Конституційний процес в україні



Сторінка2/16
Дата конвертації03.03.2018
Розмір1.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

В. Пальчук, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. наук із соц. комунікацій

Конституційні зміни від Президента: децентралізація влади при збільшенні повноважень глави держави

Відповідно до ст. 93 і 154 Конституції України Президент П. Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України». У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» зазначається, що метою запропонованих змін є вдосконалення конституційно-правового статусу вищих органів державної влади відповідно до засад функціонування держави з парламентсько-президентською формою правління, а також реформування конституційно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Проектом Закону України «Про внесення змін до Конституції України» чітко, повно, системно та однозначно запропоновано вдосконалити конституційні засади функціонування Верховної Ради України як єдиного законодавчого представницького органу, уточнити окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України, Кабінету Міністрів України та прокуратури, а також реформувати систему місцевого самоврядування і засади організації державної влади в областях і районах. Зокрема, актуалізуються конституційні норми щодо статусу парламентської коаліції у Верховній Раді України, принципів її утворення, участі у формуванні Кабінету Міністрів України та іншої діяльності. Гарантується діяльність парламентської опозиції у Верховній Раді України, сформованої у порядку та з повноваженнями, визначеними законом про Регламент Верховної Ради України.

У пояснювальній записці також звертається увага на те, що, відповідно до зауважень Венеціанської комісії, висловлених у Висновку від 10–11 червня 2005 р. (CDL-AD(2005)015), вилучено положення Конституції України щодо застосування партійно-імперативного представницького мандата для народних депутатів України, а також позбавлено органи прокуратури України функції нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Конституційні зміни, запропоновані Президентом П. Порошенком, передбачають таку модель влади: Верховну Раду мають обирати на пропорційній основі й за відкритими списками, уряд попередньо формуватиме Прем’єр-міністр і затверджуватиме парламент. Президент має зберегти повноваження контролю. Президент неодноразово наголошував, що парламент має обиратися за новим законом – на пропорційній основі, за відкритими списками. На думку П. Порошенка, коаліція повинна формуватися не фракціями, а на основі індивідуального членства. Більшість у Верховній Раді пропонується перейменувати – замість коаліції депутатських фракцій має з’явитися парламентська коаліція. Утім, за зміною назви стоїть важливий наслідок: тепер більшість у парламенті зможе утворюватись за рахунок індивідуального членства в коаліції. Права парламентської коаліції та опозиції мають бути визначені в Регламенті Верховної Ради.

Крім того, пропонується скасувати так званий імперативний мандат, який зобов’язував парламентарів входити до складу депутатської фракції тієї політичної сили, від якої вони обирались. Експерти зазначають, що теоретично це може повернути парламент до неконтрольованої кількості фракцій та груп, які утворюватимуться не лише за партійною ознакою. Разом ці дві норми – скасування імперативного мандату та дозвіл на індивідуальне членство в коаліції – повністю нівелюють вплив партійного керівництва на парламентську більшість. З одного боку, це зробить процес утворення коаліції більш гнучким, з іншого – відкриє широке поле ситуативних домовленостей поза межами ідеологічних поглядів. Повноваження коаліції залишаються незмінними – більшість вносить пропозиції Президенту щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а Прем’єр-міністру – пропозиції щодо кандидатур членів уряду.

За словами Президента П. Порошенка, переважна більшість запропонованих змін стосуються децентралізації публічної влади в Україні та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування. «Децентралізація, яка буде закладена в Конституції, передбачає розширення повноважень місцевих громад, зокрема й у питаннях історичної пам’яті, культурних традицій та мовної політики», – ідеться у зверненні Президента. Зокрема, він заявляє, що після внесення змін до Конституції влада на місцях формуватиметься «знизу». «Влада формуватиметься не згори, як тепер, а знизу. Основні повноваження будуть зосереджені на базовому рівні: село, селище, місто. Замість того, щоб приймати голів адміністрацій, десантованих згори, ради, обрані мешканцями областей та районів, самі формуватимуть виконкоми. Виконкоми здійснюватимуть виконавчу владу і оперативне управління на цих територіях. Очолювати виконкоми будуть голови рад», – зазначив Президент.

У пояснювальній записці підкреслено, що запропоновано докорінно змінити засади організації та функціонування органів місцевого самоврядування шляхом закріплення його розуміння як права і спроможності жителів громад у межах Конституції і законів України самостійно вирішувати питання місцевого значення в інтересах місцевого населення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Закріплено, що розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів здійснюється за принципом субсидіарності.

Змінами вилучаються з конституційного регулювання обласні та районні державні адміністрації. Натомість основні повноваження мають бути зосередженні на базовому рівні (село, селище, місто). Водночас передбачається утворення виконавчих органів обласних та районних рад. Голова обласної ради, голова районної ради має обиратись зі складу депутатів відповідної ради та очолювати її виконавчий орган.

У регіонах і районах пропонується запровадити інститут представників Президента України, які на відповідній території здійснюватимуть нагляд за відповідністю Конституції та законам України актів органів місцевого самоврядування та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, координуватимуть взаємодію територіальних органів центральних органів виконавчої влади, спрямовуватимуть та організовуватимуть діяльність усіх територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного або воєнного стану, здійснюватимуть інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

За словами П. Порошенка, інститут представників Президента в областях та районах не втручатиметься в питання управління територіями. «У його функції не буде входити призначення на посади, не ділитимуть гроші, не роздаватимуть ліцензії, до них не треба буде ходити на поклон. Але кожен з них на ввіреній території пильнуватиме, щоб акти органів місцевого самоврядування відповідали Конституції та закону, щоб там нікого не заносило на поворотах», – підкреслив він. Представники Президента зможуть призупиняти через суди рішення органів місцевого самоврядування, якщо ті порушуватимуть Конституцію. Якщо Конституційний Суд встановить порушення Конституції органом місцевого самоврядування, лише в цьому випадку Президент матиме можливість розпустити  міську, районну чи обласну раду.

П. Порошенко запевнив, що після прийняття законопроекту докорінно зміняться принципи організації місцевої влади. Повноваження та функції держадміністрацій, які будуть ліквідовані, перейдуть до виконавчих комітетів районних та обласних рад. Відбудеться бюджетна децентралізація, значна частина зібраних податків залишатиметься на місцях. Завдяки змінам до Конституції вперше більше прав отримає не Президент чи парламент, а носій влади – народ та органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Про підтримку законопроекту змін до Конституції заявили депутати від УДАРу та Партії регіонів. Зокрема, І. Геращенко заявила, що її політсила підтримує президентський проект змін до Конституції, а якщо в парламенті є запитання, то слід проголосувати, щоби направити законопроект до Конституційного Суду.

В. Писаренко від Партії регіонів стверджує, що його фракція підтримує пропозиції внесення змін до Конституції, аби протягом півроку довести цей процес до логічного завершення.

Критичну позицію щодо президентського законопроекту змін до Конституції висловили фракції «Батьківщина» і «Свобода». Ці фракції підтримали лише внесення в порядок денний проекту змін до Основного закону від Президента П. Порошенка. Народні депутати ВР України від «Батьківщини» заявляють про намір внесення ними альтернативного законопроекту змін до Конституції України. За словами С. Власенка, цей проект змін до Конституції внесено у Верховну Раду лише 3 липня – і фракція «Батьківщини», розглянувши його, вирішила голосувати за внесення його в порядок денний, але не підтримувати.

Таку позицію висловили й депутати від фракції «Свобода». У їхніх зауваженнях щодо проекту змін до Конституції, запропонованих Президентом, зазначається, що крім питань децентралізації, вони побачили там збільшення повноважень Президента не лише в питанні призначень голови Антимонопольного комітету, голів і керівників національних комісій, побачили збільшення повноважень Президента у впливі на місцеві органи влади. На їхній жаль, вони не побачили в ньому питань, пов’язаних зі зняттям депутатської, суддівської та президентської недоторканності, зменшення складу Верховної Ради, тощо.

Фракція «Батьківщина» наполягає на тому, щоб після включення проекту до порядку денного розпочати широке всенародне обговорення цього проекту змін до Конституції.

Критичну оцінку від депутатів фракції «Батьківщина» отримали виписані в змінах до Конституції питання децентралізації влади. «Якщо раніше того голову адміністрації можна було відправити у відставку двома третинами Верховної Ради, то тепер це неможливо. Цей представник Президента отримав повноваження щодо контролю за законністю на ввіреній йому території, а також щодо координації органів центральної виконавчої влади там. Яке це відношення це має до децентралізації – ми не зрозуміли», – наголосив С. Власенко. Представники від «Батьківщини» не розуміють, на якій підставі ст. 142, яка стосувалася повноважень місцевих органів влади, викинута з Конституції, а замість неї ці повноваження будуть встановлюватися законом. У зв’язку з цим фракція «Батьківщина» внесе альтернативний законопроект, який буде стосуватися лише питань децентралізації і питань, пов’язаних із законом про прокуратуру і статусом прокуратури.

Про внесення альтернативного законопроекту щодо змін до Конституції заявляє і фракція «Свобода». Представники цієї політсили у ВР категорично відмовляються голосувати в такій редакції за законопроект від Президента щодо направлення його до Конституційного Суду. За їх словами, у них викликають великі сумніви щодо декількох статей стосовно імперативного мандату, процедури можливості «тушкування» в парламенті і найбільше їх зупиняє 143 стаття: сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові і іншим мовам національних меншин. Цей пункт фактично нівелює ст. 10 Конституції, вважають партійці. Крім того, зазначають вони, жодна пропозиція «Свободи» не була внесена в цей проект Конституції. Зокрема, не внесено: питання про обрання депутатів до ВР за пропорційною системою, за відкритими виборчими списками; скасування недоторканності депутатів, Президента і суддів; процедуру відкликання суддів; скорочення чисельності парламенту до 300 депутатів; обрання місцевих суддів громадою; заборону нацистської і комуністичної ідеології.

На порядку денному засідання парламенту депутатам пропонувалося до розгляду законопроект № 2522а про зміни в Основний закон у частині посилення гарантій незалежності суддів і № 4178а, внесений П. Порошенком, про децентралізацію влади. За словами депутата від «Свободи» Ю. Сиротюка, перший законопроект розроблено колишньою владою й він повністю не влаштовує фракцію, у той час як у законопроекті П. Порошенка «Свобода» не згодна з пунктом, яким фактично надається офіційний статус російській мові. Ю. Сиротюк наголосив, що якщо цю норму буде вилучено із законопроекту №4178а, то «Свобода» його підтримає.

У мовному питанні позицію фракції «Свобода» підтримують ряд оглядачів ЗМІ. Вони застерігають, що у разі закріплення в Основному законі України право регіонам визначати регіональні мови, які будуть використовуватися на рівні з державною, це може в подальшому негативно позначитися на інтересах держави в культурній та ідеологічній сферах, створюючи передумови для подальшої ескалації конфліктів, подібних до Криму.

Не збирались підтримувати зміни до Конституції і комуністи. За словами лідера цієї політсили П. Симоненка, хоча ліквідуються держадміністрації на місцях, але створюється ціла вертикаль представників Президента.

У зв’язку з таким розподілом голосів «за» і «проти» щодо змін до Конституції від Президента експерти зазначають, що провести свої ініціативи через парламент главі держави буде складно. Коментуючи конституційні ініціативи П. Порошенка, політолог В. Фесенко припускає, що є ще одна тема, довкола якої буде багато дискусій – повноваження Президента. За його словами, якщо порівнювати з Конституцією 1996 р. – повноваження менші. Але, у порівнянні з Конституцією 2004 р. – повноваження Президента більші.

Таку думку поділяють більшість оглядачів ЗМІ. На їхнє переконання, зміни до Конституції від П. Порошенка можуть посилити повноваження Президента замість дотримання системи «стримувань і противаг». Згідно з діючою Конституцією, кандидатуру Прем’єр-міністра на розгляд парламенту Президент вносить «за пропозицією коаліції депутатських фракцій». У редакції ж законопроекту змін до Основного закону від П. Порошенка вказано, що кандидатура глави уряду вноситься Президентом з урахуванням пропозиції парламентської коаліції. Розширення повноважень Президента передбачене і щодо призначення та звільнення Генерального прокурора та голови СБУ. У діючій Конституції згода парламенту необхідна і при призначенні, і при звільненні Генпрокурора. А відповідно до запропонованих Президентом змін парламент не зможе перешкодити бажанню глави держави одноосібно звільнити Генпрокурора. До речі, за висновками експертів, і процедура призначення, і процедура звільнення Генпрокурора, яка запропонована Президентом, однаково протирічать висновкам Венеціанської комісії (відповідно від 17.10.2006 р. та 03.01.2001 р.). Раніше Венеціанська комісія рекомендувала Україні визначати кандидатуру Генпрокурора не за бажанням Президента, а спеціальною комісією, яка складалася б з осіб, що користуються повагою громадськості та довірою уряду. Щодо звільнення Комісія наполягала на тому, щоб підстави для такого кроку були чітко прописані в самому тексті Конституції.

Щодо глави СБУ в діючій Конституції парламент дає згоду на призначення та звільнення очільника Служби безпеки. П. Порошенко пропонує взагалі скасувати роль Верховної Ради у звільненні голови СБУ. Очевидно, це право Президент бачить як виключно одноосібне розпорядження глави держави. Остаточно кадрові привілеї закріплені у розділі про повноваження глави держави, де право Президента на звільнення глави СБУ та Генпрокурора чітко відокремлені від необхідності надання згоди з боку Верховної Ради.

Такі самі формулювання наведені і щодо голови Державного бюро розслідувань. А вплив парламенту на призначення та звільнення голови Антимонопольного комітету взагалі пропонується скасувати – новообраний Президент впевнений, що це питання він може вирішувати самостійно.

У зв’язку з цим експерти роблять висновок, що концентрація одноосібного права на звільнення Генерального прокурора, глав СБУ, Антимонопольного комітету та Державного бюро розслідувань забезпечить значний вплив Президента на роботу відповідних органів. І цей факт навряд чи відповідає декларованій меті в посиленні незалежності цих органів та посиленні ролі парламенту. У пояснювальній записці до законопроекту наголошується, що однією з цілей змін до Конституції є вдосконалення конституційно-правового статусу вищих органів державної влади відповідно до засад функціонування держави з парламентсько-президентською формою правління. Однак навіть поверховий аналіз документа свідчить про те, що його авторів більше хвилювало посилення повноважень Президента, аніж дотримання системи «стримувань і противаг», наголошують експерти.

Найбільш очевидно це прослідковується в кадровій політиці запропонованих змін до Конституції. Перш за все щодо призначення глави уряду. Якщо зараз роль парламентської більшості при висуненні кандидатури Прем’єра є визначальною, то у майбутньому пропозиції парламенту можуть стати лише порадою.

Саме посилення ролі Президента викликало значну критику з боку «Батьківщини». За словами голови фракції С. Соболєва, необхідно терміново звернутись до Президента П. Порошенка з проханням відтермінувати розгляд проекту змін до Конституції. «Батьківщина» наполягає на тому, щоб Президент вніс новий проект змін до Конституції, який не передбачає узурпацію влади новим главою держави та передбачатиме реальну децентралізацію влади.

Головні нововведення в розділі про місцеві органи влади – поява інституту представників Президента. Пропонується така редакція: «Виконавчу владу в районах здійснюють виконавчі органи відповідних місцевих рад, у областях і районах, містах Києві і Севастополі діють представники Президента України. Особливості організації та діяльності представників Президента визначаються законом. Представники Президента призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України».

Відповідно, скасовуються посади губернаторів та глав держадміністрацій. Замість вертикалі державних адміністрацій запропоновано запровадити новий інститут представників Президента на рівні регіонів та районів.

До повноважень представників Президента у мирний час входить:

1) здійснення нагляду за виконанням Конституції та законів України;

2) здійснення нагляду за законністю і правопорядком, додержанням прав і свобод людини і громадянина;

3) координація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

А в умовах надзвичайного або воєнного стану представники глави держави спрямовують та організовують діяльність усіх територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Формально повноваження представників Президента значно зменшені у порівнянні з повноваженнями нинішніх голів державних адміністрації. Водночас є два моменти, які теоретично надають Президентові значно більшого впливу на місцеве самоврядування.

По-перше, за запропонованими змінами, за поданням свого представника Президент може зупиняти рішення будь-якого органу місцевого самоврядування – сільської, селищної, міської ради та їх виконавчих органів.

Одночасно глава держави має звернутися до Конституційного Суду щодо відповідності конкретного акту Основному закону. І якщо Конституційний Суд встановить, що місцевий орган самоврядування порушив Конституцію, Президент матиме право на дострокове припинення його повноважень.

По-друге, згідно з документом, представники Президента матимуть прямий вплив на діяльність місцевих органів виконавчої влади, але призначатимуться без будь-якого впливу з боку уряду.

Нагадаємо, що на сьогодні голови державних адміністрацій призначаються і звільняються Президентом, але за поданням Кабінету Міністрів.

У зв’язку з цим експерти стверджують, що ці два пункти наводять на думку, що, в разі внесення відповідних змін до Конституції, місцева влада навряд чи стане більш самостійною. Натомість вплив на місцеві органи самоврядування може бути сконцентрований одноосібно в руках Президента. Експерти наголошують, що для реальної децентралізації необхідно змінювати не назви адміністративних одиниць чи посад. Необхідно змінювати податкове законодавство, бюджетну, судову, правоохоронну системи тощо. Щоб не виглядало як звичайна «зміна вивіски» – області пропонується назвати регіонами, голів держадміністрацій – представниками Президента.

Проте такі нововведення мають свою доцільність. Так, коментуючи ідею створення постійних представників Президента на місцях, голова Конституційної Асамблеї, Президент України в 1991–1994 рр. Л. Кравчук нагадав, що завжди залишається ряд завдань загальнодержавного характеру, які вимагають управлінської вертикалі. Однак ці постпреди не будуть мати виконавчих повноважень чи надмірних фінансів і штатів.

Що ж до адміністративної реформи, то тут вирішальне значення матиме те, як розподілять повноваження між територіальними одиницями. Президент ініціюватиме адміністративну реформу, яка передбачатиме запровадження нової системи – регіони-райони-громади. Суб’єктами адміністративно-територіального устрою країни замість областей, районів, міст, селищ тощо мають стати лише три одиниці – регіони, райони, громади. Громадою в проекті називається утворена у порядку, визначеному законом, адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території.

Громаду, відповідно до проекту, повинен очолювати голова громади, а органами місцевого самоврядування є рада громади та виконком ради. Спільні інтереси громад району представляє районна рада та виконком райради. В області відповідно – обласна рада, а в містах – міські ради. Термін «регіони» має замінити собою «області». Кількість та назви регіонів залишаються незмінними і відповідають кількості та назвам областей.

За словами керівника Центру політико-правових реформ І. Коліушка, така трирівнева система має значно спростити систему управління. «Зараз адміністративно-територіальну систему складають села, селища, міста. Райони і райони в містах, області, Автономна Республіка Крим, міста Київ і Севастополь. Це призводить до того, що часто ми маємо такі прецеденти, як селище на території міста», – зазначає він.

На думку експертів, максимум повноважень необхідно залишити на рівні громади. Проте серед чинного політикуму багато тих, хто намагатиметься зберегти максимум повноважень на рівні регіону. «Прихильники федералізації, керівники областей – таких людей чимало. Це удільні князьки, які хочуть зберегти максимум повноважень у своїх руках. Щоб область була столицею, яка розпоряджається ресурсами. І я думаю, що в депутатському корпусі таких людей багато. А навіщо їм віддавати усе громадам?» – підкреслив політолог В. Фесенко.

Експерти припускають, що саме від розподілу повноважень між регіоном, районом та громадою залежатиме успіх та ефективність адміністративної реформи.

Коментуючи ініціативи глави держави, експерти зазначають, що впродовж останніх років було кілька спроб здійснити конституційну реформу, але жодна з них не була звершена. Тож запропонована схема розподілу повноважень навряд чи стане остаточною. Загалом для більшості експертів очевидно, що автори документа не розраховували на підтримку законопроекту у Верховній Раді. І тим більше не вірили в його перспективу у майбутньому. На це вказують і терміни його підготовки, і багато неточностей і навіть суперечностей у самому тексті. Законопроект носить швидше символічний характер і має лише засвідчити ініціативу П. Порошенка щодо внесення змін до Конституції.

Одразу після реєстрації у Верховній Раді законопроект був відправлений на експертизу до Венеціанської комісії. І, з урахуванням навіть суто процедурних моментів, у реальному житті ці зміни до Конституції зможуть з’явиться не раніше наступного року.

У зв’язку з цим ряд правників ініціюють створення нової Конституційної комісії для розробки комплексної Концепції оновлення Конституції України. «Конституційна комісія, на відміну від попередніх аналогів, повинна складатися із представників усіх гілок влади – парламенту, уряду, Конституційного та Верховного судів – практиків і теоретиків конституційного права, експертного та наукового середовища, політиків, моральних авторитетів. Іншими словами – представляти найширші верстви суспільства та не бути підпорядкованою жодному державному органу», – зазначає С. Різник, голова Центру конституційних ініціатив, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету ім. І. Франка.

За його словами, опираючись на народний мандат гаранта Конституції, Президенту потрібно зобов'язати Конституційну комісію, як незалежний консультативно-установчий орган, обмеживши її загальними директивами та розумним строком роботи до одного року, – підготувати комплексну Концепцію оновлення Конституції України. При цьому, щоб не повторювати попередніх помилок учасників конституційного процесу, працюючи над Концепцією, Конституційна комісія має:

– враховувати історичні, національні, ментальні та релігійні особливості українського народу, не копіюючи зарубіжні конституційні положення;

– узгоджувати не текст Конституції, а її зміст, уникаючи беззмістовних, двояких та незрозумілих формулювань;

– не залишати жодної зобов'язуючої конституційної норми без сформульованої санкції за її невиконання;

– окрім Концепції внесення змін до Конституції, запропонувати свій план або механізм її реалізації.



Експерти також наголошують, що, одночасно із забезпеченням роботи Конституційної комісії, слід розпочати активну просвітницьку діяльність щодо роз'яснення сутності та відновлення авторитету Конституції України. Для того, щоб оновлення Конституції дало результати, якщо не увесь народ, то хоча б його провідна частина має зрозуміти сутність ідеї конституціоналізму, що полягає у внутрішньому обмеженні сильної зовні державної влади, заради прав та інтересів людини й громадянина.

Таким чином, зміни до Конституції України від Президента П. Порошенка активізували політичну й експертну еліту українського суспільства щодо цього питання. У цьому контексті можна дійти висновків, що наступні позачергові вибори до парламенту проводитимуться під гаслами конституційної реформи. Для виборців важливо знати, що вони цього разу будуть обирати парламент не лише як орган законодавчої влади, для прийняття законів, – а й орган влади установчої, для прийняття оновленої Конституції. І від їхнього вибору також буде залежати формат внесення конституційних змін, що відбивають інтереси народу України та його держави, спрямованих на уникнення перетягування повноважень між різними владними інституціями (Матеріал підготовлено за інформацією таких джерел: Офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка (http://www.president.gov.ua); Офіційний веб-портал Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua/); Інформаційне агентство «Українські Національні Новини» (http://www.unn.com.ua); Українська правда (http://www.pravda.com.ua); Західна інформаційна корпорація (http://zik.ua/); TCH.ua (http://tsn.ua); Лівий берег (http://lb.ua); Galnet.org. (http://galnet.org/news/160946-yaki-zminy-do-konstytutsiji-zaproponuvav-poroshenko).





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
В. Червоненко, ввс україна: "Народний імпічмент" Порошенку: чи можна це зробити? 15
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка