Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів»



Сторінка9/15
Дата конвертації22.03.2018
Розмір3.36 Mb.
ТипКонспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Лекція № 4

Тема лекції:

«Поняття, структура, зміст та форма адміністративного позову. Процесуальні питання, пов’язані із відкриттям провадження в адміністративній справі Підготовче провадження та судовий розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції»
План лекційного заняття
1.1 Поняття, форма та зміст адміністративного позову.

1.2. Відкриття провадження в адміністративній справі.

1.3. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі.

1.4. Підготовка адміністративної справи до судового розгляду.

1.5. Судовий розгляд адміністративної справи.

1.6. Залишення позовної заяви без розгляду. Зупинення та закриття провадження у справі.
Література

1. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України / О.В. Кузьменко, Т.О. Гурій. – К.: Атіка, 2008. – 415с.

2. Рябченко О.П. Адміністративне судочинство : навч. посіб. / О.П. Рябченко. – Х. : ХНУ, 2014. – 304 с..

3. Комзюк А.Т., Адміністративний процес України: Навч. посібник. / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. – К.: Прецедент, 2007. – 531с.

4. Гончарук С.Т., Гусар О.А., Розум І.О. Адміністративне судочинство : навчальний посібник / С.Т. Гончарук, О.А. Гусар, І.О. Розум. – К. : НАУ, 2016. – 238 с.
Зміст лекції
1.1 Поняття, форма і зміст адміністративного позову. Вимоги до позовної заяви.
Провадження в суді першої інстанції містить такі чотири змістовні елементи: 1) звернення до суду та відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд справи; 4) судові рішення.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції).

З адміністративним позовом до суду може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин [27]. Cуб'єкт владних повноважень має право звернутися до суду з адміністративним позовом тільки у випадках, установлених законом.

Адміністративний позов — це форма звернення, процесуальний документ, який подають до адміністративного суду. За наявності адміністративного позову (позовної заяви) відкривається провадження в суді першої інстанції. Зміст адміністративного позову − оскарження діянь і висунення вимог щодо захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Позов відрізняється від скарги. Скарга, по-перше, за змістом є лише оскарженням; по-друге, вказує на нерівність сторін, на юридичну підвладність того, хто звертається зі скаргою.

Однак адміністративний позов є не лише оскарженням. Він містить вимоги щодо певних дій з боку відповідача (вчинити дії, або утриматись від них, відшкодувати шкоду тощо). Крім цього, позов засвідчує юридичну рівність позивача (того, хто звертається до суду) і відповідача (того, до кого спрямовані вимоги).

Отже, законодавець установив уніфіковану форму звернення до адміністративного суду фізичних і юридичних осіб у вигляді процесуального документа − адміністративного позову.

Можна погодитися з авторами підручника «Адміністративне процесуальне (судове) право України», [32] щодо «відокремлення певної категорії справ, розгляд які відповідно до ст. 1, 4, 17 КАС України мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства: а) спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо осспорювання його рішень, дій чи бездіяльності, у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчинити певні дії, утримуватись від учинення певних дій, відповідати за певні дії. При цьому особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов'язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб'єкта владних повноважень; б) спори між суб'єктами владних повноважень щодо реалізації їх компетенції у сфері управління, а також спори з укладання адміністративних договорів. Відповідно до КАС України, адміністративний договір − це дво- або багатостороння угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди. Якщо суб'єкти, хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору не співвідносяться влада і підпорядкування, що є обов'язковою умовою для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного. Як приклад можна навести такі спори, коли суб'єкт владних повноважень не здійснює управлінських функцій, але є відповідачем у справі щодо стягнення з нього заборгованості на отримані певні послуги та за укладеними з ним договорами (телефонний зв'язок, спожиту електроенергію, теплову енергію, стягнення заборгованості за договорами підряду тощо)». Адміністративний позов подається до суду особисто позивачем або його представником. Під час звернення до суду необхідно враховувати вимоги статей 18, 19, 21 КАС України щодо предметної і територіальної підсудності адміністративних справ.

Якщо позовну заяву подає представник, то одночасно з нею він повинен подати довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження його як представника.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 106 КАС України . У ній мають бути зазначені:



  • найменування суду, до якого подається позовна заява;

  • ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

  • ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

  • зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

  • у разі потреби − клопотання про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо;

  • перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Одночасно позивач повинен надати суду відповідну кількість копій позовних заяв та копії всіх документів.

Адміністративний позов може містити вимоги щодо до:

  • скасування або визнання нечинним рішення відповідача − суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

  • зобов'язання відповідача − суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

  • зобов'язання відповідача − суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

  • стягнення з відповідача − суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

  • виконання зупиненої чи не вчиненої дії;

  • встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Позовні вимоги можуть містити й інші вимоги щодо захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Не пізніше ніж наступного дня після надходження позовної заяви до суду суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Якщо позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, які передбачені ст. 106 КАС України, суддя виносить ухвалу, якою залишає позовну заяву без руху та надає строк для усунення недоліків. В ухвалі суддя зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для їх усунення.

Позовна заява може бути повернута позивачу в таких випадках:



  • позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

  • позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

  • позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної дієздатності;

  • позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

  • у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

  • справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Ухвали суду про залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви можуть бути оскаржені. Однак це не позбавляє права особу повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому КАС України.

Крім того, суддя може відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, зазначених у ст. 109 КАС України:



  • заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

  • у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін;

  • настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулись із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена до апеляційної інстанції. Повторне звернення однієї і тієї самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
1.2 Відкриття провадження в адміністративній справі
Кодекс адміністративного судочинства України регламентує два типи проваджень. Перший — це провадження, які детермінуються за компетенцією суду. Такі провадження варто називати компетенційними провадженнями.

Другий − провадження, які детермінуються за предметом спору. Такі провадження варто називати предметними провадженнями.

Компетенційні провадження мають певні загальні ознаки.

Передусім необхідно указати на те, що всі вони мають стадійний характер. Про це свідчить текст статей 51, 55, 60, 150, 156 КАС України. Для прикладу наведемо ст. 51 КАС України «Права та обов’язки сторін», у який зазначено: «Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі».

Вони можуть мати звичайну або письмову форму. Звичайну форму провадження КАС України не регламентує і на її існування не вказує. Однак нормативне визначення альтернативної форми, обумовлює наявність основної форми.

Таким чином, основною формою проваджень є звичайна форма проваджень. Альтернативною є письмова форма проваджень. Під письмовим провадженням КАС України розуміє розгляд і вирішення адміністративної справи без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на підставі наявних у суду України матеріалів (ст.3 п.10).

Письмове провадження допуска України ється у суді першої інстанції (ст.122 КАС України), суді апеляційної інстанції (ст.197 КАС України), суді касаційної інстанції (ст. 222 КАС України), у справах з виняткових обставин (ст. 241 КАС України), у справах про нововиявлені обставини (ст. 252 КАС України).

Особливі ознаки компетенційних проваджень зумовлюються характером підсудності справ, предметом оскарження, змістом вимог до позивача, повноваженнями відповідного суду.

За загальним положенням адміністративні справи в суді першої інстанції розглядаються і вирішуються суддею одноособово (ст.23).

Винятками з цього правила є: 1) справи про оскарження рішень Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії. Такі справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів; 2) клопотання однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи в окружному адміністративному суді, а також ініціативи судді; 3) справи, підсудні Вищому адміністративному суду, як суду першої інстанції.

Стадіями провадження в суді першої інстанції є:


  • відкриття провадження (статті 104 − 109);

  • підготовче провадження (статті 110 − 121);

  • судовий розгляд справи (статті 122 − 154);

  • закриття провадження (статті 155 − 157);

  • ухвалення судового рішення (статті 158 − 170);

  • виконання судового рішення (статті 254 − 267).

Стадією судового адміністративного провадження є відносно відокремлена, виділена в часі та логічно пов'язана сукупність процесуальних дій, спрямована на досягнення мети та вирішення власних завдань, але у межах загальних завдань усього провадження; завершується шляхом прийняття певного процесуального документа (ухвали або постанови) та здійснюється адміністративним судом у межах компетенції.

Процесуальні дії у межах кожної з цих стадій містяться в окремих структурних складових КАС України. Так, дії, пов'язані зі зверненням до адміністративного суду та відкриттям провадження в адміністративній справі регламентовані нормами Глава 1 розділу III КАС України. Підготовче провадження визначене нормами гл. 2 розділу III КАС України. Процесуальні дії, пов'язані із судовим розглядом справи, визначені у Главах 3 та 6 розділу ІП КАС України. При чому у Главі 6 Розділу III КАС України визначені окремі особливості судового розгляду адміністративної справи. Процесуальним діям, пов'язаним із прийняттям рішення судом першої інстанції, присвячені норми глав 4 та 5 Розділу III КАС України.

У процесі здійснення провадження в адміністративній справі приймаються судові рішення у двох формах: ухвала і постанова.

Ухвалою є письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної чи касаційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги (п. 13 ч. 1 ст. З КАС України).

Постанова − письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову (п. 12 ч. 1 ст. З КАС України).

Правову позицію ВАС України щодо судового рішення викладено у Постанові Пленуму від 20 травня 2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі». Зазначено, що судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.

Указано, що за змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону − на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними (п. 4 постанови Пленуму від 20 травня 2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі»).
1.3 Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі
Першою стадією провадження у суді першої інстанції звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Процедура звернення до адміністративного суду першої інстанції містить кілька етапів:



      1. висунення адміністративного позову (статті 104 − 106 КАС України);

      2. з'ясування обставин справи (ч. 1 ст. 107 КАС України);

      3. постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, перший етап полягає у поданні позову через подання позовної заяви до суду першої інстанції. Адміністративний позов − це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно − правових відносинах (п. 6 ч. 1 ст. З КАС України).

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою (п. 1 ст. 105 КАС України). Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Статтею 106 КАС України встановлені такі вимоги до позовної заяви. У позовній заяві зазначаються:


        1. найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

        2. ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

        3. ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

        4. зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів − зміст позовних вимог до кожного з відповідачів;

у разі потреби – клопотання: про звільнення від сплати судового збору, про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги, про призначення судової експертизи; про вимогу надання доказів, про виклик свідків;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів (ч. 2 ст. 106 КАС України).

Якщо позов висувається фізичною або юридичною особою, яка не є суб'єктом владних повноважень, то до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (ч. 3 ст. 106 КАС України). Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання (ч. 4 ст. 106 КАС України). Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника (ч. 5 ст. 106 КАС України).

Також п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України містить посилання на нормативне встановлення змісту позовних вимог, які закріплені ч. 4 ст. 105 КАС України. Однак адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити й інші, окрім передбачених ч. 4 ст. 105 КАС України, вимоги у випадках, установлених законом.

На другому етапі суддя після отримання позовної заяви з'ясовує, чи:



          1. подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

    1. має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України;

    2. належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

    3. подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

    4. немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України (ст. 107 КАС України).

З'ясувавши обставини у справі, суд переходить до третього етапу, зокрема прийняття ухвали про:

а) відкриття провадження (частини 5, 6 ст. 107 КАС України);

б) залишення позовної заяви без розгляду (частини 7, 8 ст. 107 КАС України);

в) залишення позовної заяви без руху (частини 1, 2, 5 ст. 108 КАС України);

г) повернення позовної заяви (частини 3, 4, 5, 6 ст. 108 КАС України);

д) відмову у відкритті провадження (ст. 109 КАС України).

Розглянемо виділені види ухвал.

Ухвала про відкриття провадження (ч. 5 ст. 107 КАС України). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо немає підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої немає підстав для її повернення, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі, вказано фізичну особу, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше як за два дні з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця проживання (перебування) особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має надаватися протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. Якщо за результатами отриманої судом інформації встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву позивачу. У разі якщо отримана судом інформація не дає змоги встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, установленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху, і не пізніше ніж наступного дня з дня отримання судом інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановления надсилається особам, які беруть участь у справі, разом із витягом про їхні процесуальні права та обов'язки. Відповідачам і третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів (ч. 6 ст. 107 КАС України). В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:


              1. найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи;

              2. ким і до кого пред'явлено адміністративний позов;

              3. зміст позовних вимог;

              4. дата, час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним;

              5. пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які він має (для суб'єкта владних повноважень − відповідача − зазначається його обов'язок надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов);

              6. яким складом суду розглядатиметься справа;

              7. за наявності підстав − висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними

Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду. У разі прийняття такої ухвали її копія невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Ця ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву (частини 7, 8 ст. 107 КАС України).

Підстави залишення позовної заяви без розгляду наведено у ст. 155 КАС України. Однак вони стосуються залишення стадії судового розгляду справи. Тому аналізуючи норми ст. 107−109, 155 КАС України можна зробити висновок, що на етапі відкриття провадження у справі позовна заява може бути залишена без розгляду, якщо:



                1. особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, установлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову, і від неї надійшла відповідна заява (п. 6 ч. 1 ст. 155 КАС України);

                2. позовну заяву подано з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України).

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (ч. З ст. 155 КАС України).

Ухвала про залишення позовної заяви без руху (ч. 1, 2 ст. 108 КАС України). Копія такої ухвали надсилається невідкладно особі, яка звернулася із позовною заявою (ч. 1 ст. 108 КАС України).

Така ухвала виноситься, якщо суддя встановить факт подання позовної заяви без додержання вимог, установлених статтею 106 КАС України (вимоги до позовної заяви). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Наступним видом названа ухвала про повернення позовної заяви (ч. 3 ст. 108 КАС України). Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою та всіма доданими матеріалами (ч. 4 ст. 108 КАС України).

Позовна заява повертається позивачеві, якщо:


                  1. позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

                  2. позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

                  3. позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

                  4. позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

                  5. у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

                  6. справа не підсудна цьому адміністративному суду;

                  7. якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого ч. 5 ст. 99 КАС України, тобто у місячний строк.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.

Ухвала про відмову у відкритті провадження (ч. 1 ст. 109 КАС України). Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, лише у випадку:

                    1. 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. У такому разі суд повинен роз'яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 109 КАС України);

                    2. 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набули законної сили:

  • постанова суду;

  • ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі;

  • ухвала про закриття провадження в адміністративній справі;

  • ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли таку ухвалу винесено до відкриття провадження в адміністративній справі);

3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із усіма поданими матеріалами (ч. 3 ст. 109 КАС України). Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена (ч. 4 ст. 109 КАС України).

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»
Порушення балансу інтересів та надмірні обтяження для отримувачів публічних послуг
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Конспект лекцій з дисципліни «Теорія та практика вирішення публічних (адміністративних) спорів» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка