Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти



Сторінка12/19
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.05 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Орієнтовне календарно-тематичне планування

11 клас. Профільний рівень (3 уроки на тиждень)



Дата

Тема та основний зміст уроку

1 семестр

1.




Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX — на початку XX ст.

2.




«Нова драматургія», її засадничі принципи.

3.




Г.Ібсен — видатний норвезький драматург, творець «нової драми». Новаторство Ібсена-драматурга.

4.




«Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі.

5.




РМ (усно). Характеристика образу Нори. Дискусія в творі.

6.




А.Чехов — видатний російський письменник. Його місце у російській і всесвітній літературі. «Чайка» — перша п’єса нової театральної школи. Чехов і система Станіславського.

7.




Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі.

8.




Проблема життєвого успіху .та творчої мети у п’єсі. Треплєв і Зарєчна. Новаторство Чехова-драматурга. Роль підтексту у творі.

9.




Б.Шоу — творець соціальної «драми-дискусії». Комедія «Пігмаліон», її зв’язок із давньогрецьким міфом і сучасний драматургові зміст.

10.




Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії.

11.




Проблематика та художні особливості твору. Новаторство Шоу-драматурга.

12.




Контрольна робота.

13.




Складність і неоднозначність художнього процесу І пол. XX ст. Модернізм як некласична модель культури, найповніше та найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст.

14.




Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Доля реалізму в літературі І пол. XX ст. Елітарна та масова культура.

15.




Ф. Кафка. Загальна характеристика творчості. Концепція світу та людини в оповіданні «Перевтілення».

16.




Проблема метафоричного світобачення в оповіданні «Перевтілення».

17.




Символічність образного світу твору. Вплив Ф.Кафки на розвиток всесвітньої літератури.

18.




Контрольний твір

19.




Джеймс Джойс — видатний ірландський письменник-модерніст. Характерні риси його творчості та їхнє втілення в есе «Джакомо Джойс».

20.




«Потік свідомості» та аналіз психології людини у психологічному есе «Джакомо Джойс». Ремінісценції та алюзії в творі. Вплив Джойса на всесвітню літературу.

21.




РМ (усно). Спроба «реконструкції» лінійного сюжету есе «Джакомо Джойс».

22.




Німецька історія і німецька література першої пол. XX ст. Гострота соціально-політичної та ідеологічної боротьби та їхній уплив на літературний процес. Томас Манн — видатний німецький письменник XX століття. Реалізм і модернізм у його творчості.

23.




Напруженість передвоєнної ситуації в Європі та тривожний настрій новели «Маріо і чарівник».

24.




Алегоричність і паралелізм у творі. Віра письменника в здатність особистості до збереження свого «я».

25.




Контрольна робота.

26.




Михайло Олександрович Булгаков — видатний російський письменник. Булгаков і Київ.

27.




«Майстер і Маргарита». Особливості композиції твору.

28.




«Московські» та «єршалаїмські» розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку.

29.




Проблематика роману. Характеристика головних образів роману.

ЗО.




РМ (письмово) Складання цитатної характеристики (або анкети) образів Майстра та Маргарити.

31.




Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми їхніх взаємовідносин.

32.




Воланд і його почет. «Магічний реалізм» у творі.

33.




ПЧ. Сторінками художньої прози першої половини XX ст. Контрольний домашній твір. Художня література кінця XIX- першої третини XX століття: традиції та новаторство (на матеріалі вивчених творів).

34.




Художня література кінця XIX- першої третини XX століття: традиції та новаторство (на матеріалі вивчених творів).

35.




Глибинні зрушення в поезії початку XX ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.

36.




Загальна характеристика творчості Р.М.РІльке.

37.




Загальна характеристика творчості Аполлінера.

38.




Загальна характеристика творчості Т.С. Еліота.

39.




Загальна характеристика творчості Ф.Гарсіа Лорки.

40.




«Срібна доба російської поезії».

41.




Загальна характеристика творчості 0.Блока.

42.




Загальна характеристика творчості Анни Ахматової.

43.




Загальна характеристика творчості В.Маяковського.

44.




Загальна характеристика творчості Б.Пастернака.

45.




РМ. Виразне читання віршів.

46.




Контрольна робота.

47.




ПЧ. Сторінками поезії першої половини XX ст.

48.




Особливості розвитку літературного процесу другої половини XX ст.

49.




Резервний час.

II семестр

50.




Нові явища та тенденції в літературі кінця XX ст.

51.




Бертольт Брехт — видатний німецький письменник. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади та творча практика.

52.




Проблематика та художні особливості п’єси «Життя Галілея».

53.




Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми «Життя Галілея».

54.




А. Камю — французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди.

55.




Роман «Чума» як еволюція «від естетики абсурду до естетики бунту».

56.




РМ. (письмово). Філософія екзистенціалізму в цитатах з роману «Чума».

57.




Роман «Чума» як узагальнене потрактування зла в контексті людського буття та ствердження необхідності боротьби 3 ним при неможливості повного й остаточного подолання.

58.




Характеристика основних образів роману.

59.




Проблема вибору у творі. Особливості поетики та стилю.

60.




ПЧ. «Драма абсурду» у світовій літературі.

61.




Контрольна робота.

62.




Е. Хемінгуей — видатний американський письменник. Тема «втраченої генерації» у творчості письменника.

63.




«Старий і море» — повість-притча про людину. Образ Сантьяго.

64.




«Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст повісті.

65.




Довершеність прологу, роль підтексту («принцип айсбергу») в творі. Місце Хемінгуея в американській і всесвітній літературі.

66.




РМ (усно). Афоризми в повісті «Старий і море».

67.




Своєрідність японської літератури XX ст. Кавабата Ясунарі — «красою Японії народжений». Вишукана простота стилю письменника.

68.




Утілення національної естетики та етики в романі «Тисяча журавлів».

69.




Чайна церемонія та її доля у XX ст. як уособлення глобалізації та вульгаризації національного колориту.

70.




Гармонія природи і людини як засадничий принцип та одна з головних проблем твору.

71.




Контрольний твір. Багатство та розмаїття літературних явищ і національних літератур у середині-другій половині XX століття (на матеріалі вивчених творів).

72.




РМ. Аналіз твору.

73.




Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури в другій пол. XX ст. Г.Гарсіа Маркес — відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Роман «Сто років самотності» як твір «магічного реалізму».

74.




Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в романі «Сто років самотності».

75.




Проблематика та система образів твору.

76.




Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору. Циклічний і лінійний час у романі, міфологеми в його художній тканині. Контрольний домашній твір

77.




Постмодернізм — одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади та художня (літературна) практика.

78.




Найяскравіші представники постмодерністської прози. Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурою.

79.




М.Павич — сербський письменник-постмодерніст. Особливості його творчості.

80.




Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму, гри з читачем.

81.




Використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм») як характерна ознака творчості М.Павича.

82.




Контрольна робота.

83.




П.Зюскінд — сучасний письменник-постмодерніст, особливості його творчості.

84.




Риси постмодернізму в повісті «Запахи, або Історія одного вбивці»: «віртуальний історизм» («імітація» світогляду Франції доби Просвітництва); захоплюючий детективний сюжет, можливість багатьох варіантів інтерпретації тощо.

85.




Образ Гренуя та його літературні прототипи (крихітка Цахес, персонажі Ч.Діккенса і т.д.).

86.




Співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. «Утеча культури на університетські кафедри», виживання і конкуренція художньої літератури з «відео», «мультимедіа», Інтернетом та іншими реаліями сучасності: «від Інтернету до Гуттенберга» (У.Еко).

87.




Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі, Януша Вишневського та ін. Пріоритети сучасного світового книжкового ринку.

88.




Глобалізація як важливий чинник сучасного літературного процесу. Література і мас-медіа. Література і кіно. Література і комп’ютерні технології. Основні тенденції в сучасній літературі.

89.




Осмислення досвіду різних генерацій другої половини XX — початку XXI ст., культурної пам’яті, пошуків ідентичності, тендерних стосунків та ін. провідні теми сучасного літературного процесу. Сучасна література: проблема «канону», класики та моди, шедевру та бестселера.

90.




ПЧ. Література початку XXI ст.

91.




Контрольна робота.

92.




РМ. Захист проекту «Книга, без якої я не уявляю свого життя»

93.




Узагальнення та систематизація вивченого. Найвидатніші здобутки світової літератури доби античності, Середньовіччя та Відродження.

94.




Найвидатніші здобутки світової літератури XVII і XVIII століть, а також XIX століття (доба романтизму).

95.




Найвидатніші здобутки світової літератури XIX століття (доби реалізму та раннього модернізму).

96.




Найвидатніші здобутки світової літератури XX — початку XXI століття (у т.ч. сучасного літературного процесу).

97.




Резервний час.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточна й підсумкова (тематична, семестрова, річна), державна підсумкова атестація.

Перелік головних вимог щодо основних видів оцінювання, виконання письмових робіт і перевірка зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірки й критерії оцінювання містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 тощо. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків розвитку мовлення.

Робота над розвитком мовлення учнів послідовно здійснюється при вивченні всіх шкільних дисциплін, але особлива роль у цьому процесі відводиться урокам літератури, предметом яких є мистецтво слова. Саме на уроках літератури створюються виняткові можливості для мовленнєвої практики учнів, для оволодіння різноманітними видами та жанрами мовленнєвих висловлювань, у тому числі і творчих. Тому саме від учителя, від тих методів та прийомів, що він обирає, та від мистецтва їхнього використання на уроці і під час позакласної роботи залежить ступінь цього впливу.

Усне мовлення — мовлення живе, проказуване і чутне, тобто розраховане на слухове сприйняття. Воно характеризується такими показниками, як правильність вимовлення звуків і звукосполучень, ритмомелодичний малюнок, тональність, гучність, темп, тембр, паузи, логічні наголоси, емоційне забарвлення.

Усне мовлення зазвичай контактне, підкріплюється зорово-мімікою, жестами, позою мовця. Воно відрізняється великим впливом на слухачів і саме залежить від них — може змінюватися відповідно до реакції співрозмовника або аудиторії. Усне мовлення ситуативне, проминає в конкретній мовленнєвій обстановці, воно миттєве, спонтанне, тобто зазвичай непідготовлене, народжується в момент говоріння, потребує оперативності, швидкої реакції, високої мовленнєвої готовності, не дає часу на обдумування, підбір слів і конструкцій. До нього неможливо повернутися ще раз, оскільки абсолютно точно воно може бути відтворене тільки в запису. В усному мовленні необхідно утримувати в пам’яті те, що сказано, і уміти прогнозувати, передбачати ще не сказане. Т. О. Ладиженська відзначає такі особливості усного мовлення, як лаконізм (стислість висловлення) і в той же час надмірність (часті повтори), уривчастість (паузи у пошуках потрібних слів), неповноту речень, доповнювану ситуацією спілкування, наявність зайвих слів — заповнювачів пауз.

З огляду на зазначені особливості в усному мовленні уживаються в основному короткі речення, багато штампів, звичних висловів, мовлення переривисте, швидко добираються потрібні слова, допускається неточне вживання слів і їх форм, іноді вони в процесі мовлення виправляються. Усне розмовне мовлення має свій специфічний словник, простіший синтаксис, свої стилістичні особливості, відрізняється особливостями сприйняття. Таким чином, усне мовлення характеризується як комунікативио-психологічними, так і мовними особливостями, які повинні враховуватися в процесі навчання цієї форми мовлення в школі.

Усне мовлення існує в двох різновидах — діалогічному і монологічному. Діалог — розмова двох осіб, монолог — значне за тривалістю висловлення однієї людини; виділяють ще полілог — розмову декількох осіб.

Писемне мовлення, на відміну від усного, частіше є підготовленим. Воно більш нормативне. Для нього характерний суворий відбір мовних засобів, складні синтаксичні конструкції, повні речення.

Навичка викладу своїх думок у писемній формі — складніша мовленнєва навичка, яка потребує спеціального навчання. Перевагою писемного мовлення як об’єкта навчання є його статичність, фіксованість, що дає можливість повторно звертатися до нього для аналізу, перетворення, запам’ятовування з метою відтворення. Писемне мовлення може бути того або іншого функціонально-семантичного типу (розповідь, опис або міркування), які можуть виділятися і в усному монологічному мовленні того або іншого жанру (оповідь, лист, замітка в газету) і того або іншого стилю (розмовний, публіцистичний, діловий, стиль художньої літератури). Співвідношення різних типів, жанрів і стилів мовлення різноманітне і неоднозначне.

Дослідники цієї проблеми відзначають, що робота з розвитку мовлення учнів усіх класів у процесі вивчення літератури ведеться комплексно за такими напрямами:


  • словниково-фразеологічна робота, що націлена на збагачення лексичного запасу учнів та активізацію його використання у мовленнєвій практиці;

  • навчання зв’язного монологічного мовлення у різноманітних жанрах усних та письмових висловлювань;

  • навчання грамотного діалогічного мовлення;

  • підсилення виразності, емоційності, образності мови.

Таким чином, розвиток мовлення учнів — це система роботи, що спрямована на розвиток умінь та навичок учнів в усній та писемній формі передавати чужі думки та будувати власні висловлювання.

Специфікою роботи з розвитку мовлення на уроках літератури обумовлено появу основних правил, якими прийнято оперувати під час удосконалення мовленнєвої культури учнів.

1. Робота по розвитку мовлення має базуватися на безпосередніх літературних та життєвих враженнях учнів. І завдання вчителя — організувати ці враження, перш за все зацікавити художнім твором, тобто презентувати книгу, зробити так, щоб учень її прочитав. Якщо художній твір схвилював учня, то у нього з’являться нові думки і почуття, що є необхідним першоджерелом слова. Так, культура усного та писемного мовлення передбачає, що необхідно вміти складати план твору, продумати аргументи для свого виступу, побудувати композицію доповіді. Такі вміння школярів стануть реальними, якщо опановувати ними учні будуть під час вивчення тих творів, які доступні їм, відповідають віковим особливостям, цікаві їм за тематикою, близькі за проблемами, що порушуються, нетрадиційними поглядами, що в них висловлюються.


    1. Робота з розвитку мовлення учнів має будуватися в єдиній системі, використовуючи принцип наступності навчання. Важливо підкреслити, що цей принцип має бути пріоритетним. Потрібно, щоб кожний вид роботи з розвитку мовлення розглядався вчителем з перспективою послідовно зростаючих можливостей учнів. Таким чином, кожний вид роботи з розвитку мовлення учнів має спиратися на отримані вже на попередніх уроках вміння та навички, розвивати та удосконалювати їх.

    2. Власна мовленнєва культура вчителя має спонукати учнів до творчості, має сприяти закріпленню та удосконаленню отриманих знань та умінь. Тобто різноманітні види власних висловлювань учителя-словесника повинні бути грамотними, логічними, емоційними та виразними. Для цього словеснику треба уникати таких якостей мови, як безсистемність, монотонність, багатослівність, непереконливість та ін. «Живе слово» вчителя має стати зразком монологічної мови для учнів. Таким «живим словом» може бути розповідь про письменника, про історію створення твору, усний відгук на відповідь учня чи на його твір, коментар до тексту, лекція на уроці літератури. Залежно від того, наскільки буде змістовна, виразна, переконлива і цікава розповідь учителя, залежить ставлення школярів до твору, їхнє розуміння його.

4. Робота з розвитку мовлення учнів має здійснюватися на кожному уроці літератури і закріплюватися на окремих спеціальних уроках — уроках розвитку мовлення, що є квінтесенцією всієї роботи з удосконалення мовленнєвих умінь та навичок учнів. Уроки розвитку мовлення мають систематизувати, контролювати та направляти всю роботу з розвитку мовлення школярів.

З метою розвитку монологічного та діалогічного писемного й усного мовлення школярів відповідно до реальних потреб учителю доцільно розробити орієнтовну програму уроків розвитку мовлення школярів з методичними рекомендаціями щодо їх проведення. Запропонована програма може мати таку структуру:



      1. Тема уроку розвитку мовлення.

      2. Мета уроку.

      3. Місце даного уроку в загальній системі вивчення окремої літературної теми.

      4. Методичні рекомендації до уроку.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Схожі:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconВитяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта
Опорні речення для визначення навчальних досягнень учня
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconОрієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році Загальні положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconОрієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році Загальні положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconМетодичні рекомендації щодо особливостей організації навчально-виховного процесу в 1-му класі загальноосвітніх навчальних закладів 2014/2015 н р., критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
Проблема. Організація та науково-методичний супровід упровадження нового змісту початкової загальної освіти. Інструктивно-методичні...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconКонцепція загальної середньої освіти
Підтримка та розвиток учнів, що володіють потенціалом до високих досягнень, є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової та...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПро затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про вищу освіту", з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconЗакону України «Про освіту»
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти пропонує для громадського обговорення проект Державного стандарту базової та...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПрограма курсу Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу «Психологія»
Методичний посібник побудовано за програмою «Психологія». 11 клас. Посібник крім теоретичного, вміщує великий обсяг практичного матеріалу,...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка