Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету



Сторінка9/10
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.74 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

План


1. Основні етапи розвитку німецького романтизму.

2. Збірка Г.Гейне “Книга пісень” – жива квітка кохання.

3. Ієнський гурток романтиків.

4. Відображення двоплановості світу в казці Е. Гофмана “Золотий горнець”.

5. Гротескне відтворення дійсності в повісті Е. Гофмана “Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер”.

6. Особливості творчості Г. фон Клейста.




  1. Основні етапи розвитку німецького романтизму.

Романтизм у Німеччині розпочав формуватися раніше, ніж в інших європейських країнах. Він набув надзвичайного розквіту на німецькому ґрунті, пройшовши у своєму розвитку кілька етапів. Перший (1796 – 1806) охоплює творчість ієнських романтиків і Ф.Гельдерліна. У цей час закладаються підвалини романтизму, вирізняються такі його риси, як універсальність та історизм. На другому етапі німецького романтизму (1806 – 1815) суспільно-політична ситуація в Європі істотно змінилася. У Німеччині поширився визвольний рух, а романтизм став своєрідним засобом утвердження ідей свободи та національної незалежності. На хвилі національного піднесення розвивається фольклорна течія романтизму (А. фон Арнім, Я. та В. Грімми). Третій етап німецького романтизму (1815 – 1830) зумовлений процесами Реставрації, що відбувалися в Німеччині. У цей період розвивається гротескно-фантастичний романтизм Е.Т.А. Гофмана. Четвертий етап німецького романтизму (1830 – 1848) тісно пов’язаний з проблемами сучасності. Романтизм у Німеччині набуває активного характеру, шукає нових засобів духовного перетворення дійсності (Г.Гейне, Г. Гервег).
2. Збірка Г.Гейне “Книга пісень” – жива квітка кохання.

Збірка Г. Гейне “Книга пісень” (1817 – 1827) розповідає про напружене внутрішнє буття людини взагалі, про драматизм її життя у світі, про щастя і велику трагедію, які несе з собою кохання.

Назва “Книга пісень” одразу викликає асоціації з Біблією (“Книгою пісень”, тобто зібранням книг) і “Піснею над піснями” (про кохання царя Соломона до простої дівчини Суламіти). Збірка не випадково називається “Книгою пісень” ще й тому, що вона спирається на традиції німецької ліричної поезії, яка була тісно пов’язана з народною творчістю. Поет широко застосовує у збірці фольклорні засоби: жанри народної лірики (пісня, романс тощо), народні образи (Петер, Ганс, Грета), мотиви (любов – весна, зрада – темна ніч, дівчина – зоря), традиційну символіку (човен, море, ліс, хатина), різноманітні повтори, звертання, тропи, характерні для народної творчості.

Ліричний герой “Книги пісень” відрізняється від фольклорних образів. У фольклорі герої, як правило, однозначні; вони окреслені лише кількома штрихами і є носіями певної думки, почуття чи настрою. Ліричний герой збірки – духовно розвинена особистість, освічена, інтелігентна, здатна на глибокі переживання та відтворення їх у символічній формі, на глибокий психологічний аналіз власних почуттів.

“Книга пісень” складається з чотирьох циклів: “Страждання юності”, “Ліричне інтермецо”, “Знову на батьківщині”, “Північне море”.

У циклі “Страждання юності” розкривається сила першого почуття, мрія про кохання і прагнення знайти свій ідеал у реальній дійсності. Ліричний герой змальований у циклі як “безпорадний мандрівник”, “невтішний поет”. Основні мотиви цього циклу – сум, страждання, невідповідність між мрією і дійсністю.

Другий цикл – “Ліричне інтермецо” – піднесений гімн на честь кохання. Воно показано в усій своїй неперевершеній красі й багатогранності. Художній світ у другому циклі яскравий, барвистий, насичений співами птахів, мелодіями пісень, шелестом трав і дерев. Образ коханої стає виразнішим. Це земна жінка, втілення природної краси й гармонії. І водночас вона – ідеал поета, дівчина-сонце, перлина, лілея, голубка.

Третій цикл називається “Знову на батьківщині”. Пройшли роки, ліричний герой змужнів, зазнав перших втрат. Його кохана вийшла заміж за іншого. Світ навколо нього стає спустошеним, непривітним, бо втратив гармонію та цілісність. Герой втратив кохану через її зраду, але не втратив здатності любити, не позбувся високих моральних цінностей. Справжнє кохання не вмирає – такий лейтмотив третього циклу.

Кохання відкрило шлях на широкий простір природи, у великий світ. Ця тема звучить в останньому циклі “Північне море”. Величні картини природи створюються в циклі за допомогою різноманітних тропів, фігур, фольклорних засобів, міфілогічних образів. Тут поєднано різні начала – природа й людські почуття, народна творчість і світ античної міфілогії, небо й земне життя. Ліричного героя більше цікавить тепер усе різнобарв’я світу, поєднання стихійних сил і суперечливих явищ.

В епілозі знову звучить спогад про кохання як найкращий вияв душі особистості. Ліричний герой збірки виходить з життєвих випробувань, духовно зміцнілим, просвітленим, звільненим від усього фальшивого й неприродного. Він відчуває себе особистістю, вільною людиною в широкому й рухливому світі, і одним із проявів цього світового руху є життя його душі, його кохання, що завжди буде вічною цінністю на землі.


2. Ієнський гурток романтиків


У 1796 р. брати Шлегелі, Август-Вільгельм і Фрідріх, прибувають до Ієни, де починають викладати в університеті. Через деякий час дім Шлегелів став осередком громадського й літературного життя університетського міста: в ньому збираються письменники, філософи, вчені; з них і витворився уславлений гурток ієнських романтиків, якому належить така визначна роль у становленні й розвитку романтизму. До цього гуртка ввійшли брати Шлегелі, Новаліс, Людвіг Тік, а також І. Фіхте і Ф. Шеллінг. Ієнський гурток склався як гурток літературно-філософський, чим визначився подвійний зміст і характер його діяльності, поєднання в ній двох аспектів – літературно-художнього й філософсько-естетичного.

У той час панував піднесений, зворушливий настрій, світ був охоплений ентузіазмом. Звідси витікають характерні якості й тенденції раннього романтизму, зокрема ієнського. Передусім йому притаманні універсалізм, прагнення охопити буття в його повноті. Ієнському романтизмові було притаманне діяльне, творче ставлення до буття і світу. Найбільш адекватні форми й засоби вираження романтичного світовідчуття ієнці знаходили в міфі й символі; вдавалися вони й до казки, але в їхній інтерпретації вона піддавалася значній міфологізації.


3. Відображення двоплановості світу в казці Е. Гофмана “Золотий горнець”.

Одним з найвідоміших творів Гофмана є “Золотий горнець”, який можна назвати взірцевим щодо відтворення двоплановості світу, двоплановості існування героя-поета – в реальному побутовому просторі і в просторі безмежному, фантастичному, породженому уявою юного студента з душею митця – Анзельма. Звичне, земне життя Анзельм проживає в Дрездені, до найдрібніших деталей топографії точно відтвореному. Він спілкується з його бюргерською елітою – конректором Паульманом і його дочкою Веронікою та її залицяльником Геєрбрандом. Очима закоханого дивиться він на гарненьку міщаночку Вероніку.

Другий світ, у якому час від часу опиняється Анзельм, – це фантастична Атлантида, де панують дивна краса і чудовий спокій. У ньому буденний архіваріус Ліндгорст перетворюється, скинувши сіру земну оболонку, на духа вогню могутнього Саламандра. У ньому чарують своєю красою і співом блакитноока дочка Ліндгорста-Саламандра Серпентина та її сестри золотаво-зелені змійки невимовної гнучкості й краси. Світ філістерів стабільний, нездатний перетворюватися. У ньому панує сіра нудьга. Він не зловісний, а просто несумісний з поезією і красою.
4. Гротескне відтворення дійсності в повісті Е. Гофмана “Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер”.

Повість-казка “Малюк Цахес” складається з образів-гротесків, гротескних ситуацій. Вона є узагальненим гротескним образом німецької дійсності. Гротескним є карликове князівство Керепес, в якому розігрується дія, гротескні князі Пафнутій і Барсануф, їхній двір і бюрократія, гротескна політика країни. “Філософське явище життя”, яке привернуло увагу письменника і лягло в основу головної думки твору – явище дуже масштабне й складне, фундаментальне для життя суспільства. Це той загадковий феномен, завдяки якому одні люди можуть відчужувати в інших людей їхню працю й таланти і ставати в їхній свідомості не тими, ким вони є насправді. У повісті-казці Гофмана ці загадкові сили втілені в трьох золотих волосинках, якими добра фея Розабельверде наділила маленьку й злу потвору Цахеса. Під магічною дією цих золотих волосинок люди не бачать справжнього Цахеса, він їм видається красенем, уособленням розуму й талантів. Водночас магія цих волосинок відчужує у людей і переносить на Цахеса наслідок їхньої праці й зусиль, їхні достоїнства і таланти. Без завершення університетського курсу Цахес призначається чиновником з важливих доручень і робить блискучу кар'єру, стає першим міністром у князя Барсануфа.

Золоті волосинки, якими наділила Цахеса фея наводять на думку, що автор має на увазі золото, гроші і їхню владу над людьми й суспільством. У цьому творі наявні два світи і персонажі, що належать до двох світів, але ця тема розкрита в іншому плані, ніж у повісті-казці “Золотий горнець”. Тут насамперед важливо те, що на поета Бальтазара, який належить до “ентузіастів”, дія золотих волосинок не поширюється, він бачить справжнього Цахеса. Саме поет Бальзар і знешкоджує Цахеса. За підказкою і підтримкою чарівника Проспера Альпануса він вириває з голови Цахеса Золоті волосинки, і всі відразу прозрівають, що тяген за собою

5. Особливості творчості Г. фон Клейста.

Одним із перших серед письменників Клейст виявив напружений інтерес до загадкових глибин людської душі, до світу підсвідомого. Ці тенденції виявилися в драмах “Пентесілеї” і “Кетхен із Гейльбронна”. Кохання у Клейста – почуття ірраціональне і фатальне водночас, грішне й святе, воно володіє його героями сповна й безповоротно, стає для них найвищим щастям і найвищим служінням. Свідомість і свідома воля віднині в їхній поведінці істотної ролі не відіграють.

Значним і оригінальним явищем німецької романтичної літератури є проза Клейста – його повісті й новели. У них він виступає як блискучий майстер-оповідач. Письменник дотримується традиційного розуміння новели як розповіді про якісь неординарні події. Незвичайним для німецької романтичної прози є стиль новел Клейста – чіткий і сухуватий, дуже динамічний, зосереджений на подіях і вчинках героїв, без психологічного аналізу і ліричних відступів (“Землетрус в Чилі”, “Маркіз д’О”, “Заручення Домінго”). Світ новел Клейста – світ ірраціональний і катастрофічний, в нього щомиті можуть увірватися руйнівні сили, що діють з нещадністю і невблаганністю фатуму.

Література

Основна


1.Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: Підручник. – К.: Заповіт, 1997. – 464 с.
Додаткова

1. Гиджеу С. Лирика Генриха Гейне. – М.: Художественная литература, 1983. – 158 с.

2. Дейч А. Судьбы поэтов: Гельдерлин, Клейст, Гейне. – М.: Советский писатель, 1974. – 356 с.

3. Матузова Н. Генріх Гейне. – К.: Дніпро, 1984. – 239 с.

4. Наливайко Д.С. Німецький романтизм // Вікно в світ. – 1999. – №1.– С. 90 – 162.

5. Художественный мир Э.Т.А. Гофмана. – М.: Наука, 1982. – 295 с.

6. Шамрай А.П. Ернст Теодор Амадей Гофман: Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1969. – 300 с.
Запитання та завдання

1. Назвіть основні етапи розвитку німецького романтизму.

2. Розкажіть про Ієнський гурток романтиків.

3. Чому збірку Г. Гейне “Книга пісень” називають “живою квіткою кохання”?

4. Визначте проблематику поеми Г. Гейне “Німеччина. Зимова казка”.

5. Назвіть особливості змалювання ліричного героя та своєрідність композиції в поемі Г. Гейне “Німеччина. Зимова казка”.

6. Розкрийте особливості творчої манери Генріха фон Клейста.

7. У чому виявляється двоплановість світу в новелі Гофмана “Золотий горнець”?

8. Як співвідноситься романтична іронія та сатира у творчості Гофмана (за казкою “Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер”).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconІмені в. Г. Короленка
Музичне мистецтво Західної Європи кінця XVI – початку XIX століття: Тексти лекцій з курсу «Історія зарубіжної музики» для студентів...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України” для студентов 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconГ. В. Стадник історія мистецтва, архітектури та містобудування ХVІІ – XIX ст
Хvіі XIX ст. (Франція, Росія, Україна). (Лекції І матеріали для самостійного вивчення для студентів 3 курсу денної форми навчання...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconНавчально-методичні матеріали до практичних занять з курсу «історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть»

Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» Вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури» ставить такі завдання: навчати студентів сукупності
Тому під час вивчення літературного твору викладач повинен чітко визначити основні та фонові завдання, добрати аналогічні факти з...
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій з курсу \" історія зарубіжної літератури\" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету iconКонспект лекцій для студентів спеціальності "208 " Агроінженерія машинобудівного факультету денної та заочної форми навчання
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького нту


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка