Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання



Скачати 207.68 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір207.68 Kb.

М.В. Корчинський

вчитель початкових класів
РКЗО «Райпільська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
Впровадження інноваційних технологій, зокрема інтерактивних методів навчання, сприяє розвитку самостійної творчої активності молодших школярів. Інтерактивне навчання базується на психології людських взаємин, взаємодії , творчій співпраці вчителя і учнів між собою.

Інтерактивне навчання через спілкування та діалогову співпрацю забезпечує вихованцям комфортні умови, за яких кожен з них відчуває свої успіхи, інтелектуально зростає, творчо мислить , приймає виважені рішення. Досягнення такого результату можливе за умов систематичного використання , зокрема, таких інтерактивних методів :

« Мозковий штурм», побудова « Асоціативного куща», читання із «Зупинками передбачень», « Мікрофон», « Фантастична гіпотеза», «Незакінчені речення», «Порушена послідовність».

Суть інтерактивного навчання у тому , щоб навчальний процес був організований таким чином, щоб практично всі учні виявились залученими до процесу пізнання. Засвоєння навчального матеріалу означає , що кожен робить свій внесок, іде обмін знаннями , ідеями , засобами діяльності.

Використання інтерактивних технологій – це спосіб створення атмосфери в класі, що найкращим чином сприяє співпраці , порозумінню та доброзичливості, дає змогу реалізувати творчі здібності учнів. Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати лідером колективу.

Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.


Читання 4 клас І семестр Урок № 17

Тема: Краса і щедрість осінніх дарунків у поетичному слові і фарбах художника.

«А.Малишко» ( про нього), А.Малишко «Яблука», Л.Костенко « Здивовані квіти » , К.Перелісна «Заворожений сад», К.Білокур « Богданівські яблука».



Мета: Ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом А. Малишка; поєднати різні види мистецтв: поезії, образотворчого мистецтва, музики; формувати уміння аналізувати віршовані твори; розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення; виховувати естетичні смаки, захоплення красою природи.

Тип уроку: урок - синтез мистецтв

Обладнання: репродукція картини К.Білокур «Богданівські яблука», портрет художниці, портрет А.Малишка, набір карток з ключовими словами словосполученнями для складання асоціативного куща за біографією А.Малишка, картки-завдання для парної роботи, фонограма пісні на слова А.Малишка «Пісня про рушник»

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Читання напам’ять вірша І.Я.Франка «Дрімають села»



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  • Сьогодні, діти, підемо у сад,

Побудемо з природою наодинці.

Там яблука на зігнутих гілках,

Де ще цвітуть духмяні чорнобривці.

Так як і ми, в саду поет ходив,

Художниця там яблука збирала

І дивувались квіти: невже ми

Митців на творчість красою надихали?

Вони вдихали саду аромат,

Плекали думку і слова шукали,

Несли їх нам, щоб на уроці ми

У «Читанках» сьогодні прочитали.

Сьогодні на уроці перегорнемо ще одну сторінку природи. Як наслідок нашої роботи, ми повинні

знати: автобіографічні дані А.Малишка, значення нових слів;

вміти: описувати картину, аналізувати та порівнювати різні твори мистецтва, пояснювати слова, вжиті в переносному значенні, виділяти порівняння.



ІV. Робота над новим матеріалом.

  • А розпочати я хочу однією історією.

… Однієї літньої днини зранку жінка працювала на грядках. Та полуднева спека примусила сховатися в затінок старого саду. В саду прохолодно, пахло стиглими яблуками. Жінка насолоджувалася відпочинком. Між трави виблиснуло яблуко, вкрите білим туманцем. Підвелася, підняла, обітерла, піднесла до обличчя, вдихнула і завмерла…

Подув вітер, завісився між верхівками яблунь і додолу посипалися яблука. Які гарні! Червонобокі, рум’яні, дорідні. Жінка підняла одне, друге. Перше – гарне, друге – ще красивіше. На небі з’явилася хмара. В повітрі запахло дощем. Жінка зняла з голови хустку і стала складати яблука. Зібравши кінці хустки у вузлик, жінка поспішила до хати, а її наздоганяв раптовий літній дощ.

Жінка розв’язала хустку на столі та так вони лежать і досі.

Чи було це, чи ні – не знаю. Та яблука і нині лежать на полотні народної художниці України Катерини Василівни Білокур.



  • Діти, погляньте на репродукцію картини К.Білокур «Богданівські яблука».

  • Що зображено у центрі?

  • Які яблука за кольором? За формою?

  • Опишіть хустку на якій вони лежать.

  • Що служить обрамленням картини?

- Ми і раніше працювали над роботами цієї видатної художниці. І вже знаємо, що переважна більшість її картин ввібрала в себе багатство різних пір року одночасно. І на картині «Богданівські яблука» ми бачимо і цвіт, і плоди яблуні. Дивно? Але ж не було б цвіту – не було б і плоду.

А ще, погляньте, в куточку пара пташок. Впізнали? Так, це синички. Думаю, що художниця неспроста їх намалювала. Адже і вони причетні до цих яблук. Кожен знає, що синички знищують шкідників саду. Дивіться, як вони ретельно обстежують дерево.

Так зобразила яблука художниця. А тепер подивимося на цей же образ очима поета. Але спочатку познайомимося з ним.

2. Розповідь вчителя про життєвий та творчий шлях А.Малишка.



Андрій Самойлович Малишко народився 14 листопада 1912 року в селищі Обухів, що на Київщині в невеличкій садибі. Рід Малишків ніколи не був у кріпацькій неволі, а належав до козацького стану. Ще дід Микита прославився чоботарським ремеслом, а також три його сини – Микита, Самійло та Гнат. Вони шили чоботи собі, на замовлення, на продаж.

Сім’я Самійла Малишка, в якій народився майбутній поет, була великою: батько з матір’ю, бабуся і одинадцятеро дітей. Землі сім’я мала мало, доходи сільського шевця були незначні, тому інколи доводилося батькові йти на заробітки в каховські степи, у далеку Таврію. Мати поета, Івга Остапівна, по-вуличному Базилиха, була родом з бідної селянської родини. Вона не вчилася в школі, зате природа наділила її гострим розумом, чудовою пам’яттю і добротою. Мати для А.Малишка була ідеалом людини, а також джерелом його творчого натхнення.

Андрій навчився рано читати від старших братів Василя і Петра (Андрій був третім сином у сім’ї ). Коли виповнилося йому вісім років, пішов у перший клас. Книжки до школи носив у торбі, пошитій мамою із домашнього полотна. Для однолітків він був Дуся, Дусик Базелик . Дитинство поета нічим не відрізнялося від життя інших сільських хлопчаків. Зимою - до школи, а влітку - торбинка з цибулиною , окраєць хліба , попереду корова з телям – і на пасовище.

Любов до книг передав Андрієві дядько Микита. Віршування Андрія Малишка почалося з того, що він переробляв сумні кінці маминих пісень. Від старшого брата Василя ще зовсім малим Андрій навчився грати на гармонії. Василь брав його з собою навіть на весільні гуляння. Коли підріс, то підміняв весільних музик бубнаря, іноді – основного гармоніста. А ще Василь з Андрієм дуже гарно співали.

А. Малишко видав понад сорок книг. А серед його захоплень був сад.

( Підкреслені слова та словосполучення в початковій формі записані на картках для складання асоціативного куща)

От і на уроці сьогодні ми будемо працювати над його поезією

« Яблука» .

1. Виразне читання вірша вчителем.

2.Повторне читання вірша( мовчки ) та виділення незрозумілих слів.

Читання з олівцем.

3. Словникова робота. З’ясування значень окремих слів.

Просинь – синій колір чистого неба.

Приурочені – призначені для якоїсь урочистості, святкування.

Гільце – обрядове весільне дерево, прикрашене квітами, колосками, плодами тощо.

Бубон – музичний інструмент у вигляді обруча, обтягнутого шкірою, з дзвіночками по краях.

«Ранет», « Зоря» - сорти яблунь.

4. Робота над змістом вірша.

- А зараз я «пригощу» вас половинками яблук. Ці половинки ви повинні об’єднати. Таким чином утворивши робочі пари за однією партою. ( Діти займають свої міста). А тепер кожна пара отримає ось таку «яблучну» карту з певними завданнями. Ці завдання ви зможете виконати, спираючись на текст вірша «Яблука».

5. Порівняння вірша А.Малишка «Яблука» та картини К.Білокур

« Богданівські яблука».


  • Чим схожі між собою ці два твори мистецтва ?

  • Які рядки вірша могли б дати назву картині ?

А тепер ще одна інформація про автора вірша . Літературознавці кажуть, що поезія Андрія Малишка пісенна. Він створив понад сто пісень, до яких й сам писав музику. І зараз пропоную відпочити і послухати пісню на слова Андрія Малишка , музику композитора Платона Майбороди ( звучить «Пісня про рушник» )

Образ матері оспівали автори пісні . Це і не дивно , адже вона найрідніша, …( « Мікрофон» : учні називають характерні ознаки образу)




  • Діти , подивіться на цей ряд слів , що вказують на дію:

ВІДДАЄ , ХАПАЄ, КРИЧИТЬ, ПІДОЖДИ, ОБЛИШ , ПРОСИЛА , БУЛА.
- Зараз колективно складемо невеличку розповідь про материнську турботу, ввівши у неї дані слова.

« Мама віддає нам свою ласку , тепло своїх долонь та серця . Коли ти вперше намагався зіп’ятися на ноги, вона хапала тебе за руку, щоб ти не впав і не набив собі синця. Коли ти поспішаєш, то вона вслід кричить : «Будь уважний на дорозі !» , чи « Підожди! Я проведу тебе!». А коли ти ображений повертаєшся додому , чи може сумуєш, мама кладе тобі на голову свою теплу долоню і промовляє :

« Облиш, не тривожся .» А потім просить розповісти в чому ж була причина смутку.»


  • Чи буває таке в житті?

А тепер ще раз погляньте на слова на дошці , прочитайте їх. Чи не нагадують вони вам якусь іншу історію? В ній панує осінь, вдягнута в червоні плоди. ( Слова із вірша Ліни Костенко «Шипшина» )

- Які рядки вірша пам’ятаєте ?

- Хто автор вірша ?

7. - Сьогодні ми опрацюємо вірш Л. Костенко « Здивовані квіти».

1) Робота над заголовком.

- В якому значенні вжито словосполучення?

2) Прочитайте вірш мовчки і з’ясуйте, що ж здивувало квіти.

3) Обговорення змісту.

- Що казкового у вірші? ( розмовляють квіти,….)

- Знайдіть порівняння у вірші. ( Зорі – їжаки )

- Скільки разів повторилося слово «ніч» ?

4) Виразне читання вірша учнями.

8. – Продовжимо прогулянку садом і завітаємо в «Заворожений сад» Катерини Перелісної.

1) Виразне читання вірша вчителем.

- Хто заворожив сад?

2) Повторне читання вірша мовчки.

3) Аналіз змісту вірша.

- Які картини постають в вашій уяві?

- Які порівняння вжито?

- У якому темпі треба читати вірш? ( у повільному, тому що треба встигнути все роздивитися)

- Після яких слів зробиш найдовшу паузу?

- Знайдіть і поясніть вирази, вжиті в переносному значенні.

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Порівняння віршів Л.Костенко і К.Перелісної.

- Чим подібні і чим різняться ці вірші?

V. Підсумок уроку.

1. Сьогодні на уроці були твори різних жанрів мистецтва: живопис, поезія, музика. На різних етапах уроку кожен з нас переживав якісь почуття, емоції.

Тож зараз пропоную вам «Продовжити речення»

Я відчув… ( читаючи вірш «Яблука» і , дивлячись на картину «Богданівські яблука», аромат стиглих яблук)

Мене здивувало…

Мені здалося….

Я звернув увагу…

2. Оцінювання учнів


VI. Домашнє завдання

с. 52 -55, виразно читати вірші, описувати картину, знати автобіографічні дані з життя А.Малишка.



Читання 4 клас І семестр Урок № 18
Тема. Вихопивсь дощик поміж заграв.

А.Малишко «Дощик», Ю. Ярмиш «Дрібний дощик», В.Довжик, М.Романченко Акровірші



Мета. Поглибити знання учнів про природні явища, дослідити багатогранність художнього образу в різних засобах відображення, удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання, розвивати образне сприймання навколишнього світу; виховувати пізнавальну активність, любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Словники, завдання для роботи в групах: кросворди, картки для складання логічних ланцюжків, шаблони хмарок.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Передати зміст вірша К.Перелісної «Заворожений сад».

Яке явище природи згадано у вірші?

ІІІ. Постановка завдання на урок.

- Сьогодні на уроці ми працюватимемо з творами , в яких буде описано таке явище природи як дощ. А ще дамо відповідь на таке питання: чому дощ іде?



IV. Робота над новим матеріалом.

- Про дощ написано безліч творів. Як тільки про нього не говорять: дрібний, грибний, раптовий, ласкавий, прозорий, сліпий. А ще є крижаний дощ.

Але спочатку з’ясуємо : чому іде дощ? Сьогодні у нас працює « Довідкове бюро». І в якості метеорологів виступають…( представляю учнів ).

Матеріал для повідомлень.

« Вода на Землі – вічний мандрівник. Вона весь час рухається і перетворюється , здійснюючи кругообіг у природі. Вода мандрує по всій земній кулі: випаровуючись, потрапляє в атмосферу, де утворює хмари, проливається з них дощами або випадає снігом, живить ріки, тече в надрах Землі, поповнює підземні камери вологи, утворює на високих горах глетчери і талі води, стікає потоками в моря й океани.

Водяна пара, піднімаючись угору, попадає в холодніші шари атмосфери. Тут вона конденсується, тобто знову перетворюється на воду у вигляді найдрібніших крапельок.

Щоб утворилася кожна крапелька, потрібна якась матеріальна частка. А їх, таких часток, в атмосфері сила-силенна, і називаються вони ядрами конденсації. От навколо таких крихітних часточок-порошинок і

утворюються крапельки води та крижані кристалики.

Крапельки, з яких складаються хмари, мають форму кульок. Їхні розміри дуже малі, тому вони перебувають у завислому стані, тобто вільно плавають у повітрі, і їх легко підхоплюють висхідні потоки. І ніякими числами неможливо виразити кількість їх у атмосфері. Відомо тільки, що в низьких густих хмарах в 1 кубічному сантиметрі налічується до 500 – 1000 крапельок, а в розріджених прозорих хмарах – приблизно в 10 разів менше.

Вода звичайно замерзає при нулі градусів, а крапельки – крихітки мають дивовижну здатність чинити опір морозу. Вони можуть бути в переохолодженому стані, не замерзаючи, при температурі мінус 20 - 30°.

Якщо крапельок у повітрі дуже багато, вони утворюють густі, непрозорі хмари; з них часто йде дощ. Вважають, що це звичайне явище. Дощові краплі округлі згори і пласкі в основі.

Коли крапель-крихіток збирається більше й більше, вони, безладно рухаючись у повітрі, зіштовхуються поміж собою і збільшуються в розмірах до 1-2 міліметрів. Їх добре видно неозброєним оком. Так утворюються дощові краплі. Вони вже не можуть легко й вільно ширяти в повітряному океані і падають униз, на землю, захоплюючи по дорозі дрібні краплі, від чого стають більшими і летять дедалі швидше. Іде дощ.»

( О.Муранов « Незвичайне і грізне в природі» )

- А якщо дощ супроводжується громом і блискавкою, то це гроза.

А чи знаєте ви інші назви дощу? ( Злива, мряка, хлющ )

2. Робота в парах.

- З’ясуйте значення цих слів за словником.

Тематичний словник школяра. Розділ «Явища природи», с. 34

Дощ – атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води.

Злива – дуже сильний дощ.

Хлющ – сильний дощ; злива.

Мряка - густий , дрібний та тривалий дощ . ( «Шкільний тематичний словник української мови», с. 94)

3. А тепер познайомимося з «Дощиком» А.Малишка.

а) Читання вірша вчителем.

- Який колір переважає в кольорі дощу?

б) Словникова робота.

Заграва – відблиск, відсвіт заходу сонця на небі.

в) Повторне читання вірша вголос «ланцюжком».

- Яким змальовано дощик у вірші?

г) Робота над змістом вірша.

- Які слова вказують на те, що дощ з’явився раптово і що він дуже сильний?

- Як дощик вплинув на природу?

- Якими якостями автор наділив дощик?

- Які слова, словосполучення представляють дощик як живу істоту?

- В якому значенні (прямому чи переносному ) вжито ці словосполучення?

ґ) Вправи на розвиток техніки читання.

Відшукання слів , що римуються

сорочка – листочка,

гущі – пущі,

породи – насолоди і т.д.

д) Розвиток зв’язного мовлення.

- Виходячи із тлумачення слова «заграва» , можна зробити висновок , що дощ розпочався під вечір. А яким же був день?

( Варіанти відповідей дітей )

« Мабуть, день був спекотний. Вітер ганяв пилюку. Було важко дихати. Навіть дерева опустили прив’ялі листочки. Стомлені жарою пташки притихли, очикуючи вечірньої прохолоди. Та ось на небі з’явилася хмара і з небесної висоти на землю почали падати перші краплі дощу»

е) Робота з ілюстрацією, вміщеною в підручнику на с.56

- Яким зображено дощ?

- Порівняємо малюнок і вірш. Що помітили?

є) Виразне читання вірша.



Хвилинка відпочинку. Поетична хвилинка.

( Підготовлений учень читає напам’ять вірш А.Малишка « Дощ» )

- Порівняння двох дощів одного автора.

А.Малишко

Дощ

Дощик, дощик голубий,



колосків не оббий

зливами – приливами,

хмарами огнивими,

птицями – зірницями –

в небі блискавицями!

Ти спадай на межу,

я тобі таке скажу:

- Понад ріки та ліси

хмари – вдари понеси,

крапельками росяними

над ланами вівсяними,

цебром, цебром, це брицею

над нашою пшеницею.

Лийся тихо вдалині

на гречки та ячмені,

на гречки та ячмені, -

буде весело мені!
- Які за характером ці два дощі?

- Чи зміг читач передати голосом характер дощу?

- Які побажання можете дати декламатору?
4. Опрацювання твору Ю.Ярмиша «Дрібний дощик»

а) Читання твору мовчки.

- З’ясуйте, хто звертається до Дощика.

б) Повторне читання вголос «ланцюжком». Виділіть слова звертання.

в) Робота над змістом.

- Поставте запитання за прочитаним текстом.

г) Вибіркове читання.

- Скільки часу йшов дощ?

- Як іншими словами назвати цей проміжок часу? ( три доби)

д) «Швидка математика»

- Скільки у тексті окличних речень? питальних?

- Скільки разів вжито слово дощ?

е) – Що ви можете сказати про людину, від імені якої ведеться оповідь?

Яка вона за віком? ( дитина)

- Якої вона статі? ( не можна визначити, бо оповідь ведеться від першої особи однини)

- Доберіть влучне слово, яке б характеризувало дитину?

( вигадлива, добра, допитлива, фантазерка, любляча маму…)

- Які почуття викликає дощик з оповідання Ю.Ярмиша?

( сум, радість, гумор, доброту, злість)

5. Опрацювання акровіршів В.Довжика і М.Романченка.

- Що таке акровірш? ( Див. « Короткий словничок читача». с. 153)

- Читання віршів учнями.

- На що схожі акровірші? ( на загадки)

- Чим саме? ( описується те, що треба впізнати за характерними ознаками)

6. Робота в групах.

а) - Складіть логічний ланцюжок зі слів ( слова записані на картках)

ХМАРА, ДОЩ, СОНЦЕ, ВІТЕР, ВЕСЕЛКА, ГРІМ, БЛИСКАВКА.

( Вітер – хмара – блискавка – грім – дощ – сонце – веселка)


б) - До вашої уваги пропоную кросворд «Явища природи». Виділіть у ньому ті, про які було згадано на уроці.

Кросворд « Явища природи»



В цьому кросворді зашифровано 20 природних явищ.


Л

Б

А

Р

В

Е

О

Ж

Е

Л

И

С

М

А

Е

С

Ц

И

Д

Е

А

К

І

М

Л

І

Я

С

У

Х

В

Г

Р

Х

К

Н

І

Й

В

О

К

С

Н

З

А

Х

О

Р

І

Й

А

Г

І

А

В

И

З

Д

А

Н

М

У

Т

В

В

И

Л

О

Г

А

А

Н

Р

І

А

В

І

Щ

У

Р

М

С

Ю

Г

Р

Е

Т

З

О

Р

Е

А

Х

Р

П

С

М

Р

М

О

Р

Ч

Д

А

Е

К

А

Я

К

А

( Блискавка, грім, град, хмара, веселка, злива, вітер, суховій, туман, завірюха, смерч, мороз, спека, ожеледиця, сніг, вихор, іній, дощ, ураган, мряка)


V. Підсумок уроку.

1. Назвіть синоніми слова дощ. ( злива, мряка, ливень, хлющ)

2. Назвіть спільнокореневі слова до слова дощ. ( дощик, дощова, дощовик, дощить, задощило)

3. Поясніть значення приказки.

- У народі кажуть: « Не проси дощу, проси врожаю!» Чому?

4. Оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання.

с. 55 – 57, опрацювати « Золоті зернята народної мудрості», вибрати народні прикмети, що передвіщають дощ. Прикмети записати на таких хмарках.

( Хмарки, вирізані із синього паперу роздаю учням)

Читання 4 клас І семестр Урок № 19

Тема. Не погань криниці – захочеш напиться.

В.О.Сухомлинський « Камінь»



Мета. Збагачувати уявлення школярів про людяність, високе ім’я людини; сприяти осмисленню філософського поняття « слід людини на землі»; формувати навички інтонаційного читання; читання із « зупинками передбачень»; спонукати до висловлювання міркувань; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Тип уроку. Урок – роздум.

Обладнання. Портрет В.О.Сухомлинського, матеріали для роботи на магнітній дошці : сонце, хмарки-завдання, картки зі словами ( праця, краса, здоров’я, радість, любов, щастя, тепло, усмішки)
Хід уроку
І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

На попередньому уроці учням були роздані умовні хмарки, на яких вони повинні були записати народні прикмети, що передбачають дощову погоду. До початку уроку прикріплюю їх на магнітну дошку, на якій вже розміщене сонце. Під хмарки учнів прикріплюю свої із завданнями за раніш вивченими творами В.О.Сухомлинського. Учні почергово виходять до дошки і зачитують зібрані прикмети.



ІІІ. Активізація опорних знань учнів.

- А що несе на своїх промінцях сонце?

Сонце несе на своїх промінцях працю. Перші весняні промінці ласкаво зігрівають землю, припрошуючи людей до праці. Тільки в дружбі з Сонечком матимемо щедрий урожай.

Сонце несе на своїх промінчиках красу. Різнобарвним килимом вкривається земля. Тягнуться до Сонця пишні гілки дерев, голівки квітів, колоски зернових. А Сонце всіх пестить, цілує.

Сонце несе на своїх промінцях здоров’я. Сонячне проміння, нагріта сонцем вода, налиті його соком овочі, фрукти – це здоров’я людини. Вся природа – матінка живиться сонячною енергією.

Сонце несе на своїх промінцях радість. Сходу Сонця радіє і людина, і пташина, і звірина, й деревина.

Сонце несе на своїх промінцях любов. Воно з однаковою любов’ю пестить і добрих, і злих, і дорослих, і маленьких.

Сонце несе на своїх промінцях щастя. Краплина цього щастя – твоя. Зумій зберегти її на все життя.

Сонце несе на своїх промінцях тепло. Воно вливається в твою душу. Візьми іскринку цього тепла і зігрій людину, якій холодно, самотньо, тоскно. Тепло твого серця розтопить кригу її душі.

Сонце несе на своїх промінцях усмішку. Посміхнись і ти, прокинувшись уранці, до Сонця.

А тепер подивіться один одному в очі і посміхніться.

Сподіваюся, що ваші посмішки і ваші знання зможуть розігнати хмарки, що закупчили наше сонце. Кожна хмаринка містить завдання. Сьогодні ми повинні згадати вивчені раніше твори В.О.Сухомлинського. Кожен учень отримає завдання – впізнати твір за його уривком, визначити головну думку.

1. « Прийшовши до лісу, бабуся з внуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла….»

( « По волосинці» )


- Бджола мала, а й та працює. (Прикріплюю на промінцеві замість хмарки картку зі словом « праця»)


2. « Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: « Небо сумне… Небо тривожне… Небо зажурене… Небо холодне…»

А небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.»

( «Я хочу сказати своє слово»)


- Яке ж було слово Валі? ( Ласкаве)

( Прикріплюю слово «ласка»)

3. « А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху»

( « Красиві слова і красиве діло»)

- Що зігріло хлопчика? Красиві слова чи красиве діло? Скоріше тепле серце. ( Прикріплюю слово « Тепло» )

4. « У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав…»

( «Соловей і Жук»)


- Всі мають право на життя. ( Прикріплюю картку зі словом «Життя»)

5. «Марійка радісно скрикнула, а з верби злетіли чорні птахи й полетіли далеко – далеко.

То відлетіли сумні Марійчині думки….»

( «Про що думала Марійка» )

- Які почуття відчула Марійка, коли її знайшли? ( Прикріплюю слово картку зі словом

« Радість»)


6. « Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:

- Я…


Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.»

(« Горбатенька дівчинка»)


- Як ви гадаєте, які почуття переповнювали вчителя від поведінки дітей?

( Варіанти відповідей учнів) А все це можна назвати одним словом – щастя.

( Прикріплюю картку зі словом « Щастя»)

7. «Дівчинка дивилася на маму широко відкритими очима.

- Як же це так – мене не було?... А все довкола – дерева, квіти, кіт, голуби – все це було?

- Це все було.

- … («Як же все це було без мене?»)

- В кожне слово мама вкладає свою любов до дитини, відкриває світ, благословляє на пізнання нового, невідомого. ( Картка зі словом «Любов»)
IV. Постановка завдання на урок.

- Як бачите, кожен твір В.О.Сухомлинського , як промінь Сонця. Кожен має своє призначення. Його твори вчать жити, в повному розумінні цього слова.

І сьогодні ми опрацюємо ще один твір цього автора, який має назву «Камінь».

V. Робота над новим матеріалом.

1. Знайомство зі змістом оповідання.

Читання із « зупинками передбачень»

( Текст поділяю на три частини )

а) Читання мовчки першої частини оповідання, включаючи речення «Камінь упав на дно криниці й закрив джерело.»

( Учні закривають книжки)

- Де відбувалася описана подія?

- Хто головний герой оповідання?

- Що сталося?

б) Зупинка передбачень.

- Що могло бути далі?

( Учні висловлюють свої думки)

- Як прийшли до цього?

- Які закономірності в природі допомогли вам продовжити оповідання?

в) Читання другої частини оповідання вчителем, включаючи речення «Сумно стало в лісі.» Учні роблять висновки про те, на скільки були близькі до автора. Вчитель повідомляє що оповідання ще не закінчилося.

г) Дочитування оповідання учнями до кінця.

2. Робота над текстом.

- Як у тексті описано причину події, а як наслідок?

( Причиною подій стали пустощі хлопчика, а наслідком – знищено природу.)

3. Читання тексту вголос. Перевірка розуміння прочитаного.

- Якою була користь від криниці для природи та людей?

- Для чого хлопчик кинув камінь у криницю? Дайте відповідь на це питання словами тексту. ( «А що воно буде… Ото, мабуть, булькне.)

- Чому замовк соловейко?

4. «Фантастична добавка»

- Діти, уявіть, що ви опинилися в один і той же час разом з дідусем в тому місці. Щоб ви сказали дідусеві на його питання «Де ж воно все поділося?»

( Варіанти відповідей дітей )

- Уявіть: хтось із вас опинився разом із хлопчиком – пустуном у лузі біля криниці. Які були б ваші дії? ( Варіанти відповідей )

- Чи варто було б повідомити про цю подію дорослих? Чому? ( Так. Криницю можна було б почистити.)

5. « Вживання в образ »

- А якби криниця вміла говорити… Що вона сказала б дідусеві?

(Один із варіантів відповідей дітей)

- Можливо все було так. Стомлений дідусь присів і очі закрили важкі повіки. І десь з глибини він почув далекий голос: « Ти запитуєш: « Де все поділося?» То ти пам’ятаєш і зелений луг, і гіллястий дуб, і криницю. А водицю мою пам’ятаєш? А камінь, що лежав біля мене? Це ж ти вирішив попустувати. Тепер моє джерело потекло в інше місце. І не чую я тепер ні шелесту дубового листя, ні співу соловейка, ні слів вдячності від подорожніх за втамовану спрагу моєю прохолодною джерельною водою.

Що ж ти накоїв, людино?»

- Яку пораду могла б дати криниця дідусеві?

( « Візьми своїх онуків і прийди на це місце знову. Розкажи цю історію дітям твоїх дітей. А потім разом прийміть правильне рішення: розкопати стару криницю, дістати з колишнього дна камінь. Можливо разом з ним ти знімеш камінь зі своєї душі.»)

6. Мовно – логічне завдання.

Пронумеруй речення у порядку розвитку подій.

* Камінь упав на дно криниці й закрив джерело.

* Де ж воно все поділося?

* Замовкла соловейкова пісня.

* Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

* Минуло багато років.

* А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю?
VI. Підсумок уроку.

1. - Продовжити речення.

Оповідання вчить нас …

- Як по-іншому можна назвати оповідання?

( «Якби криниця вміла говорити» )

2. З’єднай частини прислів’їв.

Не погань криниці - зіпсує бочку меду.

Ложка дьогтю як ліхтар без свічки.

Був би сад, захочеш напиться.

Голова без розуму, а солов’ї прилетять.

- Яке із прислів’їв характеризує дане оповідання?

2. Оцінювання учнів.


VII. Домашнє завдання

с. 57 – 58, скласти діалог : дідусь – онук, камінь – криниця. ( Діалог перевірятиметься на уроках української мови)

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconУкраїнські дитячі письменники
Посібник з підготовки та проведення уроків читання та позакласного читання у початкових класах
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconСучасні типи уроків зарубіжної літератури
Проведення таких уроків свідчить про намагання сучасного вчителя зарубіжної літератури вийти за межі шаблону у побудові методичної...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconЗміст Вступ Компетентнісний підхід як чинник формування особистості
Літературне читання – один із основних предметів у системі початкової освіти
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconПрограма вступного іспиту з Теор
Побудова національної системи освіти України передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців, основним критерієм...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання icon3 класу ( додаток до підручника О. Я. Савченко) 2014р. Мних Марія Миколаївна
Вона доповнює підручник О. Я. Савченко «Літературне читання» для класу. При підготовці до уроків літературного читання у класі з...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання icon3 класу ( додаток до підручника О. Я. Савченко) 2014р. Мних Марія Миколаївна
Вона доповнює підручник О. Я. Савченко «Літературне читання» для класу. При підготовці до уроків літературного читання у класі з...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconУроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Кіровоград 2015
У посібнику вміщено конспекти уроків та методичні рекомендації членів творчої групи вчителів української мови та літератури з проблеми...
Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання iconЧеркаської обласної ради
Дидактичні матеріали до уроків української мови та літературного читання у початковій школі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка