Конституційний процес в україні



Сторінка16/16
Дата конвертації22.02.2018
Розмір1.35 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Конкурс у Конституційний Суд

Метою змін до Конституції, які прийняли у 2016-му, щодо відбору суддів було виключити свавільні призначення суддів президентом і парламентом. Але мети не досягнуто. Про це заявив Тарас Шепель, співзасновник фонду DEJURE, член Громадської ради доброчесності на круглому столі в Інституті Горшеніна.

«У конкурсі в Конституційний Суд, хоч і не тільки там, ми бачимо тенденцію призначати «своїх» людей. Тому серед кандидатів ми бачимо тих, кого президенту порадили «друзі». А хто «друзі»? Пан Ківалов – друг, він порадив... Може виникнути такий мікс, коли один суддя призначається відомий і визнаний, а інший – «на доважок», «свій», який буде виконувати чиюсь владну волю й інтереси. А для Конституційного Суду це неприйнятно», – сказав Шепель.

«Ситуація, коли в конкурсі до Конституційного Суду беруть участь або перемагають ті, хто на рівні Кваліфікаційної комісії не зміг потрапити до Верховного Суду, є неприйнятною. Вимоги, передбачені в законі, до суддів Конституційного Суду хоч, з одного боку, менш формалізовані, з іншого – вищі, ніж до суддів Верховного Суду», – зазначив Шепель.

Імітація відбору суддів у Конституційний суд за квотою Президента підтверджується тим, що інформування про цей процес немає. Така сама ситуація була і під час відбору кандидатів за квотою З'їзду суддів. Про це розповіла Юлія Кириченко, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР).

«Останні два місяці ми дуже ретельно спостерігали, що з цього приводу відбувається у президента. Все в тумані. Інформація, коли будуть співбесіди з кандидатами, на сайті Адміністрації президента з'являється того самого дня, тобто для галочки. Мотиваційні листи та біографії кандидатів теж оприлюднюють через тривалий час і після численних прохань різних організацій», – сказала Кириченко.

Співбесіди з кандидатами закриті. За словами експерта, приховати намагаються і те, як перевіряють відповідність вимогам на посаду судді КС, а це, зокрема, «високі моральні якості» і «визнаний рівень юриста». «Ба більше, маємо інформацію, що суддями Конституційного Суду за квотою Президента будуть призначені не ті два перші кандидати в рейтингу, які набрали під час відбору найбільшу кількість балів, причому з великим відривом від решти 13», – зазначила Кириченко.

Відбір суддів у Конституційний Суд на конкурсній основі викликає скепсис і створює «тупикову ситуацію». Про це заявив Володимир Шаповал, головний експерт групи конституційної реформи і колишній суддя КСУ. Фахівець вважає, що для відбору суддів КС доцільніше було б створити єдину комісію, а не вибирати їх за так званими «квотами» від з'їзду суддів, парламенту і президента.

«Уявіть собі, президент призначає відбірну комісію. Адже він не буде собі ворогом і призначить людей, з якими можна буде вирішити це питання. І в комісії обов'язково будуть весільні генерали, і ми їх бачимо там, обов'язково будуть «рішали». Такий зараз громадський побут, нікуди від цього не дітися. Тому ми маємо абсолютну непрозорість у роботі цих комісій. Ми ж не звикли бути публічними, відкритість діяльності будь-якого органу призводить до того, що знайдуться критики вашої роботи. Комфортніше, коли все робиться в тумані, а в цій ситуації, я б сказав, навіть у темряві», – зазначив Шаповал.

Також експерт висловив скепсис щодо кандидатів, які претендують на посаду суддів КС.

«Я подивився список тих осіб, які є кандидатами на посаду КС по лінії президента і по лінії парламенту. Я не хочу давати комусь оцінки, це не правильно, але є одна проблема. Служба судді КС – дуже специфічна діяльність. Досвід інших країн свідчить, що суддя КС – це аналітик. Я розумію стан наукового середовища, яке, на жаль, не дає великої кількості аналітиків, але все ж там вони є. Я помітив, що дуже багато значущих людей з сильним бекграундом не подали документів. Чому? Тому що просто не вірять», – сказав Шаповал.

За словами експерта, називати процес добору суддів у КС «конкурсом» можна лише умовно.

«Конкурс це ж змагання, а тут ніякого змагання немає. Конкурс передбачає якусь конкуренцію, не просто прізвищ і підтримки. Конкурсант пропонує себе і свої якості, це можна зробити тільки в процесі об'єктивного змагання, а цього не відбувається», – зазначив Шаповал (ЦППР (http://pravo.org.ua/ua/news/20872544-u-prezidenta-konkurs-u-konstitutsiyniy-sud-imituyut,---yuliya-kirichenko,-ekspert-tsppr). – 2017. – 20.12).


Каменєв М., керівник ГО «Правозахисна Ініціатива»

Чумак Б., керівник ГО «Правозахисна Ініціатива»

Смокович М., голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд

Мирні зібрання: від заборони до діалогу

Ухвалені процесуальні кодекси, які набрали чинності 15 грудня, містять низку прогресивних норм.

Серед них – фундаментальні зміни щодо порядку обмеження свободи мирних зібрань, які захищають як інтереси окремих організаторів і учасників зібрань, так і інтереси держави й народу.

Свобода зібрань – це конституційна заміна права на повстання. Для українців це не порожні слова, – народ скористався правом на повстання після того, як був свавільно позбавлений права на мирні зібрання у 2013–2014 роках.



Історія змін

Конституція України встановлює, що мирні зібрання можуть бути обмежені лише судом відповідно до закону. Таким законом є Кодекс адміністративного судочинства (або простіше – КАС).

В Україні спеціальна процедура обмеження свободи мирних зібрань започаткована у 2005 р. і за 12 років не змінилася. До 2005 року суди розглядали такі справи за правилами цивільного процесу, який не передбачав особливих норм.

Масові заборони, в тому числі під час Революції Гідності, показали вади закону. Навіть без урахування кричущих випадків, процедура потребувала змін.

Проект змін напрацьований на базі Вищого адміністративного суду України з ініціативи ГО "Правозахисна Ініціатива" і підтриманий Пленумом суду. В робочій групі ми зробили все для того, аби було якомога менше обмежувальних положень і щоб суб'єкти владних повноважень, звернувшись із позовом про обмеження, мусили докласти певних зусиль, а в окремих випадках – взагалі не могли звертатися до суду.

Більшість напрацьованих норм була інкорпорована в президентський проект процесуальних кодексів. Новели виписано з особливою детальністю.


Суть змін

Позивачі (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) відтепер зобов'язані оприлюднювати позовну заяву на своєму офіційному веб-сайті. За цими суспільно-значущими процесами матиме можливість спостерігати громадськість, яка знатиме аргументи позивача з тексту його позову. Це дозволяє владі озвучити свою позицію назагал. Крім того, позивач електронною поштою має повідомити організаторів зібрання про позов, що забезпечить змагальність сторін.

До перемоги Революції Гідності про причини позову та його існування відповідач дізнавався часто вже в суді. Частина судових процесів відбувалася за відсутності відповідача, і організатори зібрання дізнавалися про позов та заборону постфактум.

Влада може вимагати обмеження зібрання лише в окремих випадках і не пізніше, ніж за 24 години до його початку. Розглянути справу суд має упродовж двох днів або негайно, якщо позов подано за менш ніж два дні до початку зібрання. Короткий термін розгляду дисциплінуватиме суддів і унеможливить практику розгляду справ у ніч перед проведенням зібрання.

Рішення суду проголошуватимуться в повному обсязі, а не як раніше – в обсязі вступної та резолютивної частини. Судді одразу детально виписуватимуть мотивувальну частину, і суспільство знатиме всі нюанси.

Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом 24 годин з наступного після його проголошення дня. При цьому суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу також упродовж двох календарних днів після закінчення строку апеляційного оскарження.

Ефективне апеляційне оскарження передбачає, що обмеження зібрань здійснюватиметься після розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій. Раніше апеляційна скарга не могла відновити права апелянта, оскільки рішення у ній приймалося після закінчення мирного зібрання. Неефективність апеляції в попередній редакції КАС нині є предметом конституційного провадження за поданням Уповноваженого з прав людини.

Усі сторони у справах цієї категорії відтепер звільнені від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Непоодинокими були випадки, коли представник позивача в суді озвучував позицію і залишав судову залу або засідання відбувалося взагалі без нього. Суддя у даній категорії справ має бути саме арбітром між позивачем та відповідачем. Суддя не повинен сам шукати підстави для обмеження.

Позивач зобов'язаний обґрунтувати необхідність обмеження зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого в позові способу обмеження. Вимога заборонити зібрання має відповідати рівню загрози, оскільки не всі загрози можна вирішити лише забороною, бо є й альтернативні шляхи вирішення. Передбачено необхідність такого обґрунтування і з боку суду в разі встановлення обмеження. Таким чином, текст рішення набуває вмотивованості, і це певною мірою захищає суд, який виніс рішення, від звинувачень в заангажованості.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов'язаний його застосувати. Якщо, наприклад, для вирішення проблеми із загрозою є можливість використати, замість заборони, альтернативне рішення, скажімо перенесення часу проведення мирного зібрання або перенесення його на інший день, і якщо відповідач не заперечує проти такого варіанту, суд має прийняти відповідне рішення.

Ці новели є істотним кроком нашого адміністративного законодавства від системи радянської "законності" з примусом та заборонами до верховенства права з діалогом між владою та суспільством, з пошуком альтернативних рішень, які можуть задовольнити всіх.


Що далі

Оскільки нові правила прописані дуже ретельно, більше немає необхідності розробляти спеціальний закон про мирні зібрання. Що стосується матеріального права регулювання цих відносин, то є стаття 39 Конституції України, стаття 11 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і широка практика Європейського суду з прав людини.

Варто доповнити КАС нормою, яка передбачатиме, що позовну заяву зобов'язаний підписати керівник відповідного органу або особа – його заступник. Це покладе пряму політичну відповідальність на керівників, які зазвичай прикриваються дрібними виконавцями.

Варто закріпити принцип вільного вираження поглядів у межах видимості та чутності адресатів, щоб організаторам не пропонували проводити зібрання на околиці.

Для унеможливлення заборон, які стосуватимуться невизначеного кола осіб, варто зазначити, що судове рішення може стосуватися виключно зібрань, про які повідомили їхні організатори.

Насамкінець, для максимальної прозорості судам варто публікувати рішення у справах зазначеної категорії на своїх офіційних веб-сайтах.

До 2014 р. в Україні заборонялося 200–500 зібрань щорічно. Після перемоги Революції Гідності цифри зменшились у десятки разів. Зміни в КАС захистять нас у майбутньому, коли хтось спробує відновити політику обмежень вуличних протестів.

Нові норми не тільки гарантують високий судовий рівень захисту свободи зібрань, а й дозволяють державі у виняткових випадках, коли неможливо досягнути законних цілей обмеження в інший спосіб, запобігти негативним наслідкам таких зібрань. Тобто досягнуто балансу, потрібного в умовах загроз гібридної війни (Дзеркало тижня (https://dt.ua/internal/mirni-zibrannya-vid-zaboroni-do-dialogu-263586_.html). – 2017. – 15.12).




КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Молдова

Правительство поддерживает инициативу по изменению ст.13 Конституции Республики Молдова, касающуюся замену синтагмы «молдавский язык» на «румынский язык», сообщает NOI.md.

Таким образом, в Основном законе румынский язык может быть назван государственным языком Республики Молдова.

Законодательное предложение соответствует решению Конституционного суда №36 от 5 декабря 2013 года, предусматривающее, что в случае противоречий между текстом Декларации о независимости и текстом Конституции превалирует исходный текст Декларации о независимости.

В Декларации о независимости Молдовы, принятой законом №691 от 27 августа 1991 года, написано, что государственным языком Республики Молдова является румынский язык.

Решение правительства противоречит воле народа, который, согласно недавнему опросу, высказался категорически против изменения названия государственного язика (NOI.md (http://www.noi.md/ru/news_id/260178). – 2017. – 13.12).


Президент Молдовы больше не имеет права быть членом какой-либо партии и занимать любые публичные должности. Такое решение принял Конституционный суд Республики Молдова, передает "ДС" со ссылкой на "Укринформ".

"Президент Республики Молдова обязан действовать в интересах всего общества, а не только его части, отдельной политической группы или партии. Он не может быть членом партии и защищать ее интересы", – прокомментировал решение председатель Конституционного суда Тудор Панцыру.

Своим решением КС признал статью избирательного Кодекса, которая запрещает президенту быть членом политической партии, соответствующей Конституции.

Оппозиционная Партия социалистов назвала вердикт КС политическим, направленным против президента Игоря Додона – бывшего лидера социалистов (Dsnews.ua (http://www.dsnews.ua/world/konstitutsionnyy-sud-lishil-dodona-partii-12122017171600). – 2017. – 12.12).



Грузія

Парламент Грузии приступил к первому чтению поправок к недавно принятой Конституции. Отредактированный «Грузинской мечтой» основной закон страны был принят в конце сентября. Спустя два месяца «мечтатели» вновь вернулись к исправлениям.

Только пожелания Венецианской комиссии по редактированию конституции решила учесть «Грузинская мечта». Точнее, крайне негативная оценка экспертов Совета Европы вынудила «мечтателей» отступиться от своих позиций, которые они отстаивали почти год в ходе разработки и принятия поправок, в борьбе с оппозицией, президентом и правозащитными НПО.

Поэтому, зачитывая каждую поправку, спикер парламента Ираклий Кобахидзе непременно напоминал: «согласно рекомендации Венецианской комиссии». Это коснулось и так называемой отмены «бонусной системы», когда все нераспределенные депутатские мандаты доставались правящей силе:

«Мы видим определенные риски в отмене «бонусной системы». Целью «бонуса» было вместе с плюрализмом и обеспечение стабильности. Но наша общая ответственность – вместе заботиться об институционализации партийной системы. Новая формулировка до минимума сокращает количество нераспределенных мандатов. Практически система становится пропорциональной. И оставшиеся мандаты по очередности получат партии с наилучшими показателями в выборах: сначала партия, вышедшая на первое место, потом на второе и так далее».

И хотя внедрения этого принципа добивались оппозиционеры, сегодня в знак протеста парламентское меньшинство отказалось принять участие в голосовании. Представитель внепарламентской оппозиции, лидер «Новых правых» Мамука Кацитадзе считает, что неловкой ситуации, правки недавно принятых поправок, можно было избежать, если бы правящая сила проявила бы хоть какую-то договороспособность с оппозицией и гражданским сектором:

«Если посмотреть, все эти поправки, о которых сейчас идет речь, предлагались нами. Та же «система бонусов». Мы говорили, что эта система несправедлива».

Но даже повторно и после настоятельной рекомендации той же Венецианской комиссии «Грузинская мечта» не пошла на полную отмену мажоритарной избирательной системы. Это произойдет в 2024 году, хотя еще до прихода к власти, уже в далеком 2012-м, «Грузинская мечта» обещала сделать это сразу же после победы на выборах. Это упорство оппозиционный депутат от «Европейской Грузии» Ираклий Абесадзе комментирует так:

«Очень жаль, что пропорциональную избирательную систему мы не получим с 2020-го, и у власти будет возможность для сохранения власти вновь прибегнуть к избирательным манипуляциям. Переход к пропорциональной системе в 2024-м будет очень запоздалым».

Лидер фракции «Грузинская мечта» Мамука Мдинарадзе обвинил оппонентов в непоследовательности:

«В свое время они сами предлагали эти изменения, а сегодня заявляют, что не поддерживают их. Поэтому я думаю, что их заявления лишены всякой логики. Главное то, что у Грузии после этих изменений будет Конституция, ориентированная на национальные ценности, на долгосрочное демократическое развитие, которая очень долго и успешно будет работать в истории нашей страны».

Правда среди «мечтателей» были и те, кто бегло, но все-таки признал неловкость ситуации. Но и это депутат Нукри Кантария постарался преподнести обществу как достоинство власти:

«Основной текст Конституции еще не просох в типографии, а мы тут уже к нему изменения вдогонку принимаем. Думаю, это не совсем хорошо. Но очень хорошо, что мы держим слово, и благодаря этому растет к нам доверие одного из главных институтов, который называется Венецианской комиссией».

Это больше заслуга Венецианской комиссии, считают в гражданском секторе. Ведь глава комиссии Джанни Букикио и другие европейские эксперты не скрывали публичного разочарования позицией грузинской власти. Представитель Института толерантности и многообразия Мако Гавтадзе довольна тем, что благодаря усилиям Венецианской комиссии из новой Конституции исчезли «опасные слова» в статье «О защите прав человека и основных свобод»:

«Там были слова «госбезопасность, осуществление правосудия и избежание преступления». Они назывались основаниями для ограничения свободы слова и других свобод. Но таких определений ни в одной конвенции вы не встретите, где говорится, в том числе, и о свободе религии. Венецианская комиссия очень строго отреагировала на эту запись и указала, что нельзя ограничивать вероисповедание граждан на этих основах».

Повторные правки к отредактированной «Грузинской мечтой» Конституции коснулись, по мнению представителей гражданского сектора, самой малой части вопросов. Отмену президентских выборов прямым голосованием, роспуск Совбеза при президенте и другие вопросы правящая сила наотрез отказалась пересматривать (Эхо Кавказа (https://www.ekhokavkaza.com/a/28912344.html). – 2017. – 12.12).



Росія

России не подходит “написанная либералами” Конституция, заявил депутат Госдумы и кинорежиссер Владимир Бортко, который внес на рассмотрение депутатов законопроект “О Конституционном собрании”. Орган сможет пересмотреть основной закон: депутат считает, что в новой версии можно будет прописать “государственные ценности”, а также избавиться от главенства международных законов над национальными, информирует news.eizvestia.com.

Нынешняя Конституция РФ была принята на референдуме в декабре 1993 года. Изменения в нее могут вносить законодатели – так произошло после временной оккупации Крыма или в связи с пересмотром срока полномочий президента. Однако для изменения глав 1,2 и 9 необходим созыв Конституционного собрания. Закона об этом органе в России пока нет.

Комментарии у Бортко взяло “Эхо Москвы”. Он посетовал, что нынешняя Конституция написана либералами. В ней наложено табу на установление ценностей на уровне государства. Бортко также кажется неприемлемым указание на то, что международные законы превалируют над внутренними.

Эксперт Центра Карнеги Андрей Колесников в комментарии “Эху” предположил, что полномочия Конституционного собрания будут использованы для изменения основополагающих положений о полномочиях президента. Главред радиостанции Алексей Венедиктов считает, что Конституцию меняют, чтобы нынешний президент Владимир Путин мог остаться у власти после 2024 года. Ближайшие выборы президента пройдут весной 2018 года, и Путин пока не объявил, что будет баллотироваться.

О своей поддержке изменения российской Конституции уже заявил лидер ЛДПР Владимир Жириновский. Он предложил поменять название главы государства. По его словам, “чужое западное слово “президент” можно заменить на “верховный правитель”, “председатель” или даже “начальник”.

Пересмотр Конституции – не единственное серьезное изменение законодательства, обсуждаемое в Госдуме. На неделе туда внесли законопроект о патриотическом воспитании россиян, а к выборам готовят целую пачку проектов – о “нежелательной деятельности и сотрудничестве”, “вмешательстве извне”, “отечестве”.

Что сможет Конституционное собрание

Законопроект Бортко является переработанным вариантом проекта закона о Конституционном собрании, внесенного во втором созыве Госдумы группой депутатов от КПРФ. Бортко также избрался в Думу от партии коммунистов. Впервые вопрос о создании такого закона поднял в марте 2012 года нынешний премьер-министр РФ Дмитрий Медведев, однако до сих пор ни один из проектов не был принят.

В законопроекте Бортко о Конституционном собрании сказано, что этот орган может подтвердить неизменность основного закона страны. Второй вариант – разработать и принять новый проект Конституции. Третий – вынести проект на всенародное голосование.

Членами Конституционного собрания, согласно предложению Бортко, станут президент РФ, все члены Конституционного суда, председатель Верховного суда, все члены Совета Федерации, представляющие как одну из палат Федерального Собрания, так и все субъекты страны. Кроме того в его состав будут включены 100 депутатов Госдумы, ее председатель и “100 признанных специалистов по вопросам права, назначенных президентом”. Общую численность Конституционного собрания предложено установить на уровне 400 человек, отмечает DW.

Руководитель международной правозащитной группы АГОРА Павел Чиков считает, что сам текст документа свидетельствует о намерении властей принять новую Конституцию (news.eizvestia.com (http://news.eizvestia.com/news_abroad/full/2011-v-gosdume-reshili-perepisat-konstituciyu-pod-skrepy-i-otkazatsya-ot-mezhdunarodnogo-prava). – 2017. – 25.11).





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка