Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів»



Сторінка7/15
Дата конвертації22.03.2018
Розмір3.36 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

1.6 Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Законодавець визначив ст..60 КАС України особливу категорію законних представників - органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Таке право надається в обмежених випадках, зокрема, для захисту осіб, які самостійно внаслідок поважних причин не можуть звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, широкого кола осіб (наприклад, членів об'єднань громадян), інтересів держави.

3. Відповідно до частини першої ст.. 60 до таких осіб,які діють як законні представникивідносяться:

1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (пункт 10 статті 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 року. Зауважемо на те, що на підставі довіреності від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у судовому процесі має право брати участь його представник);

2) прокурор (стаття 121 Конституції, статті 361 Закону України "Про прокуратуру"України уповноважує прокуратуру здійснювати функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом,. З урахуванням статті 56 Закону України "Про прокуратуру" прокурором є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції. Прокурор може бути залученим і судом на підставі частини сьомої статті 59 КАС України іможе брати участь в адміністративній справі не лише з власної ініціативи. Необхідно мати на увазі і не плутати ситуацію коли прокурор в адміністративній справі є позивачем, а не законним представником. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" у разі відхилення протесту прокурора чи його заступника або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним і тому цьому випадку прокурор в адміністративній справі євиступає позивачем, а не законним представником, а тому не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою;

3) органи державної влади. Зокрема, органи опіки та піклування. Наприклад, на підставі статті 65 ЦК України відповідний орган опіки і піклування здійснює опіку або піклування над фізичною особою до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника, що передбачає також захист прав, свобод чи інтересів такої особи у суді. Іншою підставою участі органу опіки і піклування в адміністративній справі може бути частина сьома статті 59 КАС України - у випадках, якщо законний представник особи діє всупереч її інтересам, суд може залучити такий орган, якщо він уповноважений захищати інтереси такої особи. Подібне положення містить стаття 245 СК України: якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів;

4) органи місцевого самоврядування. Відповідно до ч.3 п.15 ст.42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. сільський, селищний, міський голова звертаються до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади , підприємств, установ та організацій,. які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

5) фізичні особи. Прикладом коли законодавець уповноважує фізичних осіб без будь-якої довіреності брати участь в інтересах іншої особи, у тому числі в адміністративних справах може слугувати СК України, де визначено, що представляти повнолітню непрацездатну особу можуть на підставі закону:



  • батько і мати (частина друга статті 154);

  • баба і дід (частина друга статті 258);

  • сестра, брат, мачуха, вітчим (частина друга статті 262).

А повнолітні дочка, син можуть бути законними представниками непрацездатних, немічних батьків (частина друга статті 172 СКУ);

6) юридичні особи. Наприклад, відповідно до статті 20 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 року для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом представляти і захищати інтереси своїх членів (учасників) у державних органах, тобто і в суді. Зокрема, профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок, а також мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів (стаття 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року

Зазвичай вище зазначені органи й особи звертаються до суду з адміністративним позовом або вступають у справу в інший спосіб за власною ініціативою, зокрема й за зверненням відповідної особи, яку вони мають право захищати. Однак прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені до справи ухвалою суду з метою виконання покладених на них повноважень.

В ст. 61 КАС України визначені особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб і звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб:



  1. Вони не можуть закінчувати справу примиренням.

2) Відмова цих органів та осіб від адміністративного позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

3) Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4) Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від адміністративного позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

5) Органи та особи, визначені у ст. 60 Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (поданням) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.


1.7 Інші учасники адміністративного судочинства.
Стаття 62 КАС України містить перелік учасників адміністративного процесу, які не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Їх можна поділити на дві групи:

    1. особи, які обслуговують адміністративне судочинство (секретар судового засідання, судовий розпорядник, перекладач);

    2. особи, які сприяють розгляду справи (свідки, експерти, спеціалісти).

Секретар судового засідання є службовцем апарату суду і покликаний надавати суду технічну допомогу в організації процесу. Процесуальне положення секретаря судового засідання встановлене ст. 63 КАС України і конкретизуються в інших статтях КАС України, а також у відповідних інструкціях з діловодства.

Секретар судового засідання:

1) здійснює судові виклики і повідомлення додержанням усіх норм глави 3 КАС України, доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився і повідомляє про причини їх неприбуття, якщо вони відомі;

2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому. Окрім того, під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням секретар судового засідання складає протокол (статті 45 - 46 КАС України);

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними і веде журнал судового засідання відповідно Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, таВідповідно до пункту 21 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України до 1 січня 2008 року у разі, якщо суд не здійснював повного технічного фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу, секретар судового засідання складав протокол судового засідання;

4) веде журнал судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу,

5) оформляє матеріали адміністративної справи, яке здійснюється відповідно до інструкцій зі справочинства (діловодства). Так, судові справи (матеріали) підшиваються в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. На обкладинці адміністративної справи вказуються:


  • найменування адміністративного суду;

  • найменування та номер справи відповідно до обліково-статистичної картки чи реєстраційного журналу; якщо томів справи більше одного, - номер тому справи та загальна кількість томів;

  • прізвище, ім'я, по батькові чи найменування сторін, суть вимог позивача;

  • у разі подання зустрічного позову 109 в адміністративній справі - зазначення про це та суть вимог за зустрічним позовом;

  • дата надходження справи в суд.

У кожній справі складається опис документів у справі. У справі, що надійшла до адміністративного суду з іншого суду, опис документів продовжується.

6) виконує інші доручення головуючого у справі. Наприклад, виконання розпоряджень головуючого щодо приведення до присяги перекладача, експерта; запрошення до зали судового засідання свідків та виконання розпоряджень головуючого щодо приведення їх до присяги; виконання інших розпоряджень головуючого, які пов'язані із забезпеченням умов, що необхідні для розгляду адміністративної справи



Судовий розпорядник (ст.64 КАС України).

Поява судових розпорядників обумовлена необхідністю звільнити секретарів судового засідання від невластивих для них функцій, які вони раніше виконували. Служба судових розпорядників у судах заснована на підставі статті 132 Закону України "Про судоустрій України", яка встановила, що: "У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні".



Регламентація повноважень судового розпорядника

1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників адміністративного процесу. Для цього він перед судовим засіданням оглядає цілісність замків на вхідних дверях і ретельно оглядає залу судового засідання, кімнати свідків та нарадчу кімнату; перевіряє технічну оснащеність дверей, вікон, металевої шафи чи іншого місця для тимчасового зберігання матеріалів справи, місця сидіння суддів, секретаря судового засідання, учасників адміністративного процесу та осіб, присутніх у залі; перевіряє справність засобів оповіщення зали судового засідання та кімнати свідків.

2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї суду та пропонує всім присутнім встати;

3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання. Для запобігання конфліктам між учасниками адміністративного процесу та особами, присутніми в залі судового засідання, судовий розпорядник до початку розгляду справи визначає їм конкретні місця розташування в залі судового засідання таким чином, щоб сторони (позивач, відповідач) не сиділи у залі поруч.

У разі виявлення в приміщенні суду осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і порушують громадський порядок чи встановлений порядок діяльності суду, судовий розпорядник повинен з'ясувати причину їх перебування в приміщенні суду й у разі, якщо ці особи є учасниками судового процесу або свідками, повідомити про це головуючого та керівника служби. Судовий розпорядник вживає заходів щодо запобігання і припинення в залі судового засідання та в приміщенні суду порушень громадського порядку та встановлених правил поведінки. Для виконання цих функцій судовий розпорядник взаємодіє зі службовцями судової міліції.

У разі постановлення судом ухвали про видалення із зали судового засідання учасника адміністративного процесу чи іншої особи, яка порушує порядок, судовий розпорядник забезпечує виконання такої ухвали.

4) приймає від учасників адміністративного процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання. Тобто судовий розпорядник виконує роль посередника з тим, щоб учасники адміністративного процесу і суд під час судового засідання залишалися на своїх місця;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;

6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги. Після видалення судом із зали судового засідання допитаних свідків судовий розпорядник за вказівкою головуючого вживає заходів, щоб допитані свідки не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав (частина друга статті 141 КАС України). Для цього недопитаних свідків проводять до спеціально відведених або інших, визначених головуючим, кімнат, і у разі необхідності за ними здійснюється нагляд;

7) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.

Судовий розпорядник здійснює свої повноваження у форменому одязі Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.

Перекладач

Завдання перекладача в адміністративному процесі - допомогти суду та іншим особам, які беруть участь у справі, повноцінно спілкуватися з тим учасником адміністративного процесу, який не володіє або недостатньо володіє державною мовою. Для цього він здійснює послідовний або синхронний усний переклад того, що відбувається у судовому засіданні; усний чи письмовий переклад документів та інших матеріалів в обсязі, що необхідний для учасника адміністративного процесу, який не володіє або недостатньо володіє державною мовою; письмовий переклад документів та письмових доказів у справі, що викладені мовою, якою не володіє суд та особи, які беруть участь у справі

Перекладач повинен вільно володіти щонайменше двома мовами:

1) державною мовою, тобто мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство;

2) іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу заяв, клопотань, пояснень особи, яка бере участь у справі, показань свідка чи інших доказів. До такої мови прирівнюється техніка спілкування з глухими, німими чи глухонімими особами.

В Україні немає єдиного реєстру перекладачів, який існує, наприклад, для експертів. Відсутність реєстру перекладачів ускладнює процес пошуку відповідного перекладача, але не обмежує у виборі перекладача з осіб, які вільно володіють відповідними мовами.

Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі і якій потрібен перекладач особисто або для перекладу змісту доказів та інших матеріалів, які подаються цією особою. Суд може призначити перекладача з власної ініціативи, зокрема, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.

Обов'язки перекладача:

1) з'являтися за викликом суду;

2) здійснювати повний і правильний переклад;

3) посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у процесуальних документах, що вручаються стороні чи іншим особам, які беруть участь у справі, у перекладі на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють. За здійснення перекладу таких процесуальних документів відповідає не суд, а перекладач.



Права перекладача

1) відмовитися від участі у адміністративному процесі, якщо він не володіє достатнім знанням мови, необхідним для перекладу;

2) задавати питання з метою уточнення перекладу;

3) право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, та інших витрат, пов'язаних з викликом до суду (порядок забезпечення цього права визначено статтею 92 КАС України).



Відповідальність перекладача

За завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді перекладач несе кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України, адміністративну відповідальність за злісне ухилення від прибуття до суду, яке не мало на меті ухилення від виконання обов'язків перекладача частина друга статті 1853 КУпАП.



Свідок ( ст.65 КАС України)

Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок - дуже важливий учасник адміні-стративного процесу, оскільки його свідчення (показання) є засобом доказування в адміністративній справі. Жодних обмежень щодо віку свідка не встановлено. Головне, щоб особа була здатна правильно сприймати обставини та давати пояснення про них. Водночас стаття 142 КАС України визначає особливості допиту малолітніх і неповнолітніх свідків.

Свідка може бути допитано з ініціативи суду або за заявою (клопотанням) особи, яка бере участь у справі. Заява (клопотання) про виклик свідка, крім стандартних реквізитів, обов'язково повинна містити:


  • ім'я (прізвище, ім'я, по батькові або прізвище та ім'я чи ініціали) свідка;

  • адресу місця його проживання (перебування), роботи чи служби (для направлення виклику);

  • зазначення обставин, щодо яких він може дати показання.

Не можуть бути допитані як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;

2) представники в судовому процесі, захисники у криміналь-ному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;

5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди. Те, що всі зазначені особи не можуть бути допитані як свідки, означає, що їх не може бути викликано до суду як свідків. А якщо це сталося (суд не знав про те, що до викликаної особи може бути застосована частина друга коментованої статті), особа повинна повідомити суд про наявність підстав, які унеможливлюють участь як свідка, і подати відповідне підтвердження (це може бути зроблено у судовому засіданні або у будь-який час до нього). За відсутності такої інформації суд може застосувати до такої особи привід.

Існують обмеження щодо допиту як свідків працівників дипломатичної служби, оскільки статус працівників дипломатичної служби інших держав передбачає певні імунітети, у тому числі від обов'язку давати показання в суді.

Фізична особа має право відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб). Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом".

Відомий російський процесуаліст А. Конні так охарактеризував моральну основу свідоцького імунітету членів сім'ї чи близьких родичів "Саме процесуальне право визнає, що заради цілей земного правосуддя не можна послабляти чи порушувати священні узи, що пов'язують людей між собою і з верховним суддею їх вчинків. Тому, дружина підсудного, родичі по прямій лінії, висхідній чи низхідній, рідні його брати і сестри можуть усувати себе від давання показань у його справі. Закон щадить ті почуття, які навіть при усвідомленні свідком наявності викриваючих фактів нерідко змушували б його серце обливатися слізьми і кров'ю чи шукати полегшення тяжкого становища в брехні".

Відмова давати показання не може розцінюватися як доказ вини особи, щодо якої мали бути надані показання, і не повинна братися до уваги судом при оцінці доказів.



Обов'язки свідка

Основним обов'язком свідка є з'явитися до суду за його викликом у визначений день та час і дати правдиві показання про відомі йому обставини у справі (частина п'ята коментованої статті). Цей обов'язок реалізується в порядку, визначеному статтями 78, 141 - 142 КАС України.

У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд доступним способом (листом, телеграмою, телефоном тощо), щоб той міг за необхідності перенести дату судового розгляду справи або вирішити питання про допит свідка за місцем чи у місці його проживання (перебування) відповідно до статті 78 КАС України.



Права свідка:

1) давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє. Для цього за рахунок особи, яка бере участь у справі й ініціювала виклик свідка, запрошується перекладач. Якщо суд викликав такого свідка з власної ініціативи,о у разі звільнення особи від сплати судових витрат чи зменшення їхнього розміру, послуги перекладача компенсуються за рахунок Державного бюджету України (див. частину четверту статті 92 КАС України);

2) користуватися письмовими записами, якщо показання свідка пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті (детальніше про це див. частину сьому статті 141 КАС України);

3) відмовитися від давання показань у випадках, встановлених цією статтею;

4) право на оплату витрат, пов'язаних з викликом до суду (витрат на проїзд до іншого населеного пункту і добових у разі переїзду до іншого населеного пункту), в порядку, визначеному статтею 92 КАС України.

Відповідальність свідка

Свідок, який досягнув шістнадцяти років, несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з не передбачених законом підстав.

Свідок, який досягнув вісімнадцяти років, несе адміністративну відповідальність за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від прибуття до суду, яке не мало на меті ухилення від давання показань, або в непідкоренні розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само у вчиненні дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Якщо свідок, що був викликаний належним чином до суду, не з'явився в судове засідання або не повідомив суду причини неприбуття, суд може застосувати до нього привід через органи внутрішніх справ з відшкодуванням державі витрат на його здійснення в порядку, встановленому статтею 272 КАС України.

Давати показання є правом особи, а не обов'язком, тому кримінальної відповідальності за відмову від давання показань вони не несуть. Але якщо вони погодилися свідчити, вони несуть відповідальність за завідомо неправдиві показання. Так само особи несуть відповідальність за неповагу до суду, а в разі неприбуття до суду до них може бути застосовано привід.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»
Порушення балансу інтересів та надмірні обтяження для отримувачів публічних послуг
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка