Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету



Сторінка7/10
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.74 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2. Течії романтизму:


Ранній романтизм (універсальний, філософський)

Виник наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

Ознаки:


  • універсалізм, прагнення охопити буття в його повноті та безмежності;

  • відсутність різкої відмінності між ідеалом та дійсністю;

  • символ і міф як основні засоби вираження світу в його глибинності та спонтанності.

Представники: брати Ф. і А. Шлегелі, Л. Тік, Новаліс, Ф.Гельдерлін (Німеччина), В. Блейк, С. Колрідж (Англія).

Народно-фольклорний романтизм


Активно розвивався на початку ХІХ ст.

Ознаки:


  • орієнтація на народне мистецтво;

  • ідейно-художня основа творчості – фольклор;

  • художній розвиток теорії Гердера: народна поезія – скарбниця науки й релігії, серця й віри, етики й естетики;

  • опора на ідеї Руссо: природа вища за цивілізацію, близькість до природи – критерій оцінки людини;

  • органічна єдність природи і мистецтва;

  • тісний зв’язок з національно-культурними рухами (Чехія, Україна та ін.).

Представники: Г. Гейне (Німеччина), А. Міцкевич (Польща), Т. Шевченко (Україна), Ш. Петефі (Угорщина).

Байронічна течія


Розвивалася в 1810 – 1830 роки.

Ознаки:


  • сильний вплив творчості Байрона;

  • неприйняття навколишньої дійсності, протест проти неї;

  • ідеалізація духовних станів особистості, культ духовного і душевного страждання (“світова скорбота”, туга, відчуження);

  • розкриття протиріч між життям людини та суспільства;

  • усталені теми, мотиви, умонастрої (розчарування, сум, меланхолія, туга за нездійсненними ідеалами, волелюбні мотиви);

  • широке застосування поетики контрастів.

Представники; Дж. Г. Байрон (Англія), А. де Віньї, А. де Мюссе (Франція), Г. Гейне (Німеччина), А. Міцкевич (Польща), О.Пушкін і М.Лермонтов (Росія).

Гротескно-романтична (гофманівська) течія


З’явилася в період зрілого романтизму.

Ознаки:


  • інтерес до соціально-філософських та соціально-психологічних аспектів життя людини та людства;

  • викриття хибних тенденцій розвитку суспільства;

  • створення фантасмагоричних (нерідко абсурдних) картин світу, що відображають духовні зсуви в суспільстві та внутрішньому світі особистості;

  • велика роль сатиричної фантастики, контрасту, іронії, алегорії в розкритті дисгармонії буття.

Представники: Е.Т. А. Гофман (Німеччина), Е. По (США), М. Гоголь як автор “Петербурзьких повістей” (Росія), О. де Бальзак як автор “Шагреневої шкіри” (Франція).

Утопічна течія (пов’язана з утопічним соціалізмом)


Започаткована в першій чверті ХІХ ст., набула значного розвитку в 30 – 40 роки ХІХ ст.

Ознаки:


  • пошук позитивних тенденцій і цінностей буття;

  • оптимістичний пафос, віра в краще майбутнє;

  • пошуки героєм єдності зі світом та людством;

  • ідеалізація героїв, здатних на самопожертву заради загального добра;

  • мистецтво – засіб удосконалення світу й наближення кращого майбутнього;

  • спрямованість до високих ідеалів;

  • заперечення індивідуалізму;

  • література – втілення ідеальної правди.

Представники: В. Годвін, П. Б. Шеллі (Англія), В. Гюго, Жорж Санд, Е.Сю (Франція), Г. Гейне (Німеччина) та ін.

Історична (вальтерскоттівська) течія


Склалася в період пізнього романтизму.

Ознаки:


  • орієнтація на здобутки історичного роману В. Скотта;

  • історія – ключ до пізнання сучасності;

  • відтворення духу певної епохи, суспільного середовища;

  • інтерес до минулого;

  • поєднання романтичних та реалістичних тенденцій.

Представники: В. Скотт (Англія), О. Пушкін (Росія), О. де Бальзак, П.Меріме (Франція) та ін.

Релігійно-містична течія


Розвивалася протягом усієї історії романтизму.

Ознаки:


  • відмова від раціоналістичних методів пізнання, надання переваги інтуїції, містичному осягненню потаємних глибин буття;

  • схильність до ірраціонального, несвідомого, містики, фантастики;

  • поєднання літератури й релігії;

  • ідеалізація феодального минулого.

Представники: ієнські романтики (Німеччина), С.Т. Колрідж (Англія), Ф.Р. Де Шатобріан (Франція).
Література

Основна


1. Зарубежная литература. Романтизм: Хрестоматия историко-литературных материалов. – М.: Высшая школа, 1990. – 367 с.

2. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: Підручник. – К.: Заповіт, 1997. – 464 с.

Додаткова

1. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. – К.: Мистецтво, 1981. – 285 с.


Запитання та завдання

1. Розкажіть про історію виникнення романтизму.

2. Назвіть основні ознаки романтизму.

3. Розкрийте особливості розвитку літератури першої половини ХІХ ст.

4. Назвіть основні течії в літературі романтизму.

5. Схарактеризуйте жанрову систему романтичної літератури.


ТЕМА 10. АНГЛІЙСЬКИЙ РОМАНТИЗМ


План
1. Своєрідні особливості англійського романтизму.

2. Риси новаторства у творчості старшого покоління англійських романтиків (В. Блейк, В. Вордсворт, С. Колрідж).

3. Вальтер Скотт – засновник жанру історичного роману.

4. Творчість Шеллі.

5. Поема Дж. Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда”.

6. Жанрові особливості та своєрідність образів у “східних поемах” Дж. Байрона.


1. Своєрідні особливості англійського романтизму:

  • великий інтерес до Середньовіччя;

  • значна кількість творів з християнською релігійною образністю;

  • заглиблення в суто національне провінційне життя;

  • опанування простором далеких країн і континентів аж до космічного простору включно;

  • переважання лірики, ліроепічних форм і роману над традиційним епосом і драмою.


2. Риси новаторства у творчості старшого покоління англійських романтиків (В. Блейк, В. Вордсворт, С.Колрідж).

Всіх трьох поетів об’єднують спільною назвою “озерна школа” і називають “лейкистами”, тобто “озерниками”, від англійського слова “lake” – озеро. Кожний з них був оригінальною мистецькою індивідуальністю і не хотів бути одним з групи. Спільне між ними, попри всю їхню самобутність як художників, насправді було. Вони були митцями одного покоління, які пройшли в чомусь схожий шлях духовного і творчого розвитку. Вони зазнали спокуси руссоїзму й революційно-демократичних ідей.


Вільям Блейк (1757 – 1827)

Як перший великий романтик Англії, він втілив у своїй творчості головні ідеї, проблематику й образність нового напряму. У “Піснях невідання і пізнання” відбив діалектику людської психології, людських почуттів, складну й суперечливу єдність позитивного й негативного в якостях і досвіді індивіда.

“Пісні невідання” втілюють світлу, сонячну, безневинну сторону існування й таку ж радісну, усміхнену реакцію на неї людини. Це по-дитячому безгрішний, наївний, сповнений оптимізму, щирий, відкритий світ природи і юних істот в ньому (“Вівчар, “Ягня”, “Зелена луна”, “Пісня, що сміється”, “Колискова”, “Ніч”).

У “Піснях пізнання” зовсім інший настрій, емоційний тон. Якщо в “Піснях невідання” перед нами був позитив, тепер бачимо начебто негатив. Якщо в першому циклі сяє сонце, то в другому “темрява”, “світло очей згасло” тощо (“Відповідь землі”, “Няньчині пісні”, “Малий бурлака”).

Цілий ряд віршів в обох циклах мають ту ж назву, тим самим підкреслюється їх пов’язаність і антагоністичне протиставленння (“Квітка” і “Хвора троянда”, “Дитя-радість” і “Дитя-горе”, “Зелена луна” і “Сад кохання”, “Вівчар” і “Лондон”).
Вільям Вордсворт (1770 – 1850)

Романтичний поетичний збірник “Ліричні балади” об’єднав під однією обкладинкою вірші Ворсворта і Колріджа. Передмова, написана Вордсвортом, стала теоретичним маніфестом англійського романтизму. У передмові було сформульовано засади нового підходу до художньої творчості, її принципів, тематики, проблематики, ролі почуттів та інтуїції в поезії, нарешті, мети нового літературного напряму. На думку Вордсворта, поет має зображувати просте, щоденне життя, його буденні події і випадки, найзвичайніші речі, до яких ми звикли так, що майже не помічаємо. Поет повинен викликати в читачеві глибокі й сильні почуття, зокрема милосердя до тих, хто страждає, чиє життя особливо важке та нещасливе. Тематика віршів, що входять до цього циклу досить різноманітна: спогади про власне нещасливе дитинство (“Люсі Грей або Самотність”), спостереження про важку селянську долю (“Остання з отари”, “Мрії бідної Сьюзен”, “Нас семеро”), пейзажна лірика (“Нічний спокій”, “Метелик”, “До зозулі”, “Жовті нарциси”), любовна лірика (“Вірші Люсі”).

Вордсворт виклав у передмові до збірки свої міркування щодо мови поезії. Він вважає за необхідне наблизити її до народної, живої мови. Вордсворт широко використовує усталені форми версифікації, рими, характерні для англійської балади. Улюбленим жанром поета був також сонет. Серед ранніх сонетів слід відзначити такі перлини цієї форми, як “Чудовий вечір, затишний і вільний”, “Не зневажай сонета, критик” тощо.
Семюель Тейлор Колрідж (1772 – 1834)

Колрідж був романтиком у повному розумінні цього слова – в небуденній суперечливій вдачі, у творчості, в безмежно багатій і примхливій уяві; шукачем у царині ідей, емоцій, поетичних прийомів і образів. Найвідомішим твором Колріджа була “Поема про Старого Мореплавця”. У творі розповідається про спогади старого моряка, який плив на кораблі на південь. Корабель втратив управління і його занесло штормом у льодові тороси поблизу Південного полюсу. Раптом з’явився білий птах – альбатрос і вивів корабель з льодової пастки. Матроси раділи порятунку й годували священного птаха. А моряк пустив стрілу і вбив птаха. Цей немотивований жахливий вчинок має жахливі наслідки. Корабель несе до екватора. Екіпаж переслідує Дух, що мститься за вбитого птаха. Після тривалих мук від голоду, спеки, спраги екіпаж вмирає, а вбивця альбатроса лишається в живих. У цій поемі є повчальний висновок, викладений у двох заповідях: “Не убий”, “Люби свого ближнього”. Весь твір наскрізь символічний. Океан, по якому пливе корабель – “море житейське”, а час – період людського існування взагалі. Серед важливих прийомів створення чуттєвого напруження, вияскравлення образу у Колріджа в “Старому Мореплавці” – знаменитий романтичний контраст. Контрасти виступають на різних рівнях твору від його початку й до кінця. Все життя в уявленні Колріджа позбавлене гармонійної цілісності, його роздирають суперечності й це найповніше передають образні й емоційні контрасти.


3. Вальтер Скотт – засновник жанру історичного роману

Скотт не просто прагнув розповісти про давні часи, а й відтворити їх у всій повноті – у великих постатях і в дрібних подробицях. Від багатьох письменників та істориків Скотт відрізнявся тим, що зрозумів значення народу, народних рухів у загальному історичному процесі. Він зображував не лише тих, хто стояв при владі, не лише королів, феодалів, полководців і уславлених політиків, а й звичайних селян, войовничих і диких шотландських горців, французьких чи швейцарських солдатів, жебраків і волоцюг, монахів і дрібних урядовців. В усіх романах автора діє багато персонажів. Реальні історичні персонажі не стоять у Скотта в центрі оповіді, однак вони зображені надто виразно, визначена їх роль у великих історичних подіях, у подальшому розвитку країни. Найдовершеніші з художнього боку постаті людей з народу, вони беруть активну участь у розгортанні сюжету, хоч і не виступають головними героями романів. При цьому народ у Скотта – поняття узагальнююче, що включає в себе різні соціальні групи. Героєм роману, з яким пов’язана фабула, у Скотта виступає молода людина, яка не має якихось надто виразних індивідуальних рис або видатних здібностей, але відзначається порядністю, почуттям честі, сміливістю, здоровим глуздом.

Майже всю свою творчість Вальтер Скотт присвятив зображенню феодальних війн, повстань, заколотів. Він шукав в історії такі події, які мали особливо велике значення для подальшої історії людства. Однак його приваблювало і зображення картини звичайного мирного людського існування, радощів і жалів приватного життя. Такі сцени відтінювали сцени масові, динамічні, сповнені масштабних пристрастей, героїзму і жорстокості.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconІмені в. Г. Короленка
Музичне мистецтво Західної Європи кінця XVI – початку XIX століття: Тексти лекцій з курсу «Історія зарубіжної музики» для студентів...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconГ. В. Стадник історія мистецтва, архітектури та містобудування ХVІІ – XIX ст
Хvіі XIX ст. (Франція, Росія, Україна). (Лекції І матеріали для самостійного вивчення для студентів 3 курсу денної форми навчання...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconНавчально-методичні матеріали до практичних занять з курсу «історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть»

Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» Вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури» ставить такі завдання: навчати студентів сукупності
Тому під час вивчення літературного твору викладач повинен чітко визначити основні та фонові завдання, добрати аналогічні факти з...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій для студентів спеціальності "208 " Агроінженерія машинобудівного факультету денної та заочної форми навчання
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка