Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу»



Скачати 75.11 Kb.
Дата конвертації31.03.2018
Розмір75.11 Kb.
ТипУрок

Українська література 7 клас

Урок № 7

Дата: 25.09.2017

Тема: Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях – історія мого народу», «Пісня – душа народу»

Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою контролю й корекції; перевірити знання учнів про народні соціально-побутові пісні, їх особливості і призначення, вміння грамотно висловлювати власні думки щодо ролі народних пісень в житті українців; розвивати творчі здібності школярів, логічне та образне мислення, пам’ять, уміння виділяти головне, висловлювати судження з приводу прочитаного, пов’язувати його з власним життєвим досвідом, вміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, відповідні обґрунтування; формувати кругозір, світогляд; виховувати любов до народної пісні, повагу до її творців; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, культури рідного краю

Очікувані результати: учні знають зміст вивчених творів, уміють їх характеризувати, висловлюють судження з приводу прочитаного.

Теорія літератури: мистецтво, його види і функції; соціально-побутові пісні, їх види; коломийки; пафос твору

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

Обладнання:  контрольні зошити; дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Мандрівка в давнє минуле завжди цікава й повчальна. Сподіваюсь, що ви зумієте показати знання й висловити судження про те, як історичні часи відбилися в усній народній творчості та художній літературі, чого саме ці твори вчать нащадків.



ІІІ.  Основний зміст роботи

1.   Інструктаж щодо написання контрольного твору.

Орієнтовні теми контрольних творів «У піснях – історія мого народу», «Пісня – душа народу»



2. Вимоги щодо написання твору

· Чітко визначити і розкрити напрями розкриття теми;

· дотримання побудови творчої роботи;

· доступно, зрозуміло і грамотно викласти власні думки;

· глибока змістовність, самостійність аналізу;

· емоційність і стислість; образність вислову, оригінальність;

· стилістична довершеність, лексичне багатство; орфографічна і пунктуаційна грамотність; логічні висновки, охайність.

3.   Виконання учнями контрольної роботи.

IV. Підсумок уроку.

Відповіді на запитання учнів щодо написання контрольного твору.



V. Домашнє завдання та інструктаж щодо його виконання

1. Підготувати інформацію про І. Франка


ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО

Ранні роки

Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, поблизу Борислава, у родині селянина-коваля. Мати, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких. Свою селянську ідентичність, що виявлялась у надзвичайній працелюбності й невибагливості в побуті, Франко зберіг до кінця життя. 
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). 1875 року закінчив Дрогобицьку гімназію (нині — Дрогобицький педагогічний університет). 
У багатьох автобіографічних оповіданнях Івана Франка («Грицева шкільна наука», «Олі-вець», «Schon Schreiben») художньо відтворено атмосферу тогочасної шкільної освіти з її схоластикою, тілесними покараннями та моральним приниженням учнів. З них довідуємося, наскільки важко було здобувати освіту обдарованому селянському хлопцеві. Він жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці Дрогобича, нерідко спав у трунах, які виготовлялися в її столярній майстерні («У столярні»). Уже навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам’ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі; глибоко й на все життя засвоював зміст прочитаних книжок. У цей час він цікавився творами європейських класиків, культурологічними, історіософськими працями, популярними книжками на природничі теми. Загалом особиста бібліотека Франка-гімназиста налічувала близько 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. У цей же час Франко починає перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда); під впливом творчості Маркіяна Шашкевича й Тараса Шевченка захоплюється багатством і красою української мови, починає збирати й записувати зразки усної народної творчості (пісні, легенди тощо).


Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. 

Перші літературні твори

Перші літературні твори Франка — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) — були надруковані в студентському часописі «Друг», членом редакції якого він став з 1875 року. Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. Після ув’язнення поет співпрацює з польською газетою «Praca», знайомиться з працями Карла Маркса й Фрідріха Енгельса та разом з М. Павликом засновує 1878 року часопис «Громадський друг», який після конфіскації виходив під назвами «Дзвін» і «Молот». 
1880 року Франка вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. Після тримісячного ув’язнення Франко перебував під наглядом поліції і був змушений припинити навчання в університеті. 


Перший період творчості

Перший період творчості Франка визначають його політичні поезії, своєрідні народні гімни: «Каменярі» (1878), «Вічний революціонер» (1880), «Не пора…» (1880) та ін., а також повісті «Boa constrictor» (1881), «Борислав сміється» (1881), «Захар Беркут» (1882) та низка літературознавчих і публіцистичних статей. 
1881 року Франко став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло» (1883–1885). Зневірившись у співпраці з галицькими народовцями, Франко спільно з діячами Старої Громади спробував заснувати власний незалежний орган («Поступ») і з цією метою двічі їздив до Києва — 1885 і 1886 року. Тут він зустрічався з визначними громадсько-культурними діячами, зокрема М. Лисенком, М. Старицьким, Є. Трегубовим, П. Житецьким та ін.; познайомився зі своєю майбутньою дружиною О. Хоружинською і в травні 1886 року взяв із нею шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. Одруження Франка-галичанина з «українкою» сприймалося тодішніми киянами як уособлення духовної та політичної єдності Західної та Східної України. 
Після невдалих спроб заснувати власний український часопис Франко був змушений вдатися до співробітництва в польській пресі, яке давало хоч невеликий, зате стабільний прибуток. Зокрема був довголітнім співробітником польської газети «Kurjer Lwowski» (протягом 1887–1897 років), писав у «Przyjacielа Ludu» й австрійську «Die Zeit». Період десятилітньої праці в польській пресі Франко назве пізніше «наймами у сусідів».


Політична діяльність

1888 року Франко деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт письменника (1889). 1890 року за підтримки М. Драгоманова Франко стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії, підготувавши для неї програму, та разом з М. Павликом видає півмісячник «Народ» (1890–1895). У 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна Партія висувала Франка на посла віденського парламенту й галицького сейму, але — через виборчі маніпуляції адміністрації та провокації ідеологічних та політичних супротивників — без успіху. 1899 року в Радикальній Партії почалася криза, і Франко спільно з народовцями заснував Національно-Демократичну Партію, з якою співпрацював до 1904 року, а відтак покинув активну участь у політичному житті. У громадсько-політичній сфері Франко довгі роки співпрацював з М. Драгомановим, цінуючи в ньому «європейського політика». Згодом Франко розійшовся з Драгомановим у поглядах на соціалізм і в питанні національної самостійності, закидаючи йому пов’язання долі України з Росією («Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова», 1906). 

Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…». 

Останні роки життя

З 1908 року стан здоров’я Франка значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. За останній період він написав «Нарис історії українсько-руської літератури» (1910), «Студії над українськими народними піснями» (1913), здійснив велику кількість перекладів творів античних поетів. 1913 року вся Україна святкувала сорокарічний ювілей літературної праці Франка. 
Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. За розповідями сина Андрія, «у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…». «Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю» — писав Іван Франко. За таких обставин за неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків. 


Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. Через два дні відбулося кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі. Спочатку письменника поховали в чужому склепі, і лише через 10 років останки Франка були перенесені в окрему могилу, відому своїм пам’ятником (споруджено 1933 року), на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу». 

Музеї Франка

Побачити та доторкнутися до аутентичних речей Івана Франка можна в будинку-музеї Франка в селищі Криворівня Верховинського району. У цьому будинку, окрім Франка, на довгий час зупинялися Леся Українка і Михайло Грушевський. Ще один музей Франка розташований у селі Лолин. У місті Калуш відкрито Музей-оселю родини Івана Франка. У Львові діє Національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (в будинку письменника). 

Франко і кінематограф

За творами митця поставлено фільми:

«Борислав сміється» (1926);• «Якби каміння говорило» (1957); • «Украдене щастя» (фільм-спектакль, 1952), телефільм (1986) і чотирисерійний стилізований фільм (2003); • альманах «До світла» (1967. «До світла», «Каменяр», «Панталаха»); • мультиплікаційна стрічка «Заєць та їжак» (1963); • художня кінокартина «Захар Беркут» (1971); • телесеріали О. Бійми «Пастка» (1995) та «Злочин з багатьма невідомими» (1993); • п’ятисерійний мультфільм «Лис Микита» (2005). 



Біографії І. Франка присвячено кінокартину Т. Левчука «Іван Франко» (1956, у головній ролі С. Бондарчук), його образ створив Я. Геляс у фільмі «Родина Коцюбинських» (1970). 

Про письменника знято науково-популярну стрічку «Іван Франко» (1956) та телефільм Е. Дмитрієва «Іван Франко» (1981), документальний телефільм «Іван Франко» в рамках проекту «Великі українці» телеканалу «Інтер» (2008). 

Визнання

На честь І. Я. Франка 1962 року місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ, а селище міського типу Янів було перейменовано в Івано-Франкове. Також на вшанування Івана Франка названо вулиці у багатьох містах України (зокрема, в Івано-Франківську, Києві, Львові, Тернополі, Черкасах, Хмельницькому) та декількох населених пунктах Росії (улица Ивана Франко (Москва, Липецк), Казахстану й Канади. 


Каталог: 2017
2017 -> Куп’янська гімназія №1 Куп’янської міської ради Харківської області мій рідний край – моя земля
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Імені тараса шевченка
2017 -> Цікаві факти про книги
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Математичні цікавинки


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconСценарій родинного свята «А пісня це душа…»
Пісня Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії І заквітчане людськими надіями, це любов...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconПовідомлення теми, мети. Відеоролик «Українська пісня»
«Українська пісня – це бездонна душа українського народу» Розробила: Черниш Юлія Павлівна
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconНомінація "Духовна спадщина мого народу"
Пісня часом потрясає нашу пам'ять, торкається серця І добуває чисту сльозинку із очей. Наш народ утворив її такою, що іноді здається,...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconСвятковий вечір пісні «З піснею – до людяності, до творчості»
Наочність: святково прикрашена кімната: рушники, газети, малюнки,написи на дошці прислів’їв : «Пісня – душа народу», «Пісня ні в...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconВсеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» Напрям „Духовна спадщина мого народу ” Пошуково-дослідницька робота
Брат за брата
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconУроку музичного мистецтва у 5 класі на тему: " Історія народу в пісні"
Музичний матеріал: українська народна пісня «Дума про козака Голоту», українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки»; М. Лисенко,...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconКласний керівник: Волченко М. М. Мета
Україні; формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе, почуття особистої відповідальності за долю...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconУкраїна наш спільний дім
Україні; формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім'ї, самого себе, почуття особистої відповідальності за долю...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconВч. Дзюба О. Ю. Україна наш спільний дім
Україні; формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім'ї, самого себе, почуття особистої відповідальності за долю...
Контрольна робота №1. «Із пісенних скарбів». Контрольний письмовий твір: «У піснях історія мого народу», «Пісня душа народу» iconУрок №27 Контрольна робота №2 (контрольний тест) Мета
Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань закритої форми. Проведення інструктажу щодо їх виконання


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка