Конституційний процес в україні



Сторінка11/16
Дата конвертації22.02.2018
Розмір1.35 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ, ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ,

ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ



Ключевим елементом реформ в країні буде децентралізація. Про це під час виступу на ІІ всеукраїнському форумі об'єднаних громад "Ініціативи, що змінюють життя" заявив президент України Петро Порошенко, передає "Прямий".

"Коли в 2014 році ми приймали зміни до бюджетного кодексу, зміни до податкового кодексу, які дали вже практичний старт децентралізації і були ухвалені три роки тому, тоді коли лише все починалося, хто сподівався, що ми зайдемо так далеко. Стратегія, яка втілилися в одну з найголовніших реформ, які відбулися в нашій державі. А тепер можна сказати, що однією з найуспішніших, найрезультативніших, із переконливими якісними та кількісними змінами", – йдеться у повідомленні.

Президент аткож навів декілька цікавих цифр. "Середній курс в 2014 році уже був такий, як зараз. В 2014 році власні доходи місцевих бюджетів складали 68 мільярдів 600 млн гривень. А до кінця поточного року очікується збільшення доходів місцевих бюджетів до 171 млрд. 68 і 171! У нас є такі скептики, яких зараз називають “зрадофіли”, які кажуть, що зростали й бюджети місцевих бюджетів. То нібито, в чому ж зміни. Я думаю, що тут треба взяти абсолютно об'єктивну позицію для того, щоб запелювати до більш об'єктивного узагальнюючого показника. В середині минулого десятиліття, коли я ще очолював бюджетний комітет, традиційно бюджет подавався з розрахунком долі місцевих бюджетів менше 30%. В 2015 році ця цифра, як перші кроки децентралізації, складали вже 45%. Ми цього року стрімко наблизилися до 50%. Це символічно. Точна цифра – 50 на 50. Саме такий баланс – баланс національного та місцевих інтересів. Децентралізація дозволила розпочати ремонт та будівництво того. Чого не робилося десятиріччями – дитячих садків, нових шкіл, нарешті зробити освітлення в населених пунктах, і не лише в Києві, будувати дороги і робити багато іншого. Причому ключова позиція: не треба питати дозволу з Києва", – скзав він.

За його словами, реформа децентралізації допомагає реалізувати закон про доступність та підвищення якості медичного обслуговування у сільській місцевості (Прямий (https://prm.ua/petro-poroshenko-detsentralizatsiya-stala-odniyeyu-z-nayuspishnishih-nayrezultativnishih-reform/). – 2017. – 4.12).


Звернення Президента з нагоди 100-річчя від часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу

Шановні співвітчизники!

Сьогодні ми відзначаємо пам’ятну подію – 100-річчя від часу проведення першого Курултаю – національного зібрання кримськотатарського народу.

«У цей день наше політичне життя, яке обірвалось півтора століття тому, знаходить воістину нове народження», – такими історичними словами Муфтій Криму Номан Челебіджіхан у 1917 році відкрив перший Курултай кримськотатарського народу.

За його підсумками було проголошено Кримську Народну Республіку, сформовано Уряд, ухвалено Конституцію, яка відмінила станові привілеї та проголосила основоположні демократичні права і свободи, що полягали передусім у рівноправності усіх мешканців Криму, наданні прав жінкам нарівні з чоловіками.

Знаменним є те, що у церемонії відкриття зібрання взяла участь делегація Української Центральної Ради.

І хоча мрія розбудувати проголошену Республіку була розтоптана більшовиками, які розпочали кривавий терор, перший Курултай став вагомою віхою в історії Криму і всієї України.

Нинішня анексія Криму Росією, що марить імперськими амбіціями, знову принесла на півострів ворожнечу і страх, утиски та репресії проти кримських татар, українців, представників інших національностей – усіх, хто залишається вірними Українській державі.

Україна докладає значних зусиль для відновлення суверенітету і територіальної цілісності, захисту своїх громадян на загарбаних Російською Федерацією територіях. Ми наполегливо діємо політичними методами, передусім на міжнародному рівні, звертаючись до Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного кримінального суду, інших міжнародних та європейських інституцій з метою справедливого покарання агресора.

Розпочато роботу над створенням у Криму національної автономії кримських татар у складі суверенної і незалежної Української держави.

Очікую ближчим часом від робочої групи Конституційної Комісії напрацьованих та узгоджених змін і доповнень до розділу Х Конституції України, що мають законодавчо закріпити статус такої автономії, у якій будуть забезпечені рівні права і свободи як кримських татар, так і представників інших етносів, що проживають на півострові. А у подальшому сподіваюся на мудре і зважене рішення народних депутатів України у цьому надзвичайно важливому питанні.

Переконаний, що досвід героїчної боротьби кримськотатарського народу за свої права і свою рідну землю, його висока організованість та єдність з українською нацією у розбудові Української держави стануть переконливими чинниками відновлення державного суверенітету у Криму, успішного розвитку України в сім’ї розвинених, демократичних європейських країн.

Слава Україні! (Кримська світлиця (http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19385). – 2017. – 8.12).
Дуже важливо, наскільки наше суспільство усвідомлює необхідність і крайню потребу в тих змінах, які пропонуються. Так у програмі "Подія" Миколи Вересня голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров прокоментував оголошену ним же раніше заяву щодо можливе обговорення Конституційною комісією України статусу курултаю.

"Буквально вчора (30 листопада – "Прямий) ми проводили прес-конференцію, на якій презентували низку заходів, які будуть відбуватися в Україні буквально з початку наступного тижня. І присвячені сторіччю Курултаю кримськотатарського народу, який відбувся в Бахчисараї 26 листопада за старим чи 9 грудня за новим стилем. І оскільки ми говорили про Курултай, про Меджліс, то я і сказав про те, що в тому тексті, який вже завершила і підготовила робоча підгрупа робочої групи конституційної комісії, ми підготували зміни до розділу 10 Конституції України, яка сьогодні називається ще "Автономна Республіка Крим". І там дійсно в одній зі статей ми фіксуємо, що вищими представницькими органами кримськотатарського народу є Курултай і Меджліс, який ним створюється", – розповів він.

На його переконання, тут дуже важливо, наскільки наше суспільство усвідомлює необхідність і крайню потребу в тих змінах, які пропонуються. "І з травня цього року і буквально до минулого тижня з деякою перервою працювала робоча група над змінами до Конституції. Ми дуже складно до того йшли. Здавалося би, там всього з 134-ї по 139-у, там п’ять статей. Ми ще дві нові додаємо. Тобто сім статей. Але ми дуже узгоджували між собою. Здається, ми напрацювали чудовий текст. Головне, щоб тепер була політична воля. Коли ми розробляти зміни до цього розділу Конституції, ми паралельно вибудовували перелік законів, які мають бути розроблені. І в цьому переліку є закон про Кримську раду, тобто про представницький орган, який буде презентувати територію, про кримський уряд, про вибори в Кримську раду. Зрозуміло, що ці закони мають прийматися Верховною Радою України", – наголосив він.

У проекті змін до 10-го розділу Конституції України Курултай названо вищим представницьким органом кримськотатарського народу.

Як заявляв днями Чубаров, на минулому тижні робоча підгрупа Конституційної комісії вже підготувала цілісний текст змін і доповнень до 10 розділу Конституції України – "Автономна Республіка Крим". Зараз цей текст спрямовують до членів робочої групи – це 25 членів Конституційної комісії і залучені експерти, в тому числі члени Меджлісу кримськотатарського народу (Прямий (https://prm.ua/kurultay-chubarov-rozpoviv-detali-pidgotovki-zmin-rozdilu-10-konstitutsiyi-ukrayini/). – 2017. – 2.12).
А. Яценюк заявив, що його партія Народний фронт виступає за невідкладне ухвалення закону України про Антикорупційний суд та голосування у Раді за призначення аудитора НАБУ. Про це А. Яценюк написав на своїй сторінці у Facebook.

"З будь-якої кризи треба знаходити вихід. Було ухвалене рішення. Для того, щоб антикорупційна боротьба не перетворювалася на політичну боротьбу і переслідування є єдина формула. Перше – невідкладне ухвалення закону України про Антикорупційний суд. Друге – негайне голосування у Верховній Раді за призначення незалежного і фахового аудитора Національного антикорупційного бюро", – зазначив він.

За його словами, Народний фронт пропонуватиме Роберта Сторча чи інших міжнародно визнаних фахівців.

"Третє – усунення причин корупції, зокрема, невідкладне ухвалення законодавства про приватизацію. Четверте – приведення у відповідність до Конституції України правового положення всіх керівників правоохоронних органів і встановлення парламентського контролю над діяльністю цих органів", – підкреслив А. Яценюк.

Крім того, міністр внутрішніх справ. Аваков підтвердив заяву А. Яценюка та назвав, на його думку, відповідних претендентів на посаду аудитора НАБУ.

"Про реальність. Депутати НФ за якнайшвидше створення антикорупційного суду і вибору авторитетного міжнародно визнаного аудитора НАБУ – на мій погляд когось з трійки – М. Борщ, К. Кастресан або Р. Сторч. Необхідний баланс!", – написав він у Twitter (Українська правда (http://www.pravda.com.ua/news/2017/12/6/7164620/). – 2017. – 6.12).


Верховна Рада проголосувала за відкликання депутатського законопроекту №6011 про створення Антикорупційного суду. За це проголосували 235 нардепів.

Перед початком голосування спікер парламенту Андрій Парубій звернувся до депутатів з проханням "мобілізуватися" і ухвалити відповідне рішення.

"Відкликання цього закону необхідне, щоб президент міг внести законопроект про Антикорупційні суди. Президент України публічно звернувся до Верховної Ради, щоб парламент прийняв це рішення", – сказав він.

Після голосування Парубій оголосив, що рішення про відкликання депутатського законопроекту схвалене і це "відкриває шлях для внесення президентом відповідного проекту і його розгляду".

Як відомо, 17 жовтня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що Порошенко закликає депутатів створити робочу групу з напрацювання законопроекту про створення Антикорупційного суду.

19 жовтня Соболєв заявив, що нардепи відкликали свій законопроект про створення в Україні антикорупційного суду, щоб аналогічний документ зміг подати до Верховної Ради президент Петро Порошенко. При цьому він закликав голову держави внести свій законопроект якомога швидше.

Проте Парубій заявив, що новий законопроект про антикорупційний суд можна буде внести в парламент лише після того, як Верховна Рада ухвалить рішення про зняття законопроектів про антикорупційні суди з порядку денного сесії.

Пізніше парламентарі з двох спроб не змогли відкликати законопроект про Антикорупційний суд №6011, внесений групою депутатів.

Читайте також: "Антикорупційний суд: яких маніпуляцій чекати від президента" та "Компроміс або смерть. Чи може влада виконати вимоги протестів" (Українська правда (http://www.pravda.com.ua/news/2017/12/21/7166280/). – 2017. – 21.12).
За оцінками віце-спікера Верховної Ради І. Геращенко, Антикорупційний суд в Україні почне повноцінну роботу в 2019 році. Про це Геращенко розповіла в коментарі "Голосу Америки".

Вона вважає, що 2018 рік стане роком створення суду для винесення вердиктів корупціонерам.

За її словами, вже в січні Рада розгляне в першому читанні новий законопроект про антикорупційний і також про військовий суди.

За підсумками свого візиту до Вашингтона Геращенко розповіла, що американське керівництво стурбоване темпом реформ в Україні. Мова не йде про кадрову політику, західні партнери очікують системної роботи антикорупційних органів.

"Тут не може бути відкату назад. І саботажу", – написала Геращенко у Facebook (Еспресо (https://espreso.tv/news/2017/12/14/antykorupciynyy_sud_pochne_pracyuvaty_u_2019_roci_geraschenko). – 2017. – 14.12).
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницький наголосив на необхідносты створення антикорупційного суду як запоруки судового розгляду справ Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

"Це (терміни створення) – питання політичне. Як юрист я неодноразово заявляв, що антикорупційний суд потрібен не сьогодні – він потрібен вчора. А вже з 1 січня виявиться, що він потрібен був ще позавчора", – сказав Холодницький в п'ятницю в ефірі телеканалу "112 Україна".

За його словами, антикорупційні органи готові передавати свої справи у антикорупційний суд.

"Але поки його немає, через завантаженысть діючих судів, через можливе небажання слухати справу, ми не можемо отримати вироки, обвинувальні чи виправдувальні", – зазначив керівник САП.

Разом із тим, Холодницький підкреслив необхідність зробити всі заходи для отримання судових рішень щодо проваджень, розслідуваних НАБУ.

"Коли буде цей суд – я не можу сказати. Це питання до політиків, які будуть голосувати за закон. Це питання до комісії, яка обиратиме суддів...Мені треба, щоб цей суд просто був, щоб мені як прокурору було куди йти зі своїми справами", – підсумував він.

За словами керівника САП, процес набору суддів цього суду повинен проходити скрупульозно і відкрито.

"Ті, хто захочуть зайняти посади суддів (антикорупційного суду), і будуть подавати документи, повинні розуміти, що їх чекає важка виснажлива робота і її буде багато", – додав Холодницький (Дзеркало тижня (https://dt.ua/POLITICS/antikorupciyniy-sud-potriben-ne-sogodni-vin-potriben-vchora-holodnickiy-263519_.html). – 2017. – 15.12).


Антикорупційний суд має бути інтегрований у судову систему України, крім того, мають бути реформовані українські суди на всіх рівнях. Про це заявив голова Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) Джанні Букіккіо, виступаючи з нагоди початку роботи нового Верховного суду.

"Тепер усі три рівні судової системи працюватимуть на користь громадян України. Венеціанська комісія зробила свій внесок у цей процес реформування... Новий Верховний суд починає працювати, і це буде перший Верховний суд України, який буде чесним", – сказав Букіккіо.

Він наголосив, що судді Верховного суду мають здобути довіру українців, і запевнив, що Венеціанська комісія і Рада Європи надаватимуть підтримку новим українським суддям для досягнення цієї мети.

"Щодо судів, то ми переходимо від старої системи до нової, і цей процес має завершитися. Особливо в тому, що стосується антикорупційного органу, рекомендованого Венеціанською комісією. Цей Антикорупційний суд має бути інтегрований у вашу судову систему", – звернув увагу голова Венеціанської комісії.

Крім того, він наголосив, що реформування лише Верховного суду в Україні недостатньо.

"Громадяни переважно контактуватимуть із судами нижчих інстанцій, і ці суди також необхідно реформувати", – заявив Букіккіо (Європейська правда (https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/12/15/7075110/). – 2017. – 15.12).


Посол Франції Ізабель Дюмон наголошує, що Україні зараз важливо створити Антикорупційний суд, однак ідеться не про те, щоб просто "поставити галочку".

Про це вона розповіла в інтерв’ю "Європейській правді".

"Значення має не саме ухвалення закону про створення суду. Важливим є те, як саме він буде створений, які інструменти отримає, як буде відбиратися його персонал, якими будуть гарантії захисту його незалежності, як буде прописано його взаємодію з іншими антикорупційними органами", – підкреслила посол.

Ізабель Дюмон пояснила, що важливо, аби зі створенням суду система працювала справді ефективно.

"Йдеться не про те, щоб "поставити галочку" і сказати – ось, ми все виконали. А про те, щоб створити реально ефективну систему, яка дозволить Україні вийти з нинішньої ситуації", – пояснила дипломат (Європейська правда (http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/12/21/7075372/). – 2017. – 21.12).
Transparency International Україна позитивно оцінює заяву Петро Порошенко про намір внести до Верховної Ради законопроект про Антикорупційний суд. Про це сказано в заяві організації, яку було розміщено у Facebook.

Водночас, там висловили сподівання, «що глава держави, реалізуючи своє право законодавчої ініціативи, врахує всі висновки та рекомендації Венеціанської комісії. Зокрема, щодо порядку відбору та призначення суддів антикорупційних судів, їхньої винагороди, системи самоуправління та можливої відповідальності».

«Ми підтримуємо конструктивні дії, скеровані на завершення формування в Україні антикорупційної інфраструктури. Сподіваємося на практичні кроки з розбудови інституту Антикорупційного суду вже в наступному 2018-ому році», – сказано в заяві.

Transparency International Україна відзначила, що відповідність президентського законопроекту викликам сучасності оцінить окремо – після можливості докладно вивчити положення документа (Главком (https://glavcom.ua/country/politics/transparency-international-privitala-pragnennya-poroshenka-vnesti-zakonoproekt-pro-antikorupciyniy-sud-459670.html). – 2017. – 16.12).


У законопроекті про антикорупційний суд, який президент Петро Порошенко вніс у Верховну Раду, закладений механізм, що дозволяє відстрочити створення суду до закінчення президентських повноважень, тим часом глава України вже створив повністю підконтрольний собі новий суд, заявив на своїй сторінці у Facebook юрист Андрій Портнов.

"Президент України вніс у парламент законопроект про антикорупційний суд. Закладений у ньому механізм передбачає, що на практиці він буде створюватися вже після закінчення президентських повноважень, а його реальна робота, у кращому випадку почнеться у 2019-му році. Але ніхто не помітив, що цього ж дня президент паралельно, але з набагато більшою швидкістю створив інший антикорупційний суд, до юрисдикції якого тепер входять абсолютно всі ініціативи НАБУ, включаючи запобіжні заходи, обшуки і арешти майна", – написав він.

Наголошується, що було прийнято рішення про ліквідацію Солом'янського суду Києва, до виключної компетенції якого входив розгляд усіх клопотань НАБУ.

"Президент та підконтрольна йому Вища рада правосуддя постановили створити замість нього Солом'янський окружний суд. Іншими словами – просто перейменувати, але вже з правом заново набрати туди тільки тих суддів, яких захоче підконтрольна президенту Вища кваліфікаційна комісія", – зазначив Портнов.

За його словами, президентська команда "так виписала закон, що обрати нового голову суду й взяти його під свій контроль можна прямо негайно, перевівши до нього всього трьох своїх суддів, щоб вони більшістю двох голосів обрали відразу на три роки нового керівника, не чекаючи інших".

Портнов також зазначив, що в законі передбачена низка можливостей не взяти до нового суду тих, "хто погано поводився у старому".

"Таким чином, президент за фактом вже створив повністю підконтрольний собі новий антикорупційний суд, який буде розглядати абсолютно всі клопотання НАБУ", – підсумував юрист (Дзеркало тижня (https://dt.ua/POLITICS/poroshenko-vzhe-stvoriv-pidkontrolniy-sobi-antikorupciyniy-sud-portnov-264342_.html). – 2017. – 23.12).
Для проведення референдумів щодо вступу України до НАТО та ЄС потрібно ухвалити два закони – про місцеві та всеукраїнські референдуми. Про це в коментарі "Прямому" заявив народний депутат від фракції "Народний фронт" Леонід Ємець.

"Питання референдумів є одним з болючих питань минулого парламенту і цього парламенту, тому що той закон, який у нас діє сьогодні не дозволяє повноцінно провести референдум так, щоб бути впевненим в тому, що це волевиявлення громадян України. Більш того, той закон, який діє сьогодні порушує Конституцію України, оскільки скасовує дію місцевих референдумів, які теж передбачені Конституцією і на сьогодні парламент має вирішити два питання: прийняти закон про всеукраїнський референдум і прийняти закон про місцеві референдуми", – наголосив нардеп.

Він спростував можливість проявлення сепаратистських настроїв в разі ухвалення закону про місцеві референдуми.

"Конституція чітко визначає, що питання територіальної цілісності не розглядається на місцевих референдумах. Там визначаються лише питання бути якомусь будівництву чи ні, перейменовувати якусь вулицю чи ні, не більше", – додав Ємець.

Депутат переконаний, що голосування за вступ до НАТО треба виносити на референдум як таке, що є визначальним для України.На його думку більшість українців підтримають вступ до НАТО, оскільки це є один з інструментів національної оборони та нацбезпеки.

На його думку, ухвалення законі щодо референдумів можна провести дуже швидко.

"Є варіант правильний – прийняти одних з цих законів, які зараз зареєстровані або прийняти той який внесе президент як першочерговий. Є варіант неправильний, але робочий – скасувати той закон про референдум, який є зараз. Тоді ми повернемося до дії старого закону і тоді старого закону про місцевий референдум теж", – наголосив він.

Жодних проблем у підготовці до проведення референдумів Ємець не бачить (Прямий (https://prm.ua/u-narodnomu-fronti-nazvaly-umovy-provedennia-referendumiv-shchodo-vstupu-do-nato-i-yes/). – 2017. – 1.12).




Громадськість закликає конкурсну комісію при Президентові оприлюднити інформацію щодо відбору суддів Конституційного Суду України.

З жовтня відбувається відбір суддів Конституційного Суду України. Президент має призначити двох суддів КСУ. Доукомплектування складу може допомогти Конституційному Суду вийти з кризи, у якій він зараз знаходиться. Адже у 2017 році цей орган ухвалив лише одне рішення.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України “Про Конституційний Суд України”, загальний строк проведення конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді КСУ становить два місяці. З огляду на момент початку відбору суддів Конституційного Суду за квотою Президента, встановленого в Умовах проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів КСУ, конкурсна комісія має скласти списки кандидатів, рекомендованих на посаду судді Конституційного Суду до 19 грудня 2017 року.

Конкурсна комісія при Президентові України допустила до участі у відборі 15 з 21 кандидата. Рішення досі не оприлюднене, хоча було прийнято ще 22 листопада. Це не дозволяє оцінити підстави відмови шістьом кандидатам в участі у відборі.

Оскільки процедура відбору суддів Конституційного Суду, де факто, складається із формальної оцінки документів, проведення співбесід з кандидатів та проведення спеціальної перевірки щодо кандидатів, незрозуміло яким чином конкурсна комісія встановлюватиме критерії відповідності кандидатів вимогам на посаду судді КСУ. Це, зокрема, стосується нових конституційних вимог щодо високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності правника.

Відсутність публічності в проведенні відбору, його закритий характер породжує недовіру до процесу та не сприяє відновленні суспільної довіри до Конституційного Суду України. Тому Центр політико-правових реформ та коаліція громадських організацій Реанімаційний пакет реформ закликають конкурсну комісію для здійснення відбору кандидатів на посаду судді КСУ щодо осіб, яких призначає Президент України до 19 грудня оприлюднити:

-список осіб рекомендованих на посаду судді Конституційного Суду України;

-рішення конкурсної комісії щодо відмови в участі у відборі шістьом кандидатам;

-інформацію, яким чином відбувалася оцінка відповідності кандидатів конституційним вимогами до кандидата на посаду судді КСУ, насамперед щодо високих моральних якостей та визнаного рівня правника (ЦППР (http://pravo.org.ua/ua/news/20872532-gromadskist-zaklikae-konkursnu-komisiyu-pri-prezidentovi-oprilyudniti-informatsiyu-schodo-vidboru-suddiv-konstitutsiynogo-sudu-ukrayini). – 2017. – 18.12).


17 листопада в Парламенті зареєстровано доопрацьований законопроект #6593 про внесення змін до статті 87 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, який стосується порядку формування та діяльності Громадської ради доброчесності (далі – ГРД). Вже 20 грудня текст документу розгляне Комітет ВРУ з питань запобігання і протидії корупції.

У разі прийняття законопроекту #6593 повноваження чинних членів ГРД будуть припинені та фактично ліквідовано участь громадськості у процесах добору та оцінювання суддів, оскільки проект містить низку норм, які ставлять ГРД у залежність від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС).

Законопроект передбачає, що правила діяльності ГРД буде встановлювати Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка також зможе своїм рішенням розпустити ГРД та виключати її членів.

Автор законопроекту пропонує закрити від суспільства інформацію про недоброчесних суддів та публікувати висновок ГРД лише якщо його підтримає ВККС. Нагадуємо, на конкурсі у Верховний Суд відхилено понад 60% негативних висновків. За такого правила, суспільство би ніколи не дізналось про факти недоброчесної поведінки 76 кандидатів, у тому числі 30 переможців конкурсу.

Також законопроект #6593 скасовує можливість членства у ГРД адвокатів, колишніх суддів та осіб, які входять до складу інших громадських рад. Таке правило виключає з числа потенційних членів ГРД професіоналів, чий досвід є необхідним для ефективної та компетентної роботи цього органу.

Відповідно до прикінцевих положень законопроекту, члени ГРД у день набрання чинності законом втрачають свої повноваження, а ВККС оголошує новий добір. Можливість переобрання до складу ГРД заборонена. Закон набирає чинності з моменту його підписання. Це означає, що усі члени чинної ГРД втрачають свої повноваження та позбавляються можливості обиратися до наступного складу. Хочемо нагадати, що саме завдяки висновкам цього складу ГРД участь у конкурсі припинило понад 50 кандидатів, у доброчесності яких були обґрунтовані сумніви. На значній ролі ГРД неодноразово наголошував Президент України. Роль ГРД високо оцінили як національні, так і міжнародні експерти та організації. Очевидно, така позиція чинної ГРД не подобається тим, хто не хоче реального очищення та оновлення судової влади. Тому цей законопроект можна вважати розправою над представниками громадськості, які продемонстрували свою незалежність та ефективність. Імовірно, тим, хто стоїть за цим законопроектом, дуже важливо мати ручну ГРД перед початком нового кваліфікаційного оцінювання та нових конкурсів, зокрема до Антикорупційного суду.

Таким чином, законопроект #6593 розпускає чинний склад ГРД та ставить її у повну залежність від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Формування справді представницького громадського органу з огляду на вимоги та заборони щодо членства стає неможливим, а ГРД фактично втрачає будь-яку можливість вплинути на процес відбору суддів, оскільки її висновки можуть взагалі не братися до уваги Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

На наше переконання, чинні члени Громадської ради доброчесності мають здійснювати свої повноваження до закінчення строку їх обрання, а роль Громадської ради доброчесності в доборі має бути посилена, а не зменшена.

Ми розцінюємо законопроект #6593 як спробу нівелювати участь незалежної громадськості в оцінці доброчесності суддів і повністю вивести цей процес з-під громадського контролю.

У зв’язку з цим закликаємо Комітет ВРУ з питань запобігання та протидії корупції рекомендувати не включати до порядку денного Верховної Ради законопроект #6593, який нівелює участь громадськості в процесі відбору та оцінювання суддів.

Судова група РПР

Центр демократії та верховенства права

Фундація DEJURE

Transparency International Україна

Центр політико-правових реформ

Автомайдан (ЦППР (http://pravo.org.ua/ua/news/20872542-gromadski-organizatsiyi-zaklikayut-vidhiliti-zakonoproekt,-yakiy-nivelyue-rol-gromadskosti-v-protsesi-vidboru-ta-otsinyuvannya-suddiv). – 2017. – 20.12).


Багато недоброчесних суддів обіймають у новому Верховному суді адміністративні посади. Про це в ефірі Громадське.Реформа заявила співкоординаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик.

«Наприклад, заступник голови Богдан Львов. Отримав навіть не один, а три висновки Громадської ради доброчесності. Хто такий Богдан Львов? Це колишній голова Вищого господарського суду України. Він, крім того, що став заступником голови Верховного суду, ще й очолив Вищий касаційний господарський суд у складі Верховного суду. За його кандидатуру на цю посаду проголосували 27 із 29 суддів новообраного Верховного суду», – заявила вона.

Чижик розповіла, що Львов фігурує у двох кримінальних провадженнях, і в одному з них – у справі, яку Генеральна прокуратура вже передала до суду.

«Справа стосовно Павла Гречківського, чинного члена Вищої ради правосуддя. Це нібито йому(Львову) Гречківський мав дати хабар за вирішення справи Вищим господарським судом. Богдан Львов не дотримувався принципу незалежності суддів, оскільки двічі отримував нагородну зброю, одного разу від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Хоча норми суддівської етики та закон забороняють суддям отримувати подібні нагороди», – розповіла вона.

Недоброчесним Чижик також назвала Михайла Смаковича, який став головою Адміністративного касаційного суду. За її словами, він покривав суддів Майдану.

«На співбесіді у комісії суддів України, коли він відповідав, чому поновив 5 суддів, він говорив: Так, ці судді виносили рішення проти майданівців, але ці майданівці не сильно постраждали під час протестних акцій, там одне ребро зламане було, тому суддя, який їх засудив, не має бути звільнений», – сказала Чижик.

Вона додала, що головою Касаційного кримінального суду став Станіслав Кравченко, який збрехав у декларації. Крім того, він з суддею Сергієм Слимко у 2003 році відпустив Олексія Пукача, якого підозрювали у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе (Громадське (https://hromadske.ua/posts/nedobrochesni-suddi-ocholyly-verkhovnyi-sud-spivkoordynatorka-hromadskoi-rady-dobrochesnosti). – 2017. – 18.12).
Оновлення Верховного суду не відбулося. До його складу увійшли вигідні президенту Петру Порошенку люди та колишні скандальні працівники Феміди. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко в ефірі одного з телеканалів.

"Ніякого нового Верховного суду у нас нема. Чесного і прозорого конкурсу не відбулося. До Верховного суду потрапила велика кількість одіозних суддів. Потрапили люди, яких особисто відбирали в Адміністрації президента, які дивним чином пов'язані з заступником голови АП Олексієм Філатовим. Це все говорить про те, що всі перетворення робляться з метою відволікти людей від нагальних потреб і дати їм надію, яка не справдиться", – сказав Власенко.

Він наголосив, що всі розмови про оновлення Верховного суду – "це звичайна піар-акція в стилі Петра Олексійовича" (Gazeta.ua (https://gazeta.ua/articles/politics/_u-novij-verhovnij-sud-uvijshli-odiozni-suddi-ta-stavleniki-poroshenka/809650) – 2017. – 16.12).
Оприлюднена деякими обласними інтернет-ресурсами новина про те, що на Закарпатті будуть ліквідовані деякі районні ради та адміністрації, а на їх місці створять повіти, не відповідає дійсності. Таку інформацію начебто озвучив на 2-му Всеукраїнському форумі об’єднаних громад «один із народних депутатів від Закарпаття», котрий не назвав свого прізвища.

– Адміністративно-територіальний устрій України прописаний у Конституції, – наголошує Геннадій Москаль. – Стаття 133 Конституції України вказує, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Стаття 140 гласить, що органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. А стаття 118 прямо вказує, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Змінити прописану у Конституції України систему адміністративно-територіального устрою та порядок здійснення державної влади можна тільки зі змінами в Конституції. Однак жодного законопроекту про зміни до Конституції України щодо системи адміністративно-територіального устрою у Верховній Раді не зареєстровано. Тому прошу ЗМІ не поширювати різні некомпетентні заяви, тим більше зроблені від анонімних осіб (Uzhgorod.net.ua (http://uzhgorod.net.ua/news/118748). – 2017. – 14.12).
Негативне ставлення до судової реформи пов’язано з тим, що громадяни не бачать її результатів. Ставлення до судової реформи є переважно негативним – про це свідчить соцопитування Центру Разумкова.

Ставлення до судової реформи є переважно негативним – позитивно до неї ставляться лише 12,6% опитаних, а негативно – 49,1%. Негативна налаштованість характерна і стосовно всіх інших реформ (земельної, медичної, пенсійної, освітньої) Негативне ставлення до судової реформи характерне не лише для тих, хто відносно добре знає про неї, але навіть для тих, хто про неї нічого не чув – серед перших, відповідно, 21,1% і 60,3%, а серед других – відповідно,6,5% і 39,2%, що свідчить про негативну налаштованість проти реформ загалом, упередженість проти них.

Негативне ставлення до судової реформи також пов’язано з тим, що громадяни не бачать її результатів. Так, лише 7,2% опитаних вважають, що сьогодні суди в Україні є самостійними, а судді – незалежними, тоді як протилежної точки зору дотримуються 78,1% опитаних. Навіть серед тих респондентів, які позитивно ставляться до судової реформи, лише 20% вважають, що суди в Україні сьогодні є самостійними, а судді – незалежними, а 62,7% не згодні з цим.

Репрезентативне опитування громадян України здійснювалося 6-11 жовтня 2017р. в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Опитування проведено у рамках проекту «Проблеми імплементації змін до Конституції України щодо правосуддя та статусу Конституційного Суду України». Проект виконано за підтримки Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва та Проекту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» (Главком (https://glavcom.ua/news/gromadyani-perevazhno-negativno-stavlyatsya-do-sudovoji-reformi-460610.html). – 2017. – 20.12).
Учасники Групи "Першого грудня" опублікували на своєму сайті заклик до президента Петра Порошенка проголосити 2018-й Роком утвердження державної мови.

"Невдовзі, у 2019 році, виповниться 30 років із часу прийняття Закону, згідно з яким, українській мові надано статус державної. Відповідний її статус закріплено і в чинній Конституції України. Але правові норми потребують постійного наповнення їх реальним змістом, дієвого підживлення на практичному рівні. Про це доводиться нагадувати, оскільки мовна політика в Україні часів державної незалежності не завжди була послідовною, підпорядкованою стратегічній меті – зробити Україну консолідованішою і сильнішою", – йдеться у повідомленні.

Автори звернення вважають, що утвердження української мови як державної – важливий чинник національної єдності та безпеки, розвитку нації.

"Заходи, яких вживає держава, дають підстави вірити, що й Ви поділяєте саме такий підхід, – пишуть далі. – Саме тому звертаємося до Вас із пропозицією підтримати ініціативу видатних вчених та діячів культури України, народних депутатів стосовно оголошення 2018 року Роком утвердження державної мови. Це не має бути кампанія, що триватиме 365 днів. Це має бути процес наповнення мовної політики реальною конкретикою у відповідності з комплексом заходів, передбачених відповідним Указом Президента. Сподіваємося бути почутими" (Gazeta.ua (https://gazeta.ua/articles/sogodennya/_grupa-pershogo-grudnya-zaklikaye-poroshenka-progolositi-2018j-rokom-utverdzhennya-derzhavnoyi-movi/809746). – 2017. – 15.12).






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка