Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М



Скачати 481,38 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.04.2017
Розмір481,38 Kb.
ТипКонспект
  1   2

Відділ освіти Козівської районної державної адміністрації

Козівський районний будинок дитячої та юнацької творчості

Конспекти занять

літературно-краєзнавчого гуртка

Підготувала

керівник гуртків

Ляхович Л.М.

2015
Вступ

Літературно-краєзнавча робота в БДЮТ - це один із шляхів, що веде до відродження духовних цінностей нашого народу, повертає дитячі душі до народних надбань національно-культурних традицій, високого мистецтва художнього слова. Це велика патріотична справа, важливий засіб успішної пропаганди і вивчення всього багатства письменства краю. За допомогою різноманітних форм масової роботи гуртківці мають вивчити найбільш виразних письменників різних поколінь, різних стилів на літературній ниві Козівщини.

У кожного з них свій шлях в поезію, але всім їм дала натхнення і творчу наснагу рідна земля. Невичерпною темою в краєзнавчій літературі є тема любові до рідного краю.

« Селище моє, краплиночка на карті, у світі невідоме та дарма

Ну, а чого без нього були б варті ми з вами, кожен зокрема» . Дуже любимо мандрувати разом із вихованцями літературно-краєзнавчого гуртка стежками славетних земляків, черпати із землі, де вони народилися, силу й снагу. Учням це додає, крім знань і глибокого пізнання літератури, історії рідного краю, ще й гордості за своїх видатних людей.

Наша Козівщина багата на літературні таланти. У нас склалися певні літературно-краєзнавчі традиції. А починаються вони відтоді, коли у нашому краї побували безсмертні діячі української культури – Маркіян Шашкевич (в Козові, в Бишках), Іван Франко та Михайло Павлик неодноразово гостювали в Купчинцях, як лідери радикальної партії у важливих громадських справах. Тут, у цьому селі народилися поети Павло Думка, Микола Косар. У Денисові народилися письменник і фольклорист Григорій Глинка, перекладач і фольклорист Ілько Кузів, наша славна землячка Іванна Блажкевич. В поетеси Іванни Блажкевич неодноразово гостювали письменниці Ольга Дучимінська і Ірина Вільде. Із Золотої Слободи походять прогресивний літератор і публіцист Михайло Західний та польський літературознавець Володимир Балицький. А в Конюхах жив і творив свої історико - етнографічні дослідження Ксенофонт Сосенко, який приятелював з іншим земляком фольклористом академіком Володимиром Гнатюком. У селі Ценів жив і працював Лев Лотоцький, у селі Кальне Павло Штокалко, у Козові Олесь Герета, талановитий публіцист Осип Дяків-Горновий у селі Олесино, літератори з української діаспори Володимир Бемко (Козова) , Богдан Мазепа , Тетяна Федорів (х. Веснівка). У Плотичі, ще малою, деякий час жила з батьками поетеса Оксана Сенатович. Прославив наш край поет Володимир Вихрущ, який народився в селі Августівка.

Козівщина – це прадавня земля, яка дає силу і наснагу багатьом майстрам слова. І тому в літературну енциклопедію району ми вписуємо чимало інших творчих постатей, майстрів слова нашого краю, що живуть і працюють на літературно-творчій ниві сьогодні. Ми є їхніми шанувальниками, це: Ольга Лихолат, Оксана Данилюк, Марія Літковець, Ольга Попадюк, Олена Дзік, Василь Ганішевський, Ганна Назарків...

На заняттях вихованці намітили перед собою ціль, поставили конкретні завдання : відкрити світ поезій нашої землячки Ганни Назарків та сторінки її біографії. Гуртківці збирали й опрацьовували матеріали, знайомились з довідковою літературою, публікаціями в пресі. Бо кожен письменник, поет, митець - це особистість, інтерес до якої з роками не зникає, і ми маємо можливість пізнати і дослідити творчий шлях поетів-земляків, пізнати красу рідного слова.



Конспект заняття літературно-краєзнавчого гуртка

Тема: Славна літературно-мистецькими традиціями земля Козівщини. Знайомство з творчістю поета, художника - нашого земляка

Миколи Волощука.



Мета: ознайомити вихованців з основними віхами життя і творчості поета, художника-земляка Миколи Волощука, сформувати в школярів сталий інтерес до особи митця і його творчої спадщини; виховувати любов до рідного краю, почуття гордості за славних земляків; розвивати естетичні та художні смаки учнів; виробляти вміння вирізняти й цінувати справжню поезію; удосконалювати навички виразного читання поетичних творів, розвивати артистичні здібності вихованців.

Тип заняття: усний журнал

Обладнання: літературна карта Козівщини, виставка матеріалів про Миколу Волощука,тематична папка життя і творчості поета, фотографія.

Література.

Краєзнавчі свята. - Харків, Видавнича група «Основа», 2007.

Козова і околиці в спогадах емігрантів. - Тернопіль, 1992.

Костів – Райтер М. «Ми з трагічного покоління»

Пістун Т.В. Свою Україну любіть. - Тернопіль: Навчальна книга,- Богдан.2006

Випереджуючі завдання для творчих груп:



  1. Під керівництвом керівника гуртка підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях М.Волощука.

  2. Зібрати і узагальнити краєзнавчий матеріал про участь Миколи Волощука у підпільній організації ОУН.

  3. Спогади земляків про незламного борця, поета, художника…

  4. Читання поезій нашого земляка

Хід заняття

Мотивація навчальної діяльності вихованців

Козівщина - це прадавня земля, яка дає силу і наснагу багатьом майстрам слова. Більше сотні митців працювали на терені нашої Козівської землі: письменники і публіцисти,художники і актори, композитори і диригенти, лірники і народні умільці.

Більшість із них на нинішній день призабуті в силу різноманітних обставин. Серед них поет і художник Микола Іванович Волощук, уродженець села Криве.

Вступне слово керівника гуртка. Поет-це людина,що поклала на себе високий обов’язок нести в маси пристрасне слово, вчити, виховувати,збагачувати знаннями… Який це нелегкий труд і як приємно, коли думки ,роками плекані в серці ,знаходять палкий відгук у читачів.



Хочу познайомити вас сьогодні із чудовою людиною, поетом, художником,великим гуманістом, який все життя віддав служінню своєму народові натхненним словом і зброєю боровся за здійснення віковічного прагнення України до незалежності. На жаль, не судилось йому дожити до наших днів, не довелось побачити, як гордо майорять синьо-жовті прапори чи піднімаються могили над зотлілими кістками замучених героїв. Нехай же буде життя цієї людини прикладом для сучасної інтелігенції і для молодого покоління.

Сторінка 1. Біографічні відомості.

Учень. Український поет і художник Микола Іванович Волощук народився 8 вересня 1921 року в селі Криве Козівського району Тернопільської області в хліборобській сім'ї. У 1928 році пішов в школу, яку закінчив на відмінно(чотири класи). Сім'я була багатодітна,(семеро дітей,перших троє померло у маленькому віці, а чотири молодших брати вижили,щоб зазнати великого лихоліття і горя) і , напевно, батько не мав змоги віддати хлопця до гімназії через матеріальні труднощі, а можливо - через розгул польського шовінізму, бо українців обмежували щодо прийому в гімназії при польській владі. Ще навчаючись у школі виявив значний хист до малювання. Ще малим він дебютував на ниві поетичного слова. На формування духовного світогляду хлопчика вплинула дика польська пацифікація 1930 року, яка бушувала по всій східній Галичині, тероризуючи своїм розбоєм свідоме українське населення та прогресивну українську інтелігенцію.

Учениця . У тринадцятилітньому віці , виявивши малярські здібності,він вступив на приватне навчання до художника Івана Савича Гербія - емігранта з Великої України, а через рік до василіанського монастиря в Жовкві, де пробув три роки, навчаючись живопису. Однак,не чуючи в собі чернечого покликання,залишив монастир і здавши екстерном іспити за середню школу, став готуватися до вступу в Львівський державний інститут пластичного мистецтва, та несподівано був заарештований польською владою, як запідозрений у протидержавній діяльності,як політичний злочинець, дарма,що йому на той час ще не виповнилося 17 років. Після кількамісячного ув’язнення й допитів суд виправдав його і Микола Волощук знову поринув у навчання малярства,не забуваючи про поетичну творчість. Наприкінці 1939 року поет стає студентом Львівського державного інституту пластичного мистецтва, якого на жаль,закінчити йому не дав напад Німеччини на нашу країну.

Учень. Після війни М.Волощук деякий час працював учителем сільської школи, писав роман та вірші, їздив з ними на пораду у Київ до П.Панча, М.Рильського, але під час останньої поїздки його було заарештовано в 1948 році у Києві і після слідства й суду відправлено в колимські концтабори так званого Берлагу. Тут він і зустрівся з нашим земляком , юним поетом Іваном Гнатюком, якого арештували у тому самому році в Кременецькому педучилищі. До речі,з приводу його арешту був допитаний Максим Рильський, який у протоколі свідчення висловився дуже прихильно, намагався за всяку ціну полегшити його долю. Микола Іванович часто про це згадував і, почувши в концтаборі про смерть свого покровителя, присвятив йому теплого вірша «Тяжкій утраті».

Виразне читання вірша.

Учениця. М.Волощук працював на руднику геологом-розвідником. Туберкульозним із заслання повернувся у 1956 році. Але після угорських подій знову опинився у брежнєвсько - сусловських таборах смерті, які з'їдали здоров'я талановитого поета і художника, великого правдолюбця і вірного сина свого знедоленого народу. У нестерпній неволі, але мужній великим національним духом, він чудом пережив з 1957 по 1964 рік. Так безневинно відбув 15 років важкої неволі, котра кинула у прірву його світлі творчі плани. Приїхавши на Україну у Львів, але львівська цивільна адміністрація у Львові прописатися не дозволила (бо він колишній політв’язень). Настали важкі скитальницькі роки . Деякий час жив він у Воркуті у брата Павла, потім в малесенькій сільській хатині на Миколаївщині. Згодом за порушення паспортного режиму був заарештований і вивезений в Мордовію відбувати в ув’язненні недосиджених 17 років покарання. Дуже часто хворів. Невблаганна смерть обірвала його життя 4 липня 1978 року.

Учень. На тихому старенькому Сихівському цвинтарі Львова наш земляк знайшов свій вічний спочинок. Не дожив він до свого 70-ти річчя, не поздоровили його друзі, рідні та односельчани з ювілеєм, не дочекався проголошення суверенності України. Але український народ вдячний йому за чудові творіння на ниві художнього слова і живопису.

Сторінка 2. Спогади очевидців про Миколу Івановича Волощука.

Учень. Омелян Солтис згадує « Я познайомився з Миколою Івановичем у вересні 1939 року, я жив тоді в селі Козівка і ходив до 4- класу початкової школи. Тої пам’ятної осені в нашій школі появився молодий учитель Микола Іванович. Одного пізнього вечора він завітав до нашого дому і довго з батьком про щось розмовляв при тьмяному світлі гасової лампи. Я чув як пан Микола (так до нього звертався мій батько) розповідав про підпільну організацію ОУН, про Бандеру та Мельника, про Ярослава Стецька та Лебедя, згадувались імена Сціборського , Сеника, Барановського і ще багато інших.»

Учениця. Микола Іванович одразу організував у школі гурток малювання. Ми малювали з натури різні предмети, але найбільше захоплювалися його натхненними розповідями про видатних письменників того часу, художників. А скільки цікавого ми почули з історії України! Коли вчитель говорив, він полонив нас всеціло. Його очі палали натхненною пристрастю, на устах - благородна усмішка, голос м'який, мелодійний. А ще Микола Іванович приносив з собою мандоліну. Чудово грав народні мелодії, а ми наспівували хто як умів. Іноді показував нам свої картини, замальовки олівцем і вуглем. Слухаючи його,підсвідомо розуміли, що перед нами непересічна людина, яку не часто доводиться зустріти. До речі , в сільській церкві в Козівці до сьогодні зберігається іконостас, чудово написаний пензлем Миколи Івановича в останні роки перед війною.

Учень. Спогади пана Ярослава: «Микола Іванович, мій друг, дуже прекрасна людина, поет, художник, який працював у відділі пропаганди ОУН. Влітку 1945 року він за наказом організації був відряджений до Києва, щоб зустрітися з провідними письменниками і з перших уст дізнатися про настрої української інтелігенції, про її ставлення до більшовицької влади, і в першу чергу розповісти їм правду про національно-визвольний рух на західних теренах.

Учениця. Найкраще прийняв його Максим Рильський, а особливо Володимир Сосюра. Вони цікавились,за що бореться ОУН-УПА, які методи боротьби, які сили, озброєння, яка підтримка народу, чи є підпільна преса. З великою цікавістю слухали його знамениті письменники. На прощання В.Сосюра тихо прошепотів: « Бережіть себе. Щасти вам, Боже». Розмова з П.Тичиною була коротка, стримана. Поет був чимось схвильований, чи наляканий. Микола Бажан не захотів розмовляти, мабуть прийняв його за провокатора, а Корнійчук взагалі відмовився прийняти. Ось такі спогади про цю чесну людину, вірного сина України залишилась в серці.

Сторінка 3 .

Творчість Миколи Івановича Волощука.

Учень . В тих вельми несприятливих умовах заслань та переслідувань він залишив цілу низку поезій та багато десятків живописних полотен. Він присвятив , зокрема, живописні картини своїм батькам, котрі померли з холоду та голоду після війни на пересильному пункті. Бо їх хотіли вивезти в Сибір.

Учениця. Відомо понад 160 малярських творів митця, олійних полотен, акварельних етюдів, графічних малюнків. Привабливі його полотна «Кошовий Петро Калнишевський», «Опущений двір», «Вечірня година», «Старі верби», «Скала-Подільський замок», «Дуб Франка»,цикли сибірських і мордовських етюдів та інші роботи. Вже важкохворим, фізично зламаним продовжував творчу роботу у Львові, вірячи у відродження своєї національної культури.

Учень. В неволі Микола Іванович написав десятки поезій, творив живописні картини. Ще перед війною друкувався у львівських журналах «Молоде село», «Дорога», «Дзвінок». Свою першу поетичну збірку видав у сорокових роках. Друкував статті на малярські теми в українському часописі «Дукля» (Чехословаччина) у 60-х роках.

Учениця. У серії « Перлина світової лірики2 вийшли його переклади поезій Максима Богдановича із білоруської мови, що видані окремою книжкою у видавництві «Дніпро». Чимало віршів поета друкувалось в наш час, зокрема «Одна струна»(1950), «Волошки на шпильках» (19550, «Тяжка утрата» (1964) ( в день смерті М.Рильського)

Учень. Його твори виставлялись у Львівському музеї українського мистецтва, де одержали високу оцінку. До 80-річчя поета підготували його книгу «Щоб мати волю» літератори В.Волощук і В.Хома.

Учениця читає вірш М.Волощука.

«Сучасність»

Мов звір, що б’ється у кільчастім дроті,

В нічній хуртечі звівши боротьбу

Прийшла вона і хижим кроком всоте

Збудила гнів в трипільському степу.

Серед руїн багатства і пишноти

Розколихала збуджену юрбу.

Визвольний прапор підняли голоти,

Стрічаючи жорстоку ту добу.

Над ліс хрестів, поставлених змаганням,

Піднявся щит минулих володінь.

З грізним лицем, з незбореним бажанням,

І гордий шлях міцному поколінню,

І зустріч з днем по власному велінню

Дає доба, рвучись на височінь.

(1944).

Учень. Вірш «Живіть у віках»

Супроти вічності короткий вік людини –

Як проти вітру напис на піску.

Звичайно, вмерти легко кожної хвилини,

А жити можна – в не однім віку!

(1950р., Далекий Схід).



Підсумкова бесіда.

Яке уявлення у вас склалося про Миколу Волощука як людину і поета , художника?

Яка з поезій вам найбільше припала до душі?

Керівник гуртка. Сьогодні прозвучали вірші поета. Хтось відкрив для себе цікаві сторінки з біографії нашого талановитого земляка, хтось – його поезії. Але сподіваюсь ,що у всіх у вас виникне бажання ще більше дізнатися про життя і творчість поета. Маю надію, що усі ви перейметеся почуттям краси й добра, які бринять у кожному творі.

На цьому заняття закінчено. Дякую всім за плідну роботу, за активність, за небайдужість до поезії, до творчості наших земляків.



Домашня робота. Пропоную вдома написати невеличкий твір «Моє враження від творчості М.І.Волощука»

Конспект – заняття літературно-краєзнавчого гуртка

Тема: Поетична муза Богдана Мазепи. Туга за рідним краєм. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом нашого земляка.

Мета: Ознайомлення вихованців з історією літератури рідного краю, майстрами слова, імена яких замовчувались. На прикладі життя і творчості творчих постатей нашого краю виховувати прагнення до знань, формувати почуття патріотизму, любові до рідного краю.

Обладнання. Фотоматеріали з життя поета Б.Мазепи, збірки творів, в яких надруковані поезії поета.

Література.

Хома В.І. Літературно-мистецька Козівщина.


Зміст заняття

Організаційна частина

Перевірка присутності гуртківців на занятті.

Підготовка черговими кабінету до роботи. Підготовка виставки матеріалів для роботи.

Повідомлення теми і мети заняття.

Форми і методи роботи.

Бесіда-лекція.

Назвіть найбільш відомі літературно-краєзнавчі місця Козівщини.

Назвіть видатних письменників української літератури, які перебували на Козівщині.

(І.Франко, М.Павлик,М.Драгоманов бували в с. Драгоманівка, Купчинці, Денисів). Про яких майстрів слова сучасності ми говорили на попередніх заняттях? (Я.Тучапський, О.Лихолат і інші).

Лекція.

Керівник: Сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку літератури рідного краю. Богдан Іванович Мазепа народився 17 травня 1928 року на хуторі Веснівка біля села Денисів Козівського району на Тернопільщині у працьовитій селянській родині.



У 1939 році на Денисівських хуторах було 120 дворів. Хуторяни гарно вели сільське господарство. Відрадно, що навіть з Денисівського хутора веснівка вийшли цікаві творчі постаті, які збагатили своїми творіннями українську культуру. Тут народилися такі творці поетичного слова як Тетяна Федорів, Ольга Щебивлок, Б.Мазепа , що своїми буревійними поезіями примножили українське письменство на канадській землі.

Вічнозелений хутір був вельми багатий своїми господарями, де були чудові фруктові сади, медоносні пасіки, хвилюючі зернові колосисті ниви. У селі Денисів Богдан Мазепа успішно закінчив сім класів та сільськогосподарську школу (1941-1943), яку створила письменниця Іванна Блажкевич. Деякий час вчився у Тернопільській торговельній школі.

У 1944 році разом із своєю матір’ю був забраний на роботу в Німеччину. Там закінчив учительську семінарію в 1948 році у місті Байройті.

Цього ж року їм було дозволено виїхати з Німеччини до своєї рідні у Канаду. Поет жив і працював у Едмонтоні, де вчився на вечірніх курсах у місцевому університеті. Тривалий час працював канадським радіо кореспондентом для міжнародної служби « Голос Канади». Був головою українського мистецько-літературного клубу (1967-1971рр.)

Належав до об’єднання українських канадських письменників «Слово». Власне творцем об’єднання українських канадських письменників «Слово» був вельми плідний український прозаїк і великий патріот Улас Самчук (1905-1989).

В Едмонтоні поет видав книгу «Зоряна даль»1956 року, яка дістала досить прихильну оцінку критики, де йдеться про «мелодійність його віршів, непідробну щирість та насиченість ліричним теплом»

В поетичній збірці «Полум’яні акорди» звучать щедрі патріотичні мотиви любові до рідної української землі, до її природних безмірних багатств, до прекрасних колосистих нив,серед яких виростав майбутній талановитий поет-патріот.

В поезії «Україні» читаємо:

Далеко ти, красуне синьозора,

Далеко ти, богине степова!

Для мене ти, як далеч неозора,

Для мене ти, як райдуга жива!

Коли блукав я по крутих дорогах,

Коли не гріло сонце в чужині -

Ти слала подих із ланів розлогих,

І променіла зіркою мені.

Є в поета вірші , в яких він сумує за рідною Україною, проживаючи на канадській землі. Вслухайтесь:

Тридцять літ, як проїхав кордон,

Витер сльози, сказавши: «Прощайте!»

Тоді вперше скитальним тавром

Припечатано серце роздерте.

І пішов по дорогах чужих

Я на поклик химерної долі…

Гасне промінь у далях сумних,

Лине туга до рідного поля.

Туга за рідним краєм, за отчою домівкою звучить у вірші «Рідному Денисову».

За синім морем, між ланами,

Де Стрипи тиша залягла,

Стоїш,Денисове коханий,

Моя дідизно дорога.

Ще прийде час, і я прилину

До нив твоїх, на твій поріг,

І приймеш ти, як батько-сина,

Мене з заблуканих доріг.

Поет листувався з денисівською письменницею Іванною Блажкевич та висилав їй свої вірші.

Богдан Мазепа підтримував творчі зв’язки з видатними українськими поетами та письменниками Уласом Самчуком, Я.Славутичем,М.Шариком, Т.Федорів та інші…

Та здоров’я поета було підірваним. Хворів на серце, раптово помер влітку 1978р. в Едмонтоні, де і похований. На його могилі споруджено пам’ятник. Його поезії увійшли до багатьох поетичних збірників та антологій. На них створили музику композитори Б.Весоловський «Чи пригадуєш ніч, синьоока моя» та І.Соневецький «Україні».

Про поета написали цікаві спогади земляки-односельчани Іванна Струхманчук, Богдан Пастух, Володимир Хома.

Настав час, коли прийшло визнання поета, повернуто літературі рідного краю ім’я українського поета і в цьому взяли участь численні українські літератори, творча інтелігенція.

Життя - це світлий метеор,

Життя-це блискавка вогниста,

Що спалахне. І знову тьма,

І знову спокій урочистий.

Життя дається тільки раз,

Дається тільки раз здолати.

Людино, полюби свій з маг

І полюби життя крилате!

Підсумок заняття.

Оцінка роботи вихованців на занятті.

Завдання: прочитати поезії Б.Мазепи, організувати екскурсію чи похід місцями життя Б.Мазепи.


Конспект заняття літературно-краєзнавчого гуртка
Тема: Подорож літературною картою Козівщини.

Мета: познайомити вихованців із життям і творчістю письменників, земляків; виховувати почуття любові до рідної землі, природи, навчати любити й оберігати її, бачити її неповторну красу і прищепити почуття гордості за своїх земляків; причетності до духовних надбань старших поколінь; удосконалювати навички виразного читання художніх творів.

Обладнання: виставка творів місцевих літераторів, фотоматеріали, публікації із газет.

Типзаняття: Заняття – подорож

Література.

Вихрущ В.П.Серпень душі моєї: Поезії. –Львів6Каменяр, 1990.

Вихрущ В.П. мамина світлиця: Вірші та поеми. –К.: Рад. письменник, 1991

Матуш Р.Р. на літературному олімпі. – Тернопіль : Медобори, 2004.

Назарків Г. На вершині літа. – Тернопіль: Джура, 2006.

Назарків Г. Кольорові сни: Поезія. – Тернопіль, 2001.



Зміст заняття

Читець: Летять дороги вдалину,

Співає серце про весну,

І шовком сяє водограй,

Цвіте наш край, наш рідний край.

А вітер грає у дротах,

Тремтить роса на колосках.

Біліє хата на весь світ

Горить вогнем вишневий цвіт.



Читець: За землю зранену свою

На смерть стояли ми в бою

І захистили сад – розмай,

Цвіте наш край, наш рідний край.

/ В. Вихрущ 1934 – 1999\

Мотивація навчальної діяльності вихованців.

Чистим і невичерпним джерелом духовності та культури є почуття любові до отчого краю, глибокої поваги до віковічних традицій. Батьківщина для кожного з нас бере свій початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої, як краплина роси, рідної мови. А щоб по – справжньому любити рідний край, його треба добре знати. Це знання не лише підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно є своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми й прийдешніми.



Повідомлення теми і мети заняття.

Ведучий : Козівщина – один з мальовничих куточків Тернопільської області - мала перлина Тернопільщини. Вона дивиться синню ставків, тихо шепоче налитим колосом та польовою травою, лунає в небі піснею жайворонка, лине до Дністра тихоплинною річкою Коропець.

Керівник гуртка: Козівщина – щедра на літературні таланти. ЇЇ літературна панорама відзначається не лише широтою хронологічних рамок, але й кількістю талановитих майстрів слова. Ми можемо впевнитись у цьому, поглянувши на літературну карту Козівщини. Благодатна на красу природа Козівщини дала поштовх до творчості поетам: Іванні Блажкевич, Олесю Гереті, Павлу Думці, Тетяні Федорів, Володимиру Вихрущу, Ярославу Тучапському.

Відомі у світі науково – популярні книги Володимира Хоми. Неодноразово усмішки гумориста Ярослава Тучапського, звучали по радіо, « гостювали на сторінках газети « Вільне життя», « Вільне слово ».

Козівщина подарувала українській літературі і таких сучасних прозаїків як Григорій Сім я, Тарас Петрицин.

Читець: Колиска моя солов’їна,

Тендітна, тремтлива, жива –

Маленька моя Батьківщина –

Це ти, золота Козова.

У білому цвіті калина,

В очах заблукала журба….

І доля моя, і родина –

Це ти, золота Козова.

Уквітчана щедро піснями,

У сонці, що хмару хова,

Заплетена густо стежками –

Це ти, золота Козова.

У праці людей нездоланних,

У їхніх невтомних руках,

У мріях, думках, сподіваннях –

Це ти, золота Козова.



Керівник гуртка. Зараз ми прослухали вірш, близький нам і рідний. Цей вірш про нашу Козову, автор Оленка Дзік – поетеса, член Національної спілки журналістів України.

Виразне читання вірша « Любім її ».

/ Василя Ганішевського/

Шануйте , люди, Україну,

Вона вам рідна і свята.

Любіть всякчасно Батьківщину

Яка у кожного одна!

Любіть її,як маму рідну,

В утісі, в смуткові любіть.

Любіть прекрасну Україну

Чуттям, якого не уб' ють.

Над все на світі найдорожча

Ця Україна, ця земля.

Ходім до неї, як на прощу,

Несім смиренно власне « Я»

І де б не довелося жити,

За нами Україна йде,

Щоби за нею не тужити.

Ніхто кордонів не зведе

Любімо, браття, Україну,

Вона наш символ між людьми,

І крона наша, і коріння,

Народ, бо українці ми.

Біограф. Народився Василь Адольфович Ганішевський 5 травня 1948 р. ( у метриці записано 25 червня) у Горішній Слобідці Монастириського району Тернопільської області. Батько і мати з малих літ прищепили синові любов до Бога, до України, до пісні та малювання.

Закінчив у райцентрі середню школу,а після служби в армії – духовну семінарію. Ось уже понад чверть віку отець Василь несе людям слово Боже. Чимало літ обіймає парафію у селі Ценеві Козівського району.

У 2000 р. протоієрей і поет В. Ганішевський видав збірки поезій

« Україно, краю Божий». « Небесні промені весни», - друга книжка Василя Ганішевського – вийшла у світ 2002р.

«Вівтар і арія» - третя книжка священика і поета.

Біографія. Погляньте на літературну карту Козівщини. Яскравою зіркою на ній серед непересічних особистостей сяє ім'я літераторки Ганни Назарків. Вона народилася і проживає в селі Вікторівка Козівського району

Тернопільської області. Закінчила Теофіпільську восьмирічну школу і Кременецьке медичне училище. Працює медсестрою Козівської центральної районної комунальної лікарні. У 2001 р. побачила світ перша збірка поезій «Кольорові сни». « На вершині літа» – друга книжка авторки.



Виразне читання поезії Ганни Назарків

***

Говорять, що життя – буденне й сіре,

Що кольоровий світ – лише у віршах.

Хай кажуть так… Та я цьому не вірю,

Хтось бачить лиш одне, хтось бачить більше.

Усе це зовсім просто зрозуміти,

Поглянувши на небо після зливи.

Хтось тільки сірі хмари там помітить,

А хтось яскраву райдугу за ними.

Біографія. Широковідомим в літературному світі є ім'я Володимира Вихруща, який народився в селі Августівка 4 березня 1934 року в селянській родині. Дитинство його склалося так, що сільський пастушок не тільки милувався зеленими заплавами Стрипи чи таємничими закутинами конюхівських гаїв, - він змалечку завоював просту й нелегку абетку хліборобської долі. Його свідоме дитинство, ощасливлене історичним вереснем 1939 року, невдовзі було обпалене жорстокістю війни та злигоднями перших повоєнних літ, поруйновані села, і перші важкі трудодні, усе це довелося пережити. І все це не пройшло безслідно для вразливої душі….

Зате з якою спрагою припав допитливий підліток до книги, використовуючи будь – яку можливість для навчання. Закінчив Львівський фінансово – кредитний технікум. Одеський кредитно – економічний інститут аспірантури. Працював у районній газеті. Автор більше 100 наукових праць, багатьох монографій, підручників. З під його пера вийшли сотні віршів, які присвячені Україні… В. Вихрущ – лауреат літературних премій імені братів Лепких та імені Іванни Блажкевич; перша його книга поезій « Барви сонця»( 1972р). « Утверджую день» (1975р), « Чебрець» ( 1977р), « Веління серця» (1979р), « Дороги Волі » (1994р), « З висоти літа». Понад 20 поетичних збірок та 5 збірок пісень.



Виразне читання поезії « Рідна хата »

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми –

Найвища в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

У ній тепло, і очі мами,

І доброта її руки.

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

Тут батьків труд і труд матусі,

Здобуття чесне, не рясне.

А хліб домашній на обрусі,

Неначе сонце весняне.

Йдемо додому, як на свято,

Любуємося ворітьми.

Найвища в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

Ведуча. Але найбільше визнання прийшло до нашої землячки, відомої дитячої письменниці, яка народилася в селі Денисові – Іванна Блажкевич. Ще за шкільною партою починає писати свої перші поезії юна мрійниця. Та активна письменницька робота Іванни Омелянівни починається з 20 –х років. Одна за одною виходять її віршовані п’єси, збірки поезій та оповідань.. Ще в дитинстві письменниця познайомилася із В.Стефаником, К. Устияновичем, П.Думкою, а на дев’ятому році життя восени вперше побачила Івана Франка на селянському віче, в селі Купчинці і слухала його полум’яну промову.

У 1918 році вчилася на будівельно-садівничих курсах у Відні. У 1920 році екстерном блискуче склала екзамени у Львівській учительській семінарії. Довгі літа працювала народною вчителькою на Івано-Франківщині (в Суботові), Залуква, Івано-Франківськ та на Тернопільщині в селі Денисів.

Свої твори письменниця публікувала від 1908 року. Співпрацювала з часописами «Жіноча доля»(1925 -1939, Львів),»Жіночий голос»(1931-1939Львів). У Львові ,Києві вийшли друком її віршовані п’єси, збірки поезій, оповідання для дітей. У Тернополі видано книжки: «У дитячому садочку», «Драматичні твори для дітей»,збірки «Пісні з-над Стрипи» в записах Іванни Блажкевич та інші.

Іванна Блажкевич є автором статей з літератури,педагогіки, етнографії, кооперації, спогадів про Івана Франка, Ольгу Кобилянську, Василя Стефаника, Тимофія Бордуляка, Олену Кульчицьку,Осипа Вітошинського, Павла Думку та інші. Іванна Блажкевич - ініціатор створення Денисівського краєзнавчого музею.



Біограф. Козівщина збагатила українську літературу не лише прозаїками, поетами, творцями науково – популярних книг, дитячими письменниками, а й гумористами.

«Сміх – здоров’я»,- стверджує наш земляк, Ярослав Тучапський,- якщо сміємося, значить живемо». «Посміхайтеся, люди добрі, та живіть у злагоді, мирі, добрі», зичить він усім,підготувавши дотепні збірочки гумористичних поезій, в яких зі щирою посмішкою висміює наше нелегке сьогодення.

Ярослав Тучапський народився у мальовничому селі Золота Слобода на славній Козівщині 28 вересня 1936 року. Тут закінчив сільську семирічку, подальше навчання продовжив у Козівській середній школі, але його не закінчив, бо з 10- го класу його виключили за відмову вступити у комсомол. Тому навчання продовжив у новоствореній Конюхівській десятирічці.

Настав час, коли Ярослав повинен був вибрати для себе дорогу в життя. У 1960 році він закінчив Теребовлянський культосвітній технікум, а в 1972 році - факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка.

За перо Ярослав Тучапський взявся кілька десятків літ тому, однак у «холодний час» писав лише для захалявного зошита. Спершу то були оповідання та гуморески на злободенну тематику. Про це знали лише його близькі, друзі по духу,яким довіряв. Згодом окремі свої твори почав подавати для публікацій у пресі. Сьогодні рідко де відбувається дійство, й не тільки у Козівському районі, де б не декламувались вірші та не співалися пісні Ярослава Тучапського. Вибрані твори в збірці «Вистраждане», «На паростках надій», « І сміх, і гріх, і сльози»

Ярослав Тучапський у своїх поезіях, гуморесках викриває всю гіркоту несправедливості й рабський дух людей, які скніючи продовжують гнути спини перед здичавілим виродком - бюрократом, у котрого немає ні серця, ні жалю.

Його поезії нас застерігають бути пильними, збуджують любов до України, розповідають про ті труднощі, які долає наш народ. Тут є чому повчитися.

Читання гуморесок й поезій автора.

Підведення підсумків.

Керівник гуртка. Хіба не диво,що в невеличкому мальовничому куточку Козівщини є стільки яскравих постатей нашої літератури! Цілим сузір’ям письменників та поетів земляки справедливо можуть пишатися.

Центр Батьківщини там, де родивсь і виріс…Пам’ятаймо ж ці слова і повертаймося завжди до рідного порогу, припадаймо устами до чистої джерельної води із незамулених криниць рідного краю.

Домашнє завдання. Написати твір – роздум « Щось є святе в словах мій рідний край».



Конспект заняття


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М icon«Поділюсь краплинкою тепла» 2013 Експедиційно-пошуковий загін Козівського районного будинку дитячої та юнацької творчості Керівник пошукової групи
Керівник пошукової групи Ляхович Леся Михайлівна, керівник літературно-краєзнавчого гуртка Козівського будинку дитячої та юнацької...
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconВідділ освіти Козівської районної державної адміністрації Козівський районний будинок дитячої та юнацької творчості
Ляхович Леся Михайлівна керівник літературно-краєзнавчого гуртка Козівського районного будинку дитячої та юнацької творчості
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconНарис-опис села Гійче Жовківського району Львівської області
Вчитель історії та правознавства, керівник історико-краєзнавчого гуртка Мазан Ольга Зіновіївна
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж
Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури, І категорія, керівник краєзнавчого гуртка
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconНапрямок: «Козацькому роду нема переводу» Пошуково-дослідницька робота членів творчого об’єднання «Знайда» Комунального закладу
Харчук Катерина Анатоліївна, керівник історико – краєзнавчого гуртка районної стації юних туристів
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconНа допомогу керівнику туристсько-краєзнавчого гуртка завдання І запитання до занять тематичного напрямку туристсько-рекреаційні ресурси запорізького краю: видатні об’єкти, дати, події І постаті
«Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» Запорізької обласної ради
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconВідділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №8 Золотий ключик
Посібник містить цікавий І корисний матеріал: розробки відкритих літературно – виховних заходів, присвячені письменникам-класикам,...
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconУкладач: Покидько Н. П. керівник гуртків театрального жанру Будинку дитячої та юнацької творчості Баштанського району. Рецензенти
Покидько Н. П. керівник гуртків театрального жанру Будинку дитячої та юнацької творчості Баштанського району
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М iconДанило велланський: доля інтелектуала на тлі епохи науковий керівник: Барабаш Наталя Олександрівна, к. І. н, керівник гуртка «Юний науковець»
Криворізької Центрально-Міської гімназії Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Конспекти занять літературно-краєзнавчого гуртка Підготувала керівник гуртків Ляхович Л. М icon«Берегині українського духу» (Літературно-мистецька композиція) Мета
Кривчун А.І., класний керівник 9-го класу, МірошниченкоЛ. В., класний керівник 10-го класу Кам’янської зош І-ІІІ ступенів


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка