Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія»



Сторінка7/8
Дата конвертації09.02.2018
Розмір1.57 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема № 8

Тема лекції: Професійні відхилення в діяльності юристів та способи їх попередження

  1. Поняття професійних відхилень в діяльності юриста..

  2. Деформації професійної свідомості юриста-практика.

  3. Види професійних відхилень.

  4. Засоби попередження професійних відхилень.

  5. Моральні деформації правників. Основні причини виникнення моральних відхилень серед правників.


Зміст лекції

  1. Поняття професійних відхилень в діяльності юриста

Професійна деформація (від лат. deformatio – скривлення) являє собою соціально-психологічний феномен, а саме – появу в особистості певних психологічних змін, що впливають на якісне виконання професійних обов’язків і діяльність у цілому. Варто зазначити, що дослідження питань щодо професійної деформації юристів нині є надзвичайно актуальною проблематикою, вирішення якої становить вагомий інтерес як у теоретичному, так і в практичному значенні. Розглядаючи питання професійної деформації юристів, слід враховувати істотні особливості в причинах і формах професійної деформації фахівців різних напрямів юридичної діяльності. Зокрема, на професійну деформацію юристів впливають як професійно значущі якості, що виробляються в процесі багаторічного виконання службових обов’язків, так і якості, що негативно впливають на діяльність юриста. Тож, зазначений феномен являє собою складну соціально-правову та психологічну проблему, що вимагає негайного вирішення.

О. Ф. Скакун зазначає, що досвід практич-ної діяльності працівників юридичної сфери показав що, в основі низької службової дисципліни, проступків і навіть злочинів, які скоюються ними, лежить не тільки низький професіоналізм, а й низька професійна, моральна та етична культура, тобто професійна деформація юриста.

Для більш детальної характеристики цього явища необхідно визначити три основні напрями його вияву: емоційний, функціональний та комунікативний.

При емоційному напрямі вияву професійної деформації юристів спостерігаються: зниження емоційної стійкості юриста; підвищена або знижена емоційність; неадекватність реагування у спілкуванні як з колегами, так і з клієнтами (особами, які безпосередньо звертаються за правовою допомогою).

При функціональному напрямі вияву професійної деформації юристів спостерігаються: зниження рівня ефективності виконання професійних обов’язків; несвоєчасне, а в деяких випадках неякісне виконання професійних обов’язків; перекладення частини професійних обов’язків на підлеглих.

При комунікативному напрямі вияву професійної деформації юристів спостерігаються: втрата комунікативності, уміння цілеспрямованого спілкування, що може мати форму грубощів, внутрішньої замкнутості, відчуження, а іноді й неповаги.

З огляду на зазначене раніше, можна виокремити найтиповіші професійні деформації у діяльності юристів: зловживання владою або службовим становищем, перевищення посадових повноважень; некомпетентність; корумпованість; безвідповідальність; надмірна самовпевненість; надмірний кар’єризм або ставлення власних інтересів і потреб на щабель вище, ніж клієнта; пияцтво; грубість; порушення службового обов’язку; розголошення професійної таємниці; порушення присяги; нечітке виконання наказів; пусте витрачання робочого часу; поширення чуток; невміння вислухати правову проблему клієнта; неврівноваженість; замовлена діяльність юриста певною політичною партією, оскільки він до неї може входити або перебуває у дружніх стосунках з її представниками (зокрема, мова йде про працівників судів). Слід зазначити, що наведений перелік не є вичерпним, і це, у свою чергу, підтверджує серйозність та масштабність такої проблематики.

Слід зауважити, що все ж таки загроза професійної деформації для юристів виникає значно раніше. Вважаємо за необхідне наголосити на тому, що перша криза настає вже на третьому курсі навчання, коли відбувається остаточна ідентифікація студентів зі своєю майбутньою професією, коли вони починають відчувати себе юристами і припускають свої можливі дії під час вирішення тієї чи іншої правової проблеми. При цьому надзвичайно важливо, щоб паралельно з ілюзією можливості впоратися з усіма (чужими) правовими проблемами, виникло вміння відокремити себе-людини від себе-професіонала: ось це я – усередині професії, а ось це я – поза нею. На нашу думку, якщо цього не відбувається, ризик виникнення деформації зростає.

На жаль, в нашому суспільстві ця проблема потребує негайного її вирішення, адже існують певні шляхи подолання професійної деформації. Наприклад, в американському суспільстві створена відповідна соціальна служба психологічної допомоги для спеціалістів, які відчувають на собі дію професійної деформації. В США зазначений феномен розглядають як захворювання і прагнуть “нівелювати” його на ранніх стадіях. Якщо ж стан чомусь виявляється запущеним і людині загрожує депресія, їй пропонується професійна переорієнтація і перепідготовка. Тобто, зміна роду діяльності (у деяких випадках) розглядається як корисна для здоров’я. Україні варто замислитись над тим, щоб перейняти цей досвід та розглядати його як один із способів попередження професійної деформації юристів.

С. Д. Гусарєв та О. Д. Тихомиров наголошують, що на деформацію юристів у процесі професійної діяльності впливає чимало внутрішніх та зовнішніх факторів. Зовнішні фактори слід розглядати як недоліки, в основі яких лежать причини, породжені певними умовами суспільного життя, зокрема системою політичної та економічної організації суспільства. Вони виступають як середовище, в якому має функціонувати право, а також як визначальні фактори соціального життя, які, зрештою, впливають на всі види соціальних відносин, зокрема й на правові відносини.

До зовнішніх факторів О. І. Осауленко відносить:

• соціальну нестабільність суспільства;

• кризу соціальних, ідейних та моральних ідеалів, відсутність ідеологічної основи розвитку суспільства;

• корумпованість владних структур;

• низьку якість нормативно-правових актів, протиріччя в офіційному тлумаченні законів, невиконання законів;

• наявність високого рівня правового та соціального нігілізму;

• низький рівень соціальної та правової захищеності співробітників правоохоронних органів (на нашу думку, і працівників юридичної сфери в цілому);

• переважання негативних оцінок у висвітленні діяльності правоохоронних органів.

Внутрішні ж фактори пояснюються недоліками самої правоохоронної системи та характером професійної діяльності юристів. Вони виступають як негативні традиції, стереотипи мислення, аморальні критерії оцінки, правопорушення самих співробітників, що, в результаті, також призводить до дефектів правової свідомості. Такі дефекти можна поділити на три групи: відображення; ставлення; мотивації. До першої відносять правову недбалість, до другої – правовий нігілізм, до третьої – несприйняття особою приписів правових норм та вимог моралі.

До внутрішніх факторів О. І. Осауленко відносить:

• високий рівень службового навантаження та невміння організувати свою роботу;

• негативні приклади поведінки керівників, безпринципність у службових відносинах;

• низький рівень правової та моральної культури колективу, факти прояву правового нігілізму;

• негативний вплив з боку злочинного середовища в результаті постійного та безпосереднього спілкування з його представниками;

• незадоволеність рівнем матеріального забезпечення, іншими умовами праці;

• монотонність та одноманітність роботи;

• недостатня кількість вихідних та відсутність можливості для вирішення особистих питань, реалізації своїх потреб;

• недостатня перспектива кар’єрного зростання.

Як зазначає О. В. Синєокий, професійна деформація юристів може носити епізодичний або стійкий, поверховий або глобальний характер; проявлятися в професійному жаргоні, манерах поведінки і навіть у фізичному вигляді. Проаналізувавши різні дослідження з цієї проблематики, можна зробити висновок, що частіше розглядаються небажані зміни в особистості того чи іншого фахівця, які негативно впливають на його роботу та життя. Отже, найбільшою мірою професійним деформаціям піддаються професії на зразок “людина–людина”. Професія юриста не виняток і ґрунтується на спілкуванні з людьми. При цьому, найпомітніше впливає професія і на особистісні особливості представників тих спеціальностей, безпосередня робота яких пов’язана з людьми, до яких належить і юридична діяльність.


2. Деформації професійної свідомості юриста-практика (від лат. — скривлення) — усвідомлені і неусвідомлені зміни антиправового характеру, що настали у свідомості юриста в про­цесі його професійної діяльності і є показником відступу від норма­тивів правової культури. Деформації професійної свідомості юриста негативно впливають на юридичну практику.

Деформація свідомості - явище, що пронизує всю людську історію. Деформація свідомості соціальних суб'єктів призводила їх до маргінальності, а потім така свідомість ставала основою і субкультур, і контркультур, останні нерідко задавали нові вектори суспільного роз­витку (наприклад, християнство, релігійні реформації, більшовизм та ін.). Деформації свідомості були основою і позитивних, і негативних змін (наприклад, фашизм, деякі релігійні секти).

Діяльність працівників юридичної професії здійс­нюється здебільшого у складних морально-психологічних умовах, на негативному емоційному фоні, у конфліктно­му середовищі, де немало спокус. Тут виникає загроза де­формації свідомості і моральної, і професійно-правової. Причини деформації моральної і професійної свідомості у професійній групі юристів слід шукати як у самому суспільстві, так і у специфічних умовах діяльності конк­ретних органів і служб.

Інколи люди з деформованою свідомістю можуть про­никати в правоохоронні органи для досягнення корисли­вих цілей, задоволення амбіцій тощо. Деформація мо­ральної свідомості і професійної правосвідомості право­охоронців може відбуватись під тиском ззовні, коли для досягнення моральної, правової мети використовуються брудні, неправові засоби та ін. Подібні та інші деформації моральної і правової свідомості працівників юридичної професії мали місце і у далекому минулому, і у роки ра­дянської влади, не подолані вони і у незалежній Україні.



3. Види професійної деформації:

деформація професійної свідомості юриста-практика виражається в:

1) неприкритій недобросовісності при розгляді справи (наприклад порушення слідчим порядку виклику і допиту свідка і потерпілого;

2) затягування адвокатом судового процесу шляхом використання рі­зноманітних процесуальних формальностей);

3) невірному уявленню про службовий обов'язок і інтереси служ­би, що захищаються (наприклад фальсифікація документів під час слідчих дій або повідомлення адвокатом суду помилкових відомос­тей);

4) використанні застарілих стереотипних підходів до упорядку­вання робочого плану і його здійснення;'

5) застосуванні однотипних засобів спілкування з клієнтами без урахування специфіки справи й індивідуальності особи, яка має потребу в допомозі юриста;

«сліпому» слідуванні посадовим інструкціям, що нерідко су­перечать закону, 6)незнання самого закону;

7) свідомому порушенні закону, його обході, невиконанні;

8) некритичному ставленні до висновків коллег-учасників розслі­дування справи (наприклад нігілістичне ставлення слідчого до ви­сновків експерта-криміналіста);

9) порушенні точного і скрупульозного дотримання всіх прав під­слідного і підсудного (наприклад відсутність адвоката при затримці або арешті підозрюваного у вчиненні злочину суперечить Криміна­льно-процесуальному кодексу України);

10) ігноруванні принципу презумпції невинності, що є результа­том надмірної самовпевненості, підозрілості й інших негативних психологічних якостей;

10) корумпованості.

.Юрист повинен мати морально-психологічне загарту­вання і нести сувору відповідальність за кожну помилку в юридич­ній

Види професійних відхилень

1. Зловживання владою або службовим становищем, пе­ревищення посадових повноважень.

2. Некомпетентність, тобто нездатність професійно здійсню­вати закріплений законами й іншими нормативними актами обсяг владних повноважень (прав і обов'язків), нести відповідальність за їхнє здійснення відповідно до функцій і завдань органу (організації, установи, підприємства), де здійснюється юридична практична ді­яльність. Некомпетентність — результат відсутності спеціальних теоретичних і практичних знань, умінь і навичок, відсутність про­фесійного юридичного мислення. Вона виявляється в тім, що юрист не дотримується стадій ведення юридичної справи, не аналізує фак­тичну інформацію, не застосовує необхідні методи і процедури, тобто не має адекватної підготовки, яка відповідає стандартам юри­дичної професії.

3. Перекручування відсотка розкриття правопорушень є на­слідком закладеної ще за радянських часів установки на «викоріню­вання злочинності», що є критерієм оцінки роботи міліції, прокурату­ри, суду.

4. Винесення обвинувального вироку з порушенням прин­ципу презумпції невинності. Бажання піднятися службовими сходинками не шляхом завзятої професійної праці, а більш легшим, обхідним шляхом штовхає юриста до обвинувачення невинних лю­дей у правопорушеннях з метою дати високі показники розкриття злочинів.

5. Порушення принципу «домірності покарання тяжкості правопорушення» внаслідок схильності до кон'юнктури,

Необхідно суворо дотримуватися принципу домірності покаран­ня тяжкості правопорушення, знаходити оптимальний варіант санк­ції за кожне правопорушення, тому що занадто м'яка санкція поро­джує безкарність і уседозволеність, а занадто жорстка — підриває довіру і повагу до закону.

6. Міркування корпоративної солідарності або сліпої віри в службовий «мундир». Ця витрата юридичної діяльності вира­жається в безоглядній вірі до дій колег-юристів.

7. «Зовнішній прес» або «телефонне право» — втручання в розгляд юридичних справ з боку посадових осіб, які наділені вла­дними повноваженнями, але не мають до них службового відношен­ня. Це стосується, як правило, діяльності слідчого, прокурора, судді або адвоката і виражається в тиску ззовні на процеси розкриття організованих злочинних угруповань, у тому числі й корумпованих: телефонному дзвінку, особистих переговорах з боку обласних і мі­ських державних адміністрацій або органів місцевого самовряду­вання. Особи, котрі впливають у будь-якій формі на працівника суду, прокуратури та інших правоохоронних органів з метою перешкоджати виконанню ними службових обов'язків або домогтися неправомірного рішення, повинні нести відповідаль­ність, передбачену законом.



4. Моральні деформації правників. Основні причини виникнення моральних відхилень серед правників

Досвід діяльності юристів-практиків свідчить, що в основі неза­довільної службової дисципліни, провин і навіть злочинів, вчинених ними (порушення службового обов'язку, розголошення професійної таємниці, порушення присяги, формалізм і спрощенство під час офо­рмлення документів, неточне виконання наказів, порожня витрата робочого часу, поширення слухів і т. ін.), лежить не стільки слабкий професіоналізм, скільки низька етична культура, збиткова мораль­ність, тобто моральна деформація юриста.

В основі моральної деформації юриста знаходяться причини, що породжуються визначеними умовами громадського життя (зов­нішні причини) і специфічним характером професійної праці (внут­рішні причини).

Зовнішні причини моральної деформації юриста в сучас­них умовах:



  1. переоцінка відношення до ролі матеріальних стимулів праці, їх превалювання над морально-правовими орієнтирами в суспільстві;

  2. криза ідеалів, невизначеність ідеологічної основи розвитку сус­пільства;

  3. правовий і моральний нігілізм у суспільстві;

  4. соціальна нестійкість у суспільстві;

  5. слабка забезпеченість соціально-економічних прав і свобод людини;

  6. корумпованість вищих посадових осіб у системі влади і уп­равління;

  7. недосконалість законодавства та ін.

Деформація моралі деяких юристів — це результат моральної деформації, що відбувається у суспільстві. У свідомості великої кіль­кості людей давно змішалися такі найважливіші поняття моральної культури, як «добро» і «зло», «справедливість» і «беззаконня».

Моральна свідомість і поведінка юриста формуються протягом його життя, а не надається вищими закладами освіти, хоча вони ві­діграють важливу роль у наданні допомоги для визначення мораль­но-професійних орієнтирів майбутнього фахівця. На цьому етапі дуже істотно виявити, наскільки стійкий студент у відношенні до деформації його моралі.

Необхідно проаналізувати досвід морального виховання майбут­ніх юристів у кожному закладі освіти. Варто будувати навчання у напрямку формування навичок правильного вирішення моральних протиріч, сприяти виробленню у студентів гу­манного ставлення до людей, почуття загостреної соціальної відпо­відальності і нетерпимого відношення до помилок у юридичній прак­тиці.

Внутрішні причини моральної деформації юристів-практиків:



  1. великий обсяг роботи, особливо у юристів правоохоронних органів, і відсутність контролю над виконавцями;

  2. низький рівень морального виховання в колективах;

  3. низький рівень кваліфікації, його невідповідність займаній по­саді;

  4. незадоволеність матеріальною винагородою за роботу і просу­ванням по службі;

  5. незадоволеність результатами вирішення юридичних справ у зв'язку з корумпованістю деяких чиновників;

  6. послаблення в деяких колективах почуття ділового товарист­ва, підміна товариства «круговою порукою»;

  7. нездатність протистояти негативному впливу з боку злочинно­го середовища, з яким вимушені спілкуватися юристи в процесі вирішення юридичних справ та ін.

Моральна деформація свідомості юриста — одна із самих негативних. Вона, як правило, призводить до професійно-правової деформації. Йдеться про ситуацію, коли досвідчений прокурор, слідчий, суддя знає норми, принципи моральної поведінки, але свідо­мо і цинічно порушує їх. У такій ситуації суспільству дуже важко виявити порушення норм і принципів моралі (нерідко і норм права) через те, що ці процеси чітко не виражені.

На перешкоді моральній деформації повинна стояти мора­льна відповідальність юриста-практика.

Моральна відповідальність юриста-практика — постійна необхідність відповідати за свої дії, вчинки, поведінку, відносини у процесі практичної юридичної діяльності. Якщо умовно розділити моральну відповідальність на внутрішню (совість) і зовнішню (сус­пільні санкції), то центрі уваги припадає на відповідальність юриста-фахівця перед собою. Разом з тим в силу специфіки роботи більшості юристів-практиків вони знаходяться під пильним контро­лем суспільства, особливо в умовах побудови демократичної дер­жави, коли люди не бояться відкрито критикувати чиновника будь-якого рангу, якщо він протиставляє особисті інтереси суспільним. У таких умовах юрист, який порушує норми моралі, повинен не­сти моральну відповідальність перед колегами і суспільством у цілому.

Соціальні відхилення — це порушення існуючих правових, політич­них, етичних, естетичних та інших соціальних норм.

У діяльності юристів найчастіше трапляються такі відхилення від правових норм (правопорушення), як хабарництво, зловживання службовим становищем, безвідповідальність.

До неправових відхилень належать грубість, неврівноваженість, нетерпимість, надмірна самовпевненість, користолюбство, кар'єризм, протекціонізм, бюрократизм, пияцтво. Такі соціальні відхилення у юристів називають професіональними деформаціями.

Основними факторами соціальних відхилень є такі:

- юридичні — неврегульованість або нечітка врегульованість суспільних відносин, неточне визначення компетенції посадових осіб, видавання розпоряджень, що з юридичного погляду є неправильними; економічні — відсутність стимулювання якісної роботи, можливість побічної матеріальної вигоди з юридичної справи; організаційні — погана організація роботи, слабкий контрольвищестоящих інстанцій, безвідповідальний підбір кадрів, недостатні заходи з підвищення кваліфікації працівників; інтелектуальні — недостатній рівень правової, етичної, політичної та естетичної культури;

- соціально-психологічні — природжені вади і недоліки виховання; соціально-ціннісні — стійке порушення ціннісних орієнтацій тих верств чи груп населення, до яких належить юрист.

Для подолання соціальних відхилень необхідно ліквідувати їх при­чини.



5.Засоби попередження професійних відхилень.

  1. Систематичне вдосконалювання професійної діяльності, її основних механізмів, орієнтуючись на сформовану ідеальну модель юриста-фахівця.

  2. Введення до переліку критеріїв оцінки роботи юриста-фахів­ця стану дотримання конституційних прав громадян України.

  3. Удосконалення механізму відповідальності за незаконні дії під час реалізації нормативно-правових актів.

  4. Запровадження системи щорічної оцінки діяльності кожного юриста-фахівця щодо виконання функціональних обов'язків.

  5. Створення системи відбору на керівні посади, коли кожен но­вий рівень посадових осіб характеризувався б більш високими нор­мативами культури — професійно-правової, етичної, психологічної та ін.

  6. Інформаційна насиченість новим нормативно-правовим мате­ріалом і досягненнями юридичної науки і практики під час прохо­дження перепідготовки і підвищення кваліфікації.

  7. Періодичне проведення атестації з метою перевірки відповід­ності займаній посаді, компетентності та професіоналізму.

  8. Визначення науковообґрунтованих норм і нормативів службо­вого навантаження і на цій основі встановлення нормативів штатно­го забезпечення діяльності різних структур юридичної практики.

  9. Оснащення необхідними оперативно-технічними засобами.

  10. Створення в юридичній практиці єдиної системи попере­дження корупції.

  11. Вироблення особистої несприйнятливості до негативних явищ юридичної практики і викорінювання будь-яких відхилень від норм законів і моралі, оволодіння деонтологічними принципами тощо.

Література


  1. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навчальний посібник: Навчальне видання. – 3-тє вид., перероб. – К.: Знання, 2008. – 495 с.

  2. Ведєрніков Ю. А. Юридична деонтологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. А. Ведєрніков, С. О. Кульбач, А. М. Кучук; Ун-т сучас. знань. – Д. : Свідлер А. Л., 2011. – 205 с.

  3. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. – Х.: Еспада, 2008. — 400с.

  4. Сливка С. С. Юридична деонтологія: підручник для вузів: рекомендовано МОН України / С. С. Сливка; Львів. держ. ун-т внутр. справ. ─ 3-тє вид., переробл. і доповн. – К.: Атіка, 2012. – 296 с.

  5. Юридична деонтологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [А. Є. Шевченко та ін.]. - Донецьк : Юго-Восток, 2013. – 338 с.

  6. Закон України „Про Вищу освіту” від 01 липня 2014 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 37-38. – ст. 2004.

  7. Орзих М.Ф. Юридическая деонтология: учеб.- метод. пособие / М. Ф. Орзих, А. Р. Крусян; НУ «ОЮА». ─ 5-е изд., доп. ─ Одесса: Юрид. лит., 2011. ─ 48

Лекція 9

Тема № 9. Дисциплінарна відповідальність юристів-практиків

План


1. Кваліфікаційна атестація юриста як правова вимога визначення його професіоналізму

2. Загальні правила притягнення юристів практиків до дисциплінарної відповідальності.

Зміст лекції

1. Кваліфікаційна атестація юриста як правова вимога визначення його професіоналізму.

В України юристи підлягають кваліфікаційній атестації. Атестація юриста— це процес визначення кваліфікації, оцінка росту і якості знань,

характеристика професіоналізму.

Для проведення атестації створюються кваліфікаційні комісії. Кваліфікаційна характеристика юриста, де визначалася система вимог до знань та умінь юриста.

Мета кваліфікаційної атестації — поліпшення якісного складу працівників юридичної сфери.

Завдання кваліфікаційної атестації юриста-спеціаліста:

1) визначення рівня професійної кваліфікації;

2) визначення відповідності юриста займаній посаді.

В атестаційному документі повинні міститися такі характеристики:

1) оцінка практичної діяльності і професійних якостей особи, яка

атестується;

2) оцінка ставлення особи до колег по роботі;

3) оцінка колегами внеску особи, яка атестується, у професійну

діяльність колективу й у створення сприятливого клімату в ньому;

4) самооцінка особи, яка атестується.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconЮридична деонтологія видання 2-е, перероблене І доповнене

Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія» iconКонспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
Поняття та сутність культури. Концептуальні підходи до розуміння культуротворчих процесів


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка