Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’



Скачати 102.69 Kb.
Дата конвертації06.05.2017
Розмір102.69 Kb.

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Круглий стіл на тему:

‘’Історична пам’ять у творах О.Довженка’’

Розробили: Буляндра Н. В. (педагог-організатор)

Кучкін Микита (президент шкільного парламенту)

Кіровоград 2014

Мета:Поглибити знання учасників круглого столу з історії українського кінематогрофа,виховання емоційно-ціннісного ставлення до творчості Довженка в кіно,любові до національної культури,почуття гордості та усвідомлення себе українцем,зацікавити творчістю відомого письменника і режисера.

Обладнання:портрет О.Довженка,ілюстрації до фільмів,презентації.

Учасники:шкільний парламент,педагог-організатор.

Вступне слово:

Сьогодні ми розглянемо творчість відомого українського письменника,кінорежисера,художника і громадського діяча,унікальної постаті в історії художньої культури України.Олександр Петрович Довженко перший серед усіх слов’яських народів навіки закарбував своє ім’я в історії світового кінематографа.

Олександр Довженко-унікальна постать в історії України.Доля наділила його щедрим талантом,любов’ю до України,її народу,батьків,природи,літератури,кіно і живопису.Ім’я Довженка ,як кінорежисера відоме в усьому світові.

Розглянемо такі завдання:

1.Біографічні дані, творчий шлях О.П.Довженка.Презентація.

2.Фільмографія.Презентація.

3.Наслідування і пам’ять.

Презентація біографії та творчого шляху О.Довженка.Виступ Чернової Софії(комісія культури). Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В'юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області) в селянській родині. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті.

У 1911р. вступив до Глухівського вчительського інституту.Після закінчення інституту у 1914р.учителював у Житомирі,Києві.

У 1917р. вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет.

Захопившись революцією служить у петлюрівській армії.За це його засудили до ув’язнення в концтаборах.Однак його врятували.

У 1920р.приєднався до КП(б)У,з якої згодом був виключений.

У 1921р.направили за кордон на дипломатичну службу(Варшава,Парриж,Лондон).

У1922-1923рр.живе у Берліні,обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині.

По поверненні в Україну,влітку 1923року,оселяється у Харкові.Відвідує засідання ‘’Гарту’’,і невдовзі стає співзасновником ВАПЛІТЕ.Згодом через ВАПЛІТЕ зближується з ВУФКУ,але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр,а Довженка театр не цікавив.

З 1925р. Стажист по агітфільму ‘’Червона Армія’’.

У 1926р. створює за своїми сценаріями перші фільми’’Вася-реформатор’’ і ‘’Ягідка кохання’’.Перший серйозний успіх прийшов у 1929р. після виходу на екрани фільму ‘’Звенигора.’’Звенигора’’ була сенсацією 1928р.,але водночас це був початок особистої трагедії Довженка-за цю стрічку,та згодом за фільм ‘’Земля’’ його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.

У 1930р. одружується з акторкою Юлією Солнцевой.

У 1933р.переїздить до Москви,а потім на Далекий Схід.

У 1935р. нагороджують орденом Леніна.

На початку війни потрапляє в Уфу та до Ашхабаду.Іде добровольцем на війну,як кореспондент газети’’Красная армия’’.

У 1943р. завершує кіноповість ‘’Україна в огні’’,яку Сталін заборонив.

До останніх днів живе в Москві,працює на ‘’Мосфільмі’’.25 листопада 1956р.помер у Москві.



Фільмографія.Презентація Кунтиш Олександри(комісія культури)

У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Чарлі Чаплін зазначав: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

У 1932р. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Конфлікти Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострювалися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933р. працював на «Мосфільмі».

‘’Звенигора’’(1927р.)-український радянський художній фільм(чорно-білий,німий).Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України:скіфи і варяги,війни українських козаків з польською шляхтою,гайдамацька вольщина,світова війна 1914-1918рр.,боротьба Української Народної Республіки з більшовиками,революційний рух і протистоячий йому рух гайдамаків-націоналістів на чолі з Симоном Петлюрою,білоукраїнська еміграція.Ці етапи,викладені у 12-ти епізодах,об’єднані однією постаттю діда,що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін.



Виступ Пачковської Марини(комісія інформації)

У цьому фільмі ВУФКУ,як ні в одному іншому відчувається величезний смак і хист режиссера…Протягом усієї катини жодного поганого кадру і сила справжніх художніх полотен.

Прекрасна гра акторів і масові сцени вражають своєю природністю.Ця картина має свою певну абсолютну цінність,як справжній революційний талановитий мистецький твір…

‘’Звенигора’’-це глибока,болюча сатира на наше селянство,що увесь вік шукало якихось забобоних скарбів,було в рабстві у панів,доки не влилося до лав борців за Всесвітню Революцію.

Іспит на справжнього майстра кінорежисера він витримав.

Перегляд уривку з фільму ‘’Звенигора’’.

Виступ Кунтиш О.

‘’Земля’’-український радянський художній фільм(чорно-білий,німий).Фільм О.Довженка’’Земля’’ є одним з найвідоміших радянських фільмів.Це гімн праці на землі,хліборобству та людині,яка працює на землі,є частиною космічного ритму буття.Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд,якісно відмінний від досі зображуваного.Це світогляд нації хліборобської,в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя.Середовище і люди-єдине і нероздільне,а їхній спосіб життя є споконвічним.Символіка Довженка була пов’язана зі світоглядом українського народу,зобразністю народної поезії.



Виступ Дорофій Насті(комісія інформації)

Сценарій цієї прославленої кіноповісті створено 1929р.,на екрани фільм вийшов 1930р.,незабаром був заборонений.Початок фільму символічний:помирає старий дід Семен,колишній чумак-відмирає старе.І народжується нове,героєм якого виступає комсомолець Василь Трубенко,натхненик і організатор колективізації їх села.Автор змальовує з симпатією свого героя:він рішучий революціонер,і мрійливий,ніжна людина у коханні.Кульмінацією фільму стає поява у селі трактора,та розорювання одноосібних меж у єдине колгоспне поле.Саме це і породило конфлікт ‘’куркуля’’ Хоми і Василя.Фільм закінчується не лише мінорно:’’Щебечуть солов’ї по молодих садках.Лине здалеку дівочий спів.Колгоспна земля квітне,як ніколи’’.



Перегляд уривку з фільму ‘’Земля’’.

Виступ Кунтиш О.

‘’Україна в огні’’-кіноповістьО.Довженка,присвячена подіям Великої Вітчизняної війни,долі сільської родини та простих селян.Основою кіноповісті стали оповідання Довженка ‘’На колючому дроті’’,’’Незабутнє’’,’’Перемрга’’.Уривки з кіноповісті вперше були надруковані російською мовою в 1943році,а українською-1962.Сталін заборонив кіноповість як для друку,так і для екрану.



Виступ Терещенко Насті (комісія інформації)

Україна в огні”. Якщо у попередніх кіноповістях народ, уособлений головним чином людьми одного села, відображався у роки громадянської війни та мирного будівництва в Україні, то у творі “Україна в огні” – у подіях другої світової війни. У новій кіноповісті персонажі різко протиставлені: окупанти, патріоти і зрадники. Автор розкриває психологію вчинків своїх героїв і поодиноких зрадників, користуючись зокрема довгими діалогами, подібно жанру драми.

Твір розпочинається картиною у хаті колгоспника Лавріна Запорожця. На 55-ліття його дружини зібралася вся сім’я: п’ять синів, донька і дід. Звучить пісня “Ой, у мене увесь рід багатий”. Співають всі: батьки, “всьому роду втіха” мила Олеся, прикордонник Роман, артилерист Іван, чорноморець Савка, колгоспники Григорій і Трохим, пасічник дід Демід. Ранком наступного дня сини-брати подаються на фронт. Першим гине Савка під час сутички з німецьким десантом. Події постійно міняються: захоплене фашистами село, фронт, знову село, Німеччина, куди вивезли німці як робочу силу сільських дівчат, Олесю, її подругу Христю.

Запам’ятовуються страшні сцени розстрілів та повішень селян (дід Демид Запорожець сам натягує собі петлю на шию: “Вішай, кате, чого злякався?!), сцена перетворення у німецьких поліцаїв Івана Гаркавенка та Павла Хуторного, багато фронтових епізодів, героїчних і страшних, картини оранки впряженими у плуг чоловіками під наглядом німців, понівечення на чужині Олесі і Христі... – кожна сторінка твору хвилює, примушує замислитись. На деякі питання людських вчинків відповісти нелегко. Наприклад, усвідомити міру ненависті до радянської влади, а тому й прислужництво німцям куркуля Заброди, який вирвався з більшовицької каторги, сибірського “гулагу”...



Перегляд уривку із фільму ‘’Україна в огні’’.

Виступ Перцової Лізи (комісія інформації)

У кіноповісті «Зачарована Десна» вабили до себе народні, виразно.національні характери, про які потім говорили не інакше, як про «довженківські», і щирий, всепроникаючий ліризм, тоді такою мірою ще не властивий, мабуть, жодному радянському творові, надто, якщо говорити про діапазон його тембрів — від найтрепетнішого, найпоетичнішого до громоподібного, спрямованого на глобальні болі й проблеми («Горів і я тоді у тім вогні, загибав усіма смертями людськими, звірячими, рослинними: палав, як дерево чи церква, гойдавсь на шибеницях, розлітався прахом і димом од вибухів катастрофічних, 3 м'язів моїх і потрощених кісток варили мило в Західній Європі в середині двадцятого століття. Шкіра моя йшла на палітурки і абажури для ламп, валялась на дорогах війни, виутюжена важкими танками останньої війни людства»),— і філософське, синівське осмислення й виявлення рис свого роду й народу, його духовних джерел.

«Зачарована Десна» — автобіографічний твір, спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війну спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє». Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.

Виступ Білого Богдана(комісія освіти)

«Мічурін» — перший кольоровий фільм Олександра Довженка. Величний поетичний задум Довженка «Життя у цвіту» (1946–1947) кінематографічні чиновники безжально спотворили в канонічний історико-біографічний опус: фільм про життя та діяльність великого перетворювача природи, одного із засновників матеріалістичного напрямку в біологічній науці, російського вченого-біолога І. В. Мічуріна. Відкинувши пропозиції американців працювати за кордоном, Мічурін продовжує свої досліди в Росії, попри те, що його ідеї не сприймає царський уряд, церква та ідеалістична наука. Мічуріна підтримують видатні науковці країни. Після Жовтневої революції маленький мічурінський садок у місті Козлові (батьківщині біолога) стає великим державним розсадником. Але попри все, фільм викликав щирий захват у сучасників. Остап Вишня написав: «„Мічурін“ — це справжнє кіномистецтво».

Виступ Тернової Насті(комісія освіти)

У лютому-березні 1937 року О.Довженко знімав у Чернігові і поблизу нього епізоди до кінофільму «Щорс». Першу команду операторам він подав 25 лютого. А перед тим провів велику підготовчу роботу. Сценарій, як розповідав сам О. Довженко місцевим журналістам на зустрічі в редакції чернігівської обласної газети «Більшовик», був побудований за маршрутами боїв М. Щорса. Присутні, серед яких були молоді письменники О. Тесняк, М. Хазан, з хвилюванням слухали уривок зі сценарію, вітали автора. А він відповів:

— Сценарій — це тільки півділа. Головне — попереду. О. Довженко перед зйомками виїжджав «на натуру», подовго розмовляв з бійцями чернігівського гарнізону та колгоспниками — учасниками масових сцен. Кілька разів заходив до обласного архіву, щоб ще подивитися на документи громадянської війни. Особливо часто звертався до історичного музею. Заступник директора музею А. Левенко розповідав, що в цей час він познайомився з Олександром Довженком. А. Левенко якраз збирав матеріал про М. Щорса та його бойових товаришів, який згодом ліг в основу його кандидатської дисертації. Він консультував Довженка, виїжджав з ним у села Кличівку, Павлівку та інші місця, де знімали фільм. Йому здалося: Довженко зовсім не вважав свій сценарій раз і назавжди незмінним, він весь час обмірковував нові варіанти, уточнював, доповнював. 

Виступ Кисельової Кристини(комісія культури)

Не можна не згадати Олександра Довженка як автора малих літературних форм, зокрема його оповідань. Вражає глибина його художнього слова і уміння словом писати живописну картину, зворушуючи до сліз людську душу моїм улюбленим твором такого плану є його оповідання «Мати». Всього три друкованих аркушів в книжці, а скільки емоцій! Оповідання написане в листопаді 1943 року, коли Україна звільнялася від фашистської окупації, і ворог чинив звірства над мирним населенням «Не ради сліз, і розпачу, скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття, вони вже прокляті і так всіма на світі, а задля слави нашого роду написано і во ім’я любові про цю високу смерть. Хто серед трупів ворожих біжить по селу, що вже догорає. Хто це стогне, біжучи. Чиє серце стугонить у грудях мов вистрибнути хоче в перед? Це Василь з автоматом і бомбами, Марії Стоянихи син.



Хто мертвий висить коло хати під небом? Оце його мати. Підбіг Василь до двору. Отут був двір під самою горою. Спинивсь Василь коло хати а хати не має. Василь у двір, а двору не має, у сад – нема саду. Тільки одна стара груша, а на груші мати. О, тихий жах, о не забутній смутку.» Це хіба не живописна картина? Марію Стояниху повісили німці, бо вона прихистила двох поранених льотчиків збитих у бою фашистами, хлопців з Уралу, Степане Пшеницина і Костю Рябова. Коли німці увірвалися у хату, Марія почала захищати льотчиків і видавати їх за своїх синів. На майдан у селі зігнали всіх людей на очну ставку.

Виступ Кишляна Миколи(комісія освіти)

‘’Щоденник’’ – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщають роздуму більше чим за десятиліття й розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншого боку – самостійним літературним твором. Всі думки й помисли А. Довженко, висловлені в ‘’Щоденнику’’, глибокі й сповнені філософського осмислення сучасного й майбутнього Україні, співчуттям до народу у важкі для нього року.

Виступ Запасної Анастасії(комісія культури)

О. Довженко жив інтересами своєї доби. Довженко-митець і Довженко-людина невіддільні один від одного. Він ніколи не був пасивним спостерігачем життя, тому його твори - це історія життя українського народу, української нації. 
О. Довженко вболівав за історичну долю народу, за долю української держави, за мову, історію і культуру України. Незважаючи на те що митець змушений був жити поза межами України, в Москві, письменника глибоко хвилювало все, що відбувалося на його Батьківщині, і про це він писав у своїх творах. 

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconОпис проведеної роботи Круглий стіл на тему: «Франція за завісою історії»
...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconШостого скликання
Круглий стіл з питань антикризових заходів на підтримку малого та середнього бізнесу 19
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconУрок засвоєння нових знань. Вид уроку: круглий стіл
Ліни Костенко в контексті епохи, розкрити гармонійну, шляхетну натуру поетеси та ті джерела, що формували її письменницький дар;...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconЮлія Кисла Українська історична пам`ять: конструювання загально радянської ідентичності в урср
Цілком очевидним був той факт, що створена тоталітарна держава, досягнувши уніфікації в усіх сферах життя, прагнула до перетворення...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconРозділ І. Феномен книги як «пам’яті поколінь»
Адже саме пам’ять є тим ланцюжком, що єднає покоління. Пам’ять, матеріально втілена в образі книги, у слові, художніх образах, зображеннях...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconСценарій відкритого виховного заходу присвяченого Дню народження Т. Г. Шевченка на тему
Мета: ознайомити учнів із життям І творчістю Т. Г. Шевченка; продемонструвати красу й чарівність Шевченкового слова; розвивати пам'ять,...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconВиховний захід Пам'ять Героїв у полум’ї свічок Підготувала: Кл керівник групи в 14 1/9 Ганжа А. Г
Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconУрок української літератури в 11 класі тема життєвий І творчий шлях олександра довженка мета: ознайомити учнів із життєвим І творчим шляхом Олександра Довженка
Ладнання: портрет О. Довженка, карта «Історико-етнографічні регіони України», чистий аркуш (ватман із заголовком) «Велич І безсмертя...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ icon«Вшануймо пам’ять Героїв Небесної сотні, учасників Революції Гідності, жителів області, які загинули за свободу та незалежність України»
Виховна година у 7 класі на тему: «Вшануймо пам’ять Героїв Небесної сотні, учасників Революції Гідності, жителів області, які загинули...
Круглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’ iconПроекту: «Інформатика: ми вивчали тему …» Оберіть та впишіть у заголовок тему, що вивчалась на уроках інформатики та яка вам найбільш запам’яталась
Хімія параграф21,22 гомологічний ряд алканів вивчити напам’ять Письмово виконати вправи№3, №5 ст


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка