Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти



Сторінка3/19
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

в 2011/2012 навчальному році

Вивчення географії у 2011/12 навчальному році буде здійснюватись в основній школі за збірниками уже відомих учителям програм, а саме:



  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавничо-торгова фірма «Перун», 2005, 2006);

  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка (видавництво «Навчальна книга». 2005);

  • Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України, (видавництво «Вікторія», 2008).

Географічні курси вивчатимуться в традиційному порядку:

6 клас

«Загальна географія» — курс, що закладає основи формування у школярів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, через розгляд на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку. Вивчення спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки. Основні підручники, що можуть бути використані під час вивчення цього курсу, такі:



  • Географія (автори В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова видавництво «Ґенеза», 2006);

  • Загальна географія (автори В. М. Бойко, С. В. Міхелі, видавництво «Педагогічна преса», 2006);

  • Географія (автори О. Я. Скуратович та ін„ видавництво «Педагогічна преса», 2006);

  • Загальна географія (автори Л. М. Булава, О. М. Маїценко. В. Р. Ільченко, видавництво «Довкілля-К», 2006);

  • Географія (автори С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваденко, видавництво «Навчальна книга», 2006).

7 клас

«Географія материків і океанів» — навчальний курс, що розкриває знання про диференціацію і цілісність природи Землі, розширює і конкретизує уявлення учнів про походження материків і океанів, просторову неоднорідність Землі, прояв географічних закономірностей на глобальному і регіональному рівнях, особливості життя та діяльності людей у різних географічних умовах. Основні підручники, що можуть бути використані під час вивчення цього курсу, такі:



  • Географія материків і океанів (автори В. М. Бойко, С. В. Міхелі, видавництво «Зодіак-ЕКО», 2007);

  • Географія материків і океанів (автори В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, видавництво «Ґенеза», 2007);

  • Географія материків і океанів (автори С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко, видавництво «Навчальна книга», 2007).

8 клас

«Фізична географія України» — курс, що вивчає особливості природи як умови життя та господарської діяльності людини. На початку курсу пропонується ознайомитися з адміністративно-територіальним поділом України, бо під час вивчення майже всіх фізико- та економіко-географічних об’єктів доводиться постійно звертатися до адміністративних одиниць, знаходячи ці об’єкти на карті. Цей курс є завершальним для шкільної природничо-географічної освіти, тому значна увага під час її викладання приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню й узагальненню теоретичних знань з фізичної географії. Підручники, що можуть бути використані під час вивчення цього курсу, такі:



  • Фізична географія України (автор В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, видавництво «Ґенеза», 2008);

  • Фізична географія України (автори П. Г. Шищенко, Н. В. Муніч, видавництво «Зодіак-Еко», 2008);

  • Фізична географія України (автори І. Л. Дідчук, О. В. Заставецька, І. В. Брущенко, видавництво «Прем’єр», 2008);

  • Фізична географія України (автори Л. М. Булава та ін., видавництво «АН ГРО ПЛЮС», 2008);

  • Фізична географія України (автор Й. Р. Гілецький, видавництво «Підручники і посібники», 2008).

9 клас

У курсі «Економічна і соціальна географія України» розкриваються питання населення і трудових ресурсів нашої країни, розвитку і розміщення господарства. Курс є завершальним для основної школи та пропедевтичним — для старшої. Висвітлюються питання про історико-географічне формування території. Значна увага приділяється вивченню проблем розміщення населення, його природного і механічного руху, національного складу. Детально аналізується географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв’язків та економічних районів України. Розглядаються проблеми сталого розвитку та їх прояв на території України, показано місце України в світі. Зміст курсу є початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому програма містить питання про економічну систему України. Підручники, що можуть бути використані під час вивчення курсу, такі:



  • Географія (автори В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, видавництво «Генеза», 2009);

  • Географія (автори В. І. Садкіна, О. В. Гончаренко, видавництво «Оберіг», 2009);

  • Географія (автор Й. Р. Гілецький, видавництво «Підручники і посібники», 2009);

  • Географія (автори О. Ф. Надтока, О. М. Топузов, видавництво «Світ знань», 2009).

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8 та 9 класах рекомендуємо завершувати 17-годинними курсами (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) фізичної та економічної й соціальної географії своєї області. Спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель поглиблює розкриття наукових географічних понять. Викладання курсу має здійснюватись відповідно до програми «Рідний край». Під час викладання географії своєї області учні можуть користуватися географічними атласами областей України «Моя мала батьківщина», створеними колективом видавництва «МАПА-Київ», бібліотекою краєзнавчих підручників та програм з кожного регіону. Це, наприклад, «Рідний край. Кіровоградщина», а також великий перелік програм і посібників, підготованих і схвалених до використання предметною комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту для окремих регіонів країни, районів, а подекуди окремих міст і сіл.

Необхідною складовою успішного навчання з географії є освоєння картографічної грамотності. Вони для сучасної людини не менш важлива за комп’ютерну. Карти — це специфічні картини світу в певний період його історії. Тому вміти побачити на цих картинах зашифровану мовою карт інформацію, оволодіти навичками читання карт, вміти використовувати карти, працювати з ними важливо і необхідно. Навчання картографії у школі має бути розширено і переорієнтовано: замість вивчення правил створення карт — освоєння прийомів роботи з ними. Сучасна картографічна база засобів навчання представлена стінними картами, атласами, контурними картами, комп’ютерними картографічними програмними педагогічними засобами навчання, які видаються двома видавництвами ДНВП «Картографія» та ЗАТ «Інститут передових технологій». Їх продукція пройшла науково-методичну експертизу предметної комісії та комісії із засобів навчання та шкільного обладнання й отримала гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах».

З метою екологізації географічної освіти пропонується до використання посібник «Зелений пакет для школярів», матеріали якого сприяють формуванню практичних навичок та оцінюванню інформації екологічного змісту. Загальноосвітні навчальні заклади отримали якісний продукт з питань охорони довкілля та сталого розвитку, важливою рисою якого є його міждисциплінарний характер. Посібник містить матеріали, що вчать учнів розв’язувати життєві ситуації, приймати свідомі рішення, бережно ставитися до природи, до здоров’я.

У старшій профільній школі географія вивчатиметься на рівні стандарту: академічному рівні в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів всіх профілів та профільному рівні у 10-11 класах географічного профілю, а також у класах економічного профілю за вибором.



Вивчення географії у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні академічному в 2011/12 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень). Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість визначаються вчителем і можуть дещо відрізнятися в класах, що працюють за «рівнем стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту. Під час вивчення курсу пропонується використовувати підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді і спорту:

  • Географія (автори Г. Ш. Уварова, В. Ю. Пестушко, видавництво «Ґенеза»);

  • Географія (автори В. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко, видавництво «Оберіг»),

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10 класі за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів («Географія. 10-11 класи. Профільний рівень») та підручником «Географія» (автори В. В. Безуглий, Т. Г. Гільберг, Л. Б. Паламарчук, видавництво «Ґенеза»),

Курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів.

Резервний час у профільних класах учитель може на свій розсуд перерозподіляти задля глибшого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних завдань, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, круглих столів, референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.



В 11 класі у профільній школі географія вивчатиметься за програмою «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником «Географія» (автори Т. Г. Гільберг, Л. Б. Паламарчук, А. І. Довгань, видавництво «Ґенеза»).

Особливу увагу слід звернути на вивчення розділу 5 «Географія своєї області», на який відведено 23 години. Через індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал цього розділу у підручнику не розглядається. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення цього розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль слід надавати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стані архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій, Інтернет-ресурси тощо.



Виконання практичних робіт є важливою і невід’ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32 % навчального часу.

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та критеріях їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт колонкою оцінок у класних журналах.

З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог чинних програм з географії в частині «Практичні роботи».

Усі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Програма курсу визначає напрям змісту практичних робіт. Учителю географії слід виділити практичні роботи, які мають навчальний і тренувальний характер, і роботи підсумкового характеру. У календарно-тематичному плануванні слід відобразити зміст і вид практичних робіт (за ступенем навченості та затвердити на методичному об’єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділити цілий урок. Такі уроки проводять як уроки-практикуми, що за дидактичною метою орієнтовані на навчання прийомів і способів дії, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Обов’язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні навчально-методичні комплекти містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливе без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це потребує організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

Працюючи з практичними роботами, слід застосовувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.



Обов’язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка, як відомо, виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Багато практичних робіт не потребують письмової перевірки, оскільки проводяться у формі семінарських занять, конференцій, круглих столів, дискусій (25 %), подання (захисту) групових проектів. Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Усі програмні практичні роботи підсумкового характеру мають бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт за семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні.

Провідною складовою змісту профільних курсів, в рамках компетентнісного підходу, є творча діяльність учнів, бо через набуття власного досвіду відбувається розвиток ціннісного ставлення до навколишнього світу, зокрема й до професій. Свідомий вибір майбутньої освітньо-професійної траєкторії у старшокласників спрямований не тільки і не стільки на пізнання світу професій, скільки на формування ставлення до тієї чи іншої професії. Завдання профільних курсів — навчити учнів розв’язувати життєві проблеми, тобто розуміти суть і значущість цих проблем, засвоїти існуючі правила їх розв’язання, вміння орієнтуватися в джерелах інформації.

Обов’язковими для профільного навчання є курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні — доповнюють зміст профільного курсу. Інша група курсів розвиває зміст одного з базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя — сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Вивчення географічних курсів за вибором рекомендується за такими збірниками програм:


  • Географія. Програми для профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (Педпреса, К, 2005);

  • Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Ч. 1,4. II (Київ, 2010).

З-поміж нових програм і курсів за вибором пропонуються до використання «Основи геоінформаційних систем і технологій. 10-11 кл.» (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист №1/11-8752 від 20.09.2010 р.). Курс покликаний сформувати в учнів теоретичну базу знань з основ геоінформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних геоінформаційних систем і технологій у своїй діяльності, що має забезпечити розуміння принципів представлення і візуалізації географічної інформації в геоінформаційних системах та навичок роботи в сучасному геоінформаційному програмному забезпеченні випускниками шкіл.

Курс розрахований на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10 11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напряму. Вивчення курсу пропонується в обсязі 35 навчальних годин після вивчення основ інформатики за програмок) 9 класу та географії за курсами 6-9 класів, опанування основних засад роботи з комп’ютерною технікою та комп’ютерною графікою, мережею Інтернет та просторового уявлення про земну поверхню.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора; презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів; спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми).

У програмі курсу за вибором детально відображено особливості організації вивчення матеріалу у профільній школі, а також наведено критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів та перелік програмного забезпечення, необхідного для успішного засвоєння програми курсу, детальний зміст практичних робіт, список рекомендованої літератури.



Під час підготовки до ДПА у 9 класі рекомендується використовувати «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії, 9 кл.» (автори Р. В. Гладковський, А. І. Довгань, Л. Б. Паламарчук, В. В. Совенко, К: Центр навчально-методичної літератури, 2011).

Для підготовки до ДПА в 11 класі пропонується до використання «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 кл.» (автори Р. В. Гладковський, А. І. Довгань, Н. І. Забуга, Л. Б. Паламарчук, В. В. Совенко, К.: Центр навчально-методичної літератури, 2011).

У зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, буде здійснено оптимізацію організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році. Виконання програм з географії у 9 класах основної школи та 11 класах профільної школи рекомендуємо за рахунок резервного часу, інтенсифікації навчального процесу під час практичних занять та ущільнення навчального матеріалу тих розділів програми, засвоєння яких не викликає труднощів в учнів.


Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології та природознавства в 2011/2012 н.р.

У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

10-11 класи Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. Тернопіль Мандрівець, 2011.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням біології навчання біології здійснюватиметься за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009).

У 10-11 класах з поглибленим вивченням біології — за програмою для профільного рівня, надрукованою у збірнику програм для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень (Тернопіль: Мандрівець, 2011).

Зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм з біології сформульовано стисло, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Навчальна програма передбачає проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Зміст навчальної програми спрямований на досягнення завдань, що стоять перед шкільним предметом «Біологія». У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються однією з основних складників змісту біологічної освіти, проте засвоєння знань пов’язується передусім зі здатністю учня застосовувати знання, можливістю набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту, формування ціннісних орієнтацій та ставлень школярів. Біологічні знання повинні стати основою для формування в учнів загальнонавчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих як уміння вести спостереження, виконувати експеримент, самостійно отримувати і переробляти інформацію тощо. Досвід творчої діяльності має реалізуватись через проблемний характер вивчення матеріалу.

Звертаємо увагу вчителя на можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології, що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання школярі здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні задачі. Навчальні задачі своїм змістом мають програмувати різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

Важливим компонентом процесу навчання біології є контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Наказом МОН України від 13.04.2011 № 329 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304) затверджено Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології містяться у програмах з біології.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Схожі:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconВитяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта
Опорні речення для визначення навчальних досягнень учня
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconОрієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році Загальні положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconОрієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році Загальні положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconМетодичні рекомендації щодо особливостей організації навчально-виховного процесу в 1-му класі загальноосвітніх навчальних закладів 2014/2015 н р., критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
Проблема. Організація та науково-методичний супровід упровадження нового змісту початкової загальної освіти. Інструктивно-методичні...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconКонцепція загальної середньої освіти
Підтримка та розвиток учнів, що володіють потенціалом до високих досягнень, є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової та...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПро затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про вищу освіту", з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconЗакону України «Про освіту»
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти пропонує для громадського обговорення проект Державного стандарту базової та...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПрограма курсу Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу «Психологія»
Методичний посібник побудовано за програмою «Психологія». 11 клас. Посібник крім теоретичного, вміщує великий обсяг практичного матеріалу,...
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка