виборців, у тому числі і у судовому порядку, поза виборчим процесом.

Окрім того, за предметом оскарження вимоги щодо уточнення списку виборців і вимоги щодо включення до Державного реєстру виборців за предметною підсудністю розподілені між місцевими загальними судами як адміністративними судами і окружними адміністративними судами відповідно. При цьому предметна підсудність адміністративних справ щодо уточнення списку виборців не залежить від того, хто є відповідачем у справі: виборча комісія чи орган ведення Державного реєстру виборців. Принципово усвідомлювати, що позовні вимоги про включення в Державний реєстр виборців і вимоги про включення до списків виборців не є тотожними, хоча списки виборців — це продукт Державного реєстру виборців, за винятком списків виборців на спеціальних виборчих дільницях.

Частиною 2 ст. 173 КАС України встановлено, що адміністра-тивні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. Із коментованої адміністративно-процесуальної норми прямо слідує, що місцевому загальному суду як адміністративному суду предметно підсудні усі спори щодо уточнення списку виборців незалежно від того, хто є відповідачем (окружна виборча комісія, орган ведення Державного реєстру виборців, дільнична виборча комісія тощо) у справі.

Відповідачами у таких справах є виборчі комісії або органи ведення Державного реєстру виборців залежно від того, у кого з них знаходиться список виборців. Якщо уточнений список виборців переданий відповідній дільничній виборчій комісії, то вона є належним відповідачем у такій справі. При цьому слід мати на увазі, що залежно від виборів попередні списки виборців можуть бути передані не тільки відповідній дільничній виборчій комісії, а й окружній виборчій комісії, при зверненні до якої виборець також має право порушувати питання про неточності у списках, у тому числі невключення, неправильне включення або виключення зі списку виборців його особисто або інших осіб.

Ураховуючи швидкоплинність виборчого процесу та передачу списку виборців виборчим комісіям різного рівня, необхідно, щоб у цій категорії справ (уточнення списку виборців) орган ведення Державного реєстру виборців та дільнична виборча комісія були відповідачами. У будь-якому разі суд при розгляді такого адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця (ч. 3 ст. 173 КАС України). У разі відсутності таких відомостей, що повинні містити інформацію про наявність чи відсутність позивача або особи, якої стосується позов, у списку виборців, суд не може розглянути спір про включення виборця до списку, оскільки є ймовірність подвійного включення однієї особи до кількох списків виборців».

Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, — невідкладно.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно.
 Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум

Чинний КАС України (ст. 174) закріплює право на оскарження в адміністративному суді рішень (дій, бездіяльності) органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, за:

а) суб’єктами виборчого процесу;

б) суб’єктами ініціювання референдуму.

Відповідно до законодавства суб’єктами виборчого процесу є: індивідуальні та колективні (асоційовані) учасники виборів, діяльність яких спрямована на формування представницьких органів влади на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Залежно від мети та особливостей правового регулювання, в Україні можна виділити три типи виборів до органів влади: 1) вибори народних депутатів України; 2) вибори Президента України; 3) вибори суб’єктів місцевого самоврядування.

Кожному з цих типів виборів властивий свій особливий суб’єктний склад.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України “Про вибори народних депутатів України” суб’єктами процесу виборів народних депутатів України є: виборець, Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, партія, що висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому порядку; офіційний спостерігач від партії – суб’єкта виборчого процесу.

Закон України “Про вибори Президента України” (ст. 12) відносить до учасників відповідного виборчого процесу: виборців; виборчі комісії; кандидатів на пост Президента України; партії, які висунули кандидатів на пост Президента України; офіційних спостерігачів від партії - суб’єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від громадської організації.

І, нарешті, стаття 12 Закону України “Про місцеві вибори”) визнає суб’єктами виборчого процесу: виборців; виборчі комісії; кандидатів у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови; місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; офіційних спостерігачів від кандидата, від місцевої організації партії - суб’єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку.

Слід пам’ятати, що партія (блок) вважається суб’єктом виборчого процесу одразу після прийняття рішення щодо висунення кандидата на виборну посаду та направлення відповідних документів до Центральної виборчої комісії. Відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації висунутого кандидата не позбавляє партію (блок) статусу суб’єкта виборчого процесу, а отже й права на оскарження в адміністративному суді дій (рішень, бездіяльності) виборчих комісій та їх членів.

Референдум – це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до Конституції України, в Україні проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми.

Перелік суб’єктів, наділених правом ініціювати проведення референдумів різних рівнів, визначається Конституцією України, а також Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”. До цього переліку входять: 1) Президент України; 2) група депутатів України; 3) група депутатів місцевої ради; 4) ініціативні групи референдуму та частина громади, на зборах якої було прийняла рішення щодо створення цих груп.

Позовна заява в справах про порушення законодавства про вибори та референдум оформлюється за правилами ст. 106 “Вимоги до позовної заяви” КАС України, а також ст. 107 Закону України “Про вибори народних депутатів України” і статті 95 Закону України “Про вибори Президента України”. В позовній заяві обов’язково повинен зазначатися юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з наданням терміну для усунення недоліків.

Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, що порушують законодавство про вибори та референдум, не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому законом.

Слід зазначити, що, окрім зазначених вище суб’єктів виборчого процесу, правом на оскарження рішень (дій, бездіяльності) рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, наділяються безпосередні учасники народного волевиявлення – громадяни, які мають право голосу у відповідному референдумі (на виборах);

Поряд з названим правом, закон встановлює обмеження на його реалізацію. Громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі, може оскаржити рішення, дію або бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, тільки у разі, якщо відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) було порушено його суб’єктивне виборче право.

Дане обмеження зумовлене необхідністю убезпечити виборчий процес (процес референдуму) від зриву або навмисного затягування шляхом подання величезної кількості скарг з приводу фактів, які не стосуються позивачів безпосередньо.

Зважаючи на викладене, виборець (учасник референдуму) у позовній заяві повинен вказати, яким чином рішення, дія чи бездіяльність органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств) порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі (процесі референдуму) його особисто.

Якщо цього не зроблено, позовна заява залишається без руху з наданням терміну для усунення недоліків. У випадку неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств.



Предметна й територіальна підсудність даної категорії адміністративних справ визначаються за такими правилами:

а) адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, – розглядаються окружним адміністративним судом за їх місцезнаходженням;

б) адміністративні справи щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, – розглядаються місцевими загальними судами (як адміністративними судами першої інстанції) за їх місцезнаходженням.

Позовна заява на рішення (дії, бездіяльність) органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до суду в п’ятиденний строк.

Перебіг цього строку починається з наступного дня після прийняття оскаржуваного рішення (вчинення оскаржуваних дій, бездіяльності). При цьому днем бездіяльності вважається останній день встановленого законом строку, у який має бути вчинено дію або прийнято рішення. Останній день строку триває до двадцять четвертої години.

Днем подання позовної заяви вважається день її надходження до відповідного суду (до 24 години цього дня).

Частина 7 ст. 172 КАС України закріплює спеціальне правило, відповідно до якого, якщо оскаржувані рішення (дії, бездіяльність) мали місце до дня голосування, відповідний позов може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Але у випадку незабезпечення роботи суду до 24 години відповідного дня позовну заяву, подану у зв’язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк.

Загальний строк розгляду і вирішення адміністративної справи щодо порушення законодавства про вибори та референдум становить 5 днів після надходження позовної заяви до суду. Проте, у випадку, якщо позовна заява надійшла до дня виборів/референдуму, відповідна справа має бути вирішена не пізніше, ніж за дві години до початку голосування.

Строки подання позовних заяв щодо порушення законодавства про вибори та референдум не підлягають поновленню. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Водночас, порушення судом встановленого строку розгляду адміністративної справи, не є підставою для залишення позовної заяви, а в апеляційній інстанції апеляційної скарги – без розгляду. У таких випадках позовна заява або апеляційна скарга можуть бути залишені без розгляду лише в разі, якщо суди не розглянули справу до настання певної події, після якої судам заборонено розглядати або продовжувати розгляд зазначених справ.

Чинне законодавство передбачає обов’язкове інформування учасників справи про дату, час, місце судового засідання. Водночас, закон не вимагає обов’язкової присутності на судовому засіданні від осіб, які беруть участь у справі з приводу оскарження рішень (дій, бездіяльності) органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум.

Навпаки, відносно даної категорії справ діє спеціальне правило, відповідно до якого, неприбуття у судове засідання належно повідомленої особи не перешкоджає розгляду справи.

У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору порушення засобом масової інформації чи інформаційним агентством вимог закону про вибори суд невідкладно повідомляє про це Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, Центральну виборчу комісію, відповідну окружну виборчу комісію.
 Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу

Практика показує, що серйозну шкоду суспільним відносинам у сфері народного волевиявлення своїми діями (бездіяльністю) можуть завдавати не тільки суб’єкти, відповідальні за організацію виборчого процесу (виборчі комісії), і не тільки суб’єкти владних повноважень чи засоби масової інформації, а й самі учасники виборчих перегонів (кандидати, партії, блоки, їх представники, уповноважені особи) та суб’єкти ініціювання референдуму.

Часто невгамовне прагнення перемоги на виборах, бажання за будь-яку ціну вирішити конкретну політичну задачу змушує “заінтересованих” учасників виборчого процесу (процесу референдуму) вдаватися до різноманітних маніпуляцій, а то й відвертих порушень закону.

У зв’язку з цим чинне законодавство (зокрема, Закон України “Про вибори президента України”, Закон України “Про вибори народних депутатів України”, Закон України “Про місцеві вибори”, Закону України “Про всеукраїнський та місцевий референдуми”) передбачає можливість оскарження в адміністративному суді рішень (дій, бездіяльності) суб’єктів ініціювання референдуму, кандидатів, партій, блоків та інших учасників виборчого процесу, які зацікавлені у результатах голосування.



Відповідачами у даній категорії адміністративних справ можуть бути:

1) кандидати на представницьку посаду або пост: кандидати на пост Президента України, кандидати у народні депутати України, кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидати у депутати місцевих рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів;

2) довірені особи кандидата. Відповідно до законодавства про вибори, кандидати на пост Президента України, кандидати у депутати місцевих рад, а також кандидати на посади сільських, селищних та міських голів можуть мати довірених осіб. Довірені особи ведуть агітацію за обрання кандидата, сприяють йому у проведенні виборчого процесу, представляють його інтереси у відносинах з виборчими комісіями, державними органами та органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, об’єднаннями громадян, виборцями.

Довірена особа кандидата повинна відповідати наступним вимогам: мати громадянство України, мати право голосу, не перебувати у складі жодної виборчої комісії. Довірена особа кандидата у депутати місцевої ради, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови повинна належати до відповідної територіальної громади.

Документом, що підтверджує правовий статус довіреної особи є посвідчення, видане Центральною виборчою комісією (для довірених осіб кандидата в Президенти України) або територіальною виборчою комісією (для довірених осіб кандидатів у депутати місцевої ради, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови);



3) політичні партії та виборчі блоки політичних партій, котрі є суб’єктами виборчого процесу.

Політична партія – це зареєстроване у Міністерстві юстиції України добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (див.: ст.ст. 2 та 11 Закону України “Про політичні партії в Україні”).

Виборчий блок політичних партій – це зареєстрований у Центральній виборчій комісії добровільний союз двох або більше політичних партій, створений для спільної участі у виборах до представницьких органів влади.

Політична партія (блок) вважається суб’єктом виборчого процесу одразу після прийняття рішення щодо висунення кандидата на виборну посаду та направлення відповідних документів до виборчої комісії. Відмова виборчої комісії у реєстрації висунутого кандидата не позбавляє партію (блок) статусу суб’єкта виборчого процесу, а отже й права на звернення за захистом своїх прав до адміністративного суду.

У порядку адміністративного судочинства не можуть оскаржуватись дії (бездіяльність) політичних партій (блоків політичних партій), які відповідно до закону, статутних документів партії або угоди про створення виборчого блоку належать до внутрішньої організаційної діяльності партії (блоку);

4) місцеві організації партії (блок місцевих організацій партій).

Місцеві організації партій – це зареєстровані в органах юстиції Міністерства юстиції України осередки політичних партій, які створюються в областях, містах, районах, селищах, селах з метою реалізації статутних завдань партії на місцевому рівні, забезпечення участі у політичному житті регіону, формуванні місцевої влади;

5) посадові та уповноважені особи політичних партій (місцевих організацій політичних партій).

Посадовою особою політичної партії (місцевої організації політичних партій) є громадянин, який займає у політичній партії (місцевій партійній організації) посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків.

Уповноваженою особою політичної партії (її місцевої організації) є особа, котра за дорученням партійного керівництва представляє інтереси партії (місцевої організації) у відносинах з учасниками виборчого процесу, здійснює нагляд за його перебігом голосування та підрахунку голосів, виконує інші функції, передбачені законом.

Уповноважена особа політичної партії (блоку партій) підлягає обов’язковій реєстрації у Центральній виборчій комісії; уповноважена особа місцевої організації партії (блоку місцевих організацій) – реєстрації у територіальній комісії відповідного округу.

Лише з моменту реєстрації відповідною виборчою комісією кандидат, поданий керівництвом партії (місцевої організації, блоку) для затвердження до ЦВК або ТВК, набуває статусу уповноваженої особи партії (місцевої організації, блоку). Лише з цього моменту він може реалізовувати делеговані йому повноваження, і лише з цього моменту його дії (бездіяльність) можуть бути оскаржені до адміністративного суду у порядку ст. 175 КАС України;

5) офіційним спостерігачем від суб’єкта виборчого процесу є особа, котрій учасником виборчого процесу (кандидатом, партією, блоком партій, місцевою партійною організацією, блоком місцевих парторганізацій) були делеговані повноваження щодо нагляду за дотриманням законності виборчого процесу, фіксації його перебігу, правильністю підрахунку голосів.

Офіційні спостерігачі від суб’єктів виборчого процесу підлягають обов’язковій реєстрації у територіальній виборчій комісії відповідного округу. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації у ТВК (саме з цього дня дії чи бездіяльність офіційного спостерігача можуть бути оскаржені у даного виду провадження), і припиняються після встановлення результатів виборів.

Слід зауважити, що адміністративному оскарженню підлягають дії або бездіяльність лише тих офіційних спостерігачів, які були делеговані суб’єктами виборчого процесу: кандидатами, партіями, блоками партій, місцевими парторганізаціями. Адміністративним судам не підсудні скарги на дії (бездіяльність) офіційних спостерігачів від громадських організацій, офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій;

6) суб’єкти ініціювання референдуму. Перелік суб’єктів, наділених правом ініціювати проведення референдумів різних рівнів, визначається Конституцією України, а також Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.

Що ж стосується позивачів у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, то ними можуть бути:

– кандидат;

– політична партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу;

– місцева організація партії – суб’єкт виборчого процесу;

– ініціативна група референдуму;

– суб’єкти ініціювання референдуму;

– виборець.

Слід пам’ятати, що суб’єкти виборчих процесів чи процесів референдумів мають право на звернення до суду щодо вирішення зазначених спорів лише в тому виборчому процесі або процесі референдуму, в якому вони набули свого статусу суб’єкта виборчого процесу чи процесу референдуму.

При цьому виборець може оскаржити дії або бездіяльність “заінтересованих” учасників виборчого процесу (процесу референдуму) тільки у випадках, коли відповідними діями (бездіяльністю) було порушено його суб’єктивне виборче право.

Дане обмеження зумовлене необхідністю убезпечити виборчий процес (процес референдуму) від зриву або навмисного затягування шляхом подання величезної кількості скарг з приводу фактів, які не стосуються позивачів безпосередньо.

Зважаючи на викладене, виборець (учасник референдуму) у позовній заяві повинен вказати, яким чином дія чи бездіяльність кандидатів, їх довірених осіб, партій (блоків), місцевих парторганізацій (блоків місцевих парторганізацій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, суб’єктів ініціювання референдуму порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі (процесі референдуму) його особисто.

Якщо цього не зроблено, позовна заява залишається без руху з наданням терміну для усунення недоліків. У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Правила територіальної і предметної підсудності справ з приводу оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їх довірених осіб, партій (блоків), місцевих парторганізацій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, суб’єктів ініціювання референдуму, узагальнені у таблиці:




Судовий орган

Предмет оскарження

Окружний адміністративний міста Києва

дії чи бездіяльність кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум

місцевий загальний суд (як адміністративний суд) за місцем вчинення певної дії (місцем, де певна дія повинна бути вчинена) 

дії чи бездіяльність кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб, що порушують законодавство про вибори чи референдум

окружний адміністративний суд за місцем вчинення певної дії (місцем, де певна дія повинна бути вчинена) 

дії чи бездіяльність інших учасників виборчого процесу (процесу референдуму), що порушують законодавство про вибори чи референдум

Позовна заява на дії (бездіяльність) кандидатів, їх довірених осіб, партій (блоків), місцевих парторганізацій (блоків місцевих парторганізацій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, суб’єктів ініціювання референдуму, що порушують законодавство про вибори та референдум, може бути подана до суду в п’ятиденний строк.

Якщо оскаржувані дії або бездіяльність мали місце до дня голосування, відповідний позов може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Але у випадку незабезпечення роботи суду до 24 години відповідного дня позовну заяву, подану у зв’язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк.

Суд вирішує адміністративні справи з приводу оскарження дій (бездіяльності) кандидатів, їх довірених осіб, партій (блоків), місцевих парторганізацій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, суб’єктів ініціювання референдуму, що порушують законодавство про вибори та референдум, у 5-денний строк після надходження позовної заяви до суду. Проте, у випадку, якщо позовна заява надійшла до дня виборів/референдуму, відповідна справа має бути вирішена не пізніше, ніж за дві години до початку голосування.

Строки подання відповідних позовних заяв не підлягають поновленню. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму і комісію вищого рівня.


 Особливості провадження у справах, пов’язаних із виборами Президента України

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 176 КАС України виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії об’єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

Кандидат на пост Президента України, партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують установлений законом порядок діяльності засобів масової ін-формації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата.

Кандидат на пост Президента України, партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.

Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому ст. 174 КАС України.

Акти чи дії виборчих блоків, об’єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх вик-лючної компетенції, оскаржуються за місцезнаходженням органу відповідного об’єднання громадян, виборчого блоку у порядку, передбаченому ст. 175 КАС України.

Дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому ст. 174 КАС України.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, установленому


ст. 172 КАС України.

Суд розглядає та вирішує адміністративні справи за скаргами, поданими на вчинені порушення з моменту припинення голосування на виборчих дільницях, протягом двох днів після дня голосування.


 Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження

Згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України, у випадках, коли за результатами розгляду справи, пов’язаної з виборчим процесом чи процесом референдуму, буде встановлено порушення чинного виборчого законодавства, суд повинен прийняти постанову про задоволення позову повністю або частково.



Відповідна постанова складається з:

1) вступної частини, у якій зазначаються:

– номер справи;

– дата, час і місце прийняття постанови (на практиці вимога щодо зазначення у вступній частині постанови часу її прийняття часто ігнорується);

– найменування адміністративного суду, який ухвалив постанову;

– відомості про склад суду та секретаря судового засідання. Якщо справа розглядається одноособово, у постанові зазначаються посада, прізвище та ініціали відповідного судді, а також прізвище та ініціали секретаря судового засідання (наприклад: “суддя Вінницького окружного адміністративного суду Іванов М.М. при секретарі Сазоновій С.В.... ”). Якщо ж КАС України передбачає колегіальний розгляд справи у суді першої інстанції, у постанові наводяться посади, прізвища та ініціали кожного члена колегії, а також відомості про те, хто був головуючим у засіданні (наприклад: “колегія суддів Окружного адміністративного суду в м. Севастополі у складі: головуючого судді: Возіянова А.О., суддів: Липського В.К., Сагана Б.О. при секретарі Леус О.М. ...”).

– відомості про осіб, які беруть участь у справі: щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові; щодо юридичних осіб – їх назва, згідно із статутними документами. Якщо участь фізичної особи у справі зумовлена її належністю до категорії посадових чи службових осіб, у вступній частині постанови також зазначаються займана нею посада або службовий статус (наприклад, представник, уповноважена особа тощо), а також найменування відповідного органу (установи, організації). У вступній частині постанови спочатку наводяться відомості про позивача, потім – про відповідача, а після цього – відомості про усіх інших учасників справи;

– стислий виклад предмета адміністративного позову (наприклад, “... позов Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" до Балаклійської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про зобов’язання зменшити в обліковій картці податковий борг платника податків”).

2) описової частини із зазначенням:

– короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача. Прикладом може слугувати витяг із судової постанови у справі за позовом політичної партії “Всеукраїнська Політична партія – Екологія та Соціальний захист” до Центральної виборчої комісії: “... 10.01.2006 р. політична партія “Всеукраїнська Політична партія – Екологія та Соціальний захист” звернулась до суду з позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просить: 1) визнати протиправною постанову ЦВК від 06.01.2006 р. № 92 “Про скаргу Манчук І.К., зареєстровану в Центральній виборчій комісії 03.01.2006 р. № 21-34-68” та такою, що не відповідає вимогам законодавства про вибори народних депутатів України, порушує виборчі права громадян України і законні інтереси політичної партії “Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист”; 2) скасувати постанову ЦВК від 06.01.2006 р. № 92 “Про скаргу Манчук І.К., зареєстровану в ЦВК 03.01.2006 р. № 21-34-68”; 3) визнати бездіяльність Голови ЦВК Давидовича Я.В. такою, що не відповідає законодавству про вибори народних депутатів України та порушує виборчі права громадян України і законні інтереси позивача; 4) зобов’язати Голову ЦВК Давидовича Я.В. здійснити щодо скарги Манчук І.К. дії, передбачені ч. 3 ст. 108 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, які випливають з факту визнання його бездіяльності протиправною; 5) поновити іншим способом порушені виборчі права громадян України, права та законні інтереси політичної партії “Всеукраїнська Політична партія – Екологія та Соціальний захист”.

Центральна виборча комісія у своїх запереченнях на позовну заяву просила відмовити в задоволенні вимог політичної партії “Всеукраїнська Політична партія – Екологія та Соціальний захист”, оскільки ч. 4 ст. 116 Закону України “Про вибори народних депутатів України” встановлено, що скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності ЦВК подається до Верховного Суду України, а отже, ЦВК не мала правових підстав керуватися ст.ст. 107, 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" при отриманні скарги політичної партії “Всеукраїнська Політична партія – Екологія та Соціальний захист”;

– пояснень осіб, які беруть участь у справі. Зазвичай, в описовій частині постанови суд обмежується констатацією факту заслуховування учасників справи. Детально пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, фіксуються у протоколі судового засідання;

– інших доказів, досліджених судом. Відповідно до статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В описовій частині постанови може бути наведений зміст або характеристики доказів (наприклад, “при вирішенні справи судом взято до уваги показання свідка Т., у яких зазначається...”), а може мати місце констатація факту їх дослідження судом (наприклад: “дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із таких підстав...”);

3) мотивувальної частини із зазначенням:

– встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів. Як правило, ця частина судової постанови укладається за наступною схемою: “Судом встановлено, що ... <обставини, встановлені судом>. З дослідженого у судовому засіданні ... <джерело доказування> ... випливає, що ... <обставина, котра має значення для правильного вирішення справи>”.

Якщо суд вважає за неможливе або за недоцільне врахування доказів, представлених учасниками справи, у мотивувальній частині постанови наводяться мотиви цього рішення (наприклад: “... показання свідків не несуть у собі конкретних інформативних даних, а в деяких випадках мають характер припущень щодо неправомірності дій або бездіяльності ТВК на всіх етапах виборчого процесу”);

– мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався (наприклад: “встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про недодержання відповідачем вимог ... <назва і реквізити положення законодавства про вибори (референдум), на якому суд ґрунтує своє рішення>. На підставі викладеного, керуючись ... <номери статей КАС України, назва і реквізити джерел права, на яких ґрунтується постанова суду> ... суд постановив...”);



4) резолютивної частини, в якій зазначаються:

– висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

– спосіб захисту порушених прав та інтересів.

У разі задоволення позову повністю або частково адміністративний суд може застосувати такі способи захисту порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічних відносин:

а) визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності; скасувати або визнати нечинним це рішення (його окреме положення); зобов’язати відповідача здійснити поворот даного рішення або окремих його положень;

б) зобов’язати відповідача вчинити певні дії;

в) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

г) стягнути з відповідача певні кошти (наприклад, у порядку відшкодування шкоди, завданої позивачеві незаконним рішенням, діями, бездіяльністю);

д) тимчасово заборонити (зупинити) окремі види або всю діяльність об’єднання громадян;

є) прийняти рішення про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;

е) прийняти рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

ж) визнати наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Суд може застосовувати й інші способи захисту публічних прав, свобод та інтересів, від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

– умови розподілу судових витрат. Розмір судових витрат вираховується за правилами Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 155. Види судових витрат та правила їх розподілу визначаються відповідно до глави 7 Розділу 1 КАС України.

– інші правові наслідки ухваленого рішення (наприклад, прийняття рішення про незаконність нормативно-правового акту або його невідповідність акту вищої юридичної сили);

– строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Розгляд у порядку адміністративного судочинства справ за скаргами на рішення (дії, бездіяльність) суб’єктів виборчого процесу, суб’єктів ініціювання референдуму, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, що порушують законодавство про вибори та референдум, не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому законом.

Якщо у ході розгляду адміністративної справи буде встановлена наявність порушень, що не належать до компетенції адміністративних судів (наприклад, діянь, що мають ознаки злочину, адміністративного проступку, цивільного делікту і т.д.), суд, у провадженні якого знаходиться справа, зобов’язаний постановити окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень. Копія цієї ухвали надсилається до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв’язку з цим заходів, встановлених законом.

Копії судового рішення невідкладно видаються усім учасникам справи, які були присутні при його оголошенні. Особам, які не були присутні під час проголошення рішення суду, копія відповідної постанови або ухвали невідкладно надсилається рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про її одержання.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі апеляційного оскарження судових рішень за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, ці рішення набувають законної сили з моменту проголошення відповідного рішення суду апеляційної інстанції (звичайно, за умови, що рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції буде залишене в силі повністю або частково).

Що стосується самого порядку апеляційного оскарження, то відповідні рішення судів першої інстанції можуть бути оскаржені протягом двох днів після їх проголошення (до 24 години останнього дня). Судові рішення, ухвалені до дня голосування на виборах (референдумі), можуть бути оскаржені не пізніш як за чотири години до початку голосування.

У разі пропущення зазначені строки поновленню не підлягають. Але у випадку незабезпечення роботи суду до 24 години відповідного дня апеляційну скаргу, подану у зв’язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк.

Апеляційна скарга на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, подана з пропущенням встановлених строків, не підлягає розгляду і повертається скаржникові.

За винятком цього та деяких інших моментів, передбачених ст. 177 КАС України, перебіг апеляційного провадження у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, відбувається у відповідності до загальних правил, встановлених Главою 1 Розділу VI КАС України “Апеляційне провадження”.

Апеляційна скарга подається до місцевого суду, який розглядав справу, а копія надсилається до суду апеляційної інстанції (суд першої інстанції після отримання апеляційної скарги повинен негайно направити її разом зі справою до відповідного суду апеляційної інстанції). У зв’язку з цим на практиці часто виникає питання: з якого моменту апеляційна скарга вважається поданою до суду (після надходження скарги до суду першої інстанції, чи після надходження її копії до апеляційного суду). Однозначну відповідь на це питання дає Постанова Пленуму ВАС України від 2 квітня 2007 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму” (п. 19), у якій зазначається:

“... вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності порушення дводенного строку, встановленого для подання апеляційної скарги, апеляційні суди повинні керуватися тією датою надходження апеляційної скарги до будь-якого із цих судів, яка є першою”.

Рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), прийняті у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, в апеляційному порядку переглядаються апеляційними адміністративними судами відповідної територіальної юрисдикції.

Водночас, рішення Київського апеляційного адміністративного суду, прийняті ним у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (членів ЦВК), оскаржуються до Вищого адміністративного суду як суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на подання апеляційної скарги, але не пізніше, ніж за 2 години до початку голосування (якщо оскаржуване рішення адміністративного суду першої інстанції було ухвалене до дня голосування).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга подається до місцевого суду, який розглядав справу (суд першої інстанції після отримання апеляційної скарги повинен негайно направити її разом зі справою до відповідного суду апеляційної інстанції), а копія скарги надсилається до суду апеляційної інстанції. Тому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності порушення строків, встановлених для подання апеляційної скарги, апеляційні суди повинні керуватися тією датою надходження апеляційної скарги до будь-якого із цих судів, яка є першою (п. 19 Постанови Пленуму ВАС України від 2 квітня 2007 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму”).

Порушення строків апеляційного оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, не є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду.

У таких випадках апеляційна скарга може бути залишена без розгляду лише у разі, якщо суди не розглянули справу до настання певної події, після якої судам заборонено розглядати або продовжувати розгляд зазначених справ.

При отриманні позовної заяви у спорі, пов’язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, суд апеляційної інстанції може повернути її позивачеві лише за не підсудністю, оскільки повернення позовної заяви з інших підстав не належить до його компетенції.

Про надходження скарги на рішення адміністративного суду першої інстанції у справі, пов’язаній з виборчим процесом чи процесом референдуму, та відкриття за цією скаргою апеляційного провадження суд апеляційної інстанції обов’язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

Учасникам відповідної справи надсилаються:

– копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам;

– копії заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги (не надсилається суб’єкту подання апеляційної скарги);

– повістка-виклик із зазначенням: а) дати, часу і місця проведення судового засідання; б) інформації про їхні права та обов’язки; в) інформації про строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.

Ураховуючи скорочені строки апеляційного провадження за скаргами на рішення судів першої інстанції у справах, пов’язаних з виборчим процесом (процесом референдуму), повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки провадження, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Вказана обставина інколи унеможливлює використання найпоширенішого способу поштової кореспонденції – листування, який передбачає порівняно великі (до 5-ти діб, не враховуючи вихідних) часові затрати. Зважаючи на це, у даному випадку допускається використання виняткових засобів викликів і повідомлень: телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном тощо. Суди апеляційної інстанції за результатами апеляційного провадження не можуть повертати на новий розгляд до судів першої інстанції справи пов’язані з виборчим процесом (процесом референдуму). Тому суди апеляційної інстанції, розглядаючи спори, пов’язані із виборчим процесом чи процесом референдуму, не мають права застосовувати положення ст. 204 КАС України в частині обов’язкового направлення справи на новий розгляд у разі скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції із зазначених у цій статті підстав. Окрім того, суд апеляційної інстанції не може повернути справу в суд першої інстанції після скасування ухвали суду першої інстанції для додаткової перевірки тих питань та підстав, з огляду на які була постановлена скасована ухвала.

У разі ж скасування ухвал суду першої інстанції, які стали перешкодою для відкриття провадження у справі та розгляду справи по суті, апеляційний суд направляє такі справи до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі, розгляду по суті або продовження розгляду.

Рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення суду першої інстанції у справах, пов’язаних з виборчим процесом (процесом референдуму), є остаточним.

Зважаючи на це, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо спорів, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, не можуть переглядатися в касаційному порядку. Зокрема, у касаційному порядку не переглядаються ухвали суду апеляційної інстанції (судді суду апеляційної інстанції) про повернення позовних заяв, які непідсудні цьому суду, про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги і т.д.

Разом з тим вони можуть переглядатися за нововиявленими обставинами. Але при цьому суди повинні враховувати, що перегляд судових рішень за зазначеними обставинами можливий, якщо заява подана до настання події або дати (години), після настання яких суд не може розглядати справи, за якими ухвалені судові рішення, які просять переглянути за нововиявленими обставинами. У противному випадку така заява залишається без розгляду. Також вона залишається без розгляду у випадку, коли суд не встиг розглянути її до настання зазначених подій або дати (години) для розгляду спорів, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.


Особливості здійснення представництва у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

Із вимог ст. 178 КАС України випливає, що без додаткового повноваження у справах, пов’язаних з виборчим процесом та процесом референдуму, діють:

  • як представник відповідного кандидата — особа, яка відпо-відно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата;

  • як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму — особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партій, ініціативної групи референдуму.

Документом, що підтверджує повноваження зазначених представників, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.
 Особливості обчислення процесуальних строків у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення

На обчислення строків у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, не поширюються правила ч. 2–10 ст. 103 КАС України.

Строки, установлені ст.ст. 172–177 КАС України, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день установленого законом строку, у який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у відповідній категорії адміністративних справ не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»
Порушення балансу інтересів та надмірні обтяження для отримувачів публічних послуг
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка