Конституційний процес в україні



Сторінка10/16
Дата конвертації22.02.2018
Розмір1.35 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16

О. Посканна, Гордон: Парадокс декомунізації: чому в Україні й далі діє Компартія?

Ще у грудні 2015 року суд ухвалив рішення про заборону Комуністичної партії України. Але вона і далі існує. Останні два роки тягнеться апеляційний розгляд. Кожна зі сторін спору – Міністерство юстиції та КПУ – упевнена у власній перемозі. А поки що залишаються без відповіді запитання: коли буде винесено остаточний вердикт суду і яким він буде? "ГОРДОН" зібрав інформацію про перебіг судових розглядів, думки учасників процесу та юристів.

Комуністична партія в Україні існує з 1917 року. Її діяльність уже одного разу припиняли – коли членів політичної сили визнали організаторами державного перевороту 19–21 серпня 1991 року, Верховна Рада України ухвалила рішення про заборону КПРС.

Партія відновила свою діяльність у 1993 році. Тоді КПУ очолив Петро Симоненко. У грудні 2001 року Конституційний Суд визначив, що це новостворена партія, яка не є правонаступницею КПРС.

Дискусії про необхідність заборони КПУ розгорілися з новою силою у 2014 році, після Революції гідності й початку російської окупації Криму і Донбасу. Комуністів обвинуватили в пособництві проросійським терористам, які захопили окремі райони Донецької та Луганської областей.

Міністерство юстиції України звернулося до суду з позовом про заборону партії. І таке рішення ухвалили, але воно досі не набуло чинності. Наразі в судах триває розгляд апеляційних і касаційних скарг. І поки не винесено остаточного рішення, партія може продовжувати діяльність, їй заборонено лише брати участь у виборах.

Офіційний сайт КПУ постійно оновлюють, публікують заяви представників партії, новини про діяльність комуністів у регіонах України та за кордоном. На головній сторінці оприлюднено звернення лідера комуністів Петра Симоненка та постанову президії ЦК КПУ з нагоди 100-річчя Жовтневої революції, а в текстах новин можна прочитати про те, що в "Україні панує профашистський режим".

КПУ регулярно звітує в державні органи про свою діяльність. І з огляду на дані, оприлюднені на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, майно і нематеріальні цінності партії оцінюють у суму понад 3,150 млн грн, а за третій квартал 2017 року КПУ зібрала майже 83 тис. грн членських внесків.


Хронологія подій

19 травня 2014 року виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов передав у Міністерство юстиції лист із проханням про заборону КПУ, оскільки діяльність її керівництва та організацій на місцях мала "відверто антиконституційний характер".

8 липня 2014 року у Мін'юсті повідомили, що звернулися в Окружний адміністративний суд Києва з позовом про розгляд заборони діяльності КПУ на території України.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, а 15 травня президент України Петро Порошенко підписав їх. Цими документами заборонили використання радянської символіки, засудили комуністичний режим і відкрили архіви радянських спецслужб.

23 липня 2015 року Міністерство юстиції України затвердило правовий висновок комісії з питань дотримання закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (наказ №1312/5), який підтвердив невідповідність символіки і статуту КПУ вимогам чинного законодавства. Також у зв'язку з ухваленням пакета законів про декомунізацію Мін'юст заборонив трьом комуністичним партіям брати участь у виборах.

29 жовтня 2015 року КПУ надіслала до Європейського суду із прав людини позов до України, щоб опротестувати заборону на участь у виборах. Також Компартія спробувала оскаржити рішення Мін'юсту в українському суді. Київський апеляційний адміністративний суд відмовився задовольняти позов комуністів.

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов Мін'юсту та ухвалив рішення про припинення діяльності КПУ (постанова у справі №826/15408/15).

15 січня 2016 року в Київському апеляційному адміністративному суді відкрито провадження за апеляційною скаргою КПУ.

25 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України відмовився відкрити провадження за касаційною скаргою КПУ, яка намагалася оскаржити висновок комісії з питань дотримання закону про декомунізацію. "У такий спосіб адміністративні суди остаточно підтвердили правомірність заборони КПУ", – наголосили в Мін'юсті.

20 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд зупинив апеляційне провадження до вирішення справи в Конституційному Суді України. Рішення ухвалили у зв'язку з тим, що 46 народних депутатів України надіслали до КС подання про відповідність Конституції України закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

10 жовтня 2017 року Міністерство юстиції подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня.

13 жовтня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою Мін'юсту на рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (постанова №К/800/33144/17).

Позиція КПУ: влада домагається одного – не допустити КПУ до виборів

Керівництво КПУ переконане, що переможе у спорі з Міністерством юстиції та діяльності партії ніхто не заборонить, а все, що відбувається останніми роками, є спробою усунути комуністів від участі у виборах.


Позиция КПУ: Власти, лице министра юстиции, заявляют, что не допустят нас к выборам. И где тут демократия?

"Я не сумніваюся, що судовий процес завершиться повним крахом режиму. Ніхто КПУ не заборонить. Ми виграємо однозначно. Ми зараз ведемо боротьбу. Режим в особі того ж Петра Порошенка і всіх політичних шарлатанів домагається тільки одного – не допустити КПУ до виборів", – сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" лідер Компартії Петро Симоненко.

Він переконаний, що українська влада не хоче доводити судову тяжбу до повної заборони партії, оскільки це може загострити проблеми із європейськими правовими інституціями.

"Європа в особі Венеціанської комісії вже підтримала нас. Вона ухвалила висновок, що закон про декомунізацію є недемократичним. Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ), куди ми звернулися, має практику щодо розв’язання таких питань. Коли свого часу забороняли Компартії в Туреччині, Молдові, суд став на бік партій. Нинішній український режим навмисно зволікає з рішенням про заборону КПУ, розуміючи, що ЄСПЛ обов'язково ухвалить рішення на користь КПУ. Ось усе й тягнеться", – наголосив Симоненко.


Позиція Мін'юсту: використання символіки комуністичного режиму – підстава для припинення діяльності партії

У прес-службі Міністерства юстиції пояснили, що станом на 1 грудня 2017 року розгляд справи про заборону КПУ судом не закінчено, отже, постанова Окружного адміністративного суду Києва від 16 грудня 2015 року не набула чинності і КПУ має право продовжувати свою діяльність.

"Судове рішення допускають до виконання лише після набуття законної чинності, тобто після апеляційного розгляду справи або після закінчення строку на апеляційне оскарження", – наголосили в Мін'юсті.

У відомстві зазначили, що за законами "Про політичні партії в Україні" та "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" заборонено створення і діяльність партій, чиї програмні цілі або дії спрямовані на пропаганду комуністичного режиму і його символіки. І якщо партія займається пропагандою, то є всі законні підстави припинити її діяльність. Отже, позов може завершитися на користь Міністерства юстиції.


Едуард Багіров, юрист, правозахисник:

"Насправді ніхто не прагне заборонити КПУ. Перед міністром юстиції було поставлено чітке завдання: через суд добитися заборони КПУ. Начебто це завдання виконали – заборона ж є. Але подана апеляція означає, що рішення суду першої інстанції не набуло законної чинності.

Розв’язання питання наразі у площині апеляційної інстанції. Вона не має права припиняти розгляд скарги, навіть якщо є якесь подання депутатів у Конституційному Суді, і зобов'язана ухвалити рішення в установлений законом строк. Звернення депутатів до Конституційного Суду – виверт, правовий фінт, який використовують, коли хочуть затягнути ухвалення рішення. Це можна розцінити як забезпечення напівлегального існування Компартії.

У будь-якому разі дія або бездіяльність суддів розглядають у Вищій раді правосуддя, членами якої є міністр юстиції та генеральний прокурор України. Вони могли б викликати на килим суддю апеляційної інстанції, вимагати пояснень і чітких дій: або скасувати рішення першої інстанції, або підтвердити його. А так уже майже два роки минуло! І це не межа" (Гордон (http://gordonua.com/ukr/publications/paradoks-dekomunizatsiji-chomu-v-ukrajini-prodovzhuje-dijati-kompartija-221822.html). – 2017. – 15.12).





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка