Основні завдання психологічної служби системи освіти України на 2011/2012 навчальний рік полягають у:
сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.
Діяльність практичних психологів, соціальних педагогів ДНЗ
Аналізуючи річну діяльність, практичні психологи дошкільних навчальних закладів вказують на зростання кількості дітей з порушеннями у поведінці. Найчастіше мова йде про синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Такі діти схильні до "зривів уроків" через нездатність психіки тривалий час знаходитись в одноманітній ситуації. Психологи повинні вивчити особливості психіки таких дітей та надати вчителям рекомендації щодо зміни видів діяльності під час навчального процесу. Окрему категорію становлять діти з низьким рівнем розумового розвитку, які потребують системної розвивальної роботи зі сторони психолога, батьків.
Діяльність практичного психолога в умовах дошкільного навчального закладу повинна розглядатися виключно у співпраці з логопедом, дефектологом, вихователем, батьками.
З огляду на специфіку діяльності практичного психолога і соціального педагога в умовах ДНЗ є очевидним, що основний акцент у щоденній діяльності доцільно зробити на роботі з батьками. Спеціалістам служби необхідно навчити батьків співвідносити новоутворення дитячого віку з віковими і психологічними нормами, розпізнавати емоційні прояви у дитини, відпрацювати стилі реагування на такі прояви і поведінку, сформувати у батьків відповідальне ставлення до виконання батьківських обов’язків тощо.
Діяльність практичних психологів, соціальних педагогів ЗНЗ
З огляду на аналіз діяльності практичних психологів, соціальних педагогів, особливо молодих спеціалістів, керівникам методичних об’єднань варто звернути увагу на відпрацювання алгоритму діяльності, дотримання причино-наслідкових зв’язків між певними видами діяльності. Практичний психолог навчального закладу повинен сконцентрувати основну діяльність на: вивченні рівня готовності дитини до шкільного навчання, адаптації до нових умов навчання (1-й, 5-й класи); характерологічних особливостей дітей підліткового віку (7-8 клас); підготовки до профільного навчання (8-9-11класи). В умовах закладів інтернатного типу особливої актуальності набувають питання формування позитивного мікроклімату, соціальної компетентності вихованців, уміння встановлювати і підтримувати конструктивні стосунки з іншими; підготовка до самостійного життя тощо.
Практичні психологи закладів соціальної реабілітації, з огляду на контингент вихованців, повинні вивчити і визначити основні фактори ризику та можливості, потенції дитини, на їх основі складати індивідуальні плани корекції або розвитку.
Зростання кількості дітей з девіантною поведінкою вимагає пошуку нових стратегій реагування системи освіти на дане явище.
Так, у співпраці з Всеукраїнською Фундацією "Захист Прав Дітей", у 2010-2011 навчальному році було розроблено інноваційні матеріали для впровадження в умовах закладів соціальної реабілітації (центрів психолого-педагогічної корекції), видано навчально-методичний посібник, проведено навчання персоналу пілотних закладів (Фонтанська, Комишуватська, Єнакієвська ШСР). У результаті міжнародної діяльності в питанні реформування системи закладів соціальної реабілітації нідерландськими партнерами було запропоновано унікальний інструментарій по роботі з дітьми з девіантною поведінкою – "оцінка ризиків і потреб", "діагностичне інтерв’ю", "Програма корекції агресивної поведінки". На даному етапі відбувається апробація зазначеного інструментарію.
Вивчаючи тенденції розвитку психологічних служб розвинутих країн, відмічається стійка тенденція до застосування бесіди і спостереження у якості основних методів у роботі психолога.
Психологічний супровід системи інклюзивної освіти
Розбудова системи інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами покладає на психологів особливу відповідальність за створення комфортних умов їх перебування в навчальному закладі, підготовку решти дітей у класі, школі, батьків і вчителів до взаємодії з ними, розробку відповідних програм розвитку. У окремих випадках запровадження інклюзії в межах регіону чи закладу відбувається хаотично, стихійно, що призводить до формального підходу в цьому процесі.
За таких умов, адміністрація начального закладу ставить перед психологом неадекватні завдання, які можливо виконати виключно за умови тривалої і ефективної взаємодії кількох спеціалістів, постійного розвитку професійної компетентності. Рівень підготовки практичних психологів і соціальних педагогів залишається низьким, тим більше в таких питаннях як підходи до дітей з особливими освітніми потребами.
Профілактика та подолання явищ жорстокості, насильства, злочинності, правопорушень, вживання алкогольних і наркотичних речовин
Поширення в учнівському середовищі негативних явищ жорстокості, насильства, вживання алкогольних та наркотичних засобів вимагає посилення профілактичної функції у діяльності спеціалістів психологічної служби. Відповідно до п. 10 Заходів щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 29.10.2010р. №1023, співробітниками Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи протягом 2010/2011 навчального року було розроблено інформаційно-освітню протиалкогольну програму для дітей та учнівської молоді. Вказана програма пройшла апробацію на базі навчальних закладів Донецької, Запорізької, Львівської, Миколаївської, Харківської, Чернігівської областей, Києва і за відгуками експертів програма визнана ефективною та отримала позитивні оцінки.
Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів є впровадження програм примирення серед однолітків. Програми примирення (кола цінностей, медіації) довели свою високу ефективність і позитивний виховний вплив. Керівники навчальних закладів вказують на покращення загального мікроклімату, зниження кількості конфліктів і випадків прояву насильства серед учнів, посилення ролі і участі батьків в процесі виховання дітей. Головна перевага вказаних програм це формування відповідальності людини і громади за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Вказані програми активно впроваджується на базі навчальних закладів Вінницької, Одеської, Полтавської, Івано-Франківської областей тощо.
Особливості діяльності соціального педагога
Розшарування суспільства за економічною ознакою негативно вплинуло на міжособистісні відносини в учнівських колективах, а часто і на стосунки між вчителями та учнями. У таких умовах, діяльність соціального педагога набуває надзвичайної актуальності та необхідності. Діти з незахищених верств населення, сімей, які перебувають в кризових життєвих обставинах та проживають за межею бідності потребують особливої турботи, любові, захисту і піклування. За статистикою Державної пенітенціарної служби, більшість вихованців спеціальних установ для неповнолітніх (виховних колоній) перебували в маргінальних сім’ях, або мали статус "дитина вулиці". Таким чином діяльність соціального педагога невід’ємно пов’язана з питаннями захисту прав і свобод дитини як в межах начального закладу, так і поза ними.
Міністерство акцентує увагу на розробленні та впровадженні у діяльність навчальних закладів соціальних технологій роботи з біологічними батьками, які не виконують виховних функцій
Основною передумовою ефективної діяльності соціального педагога традиційно вважається знання основ міжнародного і національного законодавства в частині захисту прав дітей, а також уміння налагодити міжвідомчу і міжсекторальну взаємодію з працівниками відповідних служб і підрозділів.
Одним з пріоритетних напрямів діяльності залишається налагодження та забезпечення зв’язку між службами і структурами, котрі здійснюють патронат і супровід дітей, особливо тих, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, віднесених до так званих "груп ризику". Соціальний педагог, взаємодіючи із спеціалістами служби у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, комісіями з правових питань, долучається до формування соціальної політики як у межах певного регіону, так і на рівні України в цілому.
Вдосконалення роботи з дітьми трудових мігрантів
У наступному навчальному році Міністерство рекомендує спеціалістам психологічної служби :
проводити роз’яснювальну роботу з батьками щодо можливих наслідків несвоєчасної підтримки дитини у нових життєвих обставинах за тимчасової відсутності батьків (одного з них), необхідності спільної підготовчої роботи до від’їзду, важливість та оптимальні шляхи підтримання контакту під час відсутності та можливість отримання психологічної підтримки після повернення;
проводити психологічну роботу з батьками для формування відповідального батьківства, усвідомлення своєї ролі у розвитку та становленні особистості дитини;
налагодити схеми співпраці працівників освіти з батьками, особами, які тимчасово замінюють батьків, з соціальними службами, службами у справах дітей, неурядовими організаціями з проблем дітей трудових мігрантів;
проводити соціально-педагогічну та психологічну роботу з тимчасовими опікунами та дітьми для вчасного діагностування проблем розвитку дитини та взаємодії з соціальним оточенням та конструктивного їх вирішення;
акцентувати увагу тимчасових опікунів на значенні освіти для подальшого розвитку та становлення особистості дитини, необхідності забезпечення не лише фізіологічних потреб, а і інших потреб виховання та розвитку дитини;
проводити превентивну діяльність з метою уникнення небажаних змін у системі ціннісних орієнтацій дітей;
тимчасовим опікунам і педагогічним працівникам відстежувати дозвілля дітей з метою попередження потрапляння дітей в залежності, злочинні угруповання, асоціальні проблеми, по можливості забезпечувати участь дітей в гуртках, клубах, волонтерських рухах та інших соціально прийнятних формах дозвілля.
Підвищення фахової компетентності спеціалістів служби
Одним з важливих механізмів підвищення фахової компетентності і кваліфікації є атестація спеціалістів психологічної служби. Атестація працівників психологічної служби системи освіти у 2011-2012 навчальному році буде відбуватись згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (наказ Міністерства освіти і науки від 06.10.2010 № 930, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за № 1255/18550). Керівникам психологічних служб обласного, районного, міського центрів (кабінетів) рекомендовано дотримання наведеного нижче алгоритму, щодо організації атестаційної кампанії.
Термін
|
Процедура
|
до 20 вересня
|
у навчальних та інших закладах, органах управління
освітою щороку створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів;
|
до 10 жовтня
|
керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації;
|
до 10 жовтня
|
до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності;
|
до 20 жовтня
|
атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації;
|
до 20 жовтня
|
працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис;
|
до 1 березня
|
керівник навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період;
|
до 15 березня
|
атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються;
|
до 1 квітня
|
атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями I рівня;
|
до 10 квітня
|
атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями IІ рівня;
|
до 25 квітня
|
атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями IІІ рівня;
|
протягом 5 днів після засідання
|
керівник закладу або органу управління освітою після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.
|
З метою аналізу та об’єктивної оцінки діяльності спеціалістів психологічної служби керівникам психологічних служб всіх рівнів необхідно створити експертні групи з числа найбільш досвідчених і кваліфікованих кадрів. Керівникам обласних (районних, міських) кабінетів (центрів) психологічної служби забезпечити супровід та відповідний контроль за процесом атестації відповідних фахівців.
Обираючи тему для розробки та вивчення в процесі атестації працівникам психологічної служби пропонується керуватися основними напрямами науково-дослідної і науково-методичної роботи, окресленими в листі Міністерства освіти і науки України від 30.07.10 року №1/9-516.
Іншим важливим елементом підвищення компетентності працівників психологічної служби є системи самоосвіти та методичного забезпечення їх професійної діяльності. Зокрема, за попередній навчальний рік працівниками Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи приділено значну увагу методичному забезпеченню практичної діяльності працівників психологічної служби системи освіти. Так, за ініціативою і залученням спеціалістів служби підготовлено та видано навчально-методичний посібник "Настільна книга соціального педагога", розроблено та видано набори карток "Креатив" та "Я у світі". За короткий період частина запропонованого інструментарію пройшла апробацію та отримала позитивну оцінку від практичних психологів (Донецька, Київська, Хмельницька, Сумська, Чернігівська, Чернівецька області тощо).
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, № 17 -18, 18-21, 2011
