Критика чинного законодавства 18



Сторінка6/12
Дата конвертації22.03.2018
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА




Відгомін румунської каторги

Петро Кобевко, шеф-редактор газети “Час”, депутат Чернівецької обласної ради

За логікою речей деташаментники прирівнюються до тих, хто насильно був вивезений до Німеччини. А їм усім недавно виплачували компенсації за каторжну працю. Тільки ось деташаментникам нічого не давали і не дають. Українська держава мусить вжити заходів, аби відновити справедливість.

Газета “Час” уже не раз порушувала проблему деташаментників. Це особи, які у роки війни були вивезені на каторжні роботи до Румунії. Ця країна у той час була у одній супрязі з нацистською Німеччиною. З України на румунську каторгу було вивезено майже 70 000 людей. В основному з Чернівецької області.

Не всі повернулися живими додому. Бо умови їхнього перебування у Румунії нічим не відрізнялися від концентраційних таборів Німеччини часів Другої світової війни. В’язнів утримували у бараках, під конвоєм возили на каторжні роботи, знущалися з них. Тож деташаментники перебували у таких же умовах, як і в’язні нацистських таборів. Тільки перші були в Румунії, а другі в Німеччині та країнах, які Німеччина захопила – Польщі, Австрії, Литві і т. д.

За логікою речей деташаментники прирівнюються до тих, хто насильно був вивезений до Німеччини. А їм усім недавно виплачували компенсації за каторжну працю. Тільки ось деташаментникам нічого не давали і не дають. Видимих причин нема. А за невидимими криється, напевне, велика політика. Румуни, як відомо, добре навчилися у французів дипломатичних викрутасів. Тому зуміли всіх каторжан до цього часу прирівняти не до громадян інших держав, а до громадян Румунії. Тобто Румунія вважає, що ніякого примусового вивозу на каторгу до них не було з Чернівецької, Закарпатської, Одеської та інших областей України. А було так (за версією Румунії): країна створила альтернативу службі в армії. Тобто, хто не хотів йти в румунську армію, того брали на каторгу. Скажіть, будь ласка, який українець горів чи горить бажанням служити у Румунській армії?! Ніякий. Окрім того, Румунія вважає, що вона деташаментників набирала з громадян своєї країни. І досі не визнає, що вона була окупантом на нашій території з 1918 до 1940 року.

Українська дипломатія ніяких арґументів румунській стороні досі не наводить. Все спускається на гальмах. Якось воно буде.

Не буде, панове. Бо йдеться про історичну та людську справедливість стосовно 70 000 українських громадян. Тому українська держава мусить вжити заходів, аби відновити справедливість. Принаймні, хоча б почати порушувати питання компенсації тим українцям, хто горбатився на фашистську Румунію у роки Другої світової війни.



Від автора.

На останній сесії Чернівецької обласної ради мною підготовлено звернення до Верховної ради України про вирішення питань деташаментників на міжнародному рівні. Я щиро дякую свої колегам з обласної ради, які абсолютною більшістю голосів підтримали це звернення, яке на сьогодні вже, сподіваємося, уважно розглядається і народними депутатами, і урядовцями нашої держави. Для кращого ознайомлення з порушеною проблемою наводжу звернення Чернівецької обласної ради до Верховної ради України у повному обсязі.



Верховній Раді України

Звернення

Ми, депутати Чернівецької обласної ради, просимо Вас, народні депутати України, розпочати роботи з вирішення проблем так званих деташаментників (осіб, які у роки війни були вивезені на каторжні роботи до Румунії, на той час сателіта Німеччини).

З України у трудові табори Румунії було вивезено 68232 особи. Найбільше з Чернівецької області. У повоєнний період їх повернулося на батьківщину 56650. Жодний деташаментник не одержав компенсації за свою каторжну працю від Румунії. Більше того, Румунія, напевне, вважала і продовжує вважати, що на примусові роботи з України (Чернівецької та Одеської областей) вона брала своїх громадян (з 1918 до 1940 рр. Чернівецька область була загарбана боярською Румунією) і ніяких виплат їм не визначено.

З кожним днем вчорашніх невільників стає все менше і менше. Вони не дочекалися компенсації за втрачені молоді роки, сили і здоров’я на важких роботах фашистської Румунії. Українська держава не порушувала досі цього питання перед Румунією. А треба було.

Тому ми просимо поставити питання компенсації деташаментникам на державному рівні та ініціювати у парламенті вирішення проблеми шляхом міждержавних переговорів з урядом Румунії.

З щирою повагою депутат Чернівецької обласної ради Петро Кобевко



http://www.chas.cv.ua/02_08/2.html

ЕКОНОМІКА




«Чорна мітка» іваньківським спиртовикам

Наталя Віргуш, «Черкаський край», 4.01.2008

Антимонопольний комітет України розслідував ситуацію з однаковим підвищенням цін в окремо взятій галузі — спиртовій. І виявив у ній антиконкурентні, узгоджені дії виробників цього продукту.

Те, що ціни зростають не обов’язково через якісь об’єктивні причини, а за домовленістю між виробниками, рядові споживачі зрозуміли давно. Ми вже звикли, що ціна на окремі види продуктів харчування вчора могла бути одна, а сьогодні — вже зовсім інша. Причому, як правило, набагато вища.

Кому скаржитись на галузеві підприємства, які одним махом і скрізь змінюють цінову політику у бік подорожчання? Заводам, які й на поріг простого покупця не пустять? Уряду, який уже давно не в змозі контролювати цінову політику?

Питання, безумовно, складне. А відповідь в багатьох інстанціях на нього можна почути однакову: “Ми живемо в ринку, тому час уже звикнути, що він диктує свої вимоги”. От тільки — чи ринок, чи, можливо, цінами на ньому керують ті, хто, використовуючи певні політичні та економічні ситуації, що відбуваються в країні, хочуть просто нажитися?

Антимонопольний комітет України розслідував ситуацію з однаковим підвищенням цін в окремо взятій галузі — спиртовій. І виявив у ній антиконкурентні, узгоджені дії виробників цього продукту.

Слідство тривало понад рік. І виявило, що за змовою діяло 75 відсотків учасників цього фрагменту ринку, які встановлювали відпускні ціни на спирт на однаковому рівні, залежно від марки. І це при тому, що спирт у різних виробників просто не може коштувати однаково, адже відрізняється все — якість сировини, обладнання, пов’язані з виробництвом витрати.

В результаті: 40 спиртових заводів оштрафовано. В цілому — на суму понад 3 мільйони гривень.

Потрапило в число цих порушників і підприємство нашої області — Іваньківський спиртовий завод. І хоча рівень штрафних санкцій для нього не такий уже й високий, порівняно з іншими порушниками Антимонопольного законодавства, бо й саме це підприємство поступається за обсягами виробництва іншим спиртовим велетням, але “чорна мітка” АМК — це аж надто серйозне попередження, щоб з ним не рахуватися.

Втім, за подібними домовленостями, нерідко діють підприємства й інших галузей. Згадаймо хоча б одночасне підвищення цін на молочну, м’ясну продукцію, олію тощо. Нам же, споживачам, доводиться оплачувати з власної кишені чиїсь корпоративні інтереси.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Критика чинного законодавства 18 iconКритика чинного законодавства 12
Социально-экономическое положение автономной республики крым за январь—июнь 2009 года 18
Критика чинного законодавства 18 iconПоложення про виконавчий орган публічного акціонерного товариства " дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій"
Розроблене відповідно до чинного законодавства України, Статуту публічного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство...
Критика чинного законодавства 18 iconРішення № Про затвердження Положення про порядок встановлення пам’ятних знаків, меморіальних, анотаційних дощок
Відповідно до Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про охорону культурної спадщини”, з метою дотримання чинного...
Критика чинного законодавства 18 iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
Критика чинного законодавства 18 iconМасенко Л. Т., Мова І політика
У якому рядку бібліографічний опис видання оформлено відповідно до чинного стандарту?
Критика чинного законодавства 18 icon14 (26) жовтня – 80 років від дня народження журналіста, режисера, актора, театрального критика, громадського та культурного діяча Василя Селезінки (1933)

Критика чинного законодавства 18 iconТема гітлеризму в публіцистиці ДмитраДонцова
Д. Донцов фашистом, а також пробує окреслити певні засадничі розбіжності націонал – соціалізму Гітлера та Чинного Націоналізму Донцовав...
Критика чинного законодавства 18 iconТема. Жив на землі поет…
Обладнання: мультимедійна установка, літературні анкети, волошки з написами «Біографічна довідка», «Поетична творчість», «Літературна...
Критика чинного законодавства 18 iconВчення І. Канта про пізнання та мораль. І. Кант "Критика чистого розуму"
Формування І. Канта як філософа. Факти з біографії, що передували розвитку філософських поглядів И. Канта
Критика чинного законодавства 18 iconР. Коваленко Географія: Україна у світі: природа, населення. 8 клас Анотація на новий підручник. Видавництво «Літера», 2016
Підручник повністю відповідає вимогам чинного Державного стандарту середньої освіти та новій навчальній програмі 2015 року


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка