Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік



Сторінка2/14
Дата конвертації18.01.2018
Розмір3.15 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Тема 2. Глобалізація PR як професійної системи. Споріднена з PR діяльність (4 год)

  1. Формування і розвиток PR як сфери діяльності і наукової галузі у світі

  2. Розвиток PR як сфери діяльності в Україні.

  3. Функції і завдання професійної PR-діяльності

  4. Вимоги до особистих і професійних якостей PR-менеджера

  5. Етика PR і соціальна відповідальність. Етичні кодекси в PR

Споріднені з PR сфери діяльності (паблісіті, маркетинг, реклама, торгівля, промоушн і т.д.).
Невід'ємною складовою розвитку системи паблик рілейшнз стала організація асоціацій і товариств фахівців, котрі спеціалізуються на зв'язках із громадськістю. Зокрема Товариство паблик рілейшнз Аме­рики свій родовід веде ще з 1936 року, з утворення провідними практи­ками цієї галузі Національної асоціації директорів пабліситі, яка в 1944 році змінила свою назву на Національну асоціацію радників із паблик рілейпшз. У 1948 році асоціація злилася з іншою професіональною ор­ганізацією, заснованою у 1939 році, - Американською радою з питань паблик рілейшнз, утворивши таким чином Товариство паблик рілейшнз Америки. Нарешті, у 1961 році сталося чергове злиття останнього з ще однією національною асоціацією - Американською асоціацією паблик рілейшнз. Назва залишилася попередньою - Товариство паблик рі­лейпшз Америки (Public Relations Society of America). Це товариство сьогодні у своїх рядах нараховує близько 15 тисяч членів і має більше 100 відділень у різних містах СІЛА. Воно міцно пов'язане з могутньою організацією бізнесу - Національною асоціацією промисловців.

Крім Товариства паблик рілейшнз Америки, яке є організацією за­гальнонаціонального масштабу, у СІЛА існують спеціалізовані (галузе­ві) асоціації фахівців із паблик рілейшнз. Вони працюють у сферах ос­віти, сільського господарства, промисловості, банківської справи, заліз­ничного транспорту, охорони здоров'я та соціального забезпечення, ре­лігії, спорту тощо. Свої асоціації паблик рілейшнз мають представники окремих рас і національних меншин. Такі галузеві товариства й асоціа­ції здійснюють дослідницьку роботу, видають довідкову та методичну лі­тературу, проводять семінари, займаються просвітницькою діяльністю.

Порівняно із СІЛА розвиток професіональної системи паблик рі­лейшнз в інших країнах Заходу став розгортатися дещо пізніше. Зрозу­міло, це аж ніяк не означало, що методи та прийоми, якими користують­ся для налагодження зв'язків із громадськістю, не приймалися до уваги окремими фірмами, організаціями або установами тих чи інших країн.

Зокрема, у Великобританії Королівське управління з торгівлі, утво­рене у 1926 році, ставило таку мету: за допомогою плакатів, кінопро-дукції, виставок, преси та радіо «показати громадянам Великобрита­нії, що «імперія ще жива». У 1933 році вперше в Міністерстві пошто­вих зв'язків було утворено відділ паблик рілейшнз, роботу якого очо­лив відомий фахівець у цій справі Стефан Таллентс. Розширення культурних і просвітницьких зв'язків з іншими країнами світу розгор­нула Британська Рада, заснована у 1934 році. Перед Другою світовою війною в ряді міністерств, зокрема праці та охорони здоров'я, також ут­ворили відділи паблик рілейшнз. Робота щодо цілеспрямованого нала­годження зв'язків із громадськістю значно прискорилася під час війни, особливо після відновлення діяльності Міністерства інформації. У по­воєнні роки, коли зростало напруження у стосунках між підприємцями і робітниками, інтерес корпорацій Великобританії до паблик рілейшнз став швидко підвищуватися. Однак ця система у сфері бізнесу такого масштабу розвитку, як у СІЛА, в Англії не зазнала. Найбільшого поши­рення вона тут набула в діяльності державних органів, інститутів міс­цевого самоврядування та в інших некомерційних сферах життя.

У 1984 році у Великобританії став функціонувати Інститут паблик рілейшнз, який започаткував основи становлення цієї професії в кра­їні та підготовку фахівців-професіоналів із питань зв'язків із громад­ськістю. Велику роботу щодо упорядкування консультативної діяль­ності фахівців зв'язків із громадськістю нині виконує професійна Асоціація консультантів у галузі паблик рілейшнз Великобританії.

Такі процеси становлення і розвитку національних систем паблик рілейшнз спостерігалися і в інших країнах Заходу, зокрема в Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, Австрії, Греції, Іспанії - більш як у 60 країнах світу, де теж створені національні асоціації паблик рілейшнз.

За таких обставин очевидною стала потреба координації діяльнос­ті цих національних асоціацій на міжнародному рівні. Ідея створення саме міжнародної організації паблик рілейшнз зародилася ще в 1949 році в Лондоні під час приватної наради фахівців із питань зв'язків із громадськістю від Голландії та Англії. Вони дійшли висновку про не­обхідність організації міжнародного товариства, мета якого - сприя­ти підвищенню рівня професіоналізму та ефективності діяльності фахівців-практиків сфери паблик рілейшнз різних країн.

Наступного року під егідою Голландського королівського міжна­родного торговельного ярмарку та Голландського товариства паблик рілейшнз в Амстердамі зібралася група керівників провідних фірм Великобританії, Голландії, Франції, Норвегії та СІЛА, що працювали в даній галузі. Після дискусії була прийнята заява про необхідність утворення Тимчасового міжнародного комітету, який зосередив би свою увагу на міжнародному обміні інформацією, кооперуванні ді­яльності та координації співробітництва фахівців із паблик рілейшнз і як наслідок заснував би Міжнародну асоціацію паблик рілейшнз.

Після п'ятирічної роботи утвореного Тимчасового комітету, жвавого обміну думками з приводу концепції діяльності міжнародного органу з паблик рілейшнз 1 травня 1955 року в Лондоні засновано Міжнародну асоціацію паблик рілейшнз (International Public Relations Association). Тоді ж було схвалено й офіційний Статут та обрано Раду IPRA (МАПР).

МАПР швидко стала впливовою професійною організацією, яка є каталізатором розвитку національних асоціацій, сприяє поширенню сучасних стандартів у галузі освіти, етики та практики паблик рі­лейшнз. Цьому значною мірою сприяв Кодекс професійної поведінки МАПР, схвалений у травні 1961 року на Генеральній асамблеї асоціа­ції у Венеції, та особливо Афінській кодекс 1965 року, який вважаєть­ся своєрідною «моральною хартією», заснованою на засадах Загаль­ної декларації прав людини.

У 1964 році Міжнародна асоціація паблик рілейшнз офіційно ви­знана ООН як радник Соціально-економічного комітету ООН, а також ЮНЕСКО - як позадержавна організація за категорією «відносин вза­ємного інформування».

Слід наголосити, що МАПР є надто вимогливою і до певної міри елітарною організацією, оскільки членство в ній відкрито лише для осіб, котрі працюють у галузі паблик рілейшнз не менше п'яти років і мають високу фахову компетентність. Усі члени МАПР обираються персонально. В її складі нині більш як 800 фахівців із 65 країн світу.

Однак, незважаючи на таку унікальність складу МАПР і персональ­ний підхід до членства в ній, ця міжнародна асоціація працює в тісно­му контакті з національними асоціаціями та регіональними федераці­ями паблик рілейпшз. Однією з таких федерацій є Європейська конфе­дерація паблик рілейшнз, діяльність якої здійснюється на основі і офі­ційних документів МАПР, і Європейського кодексу професійної пове­дінки в галузі паблик рілейшнз (Лісабонський кодекс), схваленого цією конфедерацією у квітні 1978 року та доповненого в травні 1989 року.

МАПР, а також Європейська конфедерація й інші федерації регу­лярно скликають асамблеї та проводять конференції, друкують і по­ширюють методологічні та методичні матеріали, сприяють становлен­ню й розвитку професійної системи зв'язків із громадськістю в тих країнах, де вона перебуває у стадії зародження. Велике значення нау­ково-теоретичних часописів і друкованих видань із питань паблик рі­лейшнз, серед яких слід назвати «International Public Relations Revi­ew» (офіційний орган МАПР). Значною популярністю користуються національні часописи з даного фаху, особливо друковані органи, що видаються у США: «Public Relations Quarterly», «Public Relations Jour­nal», «Public Relations Review», «Public Relations Reporter» та інші.

Серед країн світу, де дістала поширення професійна система паб­лик рілейшнз, найрозвинутішою вона залишається, як і колись, у Спо­лучених Штатах Америки - країні її зародження.

Незважаючи на проблеми, що переживає американська і світова економіка, та подекуди вимушене скорочення працівників сфери паблик рілейшнз, роль і значення інституту зв'язків із громадськістю продовжують зростати. Це засвідчують такі факти: • Згідно з Американським бюро статистики, у цій країні паблик рі­лейшнз стали багатомільярдним бізнесом, яким займаються близько 200 тисяч професіоналів.

Близько 200 коледжів і університетів США та значно більше їх в ін­ших країнах світу готують дипломованих фахівців із паблик рілейшнз. Ще в чималій кількості вищих навчальних закладів читають спеціальні курси з цього предмета. У переважній більшості вузів, де готують журналістів, курси паблик рілейшнз посідають перше або друге місце серед навчальних дисциплін, які обирають студенти.

До кінця XX століття спостерігалося феноменальне зростання кількості працюючих у цій сфері, де, як і передбачалося, буде зай­нято 1 мільйон осіб. Уряд США тільки в одному ЮСІА тримає 9 тисяч фахівців із питань комунікації. У Міністерстві оборони СІЛА працює ще 1000 спеціалістів даного профілю. Двадцять найбільших фірм паблик рілейшнз мають прибуток понад 1 мільярд доларів щорічно (Див.: [88, Р.18]). Товариство паблик рілейшнз Америки, засноване у 1948 році, нині має 107 відділень і налічує 15 тисяч фахівців-професіоналів. Товариство паблик рілейшнз студентів Америки, засноване у 1968 році з метою сприяння спілкуванню студентів, котрі цікав­ляться цією професією, з професіоналами паблик рілейшнз, сьогодні налічує в своїх рядах 5 тисяч студентів із 180 коледжів та університетів.

Більше 5400 американських компаній мають власні відділи паблик рілейшнз. У США нині працюють понад 5080 агентств паблик рілейшнз, прибуток деяких із них щорічно становить сотні мільйонів доларів. Більше 500 торгових асоціацій мають свої власні підрозділи паблик рілейшнз.

Заробітна плата провідних фахівців із питань комунікації в біль­шості компаній та агентств паблик рілейшнз становить шестизначне число.

Сьогодні кожному з нас зрозуміло, що наша незалежна країна повинна влитися в зазначений світовий процес. На жаль, ми ще не готові до цього. Нам бракує глибокого розуміння змісту, методів і прийомів діяльності фахівців з паблік рилейшнз. Коло людей, в більшості своїй любителів, які почали займатися або цікавитися питаннями зв'язків з громадськістю, - залишається нечисленним і недостатньо кваліфікованим. В Україні практично відсутня продумана система підготовки кадрів за фахом паблік рілейшнз. Загальні спецкурси, які викладають в окремих навчальних закладах, не можуть задовольнити наші гострі потреби. Не зможуть зробити цього і запрошують із західних країн фахівці з паблік рилейшнз. Вітаючи їх просвітницьку діяльність, не варто забувати, що західний досвід не у всьому придатний для нашої культури і ментальності. Досить послатися на запозичену рекламну діяльність молодих комерційних структур, яка часто справляє враження знущання над зголоднілим народом. Це одне, причому не головне, доказ того, наскільки нагальною є потреба формування в нашій країні власної високопрофесійної, цивілізованої системи зв'язків з громадськістю.

Потрібно, щоправда, відзначити, що деякі кроки в цьому напрямку вже робляться.

В рамках структур Верховної Ради України, адміністрації Президента, Кабінету Міністрів під вивісками прес-служб почали функціонувати відділи або підрозділи, які виконують функції зв'язків з громадськістю. Такого роду підрозділи створені і в структурах окремих міністерств і відомств, зокрема МЗС України, МВС, Міністерства оборони та ін. Укомплектовувати служби зв'язків з громадськістю комерційні банки, інші організації підприємницької діяльності. Однак всі вони страждають одним загальним недоліком. Функції цих служб зводяться в основному до інформування громадськості або розповсюдження реклами. Їх переважно прес-посередницька діяльність часто носить спорадичний і безсистемний характер, відрізняючись, як правило, недовготривалим акцій, розрахованих на моментальний, одноразовий ефект. Вони нерідко нагадують «пожежну команду», а не службу по «техніки безпеки». Вони, нарешті, плетуться в хвості подій, просто реагуючи на них (функція реагування), замість того, щоб випереджати негативні моменти, розробляти і здійснювати тривалі програми, розраховані на перспективу (проектує функція), на створення стійкої позитивної репутації своєї організації або установи.
Завдання створення позитивної репутації (позитивного іміджу) нових для України державних, громадсько-політичних, господарсько-економічних та інших інститутів суспільства, доброзичливого ставлення громадськості до них сьогодні набуває особливої ??актуальності. Молода незалежна держава переживає системну кризу. Причин такого невтішного становища надзвичайно багато. Ми їх, як правило, пояснюємо історично успадкованими внутрішньоекономічними і зовнішньополітичними обставинами, недосконалістю законотворчого процесу і т.д. І для цього, зрозуміло, є вагомі підстави.

Однак майже ніхто не звертає уваги на обставина іншого порядку. Йдеться, зокрема, про те, що в нашому суспільстві дуже низький рівень взаєморозуміння і конструктивної взаємодії державних органів влади, їх управлінських структур, політичних партій і громадських формувань, підприємницьких, комерційних та інших нових інститутів ринкового зразка Конфронтаційний характер відносин між ними пояснюється не тільки недосконалістю законодавчої бази, покликаної регулювати ці відносини, а й відсутністю у кожного з цих інститутів прагнення чітко сформулювати свої інтереси і суспільну значимість власної діяльності, налагодити співпрацю один з одним заради загальнодержавних, загальнонародних інтересів за часів історичних випробувань, що випали на долю України.

Одночасно ми спостерігаємо підвищення рівня недовіри з боку громадськості, різних соціальних груп до інститутів влади, ключовим державним і політичним діячам, до зароджуються ринкових структур. Про це свідчать опитування громадської думки, регулярно проводяться науковими інститутами, державними і незалежними соціологічними службами. Так, на згідно даних загальнонаціонального соціологічного моніторингу громадської думки, здійснюваного Інститутом соціології НАН України в межах проекту «Україна на рубежі XXI століття», рівень довіри опитаних до Президента України упродовж останніх років становив: 1995 г. - 33.3%, 1996 г. - 23.4%, 1997 року - 17.6%, 1998 г. - 9.7%. Рівень довіри до Верховної Ради відповідно: 9.5%, 8.7%, 6.9%, 7.3%. До уряду відповідно: 15.9, 13.0, 9.5, 7.6. Довіра опитаних до приватних підприємців також залишається досить низьким: 1995р. - 13,2%, 1996р. - 13.3%, 1997р. - 12%, 1998р. - 13.9%.

І знову-таки не останньою причиною такої ситуації є відсутність виваженої, націленої на перспективу програми налагодження конструктивних зв'язків з громадськістю, просвітницької, пропагандистської (якщо завгодно) роботи серед різних груп населення. Досить послатися на любительську практику «паблісіті» народних депутатів України, та й самої Верховної Ради, з точки зору технології паблік рілейшнз яка не витримує ніякої критики. Незважаючи на певне позитивне значення, прямі телевізійні трансляції засідань Верховної Ради або їх радіотрансляція практично не сприяли створенню її позитивного образу (іміджу) як авторитетного і відповідального вищого законодавчого органу незалежної української держави. Можливість з'являтися на телеекранах майже не використовується депутатами для створення позитивної думки про себе в очах громадськості. Пересічний глядач швидше бачив на екрані заангажованих персон, що стоять на узкоідейних позиціях і зводять рахунки зі своїми політичними противниками, ніж живих людей, щиро вболівають за своїх виборців, їхнє життя і майбутнє України. В результаті склався і негативний імідж здебільшого депутатського корпусу, і Верховної Ради в цілому, про що свідчать ті ж опитування громадської думки. Тому не дивно, що активність виборців на виборах істотно знизилася, довіру до обраним депутатам як до «тимчасовим правителям», які піклуються тільки про свої, перш за все матеріальних, інтересах, впало.

І, нарешті, Україна як молода незалежна держава все ще перебуває в не цілком сприятливому положенні на міжнародній арені, тривалий час не може досягти бажаного взаєморозуміння з країнами ближнього і далекого зарубіжжя. Зрушення, що відбулися останнім часом у зовнішній політиці України, дещо змінили її імідж в кращу сторону. Сьогодні вже в певній мірі можна стверджувати, що налагоджені контакти з офіційними структурами багатьох зарубіжних країн, встановлено і досягнуто взаєморозуміння з окремими керівниками ряду держав світу

Однак, якщо говорити про зв'язки України, її окремих державних і недержавних утворень з широкою зарубіжною громадськістю, з окремими її групами, особливо з впливовими підприємницькими та фінансовими колами провідних країн світу, тут контактів і розуміння занадто мало. І справа не тільки в тому, що наше ринкове законодавство не вьвьшает у них довіри. Під впливом різного роду обставин, а особливо завдяки інформації, поширюваної неукраїнськими засобами комунікації, а також з огляду на наші власні непрофесійні дії в цій сфері і відсутність продуманої інформаційної роботи серед зарубіжної аудиторії, в поданні широкої світової громадськості все ще домінує мало інформована і не зовсім сприятливий для Україна думка. До речі, ми дуже мало знаємо про структуру такого громадської думки, а також про процеси і фактори, які формують його. В Україні на замовлення міжнародних політичних і наукових центрів проводяться численні соціологічні дослідження, в тому числі і міжнародні порівняльні, що дозволяють, так би мовити, "промацувати" громадська думка населення України з усіх боків. Напевно, і ми могли б на паритетних засадах скористатися цими центрами для з'ясування громадської думки населення інших країн про Україну.

Кожен з окреслених блоків питань, так чи інакше пов'язаних з проблемами зв'язків з громадськістю, вимагає конкретного і поглибленого розмови, про що і піде мова в наступних розділах.

Нині актуальним є питання підготовки фахівців з паблік рілейшнз, проведення своєрідного лікнепу серед керівного і адміністративного персоналу, державних і недержавних службовців.

На розвиток системи зв'язків з громадськістю зобов'язані звернути належну увагу керівні політичні структури України. Надто вже помітним став розрив між надіями народу на поліпшення свого становища і можливостями держави бути на рівні цих надій, особливо з огляду на перехідний стан українського суспільства, об'єктивні труднощі, які необхідно долати на цьому шляху. Щоб не втратити історичного шансу на демократичні перетворення в процесі побудови молодої незалежної країни, ключовим завданням державних і політичних структур України має стати встановлення взаєморозуміння з широкою громадськістю, розгортання довгострокової програми роз'яснювальної та просвітницької роботи серед населення, особливо серед найбільш уразливих його верств, сильніше за всіх страждають в перехідний період і об'єктивно готових до різкого соціального протесту. Уникнути соціального вибуху в країні допомогли б професійно діючі структури, що мають справу з громадськістю, з людьми.

На порядку денному - невідкладне завдання згуртування наявних незначних сил в даній сфері. Ми повинні якомога швидше звернутися до скарбниці світового досвіду і знань в цій області, необхідних як для подолання конфронтації між різними інститутами всередині країни, між ними і населенням різних регіонів, так і для створення і зміцнення позитивного образу молодої української держави в світі.

Головна мета паблік рилейшнз – здійснення двостороннього спілкування для з’ясування спільних уявлень чи інтересів і досягнення взаєморозуміння, що ґрунтується на правді, знанні та повній поінформованості.

Основними напрямами досягнення цієї мети є:

Дослідження комунікативного простору – середовища існування конкретної організації та її основного елемента – громадськості. Без цього могла існувати система зв’язків з громадськістю лише на перших етапах свого розвитку, оскільки вона мінімально прагнула враховувати інтереси та потреби громадськості. Тієї інформації, що давали економічні та соціологічні служби, статистичні відділи, вистачало. У нових умовах, коли громадськість стає не лише споживачем інформації, не лише об’єктом комунікації, а й джерелом інформації, активним суб’єктом комунікаційного процесу, виникає необхідність здійснення дослідницьких завдань.

Вплив на громадськість з метою гармонізації відносин між нею та організацією.

Типову діяльність із паблік рилейшнз поділяють на чотири різні, але взаємопов’язані частини. Їх часто називають системою RACE: 11

Зважаючи на таке трактування мети та структури

ПР-діяльності, можна виділити основні завдання системи зв’язків з громадськістю. Наведемо дві думки щодо цього питання.

Американські фахівці вважають, що для забезпечення го-

ловної мети ПР-діяльності потрібно вирішувати таке коло проблем:

забезпечення керівництва організації інформацією про громадську думку;

допомога керівництву організації у виробленні програми відповідних заходів;

забезпечення діяльності керівництва в інтересах громадськості;

сприяння керівництву організації щодо готовності до різноманітних змін шляхом завчасного передбачення тенденцій;

використання досліджень і відкритого спілкування як основних видів діяльності.

Дещо інакше трактує головні завдання служб зв’язків з громадськістю російський спеціаліст із паблік рилейшнз Л.Невзлін, зазначаючи, що хоча палітра методів та прийомів паблік рилейшнз велика і різноманітна, проте можна говорити про деякі основні функції, спільні для всіх. Він виділяє шість основних завдань системи паблік рилейшнз:
паблік рилейшнз є невід’ємною частиною всієї управлінської діяльності й ретельно планується, вона забезпечує гармонізацію державної, економічної та громадської діяльності,

служба паблік рилейшнз має справу з відносинами між установою чи фірмою з одного боку і різними контингентами громадськості – з іншого, турбується про високу ділову репутацію (імідж) установи чи фірми. Діяльність служби у взаємодії з рекламою сприяє просуванню товарів та послуг, забезпечує успіх інвестиційної політики, особливо в умовах конкуренції,

вона забезпечує сприятливу ділову атмосферу у взаєминах між керівництвом і співробітниками фірми, установи, запобігає конфліктам та нейтралізує їх,

служба паблік рилейшнз вивчає громадську думку, потреби, інтереси, смаки людей, виявляє тенденції їх змін, пропонує відповідні корективи в діяльності установи,

вона відповідає за соціальні зв’язки, благодійну та екологічну діяльність фірми, чим підвищує престиж фірми в очах громадськості,

служба паблік рилейшнз аналізує вплив установи чи фірми на громадськість, запобігає непорозумінням, спростовує неправильні чутки, парирує спроби дискредитації підприємства.

Зрозуміло, що основна мета та завдання служб паблік рилейшнз не залишаються незмінними в процесі розвитку системи зв’язків з громадськістю та поширення її в різних країнах. На думку дослідників, на кожному історичному етапі розвитку ПР фактично складалися свої специфічні моделі зв’язків з громадськістю. Як зазначає американський учений Д.Грунінг, можна говорити про чотири моделі паблік рилейшнз, пов’язані з різними історичними етапами формування системи зв’язків з громадськістю. Кожна модель є дальшим розвитком організації, функцій та методів паблік рилейшнз. Вони характеризуються специфічною метою та завданнями, їм характерні різні види взаємодії з представниками громадськості і відповідно різний за характером зворотний зв’язок. Ті чи інші моделі можуть застосовуватися різними типами організацій та установ.

акон не здатен повністю запобігти аномальним проявам у будь-якому професійному процесі, в т. ч. у паблік рілейшнз. Тому в ПР-практиці нерідко виникають суттєві суперечності між метою й відповідністю нормам етики засобів її досягнення, а сама мета не завжди відповідає нормам моралі. Це свідчить, що ПР-діяльність, яка значною мірою ґрунтується на довірі й міжособистісних стосунках, не може спиратися лише на законодавчі регулятори, вона повинна базуватися і на етичних засадах. Тим більше, що одним із стрижневих її завдань є сприяння утвердженню соціальної гармонії в усіх сферах суспільного буття.

Ще на початку американської ПР-практики Айві Лі розіслав до редакцій газет «Декларацію принципів» з такою заявою: «Це не секретне прес-бюро. Ми працюємо відкрито. Наша мета — пропонувати новини. Це не рекламне агентство; якщо ви вважаєте, що якийсь наш матеріал має поліпшити ваше фінансове становище, краще не використовуйте його. Наші матеріали точні. Ваші запити про більш докладний виклад пропонованих новин будуть відразу задоволені, ми з радістю дамо роз´яснення будь-якому редакторові. Коротко кажучи, наші плани — відверто і відкрито в інтересах бізнесу і суспільства надавати пресі і громадськості США точну і своєчасну інформацію».

Згодом практика довела, що ПР як професійна діяльність може бути успішною лише на чітких і непохитних моральних засадах. Для неї жодна мета ніколи не виправдає використання шкідливих для суспільства, його спільнот сумнівних засобів. Неможливо використовувати ПР для підтримки нечесної справи, оскільки успішно здійснена методами ПР кампанія може тільки виявити її хибність.

Етичні норми ПР містять такі елементи:

а) визнані в цивілізованому суспільстві загальні норми поведінки людини незалежно від професії, віку, національної, релігійної належності тощо;

б) стандарти професійної етики, обумовлені моральними засадами підприємництва. За ринкових відносин важливими є довіра між партнерами, вимогливість до себе і до інших, почуття відповідальності. На таких засадах вибудовуються норми корпоративної етики, основні положення якої поширюються і на ПР-структури.

Певні норми стосуються тільки ПР-діяльності. Неприпустимою, наприклад, вважається оплата журналістам за підготовлені ними матеріали для газети, теле-, радіопрограм, як і отримання в процесі роботи подарунків, безкоштовне користування послугами клієнта. Шкодять справі спільні обіди, розваги, перехід до неофіційних стосунків. Проблематичною щодо вимог етики ПР-діяльності є організація і проведення заходів на замовлення виробників, продавців тютюнової, алкогольної продукції.

У багатьох країнах фахові асоціації значну увагу приділяють розробленню і дотриманню етичних кодексів. Наприклад, англійська PRCA (Асоціація консультантів паблік рілейшнз) зобов´язує суб´єктів ПР-діяльності безумовно дотримуватися етичних норм, забезпечувати чесну і правдиву співпрацю з клієнтами, колегами, представниками інших сфер. Фірма, яка входить до Асоціації, не повинна займатися справою, що може зашкодити репутації Асоціації, ПР як діяльності загалом. Вона бере зобов´язання діяти відповідно до інтересів громадськості, поважати істину, не поширювати (свідомо чи необачно) неправдиву інформацію.

У відносинах із замовниками має бути збережена конфіденційність. Неприпустиме використання отриманої від замовника інформації на його шкоду або без його дозволу задля своєї вигоди. Рекомендується також повідомляти клієнту про будь-який фінансовий інтерес ПР-фірми, використання послуг якої пропонується, чи її представників. Не слід обслуговувати клієнта в умовах, що можуть йому зашкодити, гарантувати результати, які виходять за межі професійної компетенції. Представляти інтереси конкурентів можна тільки за згодою всіх зацікавлених сторін. У відносинах з колегами слід дотримуватися точності, щирості, уникати безглуздих претензій або некоректних порівнянь.

Кодекс професійних стандартів Американської ПР-асоціації містить розділи, що регламентують роботу в окремих сферах і галузях. Кодекс Європейської конфедерації ПР зобов´язує кожного працівника цієї сфери поважати принципи загальної Декларації прав людини, регламентує ставлення до професії, клієнтів, громадської думки і засобів масової інформації, колег.

Відповідно до вимог російського Кодексу професійних і етичних принципів у галузі зв´язків з громадськістю діяльність ПР-консультанта, ПР-агентства має виходити із суспільного блага і не повинна завдавати шкоди законним інтересам, честі і гідності особистості людини. Забороняється участь у заходах, що загрожують суспільству або переслідують таємні, не оприлюднені цілі. Практична діяльність у ПР має будуватися на неухильному дотриманні точності, правдивості і сумлінності при передаванні інформації, недопустимості маніпулювання громадською думкою, використання відомостей, що вводять в оману, завдають збитків третій стороні тощо.

Не можна одночасно представляти інтереси конфліктуючих або конкуруючих сторін, надавати клієнтові послугу на умовах, які можуть вплинути на незалежність, об´єктивність і чесність ПР-консультанта; укладати угоди з обіцянками досягнення результатів методами і засобами, що суперечать етичним нормам; користуватися методами, які принижують гідність клієнтів іншого ПР-агентства. Діяльність ПР-фахівця не повинна шкодити інтересам журналістів, представників інших професій.

Дотримання кодексів етики досить жорстко контролюється національними ПР-об´єднаннями.

У червні 2003 р. в Римі відбувся Всесвітній фестиваль зв´язків із громадськістю (World Public Relations Festival), організований Італійською федерацією із зв´язків з громадськістю, Європейською конфедерацією із зв´язків з громадськістю і міжнародним об´єднанням Global Alliance. Одним із його найважливіших підсумків стало прийняття світового етичного кодексу ПР-фахівців, сформованого на основі національних кодексів професійної поведінки. Він закликає ПР-фахівців відповідально ставитися до захисту інтересів клієнтів, підтримувати високі професійні стандарти, удосконалювати свою майстерність і зміцнювати єдність світового ПР-співтовариства.

У жовтні того ж року в Берліні на зборах Міжнародної асоціації компаній-консультантів у сфері зв´язків з громадськістю (ІССО) було ухвалено нову хартію, яка обумовила основні стандарти й етичні принципи поведінки, а також визнано, що ПР-діяльність передбачає чітке дотримання найвищих норм ділової етики, соціальної відповідальності і професіоналізму. Має свій етичний кодекс і Українська ліга зі зв´язків із громадськістю.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconУкладач: доцент, кандидат філологічних наук Грицюта Н. М. Історія реклами та зв’язків з громадськістю робоча навчальна програма для студентів спеціальності „Реклама та зв’язки з громадськістю”
Реклама та зв’язки з громадськістю”. Рекомендується викладати на І курсі протягом 1 семестру обсягом 72 години з них лекцій 18 год.,...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній дільності"
Програми для комп’ютерної підтримки зазначеного курсу розраховані на сучасне технічне та програмне забезпечення, яке в наш час використовується...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconПояснювальна записка до навчальної дисципліни нормативна програма навчальної дисципліни тематичний план на поточний навчальний рік

Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconПояснювальна записка до навчальної дисципліни нормативна програма навчальної дисципліни тематичний план на поточний навчальний рік

Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconКонспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу природничо-наукової підготовки «біологія» для студентів денної форми навчання
Напрям підготовки: 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни соціологічне забезпечення зв’язків з громадськістю харків 2017 рік iconРобоча програма навчальної дисципліни зв’язки з громадськістю
За напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія., 2010. 31 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка