Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету



Сторінка6/10
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.74 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

План


  1. Поетика філософської повісті Вольтера “Кандід, або Оптимізм”.

  2. Специфіка новаторства Дідро-романіста.

  3. Протест проти станової нерівності в романі Ж.-Ж. Руссо “Юлія, або Нова Елоїза”.


1. Поетика філософської повісті Вольтера “Кандід, або Оптимізм”.

Повість “Кандід, або Оптимізм” була присвячена вирішенню завдань і філософських, і суспільно-політичних. Філософська проблема розв’язується протиставленням трьох світоглядів і їх ставленням до життя. Теорію оптимізму сповідує Панглос, учитель славного Кандіда, філософуючий тупиця, який, щоб не відбулося, вірить у встановлену гармонію. Він переконаний, що “все на краще в цьому найкращому зі світів”, і намагається переконати в цьому інших. Вольтер спростовує цю тезу самим життя: світ, на відміну від теорії Панглоса повний дисгармонії; у ньому панує виключно жорстокість; ніякої свободи волі не існує – все викликається найжорстокішою необхідністю. Спочатку Кандід повністю поділяв переконання свого вчителя, але життя навчило наївного Кандіда не довіряти філософії оптимізму.

Інший світогляд притаманний другу Кандіда Мартену. Це філософія песимістична: у світі панують загальна ворожнеча і нерозумність; ніякий час, ніякий прогрес не допоможуть людству. Філософію песимізму Кандід не прийняв відразу і постійно сперечався зі своїм другом.

Третя філософія втілює життєвий досвід і мудрість, до якої герої приходять у кінці розповіді. Навчив цій мудрості щасливий турок, садівник. У відповідь на питання, що робити, щоб бути щасливим, він відповідає: “Треба обробляти свій сад”. Робота, на думку Вольтера, відганяє нудьгу, вади і злидні, і тільки вона може привести людину до щастя.



2. Специфіка новаторства Дідро-романіста.

Дідро багато зробив для розвитку французького роману. У “Черниці” автор зіставляє три плани, що допомагає йому визначити сутність людської природи. Це план соціальний (перебування в родині головної героїні Сюзанни, незаконної доньки, позбавлення її спадку), план релігійний (основне місце дії – монастир), план природи (в наслідуванні її інстинктів і виявляється справжня сутність людини).

Доля Сюзанни допомагає Дідро дослідити людську природу. Він ставить повну життєвих сил дівчину в особливі обставини, свідомо біологізує образ Сюзанни, виявляючи сили, які утискають її натуру. Героїня визнає, що її відраза до монастиря – природжена: “Я з цим народилася”. Природа не може існувати з насильством; кожна людина має право на свободу і щастя. Сюзанна відмовляється від життя в монастирі, тому що проти цього бунтує вся її сутність. Вона розумна, може виявити причини поведінки людей, здатна на самоаналіз. Героїня відрізняється соціальною активністю, постійно відстоює свою індивідуальність.

Роман “Черниця” – глибоко психологічний: душевні переживання Сюзанни змальовуються автором в еволюції (сумнів, почуття протесту, відкритий бунт). Роман публіцистичний, він стверджує права кожної людини на вільне існування.


3. Протест проти станової нерівності в романі Ж.-Ж. Руссо “Юлія, або Нова Елоїза”.

Епістолярний роман Руссо “Юлія, або Нова Елоїза” став справжньою енциклопедією руссоїзму. Форма листів забезпечувала правдивість розповіді, сприяла більш глибокому проникненню у внутрішній світ людини. У цьому філософському трактаті найбільш повно виявився світогляд Руссо, а також його творчий метод: культ доброчесності і природи. Велику роль відіграє і соціальний аспект. Руссо – рішучий противник соціальної нерівності. В основі інтриги – кохання двох молодих людей нерівного соціального становища, аристократки Юлії і її вчителя плебея Сен-Пре.

Перші три частини роману зображають пристрасть, яка відкидає всі станові перешкоди, змальовують людину і суспільство такими, як вони є. У подібному соціальному середовищі людина не може бути щасливою, їй заважають причини зовнішні – станові перепони між закоханими, однак вони ліквідуються палкими природними почуттями. Але щастя закоханих неможливе і через причини внутрішні, моральні. Почуття Юлії і Сен-Пре заборонені, тому вони змушені прикидатися і тим самим порушувати закони “божественні”. Герої забувають і про свій обов’язок до інших.

В останніх частинах роману письменник говорить про обов’язок людини і моральний обов’язок, про те, якими повинні стати людина і суспільство. Утопія відродженого людства – це життя в Кларані, маєтку Юлії і Вольмара (Юлія, підкоряючись волі батьків, виходить заміж за рівного їй за суспільним становищем Вольмара). Там панують мир, злагода, щастя. Руссо пише про правила ведення господарства; про стосунки між панами і слугами, які повинні виконувати свої обов’язки; про взаємини між чоловіком і дружиною, в основі яких – свобода й довіра. Доброчесним, тобто щасливим, на думку Руссо, може бути лише той, хто розуміє, у чому полягає його обов’язок, і хто одержує задоволення від його виконання.


Література

Основна


1. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы ХVII – XVIII вв.– М.: Просвещение, 1988. – 698 с.

2. История зарубежной литературы ХVІІІ в. – М.: Просвещение, 1991.– 335 с.

3. История зарубежной литературы ХVIIІ в.: Страны Европы и США.– М.: Изд-во МГУ, 1984– 404 с.

4. Разумовская М.В. и др. Литература ХVII – XVIII вв. – Мн.: Университетское, 1989.– 286 с.

Додаткова

1. Акимова А.А. Дидро. – М.: Мол. гвардия, 1990. – 253 с.

2. Андреев Л.Г. и др. История французской литературы. – М.: Высшая школа, 1987. – 542 с.

3. Артамонов С.Д. Вольтер и его век. – М.: Просвещение, 1980. – 220с.

4. Барская Т. Дени Дидро. – Л.: Искусство, 1962. – 114 с.


Запитання та завдання


1. Визначте особливості поетики філософської повісті Вольтера.

2. Розкрийте специфіку новаторства Дідро-романіста (за романом “Черниця”).

3. Як Руссо виявляє протест проти станової нерівності в романі “Юлія, або Нова Елоїза”?

4. Охарактеризуйте образи Сен-Пре і Юлії з роману Руссо “Юлія, або Нова Елоїза”.


ТЕМА 8. НІМЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА ХVІІІ ст.
План

  1. Жанрово-стильові особливості драми Е. Лессінга “Емілія Галотті”.

  2. Проблематика драми Шиллера “Підступність і кохання”.

  3. Проблематика драми Ф. Шиллера “Розбійники”.

  4. “Вільгельм Телль” як народно-героїчна драма.

  5. Проблематика та художня своєрідність роману Ґете “Страждання юного Вертера”.

  6. Трагедія “Фауст”.


1. Жанрово-стильові особливості драми Е. Лессінга “Емілія Галотті”.

Вершиною драматургії Лессінга вважається найбільш гостра і смілива п’єса “Емілія Галотті”. У своєму підтексті трагедія спирається на відомий епізод з “Історії” Тіта Лівія, коли на римському форумі батько вбиває свою дочку Віргінію, рятуючи її від безчестя з боку децемвіра Аппія Клавдія. Ця подія, за Лівієм, привела до повстання народу.

Хоча дія відбувається в Італії, в уявному князівстві Гвастала легко впізнати будь-яке з німецьких князівств. Так античні герої були перенесені у ХVІІІ ст. і постали перед глядачами як їхні сучасники.

Композиція п’єси має такі особливості. По-перше, всі колізії формуються і розвиваються на наших очах без передісторії – від зародження до катастрофи. По-друге, такі сценічно вагомі події, як вбивство графа Аппіані і викрадення Емілії, розгортаються в середині п’єси (очевидно, за зразком “Юлія Цезаря” Шекспіра), щоб спрямувати у нове річище розвиток не тільки дій, а й характерів, і в такий спосіб поставити в центр п’єси проблему психологічного вибору.

Трагедія відзначається глибиною і переконливістю образів. Психологічно складний образ Емілії. Лессінг змальовує її чистою, самовідданою і в той же час наділяє внутрішньою слабкістю, невпевненістю в собі. Більше смерті Емілія боїться спокуси.

Типовим є образ фаворита Марінеллі, готового на будь-яку підлість у своєму прагненні догодити принцу. Переконливий і характер графіні Орсіні, яку вражена жіноча гордість робить викривальницею мерзотностей і розпусти, що панують при дворі.

Безсумнівним успіхом Лессінга є образ принца. Він не позбавлений чарівності, тонко відчуває мистецтво, поважає і цінує порядність. І тим страшніші наслідки його вчинків. Трагедія приводила до думки, що необмежена, деспотична влада спотворює, нівечить душу людини.
2. Проблематика драми Шиллера “Підступність і кохання”.

Драма Шиллера “Підступність і кохання” пов’язана з традиціями “Бурі й натиску”, але структура її дещо ускладнена. По-перше, обраний автором жанр “міщанської драми” більше наближав твір до життя, у ньому виведені реальні персонажі, відтворені типові ситуації й актуальні проблеми того часу. По-друге, більш складною була й образна система п’єси, багатозначними її образи. Так, леді Мілфорд зображено не тільки як багату князеву фаворитку, а й як жінку трагічної долі, що переймається проблемами народу. Президент фон Вальтер показаний не лише жорстоким правителем, а й люблячим батьком.

Із надзвичайною майстерністю змальовані автором представники народу. Старий музикант Міллер, навіть не маючи засобів до існування, не принижується перед багатіями. Понад усе він цінує честь своєї родини. Луїза втілює ідеал високого кохання, але навіть любов не може змусити її забути про обов’язок дочки, і дівчина жертвує своїм щастям заради звільнення батька. Луїза наділена шляхетними почуттями, великою гідністю, самовідданістю. Образ Фердінанда втілює ідеал героя, який вступив у нерівну боротьбу з недосконалим суспільним ладом і стверджує право людини на свободу і щастя.

Хоча центральною в драмі “Підступність і кохання” є любовна інтрига, п’єса має соціально-політичний характер. Головний конфлікт полягає у зіткненні двох світів – феодального, деспотичного світу брехні й підступності, і світу добра, любові, що уособлюють представники третього стану.


3. Проблематика драми Ф. Шиллера “Розбійники”.

Основна тема твору – боротьба проти тиранії, насильства, неволі. Головний герой п’єси Карл Моор постає проти суспільства, отруєного брехнею і підступністю. Він не сприймає аморальних порядків й намагається відновити справедливість. Його ідеал – антична республіка.

Соціальний конфлікт знайшов у п’єсі втілення у зіткненні двох братів – Карла і Франца Моорів. Якщо Карл уособлює дух волелюбства, правди і совісті, то Франц, навпаки, символізує все найгірше, що було в Німеччині. Деспот за природою, Франц досягає своїх цілей хитрістю й підступністю, для нього не існує моральних норм, він ладен прибрати всіх, хто стоїть на його шляху до влади.

Симпатії автора цілком на боці Карла, який вступив у нерівну боротьбу з тиранією, але образ його неоднозначний. До протесту Карла спонукає особиста образа – прокляття батька. Він охоплений жагою помсти всьому людству, тому стає розбійником. Боротьба Карла набуває стихійного характеру, що закономірно призводить до злочинів. Його відчайдушний бунт був безперспективним, але в серці героя, попри трагічні обставини, живе прагнення свободи, без якої він не уявляє собі життя.

Драма “Розбійники” наскрізь пройнята бунтарським пафосом. В умовах тогочасної Німеччини п’єса звучала сміливо й переконливо. Вона збуджувала думку і закликала народ повстати проти тиранії і віковічного рабства.


  1. Вільгельм Телль” як народно-героїчна драма.

У драмі “Вільгельм Телль” Шиллер розкриває тему боротьби швейцарських кантонів за свою незалежність проти австрійців в середні віки. Шиллер об’єднує дві сюжетні основи. Це історичний переказ про клятву представників трьох швейцарських кантонів біля озера Рютлі у 1307 р., де провідну роль відігравав селянин із Урі Вернер Штауффахер, і легенда про вправного стрільця Вільгельма Телля, що виникла у ХV ст.

Штауффахер і Телль – головні персонажі драми. Штауффахер – організатор, він дбайливо сплановує й методично готує виступ народу проти поневолювачів. Його тактика – детально продумана й обережна боротьба. Телль, навпаки, відзначається психологічною самодостатністю, внутрішньою відокремленістю від інших, незалежним способом життя і думки. Вільгельм Телль втілює найкращі якості народу – сміливість, мужність, гуманізм, справедливість, волелюбність. Він став уособленням народного духу, зв’язку між минулим і майбутнім своєї вітчизни.

Отже, драма “Вільгельм Телль” – глибоко народний твір, пройнятий демократичними ідеями. У ньому на історичному матеріалі показано життя народу та його боротьбу за незалежність.


  1. Проблематика та художня своєрідність роману Ґете “Страждання юного Вертера”.

Справжньою вершиною штюрмерської творчості Ґете став роман “Страждання юного Вертера” – один з найяскравіших творів європейського сентименталізму. Роман написаний у формі листів Вертера до його друга. У центрі першої частини – любовні почуття Вертера до Шарлотти, яка, хоч і відчуває прихильність до юнака, вірна своєму нареченому Альберту, вийти заміж за якого пообіцяла вмираючій матері. У другій частині розповідається про службу Вертера, яка закінчується для героя відставкою через його фатальну помилку. Третя частина має назву “Від видавця – читачеві” і містить розповідь (нібито оперту на власні записи Вертера) про останні його години, а також про його самогубство і поховання.

Головний конфлікт у романі розгортається між героєм (який не здатний на моральні компроміси ні з собою, ані з суспільством) і оточенням, де панують компроміс, умовності, етикет.

Вертер – справжнй сентименталістський герой за своєю здатністю почувати, за вмінням у почутті відкривати для себе повноту і єдність всесвітнього життя, мучитися від розладу з ним. Трагедія Вертера – це трагедія соціальна. Він постійно повинен пам’ятати про своє бюргерське походження, терпіти глузування і знущання. Його трагедія– це трагедія людини, яка не знаходить місця у світі, яка задихається в ньому.

Роман яскраво відобразив головні ідеї “Бурі і натиску” і внутрішню кризу руху, став прощанням Ґете з роками бурхливої юності. Письменник показав духовну трагедію молодого бюргера, скутого у своїх поривах і внутрішніх прагненнях застиглими умовами життя.




  1. Трагедія “Фауст”.

Проблематика твору

У центрі авторської уваги знаходяться філософські проблеми: духовний стан світу, людина й природа, роль культури в розвитку людства, місце людини на землі, сенс буття особистості, її моральний вибір. “Фауст” відзначається великим універсалізмом зображення. Художній простір твору охоплює різні сфери – землю, небо, пекло; у ньому діють персонажі, взяті не тільки з реальної дійсності, а й із міфів, фольклору, Біблії; час дії в трагедії – минуле, теперішнє й майбутнє, тобто сама Вічність.


Особливості жанру

Жанр “Фауста” важко визначити однозначно. Сам Ґете назвав свій твір трагедією. За масштабами зображення дійсності, глибиною образів і силою ліризму “Фауст” можна назвати ще й поемою. Глобальність порушених питань дозволяє вважати великий твір Ґете філософською поемою. А характер конфліктів дає підстави говорити про “Фауста” як про поему драматичну.


Біблійні мотиви у трагедії “Фауст”

Ґете використав біблійні мотиви у своїй трагедії “Фауст”. Але тут не може бути мови про пряме наслідування. Образи Господа, Мефістофеля, архангелів потрібні письменнику для того, щоб ствердити особливе божественне призначення людини – бути Людиною. Автор показує особистість у постійній боротьбі. Ситуація вибору – вихідна ситуація “Фауста”. Вибір між добром і злом, духовним і тілесним, життям і смертю, істиною і темрявою визначає шукання головного героя “Фауста”.


Фауст і Вагнер

У першій частині трагедії ще до появи Мефістофеля, головними героями є двоє вчених – Фауст і Вагнер. Вони втілюють два типи пізнання: традиційний (або схоластичний, догматичний) і творчий (або філософський). У цьому виявляється новаторство Ґете: він протиставляє усталеним поглядам нову концепцію людини, яка прагне усвідомлення глобальних проблем буття.

В образі Фауста Ґете стверджує вічний рух людської свідомості, велич особистості, яка бере на себе духовну відповідальність за долю Всесвіту. Вагнер не любить життя, людей, природу, це тип кабінетного вченого, якого вабить лише мертва наука і слава.
Фауст і Мефістофель

Сам Ґете сприймав образи Фауста і Мефістофеля в нерозривній єдності. Але така єдність особлива – це єдність і постійна боротьба різних начал у людині, що визначають її духовний рух і моральну стійкість. Функція Мефістофеля у творі – моральне випробування людини. Мефістофель приходить на землю, щоб не тільки самому творити зло, а й виявляти приховані тваринні інстинкти, таємні бажання смертних. Визнаючи неможливість знищити людський рід, Мефістофель поставив собі за мету взяти в полон душу людину. Але Мефістофелю не вдалося підкорити собі душу людини, довести її “мерзенну суть”. Фауст не перестав шукати істину, не зупинився в процесі пізнання, не втратив людське єство, хоча й припускався помилок.




Література

Основна


1. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы ХVII – XVIII вв.– М.: Просвещение, 1988. – 698 с.

2. История зарубежной литературы ХVІІІ в. – М.: Просвещение, 1991.– 335 с.

3. История зарубежной литературы ХVIIІ в.: Страны Европы и США.– М.: Изд-во МГУ, 1984. – 404 с.

4. Разумовская М.В. и др. Литература ХVII – XVIII вв. – Мн.: Университетское, 1989.– 286 с.

Додаткова

1. Аникст А. “Фауст” Гете: Литературный комментарий. – М.: Наука, 1979. – 350 с.

2. Ланштейн Петер. Жизнь Шиллера. – М.: Радуга, 1984. – 404 с.

3. Лейтес Н.С. От “Фауста” до наших дней. – М.: Просвещение, 1987.– 223 с.

4. Либинзон З.Е. Фридрих Шиллер. – М.: Просвещение, 1990. – 175 с.

5. Стадников Г.В. Лессинг. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 99 с.

6. Шалагінов Б. Й.В. “Фауст” Й.Г. Ґете.– К.: Вежа, 2002. – 280 с.

7. Шалагінов Б. Шіллер // Вікно в світ. – 1999. – № 1. – С. 74 – 89.


Запитання та завдання

1. Розкрийте жанрово-стильові особливості драми Г. Е. Лессінга “Емілія Галотті”.

2. У чому полягає своєрідність розкриття образу позитивного героя в драмі Шиллера “Підступність і кохання”.

3. Визначте проблематику й поетику драми Шиллера “Розбійники”.

4. Розкрийте особливості п’єси Шиллера “Вільгельм Телль” як народно-героїчної драми.

5. Визначте проблематику та художню своєрідність роману Й.В.Ґете “Страждання юного Вертера”.

6. Розкажіть про історію створення трагедії Й.В. Ґете “Фауст”.

7. У чому полягає своєрідність трактування легендарного образу Фауста у Ґете.

8. Охарактеризуйте образ Мефістофеля в трагедії Й.В. Ґете “Фауст”.

ТЕМА 9. РОМАНТИЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ
План

1. Основні ознаки романтизму.

2. Течії романтизму та його основні представники.
1. Ознаки романтизму:


  • переважання суб’єктивного начала: акцент не на зображенні, а на вираженні почуттів, мрій, настроїв;

  • заглибленість у внутрішній світ особистості;

  • людина – найвища цінність, їй властива “внутрішня безкінечність”, здатність до творення нових світів й одухотворення дійсності;

  • світ – не статична довершена система, а живе й рухливе ціле;

  • людина і світ сповнені нерозгаданих таємниць (звідси – стихія таємничого, містики, ірраціонального);

  • наявність двох світів – дійсного (реального) та ідеального (уявного);

  • неприйняття буденної реальності й водночас опанування (одухотворення) дійсності через внутрішнє “я”;

  • возвеличення творчої уяви і свободи митця;

  • культ природи, що є прикладом розмаїтого у своїх проявах буття, гармонії, цілісності;

  • інтерес до минулого, народної творчості, міфології;

  • незвичайність головного героя, що вирізняється з-поміж свого оточення, його схильність до рефлексії, заглиблення у власний внутрішній світ, до пошуку гармонії з природою та світом;

  • утвердження високих ідеалів (свободи, кохання, гармонії зі світом та ін.);

  • пафос – піднесений або критичний (романтики оспівували особистість та загальнолюдські цінності, водночас вони викривали романтичними засобами вади суспільства);

  • характерні художні прийоми романтизму: символіка, контраст, гротеск, іронія, алегорія та ін.;

  • яскрава, барвиста мова, що відповідає сильним пристрастям, могутнім характерам, драматичним конфліктам.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconІмені в. Г. Короленка
Музичне мистецтво Західної Європи кінця XVI – початку XIX століття: Тексти лекцій з курсу «Історія зарубіжної музики» для студентів...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconГ. В. Стадник історія мистецтва, архітектури та містобудування ХVІІ – XIX ст
Хvіі XIX ст. (Франція, Росія, Україна). (Лекції І матеріали для самостійного вивчення для студентів 3 курсу денної форми навчання...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconНавчально-методичні матеріали до практичних занять з курсу «історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть»

Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» Вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури» ставить такі завдання: навчати студентів сукупності
Тому під час вивчення літературного твору викладач повинен чітко визначити основні та фонові завдання, добрати аналогічні факти з...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій для студентів спеціальності "208 " Агроінженерія машинобудівного факультету денної та заочної форми навчання
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка