Конституційний процес в україні



Сторінка2/16
Дата конвертації22.02.2018
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

НОВИНИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ



Проект закону про Вищий антикорупційний суд від президента Петра Порошенка зареєстровано у Верховній Раді.

За даними офіційного веб-порталу парламента, документ внесено 22 грудня та зареєстровано за №7440.

Зазначається, що документ визначено президентом як невідкладний.

Текст документа на сайті ВР наразі відсутній.

Ініціатором документу є президент, до розробки та погодження були залучені комітет з питань правової політики та правосуддя, комітет з питань запобігання і протидії корупції, комітет з питань бюджету та комітет з питань європейської інтеграції.

Зазначимо, останнім днем роботи Верховної Ради у режимі пленарних засідань цьогоріч було 22 грудня, депутати повернуться до сесійної зали лише 16 січня (Українська правда (http://www.pravda.com.ua/news/2017/12/23/7166513/). – 2017. – 23.12).
Незалежний суд є гарантією суверенітету України і саме задля забезпечення неупередженості, незалежності судів нашої держави проводилася судова реформа, наголошує Президент Петро Порошенко.

«Сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів, що такі принципи як верховенство права, компетентність, незалежність та неупередженість, і, безумовно, відповідальність – є основою не тільки справедливого суду, але є основою правової держави – правової держави Україна. Незалежний суд є гарантією нашого суверенітету», – сказав Глава держави під час виступу з нагоди початку роботи нового Верховного Суду.

Саме на таких принципах нині і вибудовується нова судова система України, підкреслив він. «Ті кроки, які ми з вами зробили рік тому у напрямку деполітизації та посилення незалежності судової влади, вже сьогодні дали перший вагомий результат», – констатував Петро Порошенко та додав, що сьогодні судді нового Верховного Суду розпочинають відправляти правосуддя іменем України.

Президент нагадав, що рівно місяць тому відбулося складання присяги, формування суддями нового Верховного Суду. «Сьогодні, 15 грудня 2017 року реалізується те, над чим ми працювали всі три роки – починає роботу новий Верховний Суд», – підкреслив він.

Глава держави зазначив, що початком реформи стало внесення ним до Верховної Ради, розробленого Конституційною комісією, законопроекту про внесення змін до Конституції України в частині судової реформи. «Вони, ці зміни, привели її у повну відповідність до європейських стандартів правосуддя», – підкреслив Петро Порошенко та подякував Венеційській комісії і її голові пану Букіккіо за активну співпрацю і повну підтримку цих конституційних змін, а також за їх підтримку Радою Європи, Євросоюзом, американськими партнерами. «Врешті-решт, дуже важливо, що 335 народних депутатів Верховної Ради України підтримали ці конституційні зміни», – додав він.

Також Президентом були внесені до Парламенту розроблені Радою з питань судової реформи законопроекти «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», зміни до процесуального законодавства. «Всі ці законопроекти, а це величезна робота, вже ухвалені і мають зробити українське судочинство сучасним і ефективним. І головне – зробити судову владу України сильною, незалежною і відповідальною. І що дуже важливо, що роль Верховного Суду в забезпеченні сили, незалежності та відповідальності судової системи є і має бути абсолютно ключовою», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави назвав символічним той факт, що новий Верховний Суд розпочинає роботу в День працівників суду. Він також звернув увагу присутніх на те, що цьогоріч Україна відзначає сто років з дня заснування Генерального Суду – найвищого судового органу Української Народної Республіки.

«Століття тому, виборюючи українську незалежність, наші предки розуміли важливість неупередженого, незалежного і справедливого суду», – наголосив Петро Порошенко і процитував Циркуляр від 27 листопада 1917 року: «На підставі закону, виданого Українською Народною Республікою, Українською Центральною Радою, всім судовим установам і суддям на території УНР належить проголошувати присуди, вироки і постанови «Іменем Української Народної Республіки».

Президент ще раз подякував всім, хто брав участь у розробці зазначених законопроектів, підготовці їх до голосування, Уряду за ефективну співпрацю, яка забезпечила фінансову незалежність суддів, українським парламентарям, «які відкинули політичні мотивації і об’єдналися заради України» та громадськості, що підтримала судову реформу.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська нагадала, що конкурс із добору суддів до нового ВС тривав рік. «Впевнена, що до Верховного Суду потрапили кращі. І завдяки новому Закону вдалося поєднати в складі ВСУ потенціал трьох юридичних професій: професійні судді, адвокати та науковці. Думаю, що ця синергія допоможе нам вивести Верховний Суд на високий рівень», – сказала вона. Водночас, Валентина Данішевська додала, що судді ВСУ мають зростати щодня і для цього у них є велике бажання, ресурси, підтримка та допомога українських та міжнародних організацій.

Валентина Данішевська зауважила, що професіоналізм – не єдине, що потребують судді ВСУ, щоб змінити судову систему. «Нам потрібна незалежність від інших гілок влади. Президент України та Верховна Рада відмовилися від своїх повноважень, які давали їм можливість впливати на судову систему. Прийнято зміни до Конституції, новий Закон про судоустрій та статус суддів. І в цих Законах ми бачимо незалежність не лише як гасло, а як реальні норми, які дадуть нам можливість тримати судову систему незалежною», – наголосила вона.

Голова ВСУ підкреслила, що судді працюватимуть над тим, щоб незалежність суду була не лише на папері, а її відчували у житті: «Ми повинні переконати людей своїми рішеннями, що суд в Україні є. І що це не є технічна система, через яку просто потрібно пройти аби потрапити до Європейського Суду з прав людини і там захистити свої права. Українці мають бути захищені в Україні» (Офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www.president.gov.ua/news/nezalezhnij-sud-ye-garantiyeyu-nashogo-suverenitetu-preziden-45062). – 2017. – 15.12).
КОНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ

ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ УКРАЇНИ
Судді Конституційного суду вчергове не змогли обрати собі голову під час пленарного засідання 12 грудня. Про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті КС.

"Вибори голови Конституційного Суду України не відбулися (не були висунуті кандидатури)", – йдеться там.

Також зазначається, що на пленарному засіданні у вівторок судді не схвалили й Регламент КС.

Водночас, за інформацією джерела агентства "Укрінформ" у КСУ, питання обрання голови було включене до порядку денного у понеділок вдень, 11 грудня.

"Іще в кінці минулого тижня на сайті Конституційного суду не було ніякої інформації про обрання голови. Питання включення виборів 12 грудня з'явилося на сайті лише у понеділок в день. Очевидно, бажання провести вибори голови Конституційного суду виникло спонтанно, тому немає нічого дивного, що воно не реалізувалося", – зазначив співрозмовник.

Водночас джерело "Українських новин" зазначає, що наступну спробу суд здійснить за місяць.

Відповідно до законодавства, КС мав обрати голову суду до 18 травня 2017 року.

В травні суд не зміг на виборах обрати голову, оскільки претендентам не вистачило більшості голосів.

2 листопада вибори глави КС також були зірвані.

У КСУ працює 14 повноважних суддів. Для обрання голови необхідна проста більшість, тобто за кандидата має проголосувати не менше 8 суддів.

Наразі обов'язки голови КСУ виконує найстарший суддя за віком Кривенко Віктор Васильович.

Впродовж 2017 року Конституційний суд ухвалив лише одне рішення.

Крім цього вже більше 2 років триває розгляд люстраційного закону всупереч дозволеному 1 календарному місяцю.

Відсутність затвердженого Регламенту унеможливлює старт розгляду конституційних скарг від громадян.

На початку грудня стало відомо, що четверо діючих суддів КСУ звернулись до в.о. голови Кривенка із застереженням, що Конституційний суд може стати порушником Конституції та поставити під сумнів легітимність своєї діяльності (Українська правда (http://www.pravda.com.ua/news/2017/12/12/7165313/). – 2017. – 12.12).
Конституційний суд України скасував заборону призначати керівниками вищих навчальних закладів тих, хто голосував за закони 16 січня 2014 року, визнавши її неконституційною. Таку заборону запровадила Верховна Рада в травні 2015 року.

Зокрема, КСУ зазначив, що досі чітко не зрозуміло, які закони є «диктаторськими», і така норма є порушенням правила правової визначеності.

У суді також нагадали, що згідно з чинним законодавством, депутата не можна карати за голосування у парламенті.

Як відомо, Верховна Рада України 16 січня 2014 року з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури та, попри гостру критику, прийняла так звані «диктаторські закони». Вони приймалися підняттям рук, без використання системи Рада та без обговорення, а їхні тексти стали доступними лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня їх підписав тодішній президент Віктор Янукович.

Ці законодавчі акти, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Проте через протести 28 січня 2014 року Верховна Рада більшістю в 361 голос скасувала більшість «диктаторських законів».

В травні 2015 року Верховна Рада заборонила ставати ректорами чи виконувачами обов’язків ректорів вищих навчальних закладів депутатам, які голосували за «диктаторські закони», внісши відповідні зміни в закон про вищу освіту (Zaxid.net (https://zaxid.net/konstitutsiyniy_sud_skasuvav_zaboronu_ocholyuvati_vishi_tim_hto_golosuvav_za_diktatorski_zakoni). – 2017. – 21.12).
Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційною норму кримінально-процесуального кодексу щодо автоматичного продовження запобіжного заходу для обвинуваченого на підготовчому засіданні суду.

Про це повідомила прес-служба уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської.

23.11.2017р. Конституційний Суд України постановив рішення за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо неконституційності положень речення третього частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України. Оскаржуване положення передбачає, що під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження вважається продовженим у разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження про зміну чи скасування таких заходів, обраних під час досудового розслідування”, – йдеться в повідомлені.

На думку омбудсмена, це рішення КС є знаковим для розвитку правової системи країни, адже Україна врахувала практику Європейського суду щодо обґрунтованості рішень судів про тримання під вартою.

"Конституційний Суд України вказав, що суд, який продовжує або обирає запобіжний захід за відсутності вмотивованого подання прокурора, не є безстороннім судом, оскільки фактично виконує функцію прокурора", – зауважили в прес-службі Лутковської (Прямий (https://prm.ua/ksu-skasuvav-avtomatichne-prodovzhennya-areshtu/). – 2017. – 24.11).
Законодавчий казус: чому в Україні діють два Верховних Суди. Пленум Верховного суду України планує звернутися до Президента та парламенту з проханням розпорядитися щодо подальшої долі установи. А все тому, що в Україні тепер два Верховних суди.

Один почав працювати у новому складі, а старий – не завершував. І все через колізію у законодавстві, де чітко не прописано, в якій формі має припинити діяльність старий вищий судовий орган. У невизначеності перебувають 13 суддів та майже 350 працівників апарату. Адже з 15 грудня, як тільки розпочав суд у новому складі, вони припинили розгляд справ та скарг.

Рішення про звернення до керівництва держави із проханням вирішити ситуацію у Верховному суді України мали прийняти сьогодні, втім, не змогли зібрати необхідного кворуму – 10 членів пленуму. Чотири судді не з'явилися з невідомих причин.

"Що ж таке слова "припиняється" та ліквідується. Слово "припиняється" включає у себе перетворення, реорганізацію та ліквідацію. Так, ліквідується чи припиняється, чи перетворюється, чи реорганізується? Беззаперечно, ми повинні турбуватися за кожного члена нашого колективу. У випадку реорганізації вони переводяться у нову установу. Якщо ліквідація – їх викидають на вулицю", – каже в.о. голови Верховного суду України Василь Гуменюк.

"Чи можна ліквідувати і в якій формі – це проблема, де законодавець сам не вирішив. Вона продовжує існувати. І сьогодні ще перебувають на своїх посадах призначені судді Верховного суду, безстроково призначені. Це 13 осіб і 350 держслужбовців, які продовжують залишатися у трудових відносинах. В.о. голови не має права видати наказ і на свій розсуд вибрати, яку форму вибрати", – коментує ситуацію суддя Верховного суду України Богдан Пошва.

Тепер зібратися на пленум наступного разу зможуть лише після Нового року (5. ua (https://www.5.ua/suspilstvo/zakonodavchyi-kazus-chomu-v-ukraini-diiut-dva-verkhovnykh-sudy-161690.html). – 2017. – 21.12).
Громадськість закликає народних депутатів не підтримувати законопроект №7279, що порушує Конституцію та загрожує правам людини.

20 грудня Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розгляне проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№7279).

Документ нібито спрямований на розвантаження слідчих шляхом запровадження інституту кримінальних проступків. Його підтримує Генеральна прокуратура та МВС. В той же час експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертають увагу на те, що запропонований проектом підхід є вкрай поверхневим і полягає лише в механічному перейменуванні злочинів невеликої тяжкості в кримінальні проступки. При цьому, законопроектом передбачено переведення 40% складів злочинів невеликої тяжкості (загалом 72 склади) у склади злочинів середньої тяжкості. Тобто усі ці злочини доведеться розслідувати слідчим і надалі, тому ніякого розвантаження не відбудеться.

Крім того, законопроект №7279 містить низку загроз для прав і свобод людини, зокрема:

-порушення права на особисту свободу (ст. 298-2): проектом запроваджуються вісім нових підстав для затримання осіб, які прямо суперечать Конституції, зокрема, затримувати осіб за намагання залишити місце події (без визначення якої саме), перебування в стані сп’яніння, відсутність документів тощо;

-порушення принципу юридичної визначеності (ст. 298 КПК): документ містить положення, які дозволяють до початку розслідування опитувати осіб, вилучення знарядь і засобів тощо. Водночас ні чинною редакцією КПК, ні пропонованими змінами відповідні процедури не визначаються;

порушення права на захист:

- кримінальне провадження повинно завершитися протягом 48 годин з моменту повідомлення про підозру або 20 діб, якщо особа не визнає вину. Це нереальні строки, тим більше якщо врахувати, які склади діянь стануть кримінальними проступками. Більше того, це чіткий «сигнал» працівникам органів правопорядку: отримуйте зізнання за будь-яку ціну;

- відкриття матеріалів сторони обвинувачення відбуватиметься не до початку судового провадження, а вже під час судового засідання (ст. 314-2). Тобто до початку суду захист не буде знати в чому конкретно його звинувачують, докази винуватості і не зможе вибудувати свій захист (зібрати докази, викликати свідків тощо);

- для спрощеного порядку кримінального провадження тепер вже не потрібна участь захисника і згода потерпілого. Достатньо бажання прокурора і визнання вини особи, яка не отримала правової допомоги.

Нехтування презумпцією невинуватості: основною метою спрощеної процедури розслідування проступків стане підштовхування підозрюваного до визнання вини, яке знову має стати «царицею доказів». А вину особи дозволяється доводити за допомогою нових «джерел доказів» – пояснення самої особи, медичного освідування, висновку спеціаліста і показань технічних приладів. На підставі цих «доказів» особу може бути позбавлено волі на строк до 2 років.

Законопроект №7279 повертає радянські, каральні правила розслідування, а інститут кримінальних проступків перетворить виключно на каральну процедуру, де немає місця змагальності та правам людини. Саме тому експерти коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ не підтримують цей документ. Експерти також напрацювали більш ефективну та збалансовану модель інституту кримінальних проступків та процедури їхнього розслідування і судового розгляду. Вона втілена у законопроекті №7279-1. Цей законопроект є результатом багаторічних напрацювань фахівців та повною мірою враховує міжнародні стандарти у цій сфері.

Враховуючи вищезазначене, експерти Реанімаційного Пакету Реформ закликають народних депутатів:

- не підтримувати проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№7279);

- створити при профільному комітеті робочу групу з опрацювання проектів №№ 7279 і 7279-1 за участю їхніх авторів, яка повинна поєднати найкращі положення обох цих проектів на основі законопроекту 7279-1 як більш системного (ЦППР (http://pravo.org.ua/ua/news/20872540-gromadskist-zaklikae-narodnih-deputativ-ne-pidtrimuvati-zakonoproekt-7279,-scho-porushue-konstitutsiyu-ta-zagrogeue-pravam-lyudini). – 2017. – 19.12).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка