Конституційний процес в україні



Сторінка4/14
Дата конвертації17.03.2018
Розмір1.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

СУСПІЛЬНА ДУМКА




М. Найєм, «Українська правда»: Нова Конституція: війна за повноваження

Україна майже три місяці живе за Конституцією 2004 р. Уже встигли забутися часи гегемонії Банкової, і поки що не згадуються парламентсько-президентські баталії за владу та повноваження зразка 2005 р.

Утім, війна ця не за горами. І, скоріше за все, почнеться вона з перерозподілу повноважень. Верховна Рада вже зробила перший крок.

У розпорядженні «Української правди» опинився текст змін до Конституції, підготовлений спеціальною парламентською комісією й відправлений на експертизу до Венеціанської комісії. Згідно з документом, діючий парламент не планує дострокових виборів і планує працювати до жовтня 2017 р.

Формально запропоновані зміни не мають жодного правового статусу. З невідомих причин вони навіть не оформлені як законопроект. Умовними авторами остаточного варіанта порівняльної таблиці називають члена фракції Партії регіонів В. Писаренка та члена фракції «Батьківщина» Р. Князевича.

Поспіх у підготовці цього документа пояснюють тим, що Україна прагне виконати умови договору, який було підписано 21 лютого 2014 р. з В. Януковичем і скріплено підписами міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі – і таким чином вибити всі козирі в РФ під час міжнародних переговорів.

Нагадаємо, другим пунктом цієї угоди передбачалося, що «Конституційна реформа, що врівноважуватиме повноваження Президента, уряду та парламенту, буде розпочата негайно й завершена у вересні 2014 р.».

Президент без повноважень

У новій Конституції повністю змінена логіка взаємовідносин між парламентом, Президентом і виконавчою владою. Роль парламенту в цій трійці значно посилюється. Натомість майбутній голова держави в багатьох питаннях перетворюється в символічну фігуру.

1. Відповідно до запропонованих змін, народним депутатом і Президентом країни можуть бути громадяни із судимістю.

Обмеження стосуються лише тих кандидатів, які на день виборів відбувають покарання у в’язниці за вчинення умисного особливо тяжкого злочину. При цьому ценз на проживання в Україні змінено на перебування в громадянстві України не менше останніх п’яти років перед днем виборів.

2. Змінами пропонується повністю позбавити голову держави будь-якого впливу на діяльність і кадровий склад майбутнього уряду.

Насамперед Президента позбавляють права на висунення кандидатур міністрів оборони та закордонних справ. Натомість у Президента з’явиться право внесення на розгляд парламенту кандидатур голів Служби зовнішньої розвідки та Державного бюро розслідувань.

Президент, як і раніше, вносить на розгляд ВР кандидатуру Прем’єра, яку йому запропонує більшість. Утім термін, що його відведено Президенту на роздуми, значно скорочується. Якщо раніше він мав 15 днів, тепер – п’ять. При цьому, якщо він не внесе цієї кандидатури, за нього це автоматично робить голова Верховної Ради.

У подальшому Президент позбавляється права зупиняти дії актів Кабінету Міністрів. Він може лише звернутися до Конституційного Суду із пропозицією розглянути відповідність цих актів Основному закону. Але до прийняття остаточного судового рішення сам факт звернення не матиме жодних наслідків.

3. Державні адміністрації пропонується перейменувати в державні представництва, голови яких призначаються Президентом України за поданням уряду.

Головна функція цих представництв полягатиме в координації діяльності місцевих органів виконавчої влади та нагляді за відповідністю актів органів місцевого самоврядування чинному законодавству. При цьому Президент позбавляється права звільняти голів державних представництв і скасовувати будь-які рішення виконавчої влади на місцях. Ці функції переходять виключно до Кабміну.

Таким чином, у майбутньому так звана президентська вертикаль, як така, не існуватиме.

4. Президент повністю позбавляється прямого права на утворення судів.

Його вплив на суддівську систему стає опосередкованим, він лише призначає п’ять з вісімнадцяти членів Вищої ради юстиції. Суди в країні утворюватимуться законом, який вноситься на розгляд парламенту головою держави, але за поданням Вищої ради юстиції й тільки після погодження з Прем’єром.

5. Недоторканність суддів тепер повністю переходить до рук самих суддів. Якщо раніше суддю можна було затримувати або заарештовувати за рішенням парламенту, то тепер це прерогатива Вищої ради юстиції.

Дещо змінилися вікові та професіональні вимоги до кандидата в судді. Нині суддею може стати громадянин не молодше 25 і стажем роботи в галузі права не менше трьох років. Змінами до Конституції пропонується підвищити ці терміни відповідно до 35 років і п’яти років стажу.

6. Голова держави також позбавляється права на визначення процедури помилування.

Якщо раніше правила помилування встановлювались Указом Президента, тепер це має відбуватися згідно з прийнятим парламентом законом про помилування.

7. Імпічмент у три кроки. Процедура усунення Президента від влади істотно спрощується.

Імпічмент можуть ініціювати 150 народних депутатів, а не більшість, як це передбачено чинною Коснтитуцією. Після цього, у разі, якщо в діях Президента будуть наявні ознаки злочину, парламент простою більшістю звертається до Конституційного Суду із проханням дати свої висновки. У чинній Конституції для ухвалення цього рішення потрібно 300 голосів.

Зрештою, Конституційний Суд і стає кінцевою інстанцією перевірки дій Президента на відповідність закону. Нагадаємо, що згідно з чинною Конституцією справу про імпічмент має розглядати ще й Верховний Суд. Остаточне рішення про усунення голови держави з поста приймається 300 голосами, а не 327, як це передбачено сьогодні.

При цьому повноваження самого Президента щодо розпуску парламенту значно звужуються.

Голова держави позбавляється права на розпуск парламенту в разі неспроможності ВР зібратися протягом 30 днів або сформувати коаліцію. Президент зможе достроково припинити повноваження Верховної Ради лише в одному випадку: якщо протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано персонального складу уряду.

Крім того, Президент буде позбавлений привілеї на позачерговий розгляд його законодавчих ініціатив.

Щодо парламенту. Цікаво, що повністю скасовано норму про обов’язкове входження народного депутата України до складу депутатської фракції політичної партії, від якої він обирався.

Окремо в Конституції описано обов’язковість персонального голосування народних депутатів: рішення парламенту приймаються шляхом голосування в спосіб, що унеможливлює голосування замість народного депутата України іншою особою.

***

У цілому, атмосфера стосунків між депутатами та головою держави відчувається навіть у тому, як прописані окремі нюанси, які не змінюються за суттю, але мають дати зрозуміти, яка саме інституція впливовіша та важливіша. Наприклад, у чинній Конституції вказано, що в разі необхідності Президент має право оголошувати військовий або надзвичайний стан при подальшому підтвердженні Верховною Радою. Нова редакція Основного закону, по суті, нічого не змінює – лише розставляє акценти. Зокрема, тепер Президент не оголошує надзвичайний або військовий стан, а звертається з відповідним проханням до парламенту.



Останні аргументи президента. Навіть після повернення з Венеціанської комісії запропоновані зміни до Конституції не матимуть юридичної сили, доки їх не буде оформлено як окремий законопроект.

Відповідно до процедури, ініціативу щодо внесення змін в Основний закон мають підписати 150 народних депутатів. Після цього документ буде відправлено на розгляд Конституційного Суду. І вже не наступній сесії Верховної Ради, тобто восени, за нього мають проголосувати 300 народних депутатів.

Утім у новообраного Президента буде достатньо повноважень і прав, щоб зупинити процес внесення змін до Конституції. У публічній площині новий глава держави зможе апелювати до того, що його обирали з конкретними повноваженнями і змінювати їх під час каденції не є правильним по відношенню до виборців.

У юридичній же площині в нього завжди є можливість ввести військовий або надзвичайний стан, під час яких, згідно з Конституцією, вносити зміни до Основного закону не дозволяється. Або достроково припинити повноваження Верховної Ради.

Але, як уже було зазначено вище, самі депутати в запропонованих змінах варіант дострокових виборів навіть не розглядають. Сотні загиблих і поранених унаслідок дій саме цього парламенту звелися до двох строк про проведення наступних парламентських виборів в останню неділю жовтня 2017 р.

Єдине, чим можуть втішитися пересічні громадяни, – це обіцянка двох основних лідерів президентської кампанії, що дострокові парламентські вибори відбудуться вже восени цього року. Це обіцяв і П. Порошенко, і Ю. Тимошенко (Українська правда (http://www.pravda.com.ua/articles/2014/05/19/7025730). – 2014. – 19.05).






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні

Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
В. Червоненко, ввс україна: "Народний імпічмент" Порошенку: чи можна це зробити? 15
Конституційний процес в україні iconКонституційний процес в україні
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18
Конституційний процес в україні iconЕфект інтегрованого уроку Завдання сучасної шкільної освіти −
Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків…
Конституційний процес в україні iconРетроспективний аналіз становлення І розвитку дитячої періодичної преси в Україні
Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва,...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconПрограма факультативного курсу «Пізнаємо Україну»
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами І людьми з різними мовами та культурними традиціями, процес оновлення освітньої...
Конституційний процес в україні iconКерований навчальний процес із реальним прогнозованим результатом сьогодні є інноваційною діяльністю в освіті
Використання європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка