Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів»



Сторінка4/15
Дата конвертації22.03.2018
Розмір3.36 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Інстанційна підсудність адміністративних справ (її ще називають функціональною підсудністю) визначається повноваженнями окремих ланок судової системи на підставі виконуваних ними функцій. Інстанційна підсудність пов’язана з розмежуванням компетенції адміністративних судів щодо різних інстанцій. Тобто, з її допомогою вирішується питання, який адміністративний суд буде вирішувати ті чи інші адміністративні справи по першій інстанції, в порядку апеляції та в порядку касації.

Правила інстанційної підсудності адміністративних справ визначено з урахуванням принаймні 2-х критеріїв:

– критерій зрозумілості — система судових інстанцій є максимально простою, щоб кожен громадянин міг легко розібратися, у яких випадках і до якого суду він повинен звернутися з адміністративним позовом, а потім, за потребою — з апеляційною чи касаційною скаргою;

– критерій рівності можливостей щодо оскарження судових рішень — для кожної адміністративної справи передбачено однакову кількість судових інстанцій з тим, щоб право особи на перегляд судового рішення необгрунтовано не обмежувалося [31, с. 75].

Повне дотримання цих двох критеріїв можливе за умови реалізації принципу "судова ланка – судова інстанція". Цей принцип стосується двох нижчих ланок системи адміністративних судів: місцевих та апеляційних. Такий підхід сприяє інстанційній спеціалізації суддів в судах різних рівнів, що забезпечує кращу якість розгляду й вирішення адміністративних справ. У КАС України дотримано стрункої і простої для розуміння системи, за якої кожна ланка адміністративних судів виконує функції лише однієї інстанції. Відповідно до ст. 20 КАС України як суди першої інстанції діють (відповідно до їх предметної компетенції): місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди); Вищий адміністративний суд України.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Отже, Вищий адміністративний суд виступає в ролі суду трьох інстанцій.

Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за винятковими обставинами. КАС України називає підстави для такого перегляду: 1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; 2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

Таким чином, як суди апеляційної інстанції (в апеляційному порядку переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції) діють:

– апеляційні адміністративні суди;

– Вищий адміністративний суд України тільки у випадку, визначеному ч. 6 ст. 177 КАС України (коли оскаржують рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії), переглядає в апеляційному порядку судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.



Як касаційна інстанція діють:

- Вищий адміністративний суд України, який переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку;



  • Верховний Суд України, який переглядає судові рішення адміністративних судів за винятковими обставинами (різновид касації).

Кодексом передбачена можливість для позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. Водночас не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об’єднання в одному провадженні кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Ст. 22 КАС України встановлює правила передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого. Суд передає адмінсправу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:



  • задоволено клопотання відповідача, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

  • після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності;

  • після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності;

  • після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

  • ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу.

Питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухвалою, яку може бути оскаржено. Водночас спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Якщо ж правила підсудності в певних випадках можуть бути порушені (як особою, яка звертається до суду, так і судом), то будуть наставати і відповідні правові наслідки такого порушення. Зокрема, якщо особа подала адміністративний позов з порушенням правил підсудності, то суд, розглянувши питання щодо відкриття провадження, повинен повернути позивачеві позовну заяву у зв’язку з тим, що справа не підсудна цьому адміністративному суду (п. 6 ч. З ст. 108 КАС України). В ухвалі про повернення позовної заяви суд зазначає, якому суду підсудна адміністративна справа за позовною заявою. Якщо суд відкрив провадження у справі без дотримання правил предметної підсудності, то він повинен передати її на розгляд належного адміністративного суду, незалежно від того, на якому етапі провадження у першій інстанції виявлено порушення правил предметної підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі, не є компетентним у розгляді відповідної справи.

Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності (п.2 ч. 1 ст. 22 КАС України).

Правила територіальної підсудності є менш жорсткими, ніж правила предметної підсудності, оскільки вважається, що рівень суду є належним, але внаслідок порушення правил територіальної підсудності можуть створюватися додаткові незручності, які однак на зміст рішення об’єктивно не впливають.

Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності (п. З ч. 1 ст. 22 КАС України).

Порушення судом правил інстанційної підсудності у будь-якому випадку тягне за собою незаконність судового рішення і як наслідок — його скасування.


1.2 Організація діяльності адміністративних судів та її складові.
Перш ніж аналізувати питання організації діяльності адміністративних судів доцільно фрагментарно розглянути склад та структуру цих судів.

В структуру місцевого адміністративного суду входять : Голова суду, заступник голови, судді.

В структуру апеляційного адміністративного суду входять: Голова суду, перший заступник голови, заступники голови і судді, які, як правило, обрані Верховною Радою України безстроково після роботи в суді першої ланки не менше 5 років. Водночас суддею апеляційного суду може бути призначено особу за Указом Президента України в межах першого п’ятирічного строку після перебування на суддівській посаді у суді першої ланки не менше З років.

В апеляційному адміністративному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції (склад судової палати: голова, його заступник та судді). Окрім судових палат в апеляційному суді діє Президія апеляційного суду, яка вирішує організаційні питання та організаційно-розпорядчі, аналітичні і методичні функції.



Вищий адміністративний суд України складається з професійних суддів, які обрані на посаду безстроково. Мінімальний практичний досвід їх роботи на посаді професійного судді становить не менше 5 років. Загальне адміністративне керівництво здійснює Голова суду та його заступники, дотримуючись при цьому принципу незалежності суддів та підкорення їх тільки закону. Голова Вищого адміністративного суду України та його заступники призначаються на посаду строком на 5 років з суддів цього суду і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі рекомендації Ради суддів України. У Вищому адміністративному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Слід зазначити, що законодавцем не встановлено обов’язкове створення таких палат, а лише припускається можливість їх створення, тобто судові палати можуть мати як тимчасовий, для розгляду певних справ, так і постійний характер. До складу палати входять голова палати, заступник, судді, колегії суддів спеціалізованих палат. Для вирішення організаційних питань діє Президія Вищого адміністративного суду України у складі Голови Вищого адміністративного суду України, його заступників, заступників голів палат, а також суддів цього суду, обраних до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування, кількісний склад яких визначається Пленумом суду.

Для вирішення загальних питань діяльності адміністративних судів діє Пленум у складі всіх суддів Вищого адміністративного суду України та голів апеляційних судів округів.

При Вищому адміністративному суді України утворюється Науково-консультативна рада, яка є дорадчим органом і складається з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для розробки, опрацювання чи надання науково обгрунтованих висновків та рекомендацій з принципових питань судової практики, попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Вищого адміністративного суду України щодо роз’яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, з інших питань діяльності Вищого адміністративного суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення. До складу Науково-консультативної ради входять голова Науково-консультативної ради, його заступники, вчений секретар, які обираються на організаційному засіданні ради, члени ради.

Виший адміністративний суд України має офіційний друкований орган, в якому публікуються роз’яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України з питань застосування судами законодавства, постанови і ухвали Вищого адміністративного суду України та судові рішення і ухвали з конкретних справ, узагальнення судової практики, аналізи судової статистики, законодавчі та нормативно-правові акти, коментар до них, матеріали щодо діяльності Пленуму і Президії Вищого адміністративного суду України, Науково-консультативної ради, органів суддівського самоврядування та кваліфікаційної комісії, статті правових питань тощо. Головним завданням офіційного друкованого органу Вищого адміністративного суду України є сприяння правильному і однаковому застосуванню адміністративними судами Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів при вирішенні ними справ, шляхом опублікування зазначених матеріалів судової практики і роз’яснень Пленуму з питань законодавства.

В структуру Верховного Суду України входять: Голова, перший заступник та заступники голови, судді; Судова палата у цивільних справах, Судова палата у кримінальних справах, Судова палата у господарських справах, Судова палата в адміністративних справах. У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія. Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності діє Президія Верховного Суду України у складі та у порядку, визначеному Законом "Про судоустрій та статус суддів". У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України, який є колегіальним органом; до його складу входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів та їх перші заступники.

При Верховному Суді України також діє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України щодо роз’яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Президією Верховного Суду України.

Верховний Суд України має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші судові матеріали.

У статті 23 КАС України зазначається, що усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. Суддя для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі їх особливої складності.

У разі подання клопотання про колегіальний розгляд справи або відповідної ініціативи судді склад колегії суддів визначається автоматизованою системою документообігу.



Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі не менше п’яти суддів.

Адміністративні справи, підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів.

Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п’яти суддів. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України здійснюється колегіально. Персональний склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу.

Слід звернути увагу на те що, дотримання правил щодо одноособового або колегіального розгляду адміністративної справи має суттєве значення для визначення повноважного складу суду при розгляді справи в першій інстанції та є підставою, у випадку порушення зазначеного порядку, для скасування постанови чи ухвали по справі та направлення її на новий розгляд, оскільки має місце порушення норм процесуального права. Зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби загалом розглядаються в порядку ст. 23 КАС України, тобто суддею одноособово. Однак деякі категорії посад державних службовців, що працюють у місцевих органах виконавчої влади, належать до номенклатури (призначаються, звільняються і т. ін) вищих органів, у тому числі центральних органів виконавчої влади, статус яких визначається спеціальними нормативними актами. У такому випадку спори розглядаються колегією суддів відповідно до ст. 24 КАС України; недотримання такого порядку є підставою для скасування судових рішень.

Положення ч. 3. ст. 227 Кодексу мають імперативний характер правових норм, оскільки йдеться про обов’язковість скасування судових рішень, прийнятих неповноважним складом суду.

Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Кодексом закріплюється загальне правило, згідно з яким склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний, крім окремих випадків. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається автоматизованою системою документообігу. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Крім того, КАСУ передбачає підстави для відводу або самовідводу судді (ст. 27), секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста та перекладача (ст. 29), порядок вирішення питання про відвід чи самовідвід (ст. 31), а також наслідки відводу чи самовідводу (ст. 32).

Зокрема, підставами для відводу чи самовідводу судді є випадки: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов’язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи автоматизованою системою документообігу. Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 КАС України, про які йтиметься далі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в справі (ст. 28 КАС України).

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи Верховним Судом України, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та відводяться з підставами, встановленими для відводу судді.

Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо: 1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі; 2) проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи; 3) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача в судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього відводу (самовідводу). За наявності вищезазначених підстав, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду, судом не розглядаються. Повторне звернення з заявою про відвід з тих самих підстав забороняється.

У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається автоматизованою системою документообігу. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається автоматизованою системою документообігу. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 22 КАС України.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 КАС України факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених КАС України (направлення текстів повісток електронною поштою, факсом), які вводяться в дію з дня повідомлення Державною судовою адміністрацією України в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” про початок функціонування Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів суб’єктів владних повноважень).

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судові повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Якщо разом з повісткою надсилаються копії документів, у повістці вказується їх перелік і роз’яснюється право подати заперечення та докази на їх підтвердження. Повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Особа, яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім’ї адресата, який проживає разом. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана негайно повідомити про неї адресата.

Якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи.

Під час судового розгляду адміністративної справи суд здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

В разі вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол, зміст якого визначається ст. 46 КАС України і який після ознайомлення з ним і відповідного підписання невідкладно приєднується до адміністративної справи.



Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання.

До таких осіб відносяться сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Здатність мати процесуальні права й обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Права та обовязки осіб, які беруть участь у справі, визначаються главою 5 КАС України (ст.ст. 49 – 61). Їх адміністративно-процесуальний статус розглядається у наступній темі.

Главою 6 Розділу II КАС України регламентуються поняття та види доказів в адміністративному судочинстві, також порядок їх надання та оцінки.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»
Порушення балансу інтересів та надмірні обтяження для отримувачів публічних послуг
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка