|
 Курс лекцій / Навч посібник. К
|
Дата конвертації | 12.07.2017 | Розмір | 445 b. |
|
Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993. - Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993.
- Бокань В. Культурологія: Навч. посібник /За ред. В.М. Пічі. – Л. 2003.
- Грищенко В.А. Історія світової та української культури. – К. 2003.
- Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /За ред М. Заковича.– К., 2003.
Народ або етнос - це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших. Народ або етнос - це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших.
Етногенез-проблема походження народу. Етногенез-проблема походження народу. ЇЇ вирішення дає змогу з'ясувати: ареал зародження етносу, джерела його культури, мови, особливості свідомості.
1) теорія “споконвічності” 1) теорія “споконвічності” 2) теорія автохтоності 3) теорія “єдиної колиски” 4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів
Перший період охоплює часовий відрізок від її витоків і до прийняття християнства. Перший період охоплює часовий відрізок від її витоків і до прийняття християнства. Другий період припадає на час існування княжої держави — Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Третій період припадає на литовсько-польську добу в історії нашого народу. Третій період припадає на литовсько-польську добу в історії нашого народу. Четвертий період розвитку української культури припадає на козацько-гетьманську добу,
П'ятий період охоплює 150 років, роки великої неволі нашого народу — від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття. П'ятий період охоплює 150 років, роки великої неволі нашого народу — від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття. Шостий період є часом нового міжвоєнного та повоєнного поневолення України її східними та західними сусідами й охоплює часовий відтинок від початку XX ст. до кінця 80-х років. Сьомий період розвитку української культури тільки-но розпочався і триває в нових історичних умовах. Це — сучасний період, що охоплює часовий відтинок від кінця 80-х і по сьогодення.
Антропологічний – виявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут. Головна функція - адаптація та відтворення життєвого укладу людей. Антропологічний – виявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут. Головна функція - адаптація та відтворення життєвого укладу людей.
Філософський - досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства.
Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства. Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства.
Діахронний - потребує викладу явищ, фактів, подій світової і вітчизняної культури в хронологічній послідовності.
Порівняльний метод застосовується в культурологічних дослідженнях двох або декількох національних культур. Він встановлює рівень своєрідності або спорідненості культур.
Археологічний - на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури. Археологічний - на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури.
Біографічний метод переважно застосовується у літературознавстві як тлумачення літератури через відображення біографії й особистості письменника.
Слово "культура" походить від латинських слів обробляти, вирощувати, а пізніше - вклонятися, вшановувати Слово "культура" походить від латинських слів обробляти, вирощувати, а пізніше - вклонятися, вшановувати (культ богів, предків). До середини І ст. до н.е. ці слова пов'язувалися саме із землеробською працею.
У середні віки поняття «культура» асоціюється з міським укладом життя. В епоху відродження- з досконалістю та активізацією інтелектуального та творчого потенціалу людини.
Під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.
Культура - це матеріальний і духовний прогрес як індивідів, так і різноманітних соціально-національних спільнот. Культура - це матеріальний і духовний прогрес як індивідів, так і різноманітних соціально-національних спільнот.
Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи. Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи.
Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини
Побутова культура - обряди, звичаї, норми. Побутова культура - обряди, звичаї, норми. Технічна культура - наука, техніка, технології. Художня культура - література, архітектура, скульптура, малярство.
Світова культура - це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів, що населяють нашу планету. Світова культура - це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів, що населяють нашу планету.
Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства. Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства.
Упродовж розвитку людства виокремились Упродовж розвитку людства виокремились певні культурні епохи: Антична, Середньовічна, культура епохи Відродження, Нового часу, Новітня.
політична, політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, фізична, моральна .
Регулятивна, Регулятивна, або нормативна Аксіологічна, або ціннісна Виховна Світоглядна
Культуру потрібно культивувати, бо вона для кожного народу є джерелом стійкості і добра, фактором національної гідності, служить підґрунтям для духовного розвитку наступних поколінь. Прогрес суспільства поєднується і супроводжується також культурним прогресом. Культуру потрібно культивувати, бо вона для кожного народу є джерелом стійкості і добра, фактором національної гідності, служить підґрунтям для духовного розвитку наступних поколінь. Прогрес суспільства поєднується і супроводжується також культурним прогресом.
У період пізнього палеоліту постають релігія і палеолітичне мистецтво. У період пізнього палеоліту постають релігія і палеолітичне мистецтво. тотемізм - віра у походження людини від єдиного пращура - тварини або птаха; магія - чаклування перед полюванням; фетишизм - віра у надприродні властивості речей; анімізм - віра в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет.
Біля села Трипілля, Київської області Вікентій Хвойко в 1897році виявив і дослідив пам'ятки найрозвинутішої землеробської культури доби енеоліту - Трипільську культуру. Біля села Трипілля, Київської області Вікентій Хвойко в 1897році виявив і дослідив пам'ятки найрозвинутішої землеробської культури доби енеоліту - Трипільську культуру.
Для обробки зерна використовували зернотерки, а для зберігання - ями та великі глиняні посудини. Значно удосконалилось оброблення кременю, з'явилися майстерні з виготовлення знарядь праці. Зросла кількість виробів з міді. Для обробки зерна використовували зернотерки, а для зберігання - ями та великі глиняні посудини. Значно удосконалилось оброблення кременю, з'явилися майстерні з виготовлення знарядь праці. Зросла кількість виробів з міді.
Матеріальна культура, господарство і побут відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам'яні стели. Займалися скотарством, певною мірою і землеробством. Матеріальна культура, господарство і побут відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам'яні стели. Займалися скотарством, певною мірою і землеробством.
«споживачами кобилячого молока - називали греки 1) кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя; 2) вони опанували мистецтво їзди на конях і їхнє військо складалося з вершників; 3) завдяки контактам із майстерними оброблювачами металів на Кавказі вони започаткували на Україні добу заліза; 4) зростання ролі кінних воїнів зумовило занепад великих родів і виникнення військової знаті. «споживачами кобилячого молока - називали греки 1) кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя; 2) вони опанували мистецтво їзди на конях і їхнє військо складалося з вершників; 3) завдяки контактам із майстерними оброблювачами металів на Кавказі вони започаткували на Україні добу заліза; 4) зростання ролі кінних воїнів зумовило занепад великих родів і виникнення військової знаті.
Скіфська культура — це культура величезного світу кочових, напівкочових і землеробських племен, що жили на широкому просторі Євразії. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ. Скіфська культура — це культура величезного світу кочових, напівкочових і землеробських племен, що жили на широкому просторі Євразії. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ.
Найбільш шанованою з усіх божеств була Табіті — богиня царського вогнища (тотожна Гестії), після неї — Папай («батько») (відповідав Зевсові), дружиною якого була Апі («земля») (ідентична з грец. Геєю). Скіфи шанували також бога-героя на ім'я Таргітай (тотожний Гераклу). Найбільш шанованою з усіх божеств була Табіті — богиня царського вогнища (тотожна Гестії), після неї — Папай («батько») (відповідав Зевсові), дружиною якого була Апі («земля») (ідентична з грец. Геєю). Скіфи шанували також бога-героя на ім'я Таргітай (тотожний Гераклу).
Кургани Чортомлик, Куль-Оба, Товста Могила, Солоха, Гайманова Могила,Чортомлик . Кургани Чортомлик, Куль-Оба, Товста Могила, Солоха, Гайманова Могила,Чортомлик . Скіфи ховали мертвих у ямах або катакомбах, під курганними насипами.
У II ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами в Крим. Сарматська культура була подібна до скіфської, але так і не перевершила останню. Сарматське суспільство було воєнізованим. Багате сарматське поховання досліджене під курганом «Соколова Могила» біля с. Ковалівки Миколаївської обл. Сармати в мистецтві розвинули звіриний стиль.
Ольвія - її залишки знаходяться біля с. Парутине на південь від міста Миколаїв, Ольвія - її залишки знаходяться біля с. Парутине на південь від міста Миколаїв, Тіра -на місці сучасного Білгорода-Дністровського, Херсонес - на околиці сучасного Севастополя, Пантікапей - сучасна Керч, Кафа - сучасна Феодосія в Криму, Фанагорія - на Таманському півострові, Танаїс - на Дону, Керкінітіда - сучасна Євпаторія.
Найбільшим з цих рабовласницьких держав було Боспорське царство з центром у Пантікапеї, що виникло в V ст. до н.е. на Керченському й Таманському півостровах. Найбільшим з цих рабовласницьких держав було Боспорське царство з центром у Пантікапеї, що виникло в V ст. до н.е. на Керченському й Таманському півостровах.
Найяскравіше особливості давніх слов'ян на території України виявились в зарубинецькій Найяскравіше особливості давніх слов'ян на території України виявились в зарубинецькій (II ст.до н.е. – II ст. н.е.) черняхівській (II–V ст. н.е.) культурах.
слов'янський кам'яний ідол (статуя), знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч в 1848 році. слов'янський кам'яний ідол (статуя), знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч в 1848 році.
У складних історичних умовах слов'янські народи створили самобутню культуру, що стала основою їх консолідації, виникнення державності, збереження i примноження духовних традицій. Ця культура характеризується цілісністю і самобутністю. На її основі виникла культура Київської Русі. У складних історичних умовах слов'янські народи створили самобутню культуру, що стала основою їх консолідації, виникнення державності, збереження i примноження духовних традицій. Ця культура характеризується цілісністю і самобутністю. На її основі виникла культура Київської Русі.
Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі:
|
|