Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти



Сторінка15/19
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.05 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.

Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є самооцінювання. Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.

Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними – з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого – займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до загальноєвропейських рівневих стандартів.



Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

На сьогодні розроблено український варіант європейського мовного портфоліо який проходить апробацію у п’яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: ЛібраТерра,2008.». Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: karpiuk@i.ua
зв’язку із проведенням Чемпіонату Європи з футболу закінчення навчального року планується у 5-8 та 10 класах – 24.05.12, у 9-х класах – 16.05.12, у 11-х класах - 03.05.12.

Беручи до уваги ущільнення годин, для виконання програмових вимог вчителям іноземної мови, що працюють у загальноосвітніх навчальних закладах та спеціалізованих школах, рекомендується при складанні календарно-тематичних планів враховувати години, що належать до категорії резервних, зберігаючи при цьому змістову частину програми, та за рахунок вилучення годин на проведення форм контролю (таблиця 1) чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма). Усі навчальні програми з іноземних мов для 11-річної школи не встановлюють послідовність вивчення тематичного змісту та не визначають жорсткі часові рамки на вивчення лексико-граматичного матеріалу. Навчальні програми зорієнтовані на кінцеві цілі навчання та відображають основні методичні прийоми, що найбільш підходять для їх реалізації.




Форми контролю

кількість годин




І семестр

ІІ семестр

Аудіювання

0,5

0,5

Читання

0,5

0,5

Письмо

0,5

0,5

Говоріння

0,5

0,5
У класах з поглибленим вивченням іноземних мов доцільно зменшити кількість годин призначених для домашнього читання, тому особливу увагу при складанні календарно-тематичного планування слід приділити завданням для домашньої роботи. Бажано планувати завдання котрі є формою самоконтролю рівня засвоєння мови. Це завдання, що змушують учнів подумати і знайти мовні засоби для вирішення конкретного завдання, вибрати та скласти потрібні йому комунікативні блоки, звернутися за коментарями, поясненнями, тобто провести певну пошукову роботу. Результати такого пошуку фіксуються в письмовій формі, оскільки письмові завдання тренують використання форм мовного матеріалу, певних граматичних явищ та є тим резервом часу який допоможе ущільнити часові рамки програми .

Щодо вивчення другої іноземної мови то введення і закріплення великих об’ємів матеріалу передбачена лише на початку першого семестру. Тому у другому семестрі вивчення другої іноземної мови має більш узагальнюючу функцію, активізацію раніше сформованих умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності та формування більш високого рівня комунікативної компетенції. Введення нового мовленнєвого, лексичного та граматичного матеріалу у травні місяці не передбачено. Тому ущільнення при складанні календарно-тематичного планування повинно проходити лише за рахунок резервних годин.


Методичні рекомендації вивчення історії

в 2011/2012 н.р.

Головними завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно так і паралельно.

Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо праці з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу. Також увага має приділятися формуванню первинних уявлень про історичну карту шляхом знайомства з настінною картою, навчанню того, як потрібно показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів тощо.

Також увага повинна бути приділена наскрізним історичним поняттям: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами.

Знання, які здобувають учні, переходячи із класу в клас, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історії у 8 та 9 класах. Розкрити перед учнями великий шлях, пройдений українським народом, від гетьманської держави, національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст. Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах - це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.

Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійних засобів на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Велику роль у національному вихованні школярів відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Спираючись на висновки, зроблені у ході бесід з учителями та учнями, спостережень під час практичних позаурочних заходів, з‘ясовано, що позаурочна робота з історії має значно більші можливості, аніж шкільний урок, чітко регламентований у часі, для розвитку як предметної компетентності в цілому, так і окремих умінь старшокласників: описувати побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам‘яток), розробляти історичні навчальні проекти, присвячені історії рідного краю відповідного періоду, його відомим людям, вести пошуково-краєзнавчу роботу тощо. Також визначено, що, розглядаючи краєзнавство як складову позаурочної роботи, більшість учителів головну увагу зосереджують на розвитку дослідницьких умінь старшокласників, оскільки вони переконані у тому, що саме краєзнавча робота у позаурочній практиці є одним із найефективніших засобів для формування історичної компетентності та інтересу учнів до дослідницької діяльності та розвитку їх пошукових умінь. Учнівські проекти, що торкаються історії свого роду, відомих земляків, історії підприємств, про які діти чули з дитинства, де, можливо, працювали або працюють їх близькі люди тощо, викликають великий інтерес в учнів і є потужним мотиваційним імпульсом для занурення їх у пошукову діяльність.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму.

Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.

У 2011/2012 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи". Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua), надруковані у фахових виданнях та вийшли окремою збіркою у 2010 році.

Важливою складовою історії України другої половини ХХ століття є Друга світова війна, один з найтрагічніших періодів історії.

Саме з Україною пов'язані основні, вирішальні події Великої Вітчизняної війни. Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни. На території України вирішувалась доля війни в Європі. Український і південноросійський напрями постійно були головними на Східному фронті. Але й після визволення України багато наших співвітчизників продовжували воювати на Далекосхідному фронті – проти Японії, у складі Червоної армії, в західноукраїнських лісах у лавах Української повстанської армії.

Неймовірними зусиллями український народ намагався подолати тяжкі наслідки війни. Складний і суперечливий процес відбудови зруйнованого під час війни народного господарства потребував титанічних зусиль трудящих. Сталінський тоталітарний режим намагався зміцнити свої позиції, активізуючи пропагандистську обробку населення. Погромні ідеологічні кампанії були за умов культурно-ідеологічної ізоляції країни формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами. Все це гальмувало розвиток суспільно-економічного і політичного життя в країні.

Період другої половини 1950-х – середини 1960-х років, що має назву "відлига", розпочався після смерті Й. Сталіна. Характерними ознаками цієї доби був відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі демократизації, гуманізації політичного та громадського життя. Процес десталінізації супроводжувався лібералізацією суспільного життя, припиненням терору та реабілітацією жертв політичних репресій, розширенням контактів із зовнішнім світом, спробами реформувати консервативну модель державної економіки. Такі процеси зумовили виникнення нової духовної атмосфери в суспільстві, відкривши можливості для позитивних змін у житті населення України.

Розвиток суспільства у другій половині 50-х – середини 60-х років ХХ століття відбувався в складних умовах. З одного боку, це були роки поступального розвитку української економіки, соціального та духовного життя, пошуку шляхів реформування командно-адміністративної системи управління, лібералізації та демократизації радянського суспільства, а з іншого боку – посилення негативних тенденцій в суспільно-політичному, економічному і духовному житті, що поступово призвело до застою в усіх сферах життєдіяльності країни.

Період другої половини 60-х – першої половини 80-х років увійшов в історію як період "застою". Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тенденцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакодумством. Розпочався тотальний наступ на "шістдесятників", практично припинилася реабілітація репресованих сталінським режимом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України.

Новий етап в історії українського суспільства відкрила "перебудова", покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, інтеграція зі спільнотою демократичних країн Європи.

Для вивчення історії України в 11 класі рекомендується до використання 3 підручники.

У підручнику з історії України авторів Гупан Н.М., Пометун О.І., Фреймана Г.О. вдалою є структура розділів: на початку кожного винесено його короткий зміст, у кінці з метою узагальнення вивченого є рубрика "Чи засвоїли ви розділ". Завдання підручника різноманітні, цікаві, згруповані за рівнем навчальних досягнень учнів. Після теми уроку подано основні питання, які опрацьовуватимуться, закцентовано увагу одинадцятикласників на основних поняттях, термінах, датах – рубрика "Зверніть увагу", а також виокремлено ключові питання для розуміння та сприйняття нового матеріалу – рубрика "Подумайте". Оригінальною особливістю підручника є запровадження рубрики "Зверніться до джерел", що посилює наукову компетентність текстового навантаження. Ілюстративний матеріал супроводжується запитаннями та завданнями розвивального характеру, що засвідчує його дидактичну доцільність.

Підручник авторів Струкевич О.К., Дровозюк І.С., Романюк І.М. розроблено як складову хронологічно послідовної лінійної схеми шкільної історичної освіти. У ньому викладено історію України від початку Другої світової війни до початку ХХІ ст.

Підручник містить навчальний історичний матеріал, що синтезує культурологічний, цивілізаційний та соціо-антропоцентричний підходи до життя в минулому. Суб’єктом і творцем історичного процесу у підручнику подано людину, народ, етнічні меншини, українську націю політичну. Показано, які еволюційні зміни відбувалися з даними історичними суб’єктами, як провідні історичні діячі і народ протягом визначеного історичного періоду долали ті внутрішньополітичні виклики, які були зумовлені політико-культурними, правовими, соціальними особливостями історичної еволюції українського суспільства у складі СРСР.

У педагогічно-виховному контексті автори підручника добирали навчальний матеріал таким чином, щоб формувати у учнів систему таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я.

У підручнику авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. академічного (стандарту) рівня викладено авторське бачення новітнього періоду історії України. Зміст доповнює велика кількість різноманітних документів і розповідей рубрики "Усна історія". Ретельно продумані тести і завдання сприятимуть засвоєнню навчального матеріалу.



Для класів історичного профілю рекомендується підручник автора Турченка Ф.Г. У підручнику подано систематизований виклад подій в Україні від початку Другої світової війни до кінця 2010 р. Текст складено на основі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної історичної науки. Велика увага приділяється висвітленню особливостей соціально-економічного й політичного розвитку України в роки радянської влади, впливу тоталітарної системи на культурно-ідеологічні процеси в республіці, дисидентському руху, досягненню Україною незалежності, розбудові незалежної української держави.

Весь курс матеріалу поділено на теми, кожна з яких складається з параграфів, а ті, в свою чергу, розподіляються на «ліхтарики». Методичний матеріал охоплює майже всі науково-методичні прийоми. Подано такі рубрики як "Згадайте", "Творче завдання", "Перевірте себе". Наприкінці кожної теми під рубрикою «Уроки творчості» автор пропонує ряд тем з для обговорення у класі. Додатковий матеріал представлений рубрикою "Документи", під якою вміщено фрагменти робіт відомих вітчизняних та зарубіжних вчених та документальні свідчення. До кожного документа запропоновані питання.

У підручнику подано ряд унікальних історичних карт, зроблені професійним картографом. Підручник широко проілюстрований рідкісними документальними світлинами, які допоможуть учням зрозуміти складні історичні процеси.

Для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи", розрахована на 4 години на тиждень (140 годин на рік). Автори програми Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми "Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)" колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).



Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).

Період всесвітньої історії, що вивчатиметься в 11 класі загальноосвітньої школи, хронологічно охоплює період з 1939 по 2011 роки і є продовженням "новітньої", або "модерної історії". За цей відносно недовгий проміжок часу в історії людства відбулись величезні зміни, що позначились на житті кожної людини в усіх куточках Земної кулі.

Світ у другій половині ХХ ст. зазнав найбільших змін, перетворень, катаклізмів за всю свою історію.

Головною та трагічною сторінкою історії середини століття стала Друга світова війна. Друга світова війна спричинила небачену раніше мобілізацію до діючих армій, застосування нових видів військової техніки й озброєнь, катастрофічні руйнування. Ця війна принесла із собою величезні втрати серед цивільного населення, яких раніше історія не знала. Велику частину людських втрат склало цивільне населення – жертви геноциду.

Вдруге в історії зіткнення наймогутніших держав світу та їх союзників захопило у вихор глобального катаклізму країни та людей з усіх континентів. Але вперше саме в ході Другої світової війни фактично вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався зламати нацистський "новий порядок". Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, але й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін.

Середина ХХ століття знаменувалася початком жорстокої конфронтації між державами "соціалістичного табору" на чолі з СРСР та країнами західної демократії за на чолі з США. Тільки з кінця 1980-х рр. політика "холодної війни" на межі "гарячої" ядерної катастрофи змінилась розрядкою міжнародних відносин.

Період із середини ХХ ст. до початку ХХІ ст. знаменувався переходом від протистояння демократичних і тоталітарних держав до затвердження в світі демократичних принципів, ринкової економіки; переходу від "двополюсної" до "багатополюсної" моделі устрою світу. У ці десятиліття відбувся небувалий підйом боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу.

Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та є важливим фактором глобалізації.

Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового розвитку на початку ХХI ст. Феномен глобалізації виходить за чисто економічні рамки та охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Разом з тим, наприкінці ХХ – на початку XXI століття з особливою переконливістю з’ясувалося, що стрімкий економічний і технічний прогрес не позбавлений і зворотного боку: в сучасному світі нагромадився комплекс глобальних проблем, спричинених негативними рисами та суперечностями сучасної цивілізації.

Отже, вивчення періоду всесвітньої історії, що викладається в 11 класі загальноосвітнього навчального закладу, є важливим не тільки для розуміння складних соціально-економічних, політичних, культурних процесів сьогодення в Україні та світі, але й для усвідомлення тенденцій подальшого розвитку людства. За умов глобалізації події в будь-якому куточку Землі, наукові відкриття та технічні винаходи, нові ідеї та явища в мистецтві безпосередньо впливають на життя кожної людської спільноти, кожної людини. Розвиток людства супроводжується не тільки позитивними явищами, але й несе в собі нові виклики, кризи, моральні проблеми, проблеми вибору. Досвід розв’язання деяких із цих проблем можна знайти в історичному минулому, а деякі є новими та потребують принципово нових підходів, але, безумовно, з урахуванням історичних уроків. Вивчення «модерної історії» дає не тільки задоволення пізнання, але й може надати ключі до розуміння важливих сучасних суспільних, технічних, моральних явищ.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Схожі:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconВитяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта
Опорні речення для визначення навчальних досягнень учня
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconОрієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році Загальні положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconОрієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році Загальні положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconМетодичні рекомендації щодо особливостей організації навчально-виховного процесу в 1-му класі загальноосвітніх навчальних закладів 2014/2015 н р., критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
Проблема. Організація та науково-методичний супровід упровадження нового змісту початкової загальної освіти. Інструктивно-методичні...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconКонцепція загальної середньої освіти
Підтримка та розвиток учнів, що володіють потенціалом до високих досягнень, є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової та...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПро затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про вищу освіту", з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconЗакону України «Про освіту»
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти пропонує для громадського обговорення проект Державного стандарту базової та...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПрограма курсу Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу «Психологія»
Методичний посібник побудовано за програмою «Психологія». 11 клас. Посібник крім теоретичного, вміщує великий обсяг практичного матеріалу,...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка