Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»



Сторінка1/3
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.75 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3

Відділ освіти Чортківської райдержадміністрації

Чортківський районний методичний кабінет

Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича

Чортків


2013 р.

Передмова



Зроби все, що можеш,

а хто може, хай зробить краще.

Латинське прислів’я

Людина, живучи в суспільстві, не може існувати відокремлено від нього. Кожного дня вона вступає з іншими людьми в певні стосунки (в дорослому чи дитячому колективі, вдома, на вулиці тощо).

Кожна дитина не лише учень, а й особистість, яку потрібно любити, підтримувати, направляти, щоб вона не втрачала своєї індивідуальності. Слова Плутарха «Дитина не посудина, яку потрібно заповнити, а смолоскип, який потрібно запалити» я прагну підтверджувати справою. Я не намагаюся оперувати лише шаблонами, хоча досвід педагогів, досвідчених людей часто приходить на допомогу.

Як вчитель світової літератури і як класний керівник вважаю, що дуже важливо знайти спільну мову з учнями, прислухатись до їх думок і пропозицій не лише на уроках, а й в позаурочний час.

Позакласні тематичні заходи сприяють не лише розвитку особистості учня (допомагаючи долати певні «страхи» і комплекси), а й виробленню таких рис як віра в свої сили, комунікабельність, розвивають навички акторської майстерності. А ще такі заходи можуть бути приводом для спільного зібрання вчителів, батьків і учнів, коли можна продемонструвати певний рівень самовдосконалення та саморозвитку (учневі) та підтримку і любов (дорослим).

Впевнена, що ті стосунки на уроці чи в позаурочний час, які побудовані на засадах любові, ніколи не приведуть до краху.

Упорядник:

Михайляк Галина Григорівна

Конспект уроку із світової літератури для 7 класу

Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна « Пісня про віщого Олега». Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками в героїчній баладі Р. Стівенсона « Вересовий трунок». Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади А. Міцкевича « Альпухара» (із поеми «Конрад Валенрод»).
Мета: поглибити знання учнів про творчість О. С. Пушкіна, показати майстерну обробку літописних джерел, здійснених автором, розкрити історичне тло балади «Вересовий трунок», коротко ознайомити з творчістю польського письменника, розкрити ідейний зміст його балади, розвивати та удосконалювати навички виразного читання, порівняльного аналізу образів художніх творів, виділяти основні риси жанру балади, уміння логічно висловлювати свою думку, виховувати інтерес до внутрішнього світу людини, патріотичні почуття.
Тип уроку: узагальнення вивченого матеріалу.
Обладнання: портрети О. С. Пушкіна, Р. Стівенсона, А. Міцкевича, репродукція картини В. Васнєцова «Нестор-літописець», музичний запис звуків шотландської волинки, уривки з текстів балад російською, англійською та польською мовами.
Очікувані результати. Після уроку учні зможуть краще орієнтуватися в творчості уже відомих їм письменників, розуміючи, що сторінки героїчної боротьби будь-якого народу є повчальними для всіх, подвиг одного чи багатьох не може не викликати захоплення; інтерактивна технологія уроку допоможе поєднати літературу, історію і музику, допоможе розкрити можливість кожного учня на даному етапі вивчення курсу світової літератури.
Рекомендації. Урок розрахований на 80 хвилин і проводиться як одна пара. Такий урок доцільно провести на завершальному етапі вивчення теми «Літературна балада», коли основні поняття з теорії літератури освоєні, а деякі балади уже вивчені і викликали інтерес і цікавість в учнів. Діти попередньо діляться на 3 групи. Кожна група має ґрунтовно підготуватися по творчості одного з письменників (вчитель не уточнює, що конкретно і кому потрібно підготувати, лише призначає координатора групи, який уже в процесі уроку розподіляє учнів по завданнях, які вони отримують теж на уроці).

Ще одна група (троє найсильніших учнів) готуються бути експертами. Для цього вони мають самостійно опрацювати самостійно весь матеріал до уроку, щоб під час уроку оцінити роботу однієї з груп, вказавши на їх ступінь підготовленості, можливо, доповнити інформацією по окремій темі.


Написи на дошці. ВІЩИЙ – 1.Здатний передбачати майбутнє. 2. Мудрий, проникливий.

ТРИЗНА – завершальний етап похоронного обряду (змагання, жертвоприношення тощо)

ТРУНОК – напій.

РЕКОНКІСТА – відвойовування іспанцями земель на Піренейському півострові, загарбаних на початку VIII століття арабами (маврами).



ПЛАН УРОКУ

І. Вступ. Організаційний момент. (1 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (2 хв.)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. (2 хв.)

IV. Основна частина. Робота в групах. (70 хв.)

  1. Пригадати авторів і назви вивчених балад.

  2. Інтерактивний прийом «Акваріум».


V. Підсумок. (3 хв.)

1. Слово вчителя.

2. Самооцінка.

VI. Домашнє завдання. (1 хв.)
ХІД УРОКУ
І. Вступ. Організаційний момент. ( 1 хв.)

Учитель. Рада нашій сьогоднішній зустрічі. Ми продовжуємо нашу роботу над розділом «Літературна балада».



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.( 2 хв.)

«Преданья старины далёкой…», як говорив О. С. Пушкін, цікавлять багатьох. Письменники різних епох і націй часто зверталися до минувшини, щоб по-своєму подивитися на легендарні події. А ми, нащадки, не можемо без захоплення читати про героїчні сторінки в історії народів.

Література чудова тим, що може історичні події продемонструвати через призму почуттів. Саме художні твори допомагають «побачити» країну, почути музику краю, порівняти зі своєю Батьківщиною.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. ( 2 хв.)

Тема сьогоднішнього уроку: «Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. Пушкіна «Пісня про віщого Олега». Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками в героїчній баладі Р. Стівенсона «Вересовий трунок». Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади А. Міцкевича «Альпухара» (із поеми «Конрад Валенрод»).

Ви будете поглиблювати свої знання про творчість письменників, вдосконалюватимете навички виразного читання, порівнюватимете образи. А найголовнішим є те, що, працюючи в групах, зможете самостійно оцінити свою роботу і особистий внесок в загальний результат.

Чи викликають літературні балади справжній інтерес у читача, яка тематика більш приваблива для сучасного читача: фантастична чи історико-героїчна? Сподіваюся, відповіді на ці питання будуть дані в кінці уроку.


IV. Основна частина. (70 хв.)

Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Літературна балада – це саме той жанр, який своєю тематичною різноманітністю мало кого може залишити байдужим. Я впевнена, що імена письменників, які створювали літературні балади, залишилися в вашій пам’яті.

  • Кого з авторів літературних балад ви знаєте? Назвіть їх балади.

(Ф. Війон «Балада прикмет», Ф. Шіллер «Рукавичка», Й. В. Гете «Вільшаний король»)



  1. Інтерактивний прийом «Акваріум».

А. Пояснення.

Оскільки тема досить об’ємна, то діти працюють в групах. Учні діляться на 3 групи + 1 група (3 учні) експертів (дуже сильні учні). Кожна х трьох груп отримує завдання на уроці з планом його виконання. Після виконання групового завдання, експерти обговорюють, вказуючи на ступінь повноти виконання і недоліки при виконанні завдання.

Групи працюють над завданнями одночасно, а відповідають почергово.

Експерт аналізує роботу кожної групи теж почергово.

По завершенні обговорення всіх завдань кожен учень виставляє собі оцінку за критеріями самооцінювання, які знаходяться на кожній парті.

На аркуші паперу пишете ім’я, прізвище, номер критерію і кількість балів, наскільки оцінюєте свою роботу. Оцінюєте від 0 до 2-х балів, сумуєте і вкінці виставляєте загальний бал. Аркуші здаються вчителеві для виставлення оцінок в журнал. Вчитель залишає за собою право, з вашої згоди, переглянути ці бали

(учні 7-го класу не завжди можуть оцінити себе об’єктивно). Ось такі умови.

Б. Отримання завдання і робота над ним.


Робота в групах.

І група. О. С. Пушкін «Пісня про віщого Олега». Яке втілення знайшла легенда давньоруської минувшини в творі О. С. Пушкіна? (координатор визначає, хто з учнів групи готує відповідь на певний пункт плану)

План


  1. Знайомство з письменником (форма – інтерв’ю, рольова гра).

Учень – кореспондент газети «Гімназійний вісник».
Кореспондент: Доброго дня, пане письменнику. Дуже раді зустрічі з Вами і можливістю поспілкуватися.

Дозвольте Вас запитати, оскільки «всі ми родом з дитинства», які Ваші спогади про дитинство і роки навчання?



Пушкін: Доброго дня, шановні! Я з ніжністю згадую своє дитинство. Воно пройшло в хорошій атмосфері. З особливою теплотою згадую свою няню Арину Родіонівну. ЇЇ велика заслуга в тому, що я став тим, ким є. Для мене важливі и значимі роки навчання в Царськосельському ліцеї, адже саме там я познайомився з людьми, які стали мені справжніми друзями на все життя. Саме цей навчальний заклад допоміг мені зрозуміти, що моє покликання – творчість.

Кореспондент: Ваше життя не можна назвати безхмарним. Як ви пережили роки заслання?

Пушкін: Це було важким випробовуванням. Коли цар Олександр І наказав відправити мене на південь (за вірші, які йому не сподобалися), я думав, що це буде важко для мене. Адже я полишав звичний для себе світ і друзів. Але під час цієї вимушеної подорожі я побував у цікавих містах і зустрічався з різними людьми. Мені сподобалась Україна. Катеринослав (Дніпропетровськ, перепрошую), Кам’янка, Одеса, Крим справили на мене велике враження. Якось я зустрівся з табором циган. Ці вільні люди дуже захопили мене своєю щирістю, відкритістю, пристрастю. Згодом ці враження я втілив в поемі «Цигани». А ще я познайомився з надзвичайною людиною, героєм війни з Наполеоном, Миколою Раєвським, який допоміг мені, коли я тяжко захворів.

Кореспондент: Ви так тепло згадуєте цей період. Невже нічого прикрого не пам’ятаєте?

Пушкін: Був неприємний епізод. Моя епіграма на губернатора Одеси Михайла Воронцова дуже йому не сподобалася і я змушений був за його наказом… збирати відомості про сарану в Херсонській області. Це було вкрай неприємно для мене.

Кореспондент: Нам відомо, що життя в маєтку Ваших батьків у Михайлівському дуже важливе для Вас. Розкажіть, будь ласка, які спогади пов’язані у Вас з цим?

Пушкін: Коли моє південне заслання (на моє прохання) було припинене, я поїхав у Михайлівське. Адже там мене завжди чекала дорога мені людина, моя няня Арина Родіонівна. Саме її увага і доброта допомогли мені повернути душевну рівновагу і спокій. А ще до мене приїжджали мої друзі по ліцею: Іван Пущин, Антон Дельвіг. І хоч я вів доволі усамітнений спосіб життя, та все ж написав близько 90 віршів.

Кореспондент: Скажіть, будь ласка, як Микола І зміг увійти в Ваше життя?

Пушкін: Коли на моє прохання мені нарешті дозволили повернутися в Москву аж в вересні 1726 року, то імператор виявив бажання зустрітися зі мною. Я знав, що нічого хорошого від цієї зустрічі мені не варто очікувати, але змушений був погодитися. Як виявилося, знаючи мою непримиримість до жорстокості, і, очевидно, не бажаючи, щоб мої твори когось підбурювали чи хвилювали, цар вирішив стати моїм цензором. Я, здавалося, вже відчув себе вільною людиною, але така «турбота» не давала мені змоги писати жодного слова без відома царя.

Кореспондент: Дякуємо Вам за інтерв’ю. Хочу висловити Вам величезну подяку за Ваш талант. Адже, не дивлячись ні на які обставини і своєрідні «турботи», ми маємо можливість читати невмирущі твори: трагедії (наприклад, «Борис Годунов»), повісті: «Маленькі трагедії», «Капітанська дочка», «Повісті Белкіна», роман у віршах «Євгеній Онєгін». І нам дуже приємно, що Ви цікавилися українською культурою і історією, адже саме Ваш твір «Пісня про віщого Олега» ми саме зараз і вивчаємо.

  1. Історія легендарного князя Олега (при відповіді учень використовує знання з історії та цитує уривки з «Повісті минулих літ»).

  2. Композиція «Пісні про віщого Олега» (учень пояснює будову вірша, вказуючи композиційні елементи і зачитує цитати на підтвердження думок).

Експозиція – 1 строфа (князь їде полями зі своїм військом)

Зав’язка – зустріч з волхвом.

Розвиток дії – заміна коня, наказ слугам, згадка про нього через багато років.

Кульмінація – укус гадюки.

Розв’язка – тризна на могилі князя Олега


  1. Порівняльний аналіз образів Олега та віщуна (здійснюється приблизно за таким планом).

    1. Назва героїв.

    2. Вигляд героїв.

    3. В чому їх сила.

    4. Які цінності в житті мають.

    5. Відношення до долі.

  2. Підсумкове обговорення. Як відобразив О. Пушкін легенду давньоруської минувшини у творі?

При відповіді учні звертають увагу на те, що твір російського письменника відрізняється поетичністю, художнім осмисленням образів з використанням різних художніх засобів, особливу увагу привертає прихований діалог, який підкреслює внутрішній стан героя. І хоча твір закінчується смертю Олега (як в «Повісті минувших днів»), автор дає зрозуміти, що життя продовжується.

  1. Слово експертам.

Експерт повинен дати оцінку тому, наскільки група справилася з завданням.

Приблизна відповідь.

В своїх відповідях учні першої групи в цілому справилися з завданням, підтвердивши, що у творі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» знайшла своє втілення легенда з давньоруської минувшини. Прийом інтерв’ю виявився цікавим і доречним. Учні справилися з роллю і письменника, і кореспондента. Було доступно пояснено певні періоди життя Пушкіна, не було вказано, скільки років тривало південне заслання. Ще можна було зачитати уривки з окремих творів даного періоду.

Говорячи про історію князя Олега, було враховано історичні джерела, згадки про цю особу. Були доречними уривки з «Повісті минулих літ», дана коротка історія з життя князя.

Аналізуючи композицію твору, було враховано і правильно визначено, що твір складається з двох частин: передбачення і здійснення передбачення.

Порівнюючи образи Олега і віщуна було майже дотримано критерії порівняльної характеристики образів за обраним планом. Справилися з цим завданням, хоча для досягнення більшого емоційного ефекту можна було використати рольову гру і тоді було б краще зрозуміло велику віру князя в віщування і долю. Оскільки Олег жив в час, коли роль віщунів була значною і люди вірили в прикмети, ознаки і різні пророцтва. Саме цей період в історії народу, спираючись на історичні джерела, відобразив російський письменник О. Пушкін.



ІІ група. Р. Стівенсон. Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками в баладі «Вересовий трунок».

План


  1. Знайомство з письменником.

  2. Історичний коментар до створення балади.

  3. Виразне читання англійською мовою уривку ( три перші строфи) і коментар прочитаного.

  4. Аналіз балади:

а) визначення головних героїв;

б) роль антитези в розкритті образів головних героїв (портрет, поведінка, манера говорити);

в) роль пейзажу і кольорів (бурхливе море, високі стелі, червоний колір,біле обличчя короля підкреслюють драматизм).

5. Враження від балади.


1.Знайомство з письменником (використовується портрет, а під час розповіді звучить мелодія волинки).

Роберт Льюїс Стівенсон народився 13листопада 1850 року в Единбурзі. Його батько, як і дід, будував маяки. У дитинстві майбутній письменник мріяв успадкувати родинну професію і, навіть, вступив на інженерний факультет Единбурзького університету. Але інженером так і не став. Дитячі роки проходили в частих хворобах і тому дуже тепло згадував дні одужання в будинку свого дідуся. Дитиною був неслухняним, брехав, часто плакав, хоча і щиро вірив в Бога.

Літературою захоплювався з ранніх років. Любив читати Шекспіра, Дюма, Дефо. Хоча й почав друкуватися в 1870-х роках, матеріальний стан не покращився. Перша збірка поетичних творів побачила світ 1885 року – «Дитячий квітник віршів».

Любив подорожувати. Особливо запам’яталася Франція, адже там зустрів своє кохання – Фанні Осборн.

Через хворобу письменник змушений був переїхати на острів Уполу (Сомоа), бо там був теплий клімат. Там захищав безправних тубільців від колонізаторів, складав для них молитви. Його називали Туситала (Великий Розповідач).

Роберт Льюїс Стівенсон прожив коротке життя, всього 44 роки і помер не на батьківщині, а на острові в Тихому океані. Він був сильною людиною, саме таких зображував у своїх творах «Острів скарбів», «Чорна стріла», «Володар Баллантре».

У вірші «Бродяга» Стівенсона є такі рядки:

Смерть когда-нибудь придёт,

А пока живётся, -

Пусть кругом земля цветёт,

Пусть дорога вьётся.

Можливо вони допоможуть комусь із нас бути сильнішим, зуміти вистояти перед обставинами і допомагати слабшим, навіть тоді, коли в самого не все гаразд.


2. Коментар балади (розповідь про те, що послужило основою для написання балади).

3. Виразне читання балади з коментарієм (якщо учні вивчають англійську мову, то доречно зачитати 3 строфи мовою оригіналу, потім сказати про що говориться в цих рядках. Діалоги Короля і пікта-старшого учні зачитують і коментують).

4. Аналіз балади.

а) визначення головних героїв: головні герої, король і старший пікт, безіменні. Це пояснюється тим, що вони не уособлюють самих себе, адже вони представляють свої народи;

б) роль антитези в розкритті образів героїв (портрет, поведінка, манера говорити).

Балада побудована на антитезі. Цей прийом дозволяє розкрити головний конфлікт твору, який полягає в протиставленні фізичної сили силі духу. Герої дуже різняться зовнішньо – «… володар шотландський – жахались його вороги», дивиться на «бідних піктів». В голосі короля відчувається сила, погроза, але «броварі малі» «мовчки дивились на нього», показуючи, що їм не страшно. Хоча голос старого пікта звучав, як цвірінькання горобчика, та сила його духу була, як у барса. Старий знає, щоб вберегти таємницю, то потрібно пожертвувати життям сина. І він перехитрив своїх ворогів, проявивши велику мужність, бо знав, яка смерть чекає на нього.

в) роль пейзажу і кольорів.

Пейзаж в баладі підкреслює високий драматизм твору. Бурхливе море, високі скелі, червоний колір надають напруги:

Довкола – червоний верес,

Під ними – клекіт пучин.

5. Враження від балади.

(Враження можуть бути різними – і сум, і співчуття, і захоплення мужністю і героїзмом. Важливо підкреслити, що кожна нація має свої народі символи: в українців – калина, рушник, пісня. Вересовий трунок – це символ духовної єдності шотландського народу, уособлення національної традиції).

6. Слово експерту.

Працюючи над завданням, група підтвердила думку, що балада Р. Л. Стівенсона уславила подвиг в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками.

Відбулося знайомство з письменником, короткий огляд життя і творчості, захоплення письменника. Особливо цікавими були для нас поетичні думки щодо життєвого кредо. Доречною була розповідь про історичну основу балади. Вдався також і аналіз художнього твору, хоча при цьому можна було вказати не лише на антитезу, а й на інші художні засоби, які також допомогли у розкритті головної думки. Варто було б відмітити роль діалогу у творі.

Безперечно, що ця балада (як і інші подібні твори світової літератури) не могла не залишити після читання певних вражень.

І є абсолютно зрозумілим, чому вони різні. А об’єднує їх одне – віра в мужність і духовну силу. Це і було розкрито колективною роботою групи.
ІІІ група. Адам Міцкевич. Зображення мужності і нескореності перед ворогом в баладі «Альпухара» (з поеми «Конрад Валенрод»).

План


  1. Знайомство з письменником (розповідь від першої особи).

  2. Історичний коментар.

  3. Своєрідність балади.

  4. Оцінка вчинку Альманзора.

  5. Враження від балади.

1. Знайомство з письменником (розповідь від першої особи).

Народився я 24 грудня 1798 року. В той час Польщі як держави не існувало. Її землі поділили між собою Австрія, Пруссія та Росія. Мої батьки жили на хуторі Заосся, недалеко від містечка Новогрудка (тепер це земля Білорусі). Мама, Барбара Маєвська, вела домашнє господарство, а тато, Микола Міцкевич, був адвокатом і належав до дрібнопомісної шляхти. Він бра участь у народно-визвольному повстанні 1794 року під керівництвом Тадеуша Костюшко, отож волелюбні настрої я відчував ще з раннього дитинства. 1801 року ми переїхали до Новогрудки. Тут було чудово. Я любив гуляти на лоні природи, ходити серед напівзруйнованого замку, торкатися залишків фортечних мурів. Я уявляв, як колись тут ходили мужні поляки, що боронили свій край.

Свою освіту я розпочав з домініканської школи в Новогрудці, куди мене віддали батьки разом з братом. Саме там і відбулися мої перші проби пера.

В 1815 році я вступив до Віленського університету на фізико-математичний факультет, 1816 року перейшов на історико-філологічний. Я вивчав латину, давньогрецьку, французьку, російську, німецьку мови. Це мені згодом дуже допомогло в житті. Отож, вчіть мови і не лінуйтеся.

Працювати я розпочав в місті Ковно (нині Каунас) в 1819 році вчителем у місцевій школі. Було дуже тяжко, бо вчительської платні мало на що вистачало. Але писати я не припиняв. У своїх творах, повістях «Анеля», «Орлеанська діва», я намагався пробудити патріотизм, дух вольності і свободи у своїх земляків. Особливо цей заклик я відобразив в «Оді до молодості»: «Юні друзі! Вставайте разом! Щастя всіх – наша мета і справа». У своїх творах я часто звертався до народної творчості, прагнув у баладах втілити народні поняття про справедливість, моральний обов’язок, патріотизм. У 1822 році виходить перший том моїх творів. Потім був другий том, в якому були дуже важливі для мене поеми: «Гражина», про відважну жінку, яка не побоялась вступити в бій з тевтонськими лицарями і загинула, а ще «Дзяди».

За мою активну участь у громадському житті я був заарештований і 1824 року висланий з Литви в Росію. З того часу і почалися мої мандри світом.

Я побував і Росії, де познайомився зі справжнім генієм – Пушкіним. Буваючи в Петербурзі і Москві, я спілкувався з В. Жуковським, Грибоєдовим, І. Криловим. Хотів видавати польський журнал «Ірида», але мені заборонили, оскільки я був під підозрою. 1828 року вийшла друком поема «Конрад Валенрод».

1829 року я залишив Росію і відвідав Німеччину, Швейцарію, Італію. В Італії я створив польський легіон, що боровся за свободу країни.

Побував я і на Україні – в Києві, Стеблеві, Харкові, Одесі. В особливому захоплення я був від подорожі Кримом. Там я вперше побачив море. Ваші люди і величні гори справили на мене незабутнє враження. В мене з’явився цикл «Кримські сонети», який ввійшов до книги «Сонети» (1826).

Побував я в різних країнах. А на батьківщину, в Польщу, так і не вдалося повернутися.

Де б я не був, мене завжди захоплювали ті люди, які, не боячись смерті, вперто приєднувалися до національно-визвольної боротьби.

2. Історичний коментар.

На початку XVI століття іспанське місто Гренада було єдиним, де мусульмани Піренейського півострова (маври) могли сховатися від утисків інквізиторів.

Після того, як чергове повстання маврів придушили, було видано декрет, за яким всі нехрещені маври мали залишити Іспанське королівство.

В декреті говорилося про те, що маврам суворо заборонялось говорити і писати арабською мовою. Спілкуватися вдома і публічно можна було лише кастильською мовою. Свої книги вони повинні були віддати на спалення, повинні відмовитися від своїх обрядів, одягу, імен і звичаїв. Всі обряди мають бути лише за християнським звичаєм, а їхні жінки повинні ходити вулицями лише з відкритими обличчями.

Коли цей Декрет оголошували на площі Гренади, то маври слухали його зі сльозами на очах. Їх переповнювали сором і ненависть. І дуже скоро вони піднялись на повстання. Розпочалася жорстока війна з численними жертвами, але все ж таки їх було вигнано з Іспанії.

Альпухара – гориста місцевість на півдні гір Сьєрра-Навада в Іспанії.

Адам Міцкевич подає художнє переосмислення подій: насправді

маври – загарбники, а іспанці – корінне населення. Описуючи мужність і нескореність перед ворогом, поет привертає увагу до глибокого драматизму і непередбачуваність подій.

3. Читання уривків, які привертають увагу та їх коментування.

Наприклад: 1. Втеча Альманзора.

2. Повернення.

3. Помста.

4.Своєрідність балади:

а) в основі сюжету – історичні події, пов’язані з боротьбою мусульман за свою віру в Іспанії на початку XVI століття;

б) в центрі твору – незвичайний епізод під час повстання маврів;

в) провідна ідея – ідея національного визволення, мужності, навіть через самопожертву (героїчний вчинок Альманзора);

г) герой твору – мужній, хитрий, навіть, підступний, справжній захисник свого народу;

д) художні прийоми, характерні для народної балади (антитеза: сила – хитрість (підступність); епітети: страшна погоня, сміх пекельний, очі зледенілі, чума чорнокрила; метафори: «б’ються гренадські твердині», п’ють, «утопаючи в винах», «сміхом уста зазміїлись жахливим», «поцілунком влив отрути», «моровиця скосила»).

е) прихований діалог (Альманзор, здаючись іспанцям, думав не про покору, а про їх смерть, що пізніше підтвердять його дії; коли вмер, то здається, що і після смерті надсилає прокльони).

5. Оцінка вчинку Альманзора.

Звичайно, не може залишити байдужим, мабуть, нікого відчайдушний вчинок головного героя балади. Письменник наділив його неабиякими рисами характеру. Він з гідністю вирішив проблему морального характеру, зумівши подолати внутрішні переживання. Його мужній і героїчний (хоча й підступний) вчинок не може не викликати шквалу вражень в кожного з читачів.

6. Підсумок.

Адама Міцкевича все життя турбувала доля Польщі. Подорожуючи країнами, письменник звертався до їх історії, його увагу привертали сторінки визвольної боротьби народів. Мусульманський король, якого перемогли, залишився непереможеним, бо його сила духу була значно сильнішою за ворожу.

У баладі Адам Міцкевич прославляє героїчну звитягу Альманзора, тим самим він хоче запалити серця поляків для боротьби за єдність і незалежність батьківщини.

7. Слово експерту.

Рівень роботи групи видається високим. Координуючий чітко слідкував за послідовністю і повнотою виконань завдань. Застосування розповіді від першої особи було дещо несподівано, але вдало. Була розповідь про зв'язок А. Міцкевича з Україною. Оскільки в баладі говориться про минуле, то був доречним і історичний коментар.

Аргументованими були пояснення до епізодів, які найбільше сподобались. Але власні враження висловлювалися не зовсім чітко.

Достатнім було висвітлення своєрідності балади, підтверджене цитатами. Це говорить про непогане знання тексту твору.

Хочеться відмітити активність (чи хотілось, щоб більш активніше і повніше була дана оцінка вчинку Альманзора) при обговоренні вчинку царя Альманзора.

І в підсумку було сказано про прославлення автором мужності і нескореності в боротьбі з ворогом, що було досить важливим для самого автора.

Молодці! Старались!




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconВересовий трунок
Слово учителя. Працюватимемо з цитатами з “Пісні про віщого Олега”. Прошу бути уважними, бо між ними порушена послідовність подій....
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconТема уроку Дата Примітка Тема № Із літератури першої половини ХХ ст. (10 год.)
Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 11 класу
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconПлан-конспект бінарного уроку української літератури та іноземної мови для 9 класу
Тема. Т. Г. Шевченко – геніальний український поет, мислитель, визнаний у всьому світі
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconКонспект уроку з української літератури для 7 класу
...
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconРобоча картка уроку №14 Тема уроку : Синтез фольклорних І літературних елементів у творчості О. Пушкіна. О. Пушкін. «Казка про рибака та рибку»
Тема уроку : Синтез фольклорних І літературних елементів у творчості О. Пушкіна
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconКонспект уроку з української літератури для 7 класу вчителя української мови та літератури
Які твори художньої літератури Є. Гуцала ви читали? Чим вони вам запам’яталися? (Слайд 3)
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconУрок світової літератури в 7 класі Тема. Роберт Лью
...
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconКонспект уроку світової літератури в 11 класі
Тема. Іспанський поет Федеріко Гарсіа Лорка. Синтез у творах міфології та фольклору з поетикою модернізму
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconКонспект уроку з української літератури для 7 класу Тема: Ліна Костенко. Коротко про письменницю. Уявне, фантастичне І реальне в її поезіях. «Дощ полив…»
Вати поетичні смаки, доброту, любов до природи; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно висловлювати власні думки,...
Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» iconАтестація з української літератури за курс 5 класу (ІІ семестр)
Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Києва князем Володимиром


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка