Конституційний процес в україні



Сторінка14/14
Дата конвертації17.03.2018
Розмір1.77 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Республіка Вірменія



Армения нуждается в создании механизма для обеспечения динамичного развития Конституции. Об этом заявил председатель Конституционного суда Армении Г. Арутюнян в ходе стартовавшего 5 июня двухдневного обсуждения проекта конституционных реформ. В обсуждении участвуют представители политических сил и международных организаций.

Глава КС представил основные направления проекта реформ и напомнил, что по итогам общественных обсуждений члены комиссии по подготовке конституционных реформ должны будут сориентироваться по некоторым важным вопросам.

Говоря о проблемах, Г. Арутюнян отметил, что Армения так и не смогла найти механизм эволюционного развития конституционных положений. Это тем более достойно обсуждения, что значительная часть стран нашла решение этого насущного вопроса. В качестве примера глава КС привел опыт Германии, которая принял основной закон в 1949 г., в последующие годы внесла более двух сотен изменений, обеспечив тем самым динамичное развитие. «В Армении основной акцент делается на хирургическое вмешательство. Это важная проблема, которая нуждается в решении», – сказал глава КС. При этом он отметил, что после предыдущего референдума о конституционных реформах около полутора сотен законов признаны противоречащими Конституции. Более того, часть положений Конституции носит декларативный характер и не реализуется.

По его словам, другая проблема заключается в реализации принципа верховенства закона. Если этот принцип не соблюден, возникает множество попутных проблем, решить которые сложнее, чем предотвратить. Как отметил Г. Арутюнян, создание института общественной ответственности позволит если не пресечь, то сократить показатель субъективного подхода со стороны чиновников. При этом глава КС указал на нарушение баланса между ветвями власти.

Как отметил глава офиса ОБСЕ А. Сорокин, роль политических сил в обсуждении проекта конституционных реформ чрезвычайно велика, неважно, речь идет о провластных или оппозиционных силах. «Все важны в этом оркестре, а дирижирует им армянский народ», – подчеркнул глава офиса.

Посол Германии в РА Р. Морел заявил, что рад видеть в республике изменения к лучшему, и в этом же контексте рассматривает нынешнее мероприятие (Еркрамас (http://www.yerkramas.org/2014/06/05/predsedatel-konstitucionnogo-suda-konstituciya-armenii-nuzhdaetsya-v-dinamichnom-razvitii/). – 2014. – 5.06).



Сейчас президент Армении С. Саргсян хочет пойти на очередную авантюру в отношении РА (Республика Армения), пытаясь воплотить в жизнь конституционные изменения необольшевистской модели. Цель очевидна – воспроизвестись у власти в статусе «генсека» и пожизненно править с улицы Мелик-Адамяна по варианту «Ноль ответственности, максимум полномочий».

И не нужно заниматься демагогией, заявляя, что преследуется цель перехода на горизонтальное и сетевое управление, предпринимается попытка снизить роль отдельной личности и увеличить значимость коллектива, что нужно дать партиям больше влияния и перейти на двухпартийную систему, что под давлением Комиссии по конституционным изменениям мы вынуждены перейти к парламентской системе правления. Нет ничего подобного. В представлениях Сержа не умещается даже однопартийная система. Его видение – это театр одного актера, которым является он сам.

Действительно, в Армении есть сторонники парламентской системы правления, однако последние общереспубликанские и столичные муниципальные выборы показали, что Серж Саргсян создал совершенную машину избирательных фальсификаций и что необходимые проценты «набираются» как по мажоритарной, так и по пропорциональной системе. Так что бессмысленно говорить о реформах в бытность Сержа Саргсяна у власти. К теме конституционных изменений можно будет обратиться лишь после смены власти. Пусть народ решает, какую он модель считает предпочтительней.

«Последний большевик» победил граждан РА и политические партии, пойдя на беспрецедентные фальсификации. Сейчас главным препятствием для него является Конституция, и именно поэтому поставлена задача ее изменения.

Принято считать, что Конституция у нас не действует и, по большому счету, именно так оно и обстоит, однако есть также нормы, которые императивны и действуют как раз по части властных отношений.

Действующая Конституция ставит перед занимающими президентское кресло ограничение в виде двух сроков. Серж хочет снять это ограничение, пойдя на авантюрные и антигосударственные шаги.

С. Саргсян правил таким образом, что не может оставить политического наследника. Наследником он провозгласил самого себя. И чтобы суметь реализовать операцию «Наследник», он хочет руками хамелеона всея Армении и высокочтимого нахлебника Г. Арутюняна внести в общественную и политическую повестку вопрос конституционных изменений (для Г. Арутюняна этой конституцией предусмотрен пост назначаемого и выполняющего функцию «рукава от жилета» президента, то есть для Гаго выдается шанс еще семь лет паразитировать за счет государства).

Лишь четвероногим и клиентам власти непонятно, что Серж поднял тему конституционных изменений исключительно в целях своего воспроизводства у власти. Когда это он руководствовался государственными интересами или когда это его личные и государственные интересы совпадали?

Все те разговоры, что изменения осуществляются в целях уравновешивания различных ветвей власти, защиты прав человека и справедливости, являются обычным блефом.

Идя на конституционные изменения, Серж хочет решить две задачи – текущую и перспективную. Прежде всего, он дает властной пирамиде знать, что не уходит и намерен дальше пребывать во власти. То есть Серж хочет предотвратить центробежные процессы внутри власти. Это касательно текущей цели.

В перспективном же плане он хочет изменить Конституцию, чтобы снять то ограничение, которое накладывается ею, и создать советскую (необольшевистскую) модель этой самой конституции. А необходимо это для достижения конечной цели в виде построения «Экономики одного олигарха» и формирования туркменбашистской модели правления.

Намерение конституционных изменений является очередной авантюрой в отношении граждан РА, так как мы не обладаем ресурсами для содержания султанчиков местного значения. А это означает, что референдум по конституции необходимо превратить в акт отстранения Сержа от власти.

Из некоалиционных сил ППА, АНК и «Наследие» уже высказали свою позицию по этому вопросу – они против конституционных изменений. Остается лишь, чтобы начался процесс широкой общественно-политической консолидации (а-ля отставка Т. Саркисяна) и был использован удобный повод для напоминания уже С. Саргсяну, что он написал заявление об отставке намного раньше, но ждал того, чтобы ему об этом напомнили и лишь после этого он ушел.

Для процесса отстранения Сержа роль катализатора может сыграть 1 июля, когда власть планирует дать старт процессу раскрутки конституционных изменений (7or.am (http://www.7or.am/ru/news/view/69115/). – 2014. – 2.06).




Туркменістан


Указом президента Туркменистана создана Конституционная комиссия по совершенствованию Конституции Туркменистана, утвержден ее состав, сообщает «Туркменистан: золотой век».

Как отмечается, комиссия создана в целях разработки и обобщения обоснованных с научно-практической точки зрения предложений по совершенствованию Основного закона в связи с приведением национального законодательства в соответствие c мировыми стандартами. Конституционная комиссия представит предложения о внесении изменений и дополнений в Конституцию Туркменистана.

Как отмечалось на состоявшемся расширенном заседании кабинета министров Туркменистана, в 2008 г. был проведен первый этап преобразований, в ходе которого были внесены изменения и дополнения в Основной закон и утверждена новая редакция Конституции. Эти изменения и дополнения в корне изменили положения Основного закона. Необходимость продолжения конституционных реформ связана с наращиванием темпов осуществляемых в стране социально-экономических преобразований, претворении в жизнь принципов и ценностей гражданского общества.

Необходимость преобразований связана с решением таких важнейших социальных вопросов, как совершенствование общественного и государственно-политического строя страны, полный переход к рыночной экономике.

Как отметил президент Туркменистана Г. Бердымухамедов, в рамках предстоящих реформ следует предусмотреть введение должности полномочного представителя по правам человека, необходимо расширить полномочия органов самоуправления на местах. Особое внимание будет уделено усилению судебной защиты прав и свобод гражданина и человека, повышению взаимной ответственности личности и государства.

Эти преобразования позволят определить новые направления социально-экономического развития страны, создать новые органы государственной власти и гражданское общество (avesta.tj (http://www.avesta.tj/sociaty/25182-v-turkmenistane-sozdana-konstitucionnaya-komissiya.html). – 2014. – 21.05).


Киргизстан

«В Киргизстане необходимо вернуть качественный вариант Конституции, который не противоречит нормативно-правовой базе», – заявила на пресс-конференции правозащитник Т. Уметалиева.

По ее словам, по итогам нескольких лет исследований у нее накопилась достаточно большая база, доказывающая подлог Конституции КР. Факт бездействия должностных лиц исполнительной власти по данному вопросу признан решением Бишкекского горсуда.

Как отмечается, распространяемые тексты Основного закона страны не соответствуют опубликованным в основном источнике – газете «Эркин-Тоо». И это не является технической ошибкой. В частности, существуют противоречия между кыргызской и русской версиями текстов Конституции. Есть противоречия с основным форматом. «Все замечания мы прописали и подали в Конституционную палату», – отметила Т. Уметалиева (24kg (http://www.24kg.org/community/180948-toktajym-umetalieva-v-kyrgyzstane-neobxodimo.html). – 2014. – 9.06).



З фондів НБУВ




В. Волковинська, м.н.с. інформаційно-аналітичного відділу ФПУ НБУВ




Конституції та конституційний процес: реферативно-бібліографічна база даних Фонду Президентів України




Бібліографія країн Європи, Азії та Америки
Charles Patrick J. Historicism, Originalism and the Constitution: The Use and Abuse of the Past in American Jurisprudence = [Історизм, джерела і Конституція: Використання і зловживання минулим в американській юриспруденції]. – McFarland, 2014.– 272 p.

Використання історії в законі є шанованою традицією. Протягом багатьох років практика набула різних форм. Ця книга порушує ті питання, на яких зупинилися останні коментатори. П. Чарльз чітко усвідомлює зловживання історією юристами, але і зловживання законом істориками. Мета Чарльза в цій книзі полягає у поліпшенні діалогу між історією та правом.


Cornell Drucilla Law and Revolution in South Africa: uBuntu, Dignity, and the Struggle for Constitutional Transformation = [Закон і революція в Південній Африці: убунту, гідність, і боротьба за конституційні зміни]. – Fordham University Press, 2014. – 224 р.

Ця книга є рідкісною – відображення філософії, права і політичної теорії є глибоким й вражаючим. Замість того, щоб відтворити кілька етапів дискусії навколо правосуддя в перехідний період – примирення проти вибачення, пам’ять або забуття – автор зміщує питання до того, що вона називає «основна революція». Це знаменує собою крок уперед в обговоренні примирення й політичного життя після масивних, стійких спазмів насильства. Південна Африка, після тривалої і кривавої збройної боротьби та серії повстань, веде переговори щодо врегулювання дій нового уряду. Есе, зібрані в цій книзі, стосуються питань закону і революції, конституційних трансформацій у Південній Африці.


Tribe Laurence Uncertain Justice: The Roberts Court and the Constitution = [Непевне правосуддя: Суд Робертса і Конституція]. – Henry Holt and Co., 2014. – 416 р.

У цій книзі розповідається історія про те, як суд Робертса розхитав основи законів США. Верховний суд під керівництвом Д. Робертса справив глибинний вплив на американське життя. Тим не менше, суд залишається таємничою організацією, а мотиви дев’яти чоловіків і жінок, які служать там, часто є неясними. Автор показав, як суд Робертса переглядає значення Конституції США. Політична безвихідь, культурні зміни та технічний прогрес означає, що рішення суду з різних питань – у тому числі свободи слова, недоторканності приватного життя, права голосу, президентської влади, – можуть мати великий вплив.


Бібліографія країн СНД
Барабаш Ю. Опыт конституционного реформирования в Украине: в поисках европейского идеала / Юрий Барабаш // Сравнительное конституционное обозрение. – 2014. – № 1 (98). – С. 22–33.

Стаття описує конституційно-правовий розвиток України в період після розпаду СРСР. Особливу увагу приділено проблемам, пов’язаним із прийняттям у 1996 р. першої пострадянської конституції, а також конституційної реформи 2004 р. і подіям, пов’язаним з її скасуванням у 2010 р. Поряд із хронологічним викладом подій автор розглядає фундаментальні питання конституційного будівництва.


Василевич Г. Дух и буква Закона / Григорий Василевич // Беларуская думка. – 2014. – № 3. – С. 9–16.

15 березня виповнилося 20 років Конституції Республіки Білорусь. Минулі десятиліття стали часом становлення незалежності країни. У цьому процесі важливе місце займало вдосконалення правової структури держави, у тому числі і її Основного закону. Як приймалася, змінювалася і доповнювалася Конституція? Про це розмова оглядача журналу «Беларуская думка» з одним із творців Основного закону, професором, доктором юридичних наук Г. Василевичем. З 1997 по 2008 р. він очолював Конституційний суд Республіки Білорусь.


Кряжкова О. Конституция Российской Федерации о демократии и демократических процедурах: что не так? / О. Кряжкова // Сравнительное конституционное обозрение. – 2014. – № 1 (98). – С. 75–85.

Соціально-політичні умови, у яких діє Конституція Російської Федерації, висвітили її прогалини та суперечності, що стосуються демократії та демократичних процедур. Конституція не гарантує інших форм безпосереднього народовладдя на федеральному рівні, крім референдуму і виборів, не забезпечує стійкість на всіх рівнях організації публічної влади такої форми безпосередньої демократії, як вибори, регулює одні інститути демократії недостатнім чином, а інші – надлишковим. Іншими словами, не дотримано баланс між правовою визначеністю і правовою гнучкістю конституційних встановлень.


Петрик Л. С. Конституция как основа компетенции Президентов Российской Федерации и Республики Беларусь / Л. С. Петрик // Право и государство: теория и практика. – 2014. – № 3 (111). – С. 27–30.

У представленій статті проведено аналіз впливу положень Конституцій Російської Федерації та Республіки Білорусь на коло повноважень президента. Визначено випадки використання главою держави повноважень, прямо не зазначених у Конституції.


Шейнис В. Л. Власть и закон. Политика и конституции в России в XX - XXI веках / Виктор Шейнис. – М. : Мысль, 2014. – 1082 с.

Конституційна історія Росії налічує трохи більше 100 років і шість конституцій. Книга – про конституції. Про той історичний контекст, у якому вони з’являлися. І про те, що в Росії порядок соціального життя завжди визначала влада, нерідко пориваючи із законом, що її обмежував. Головний сюжет книги – Конституція 1993 р. у проектах і в житті. Автор, один з активних її розробників, показує, як важко йшли до неї і чому країна отримала глибоко суперечливий документ. Чому влада, як і колись, домінує над правом. Щоб реалізувати демократичний і правовий потенціал Конституції, необхідна ґрунтовна реформа системи влади.


Эбзеев Б. С. Конституция, власть и свобода в России: опыт синтетического исследования / Б. С. Эбзеев. – М. : Проспект, 2014. – 336 с.

Головний задум книги – показати, що основне завдання вітчизняної юридичної науки і практики державного будівництва полягає в тому, щоб об’єднати принцип сильної і дієздатної держави, стабільної у своїх підвалинах і динамічної в розвитку, з принципом свободи і гарантованих прав особистості. На основі широких історичних узагальнень вітчизняного соціокультурного досвіду в роботі розкрито роль і значення соціальної солідарності як позитивної підстави державності й права Росії. Особливу увагу приділено сучасному державно-правовому розвитку Росії, співвідношенню влади і права в такому розвитку та їх значенням у збереженні єдності й цілісності Російської держави, участі в такому процесі громадянина.


Бібліографічні ресурси України
Бєлов Д. М. Проблема реалізації конституційного права громадян на мирні збори: окремі аспекти / Бєлов Д. М., Бузіна О. І. // Порівняльно-аналітичне право. – 2014. – № 1. – С. 60–62.

Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів обмеження прав громадян на мирні зібрання та шляхи подолання цих обмежень.


Войналович М. Конституційно-правовий механізм реалізації права на об’єднання у громадські організації в європейських державах / Максим Войналович // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – № 2. – C. 38–44.

У статті розглянуто основні аспекти конституційно-правового механізму реалізації права на об’єднання в громадські організації у європейських державах на прикладі Франції, Німеччини, Швеції та Великої Британії. Зокрема, досліджено історію нормативного закріплення права на об’єднання у згаданих європейських державах, еволюцію цього процесу та основні проблемні аспекти реалізації права на об’єднання в громадські організації.


Закоморна К. О. Конституційно-правові засади соціального діалогу в пострадянських країнах / К. О. Закоморна // Публічне управління ХХІ століття: від соціального діалогу до суспільного консенсусу : зб. тез до XІV Міжнар. наук. конгресу. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2014. – С. 175–176.

Проголошення в конституціях пострадянських країн держави соціальною покликано гарантувати людині стандарти соціального забезпечення, необхідні для її гідного життя в соціумі. Конституційні норми про соціальну справедливість, рівність і солідарність створюють фундамент для розвитку інструментів запобігання конфлікту в соціально-економічній сфері. Одним з дієвих механізмів досягнення стабільності в цій галузі є інститут соціального діалогу.


Литвинов О. М. Республіканська форма правління як засада конституційного ладу України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Литвинов Олександр Миколайович. – Х., 2014. – 20 с.

Досліджено республіканську форму правління як засади конституційного ладу України. Розглянуто особливості історичного розвитку поняття республіки. Проаналізовано існуючі підходи до розуміння республіки як форми правління та її зв’язок з демократією. Запропоновано виділяти два підходи до інтерпретації поняття «республіка»: широкий (республіка розглядається не тільки як форма правління, що протиставляється монархії, а й у тісному зв’язку з доктриною республіканізму ), і вузький (поняття «республіка» означає лише виборний спосіб заміщення посади глави держави на противагу спадковому принципу в монархії). Розглянуто конституціоналізацію принципу республіки в зарубіжних країнах. Проаналізовано місце республіканського принципу в системі засад конституційного ладу України. Досліджено зв’язок республіканських засад із принципами правової та демократичної держави. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства, спрямовані на розвиток республіканських ідей.


Ніколаєнко Н. В. Форми правління в умовах конституціоналізму: історична ретроспектива та сучасний стан / Наталія Ніколаєнко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – № 2. – C. 26–31.

У статті здійснено історико-правовий аналіз двох основних форм державного правління – республіканської та конституційно-монархічної. Висвітлено та порівняно спосіб формування, організації та ефективності діяльності вищих органів державної влади, політико-правовий статус глав держав окремих європейських країн з монархічною та республіканською формами державного правління.


Подорожная Т. С. Конституционализация правового порядка через призму верховенства конституции / Подорожная Т. С. // Право Украины. 2014. – № 3. – С. 180–188.

У статті з теоретико-правових позицій розглянуто основні питання конституціоналізаціі правового порядку. Визначається конституціоналізація як основний аспект розвитку правової системи. Вона виступає одним із проявів безпосередньої дії конституції, спрямованої на гармонізацію суспільних відносин і реалізацію принципу верховенства права. Відзначається, що результатом конституціоналізації є конституційність елементів правової системи і правопорядок. Конституціоналізація правового порядку безпосередньо залежить від змісту тих цінностей і принципів, які закладені в конституцію і обумовлені особливостями національної правової системи. Від того, наскільки основні конституційні принципи й положення відображені в законодавстві, залежить ступінь ефективності правового регулювання суспільних відносин.


Селіванов А. О. Наукові погляди на сучасні конституційні процеси. про Конституцію; про державу; про права і свободи людини; про правосуддя / А. О. Селіванов. – К. : Логос, 2014. – 132 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
В. Червоненко, ввс україна: "Народний імпічмент" Порошенку: чи можна це зробити? 15
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка