Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури



Дата конвертації16.03.2018
Розмір445 b.


Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст.

Феномен козацької культури.

Розвиток освіти та наукових знань в Україні XVII–XVIII ст.

Піднесення літературної творчості.

Феномен українського бароко в архітектурі.

Образотворче мистецтво театр та музика.

Музичне мистецтво

  • Глухівська співоча школа, створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола. Більшість випускників потрапляла до Москви і Петербурга композитор Дмитро Бортнянський потрапив до Москви, проте в його творчості присутні українські мотиви. Композитори Максим Березовський і Артемій Ведель вони працювали в різних жанрах, зокрема оперному, але переважала все ж церковна музика.



Максим Созонтович Березовський

  • Народився 27 жовтня 1745 р. в Глухові. Походив, імовірно, з козацької родини.

  • У 1750 - ті роки навчався у Києво -Могилянській академії.

  • Під час навчання вже писав три - і чотири - голосні хорові твори, виконувані студентами.



  • 1765р. Дирекція російських імператорських театрів направила Березовського на навчання до відомого теоретика й педагога Болонської філармонічної академії Джованні Баттіста Мартіні (Джамбаттіста), у якого вчилися К.Глюк, А.Гретрі, В.А.Моцарт та багато інших славетних европейських музикантів.



Творчий спадок

Твори:
  • Опери

  • «Демофонт» ;

  • «Іфігенія» (не закінчена);

  • Хорові твори

  • Літургія св. Іоанна Златоустого,Духовні концерти:

  • «Не отвержи мене во время старости»,

  • «Остригну сердце»,«Милость и суде воспою»,

  • «Чашу спасения приму»,«И память вечную», «Во всю землю»



Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський

Український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів

Дитинство

  • Він народився 26 (28) жовтня 1751, у Глухові. Його батько, ймовірно, походив із західних регіонів України, з Прикарпаття, з села Бортного, проте прагнув потрапити до гетьманської столиці. Бортнянський, як і його старший колега, дитиною навчався у знаменитій глухівській школі, та вже в семирічному віці, завдяки своєму чудовому голосу, був прийнятий у Придворну півчу капелу у Петербурзі.



«Італійський» період

  • Сімнадцятилітньому Бортнянському, як особливо обдарованому музикантові, теж призначають стипендію - "пансіон" для навчання в Італії.



Відень

  • У 1779р. з Росії надходить лист з вимогою негайно повернутись в Петербург. Не надто охоче скорився Бортнянський цьому наказові - доля Березовського була йому добре відома - проте він вирушає у дорогу. На шляху до Петербургу на короткий час він затримується у іншому музичному центрі Європи, столиці Австрії, Відні, де зав'язує знайомство з відомим на той час італійським композитором А.Сальєрі, знаним в історії як суперник Моцарта.



Повернення до Росії

  • В Росії його, як і будь-якого митця "неіноземного походження”, також не допускають до "великого" царського двору Катерини II, при якому завжди більш прихильно ставились до іноземних співаків та музикантів. Бортнянського відсилають на "малий" двір, тобто двір намісника престолу великого князя Павла, у його маєток Павловськ.



Зріст в кар’єрі

  • В 1795 р., вже після смерті Катерини II, коли на престолі засідає її син Павло І, за клопотанням імператриці Марії Федорівни, Бортнянський стає директором Придворної півчої капели. Хоча духовні концерти Він починає писати раніше, одразу після повернення з Італії, проте найкращі з них написані саме за час перебування Бортнянського на посаді директора капели.



Творчий доробок

  • Помер Дмитро Бортнянський у 1825 році в Петербурзі. Після його смерті духовні концерти, як невідповідні до указів царя Павла і нових правил богослужіння в російській православній церкві, повністю вилучаються з церковної практики в Росії, і лише нечисленні виконавці хорової музики включають їх в концертний репертуар, та й то у редакції Петра Чайковського.



Артемій Лук'янович Ведель 1767 - 1808

  • Композитор, співак, диригент, скрипаль



  • Артемій співав надзвичайним голосом, чудово грав на скрипці. Він керував московським та іншими губернаторськими церковними хорами, готував співаків для Петербурзької капели. Був військом офіцером…



Артемій Ведель

  • Народився він, як уважають, десь в 1767 році, хоча можливо й пізніше. Батько Лук’ян Ведельський займався різьбярством по дереву, був відомим у Києві фахівцем своєї справи, створював церковні іконостаси.



  • Артема, ще малим дитинчам з чудовим голосом, взяли до академічного хору. У 13 років він вступив до класу філософії Києво-Могилянської академії. Музичний талант Артемія вражав усіх, як студентів так і педагогів: не маючи спеціальної музичної освіти, він став першим скрипалем-солістом в студентському оркестрі, до того ж майстерно диригував хором.



  • Артемій завжди, навіть у роки свого славного визнання, вів аскетичний спосіб життя. Він не вживав м’яса і спав на грубій рогожці, цілковито присвятивши себе молитві і створенню музики. Невдовзі Артемій вирішив стати послушником Київо-Печерського монастиря.



Висновок

  • Розділ українських земель між двома імперіями, згортання автономії України російським царатом, ліквідація гетьманщини, заборона публікацій українською мовою, русифікація верхівки українського суспільства до кінця XVIII століття створили важку ситуацію для української культур




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconОбразотворче І декоративно-ужиткове мистецтво
У своїх найважливіших засадах зберігалася й історично складена система взаємовідносин всередині самої культури. Одним з найхарактерніших...
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconТема розвиток освіти та науки на українських землях
Тема традиційно-побутова культура та церковне життя в україні другої половини ХІХ ст
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconПочатковий курс історії українського образотворчого мистецтва
Ренесанс в українському мистецтві тривав з другої половини XVI до першої половини XVII ст
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconДепартамент культури, туризму та
Випуск : Містобудування другої половини ХІХ – початку ХХ століття / упоряд. Н. Таратута. ‒ Кіровоград: оюб ім. О. М. Бойченка, 2014....
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури icon1. Особливості розвитку української культури другої половини хуіі – хуііі ст
Роль Петра Могили у формуванні українського національного культурного середовища та відновленні культурних пам’яток Києва
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconВідлига (1953-1964рр)
Навчальна простежити хід І суть реформ другої половини 50-х першої половини; 60-х років XX ст., виявити причини суперечливого характеру...
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconУкраїнська культура як самобутнє духовне утворення. Загальна характеристика української культури та її своєрідність
Це сталося, тому що в XVI ст., коли феодально-боярська знать сприйнялакатолицтво І польську культуру, І до кінця XVIII ст., коли...
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconАналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В. Луканіна, В. Самарцева Магістерська робота За спеціальністю 02207 „Музичне мистецтво”
Аналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В. Луканіна, В. Самарцева
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconЗвіт з теми, яка виконувалась в межах робочого часу викладачів Найменування роботи: "Русь у візантійських та західноєвропейських джерелах ІХ-XV ст." за рахунок другої половини робочого часу викладачів
Русь у візантійських та західноєвропейських джерелах іх–xv ст.” за рахунок другої половини робочого часу викладачів
Культура України другої половини ХVIІ – ХVIІІ ст. Феномен козацької культури iconТворці хорового концерту: М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель Мета
Мета: висвітлити період в історії української музичної культури другої половини ХVІІІ ст.; ознайомити з життєвим шляхом та творчістю...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка