Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»



Скачати 486.39 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації21.01.2018
Розмір486.39 Kb.
ТипКурс лекцій
1   2

Лекція 2. Методи знезараження води. Унікальні властивості води

План
1. Знезараження води сріблом.

2. Знезараження води електроактивацією.

3. Консервація води з допомогою вуглекислоти.

4. Системи електричної активації води.

5. Загадки омагніченої води.

  1. «Слизька» та «суха» вода

7. Всі елементи періодичної системи.

Для знезараження питної води використовуються реагентні та безреагентні методи. Реагентні методи включають в себе знезараження хлором, озоном або сріблом. Безреагентні методи: термічну обробку, електроактивацію. Враховуючи, що більшість жителів України не знає небезпеки знезараження води сріблом і вуглекислотою, ми зупинимося детальніше на цих питаннях.



  1. Знезараження води сріблом


Обробка сріблом знезаражує воду ефективніше хлору, озону та інших сильних окиснювачів. Срібна вода з великим ефектом використовується в медицині для зовнішнього вживання: полоскання горла при ангіні, компреси для боротьби з грибком... Ця вода зберігає свою бактерицидність протягом багатьох місяців. Тому таку воду використовували на підводних човнах в часи СРСР, які нерідко йшли на 6-7 місяців у підводний світ.

Знезараження води з допомогою срібла підкуповує простотою технології. Тому зрозуміла увага людей до цього способу обробки води у всі часи. Зараз в аптеках міста Києва продаються срібні кульки для очищення і знезараження води і багато хто вже придбав їх.

Однак існує небезпека постійного вживання питної води, обробленої сріблом. При постійному використанні «срібної» води як питної срібло вибірково відкладається в селезінці, печінці, нервових волокнах і ін. тканинах [2]. Іони срібла, перебуваючи у воді, можуть утворювати токсичні сполуки. Так при наявності у воді нітратів срібло, з'єднуючись з ними, утворює нітрат срібла - отруйну сіль, яка не виводиться з організму і вражає, насамперед, печінку. Накопичуючись, зокрема, в шкірі, срібло надає їй своєрідну сіро-зелене забарвлення, викликаючи хворобу аргірію. При аргірії може спостерігатися послаблення гостроти зору, помутніння в передній капсулі кришталика, точкові включення в кришталику, зміна кольору зіниці і очного дна. Коли священник в церкві освячує воду і Ви вип'єте 2-3 рази в рік - ніякого збитку Вашому Здоров'ю не буде.

Але тривале вживання «срібної» води, як питної, небезпечно для Вашого здоров'я. При вмісті срібла в організмі людини 2г виникають симптоми отруєння, а при дозі 5г можливий летальний результат.



  1. Знезараження води електроактивацією


Знезараження води електричним струмом - це нова галузь, що зародилася наприкінці минулого століття. В анодній камері (на апаратах «Ековод»), одержується антимікробний розчин нового типу - електрохімічно активований аноліт.

Під час обробки води в електроактиваторах (електричним струмом) всі молекулярні структури розпадаються на іони. Вода насичується високоактивними речовинами - окиснювачами і відновниками. Під дією електричного струму, а також високоактивних окиснювачів і відновників, відбувається деструкція мікроорганізмів всіх видів і форм. В результаті відбувається загибель і розкладання бактерій, спор грибків, мікроорганізмів на прості речовини (зокрема на воду, вуглекислий газ...).

Результати санітарно-бактеріологічних досліджень води, одержуваної на электроактиваторах типу «Ековод», проведені Центральною санітарно-епідеміологічною станцією МОЗ України в 1994 і 2002 роках, підтвердили високу ефективність знезараження.

При збільшенні бактеріального навантаження в 100 разів, тобто при додатковому внесенні 1 • 105 клітин Е-соli М-17 в 1л води, ефект знезараження також підтверджується, а саме загальне мікробне число та колі-індекс знизилися більш, ніж в 1000 разів.


  1. Консервація води з допомогою вуглекислоти


В даний час торгова мережа пропонує покупцеві бутильовану воду, насичену вуглекислотою.

Дійсно, вуглекислота є добрим консервантом і якщо взяти пляшечку такої води, виїжджаючи на пікнік, шкоди великої не буде. Однак постійне вживання газованих вод може призвести до суттєвих змін в організмі людини (особливо з підвищеною кислотністю). Така вода має рН = 3-4, тобто дуже кисла.

Вуглекислий газ є подразником слизових оболонок горла, стравоходу, шлунку і може призвести до їх запалення. Крім цього, постійне вживання такої води призводить до підвищення рівня кислоти у шлунково-кишкового тракту, що може викликати порушення кислотно-лужної рівноваги в організмі людини. В результаті можуть виникнути серйозні розлади в роботі органів людини. Крім усього перерахованого вище, вуглекислота є вкрай сильним стимулятором підшлункової залози. Ось чому небажано постійне вживання газованих вод (у т. ч. напоїв, що містять вуглекислоту), особливо людям з підвищеною кислотністю. «Лікарі-дієтологи проти того, щоб давати газовані напої дітям у віці до 3-х років, а до 10 років - вони рекомендуються не частіше 2-3 разів на тиждень» [6].

  1. Системи електричної активації води


Системи електричної активації води працюють на принципі індукованого зовнішнім електричним впливом спрямованого відхилення активності електронів у водному середовищі від рівноважного стану. В електрохімічній системі переносниками заряду через межу розділу фаз «електрод-елекроліт», є електрони (див. рис. 2) [7].

1

Рис, 1. Схема електроактивації води.
К - катод; A ~ анод; Ме* - іони металу;
М - напівпроникна мембрана;
1 - катодна камера; 2 - анодна камера.

В анодній камері одержується кисла вода - аноліт (або як її в народі називають "мертва вода") з рН = 2-3. В катодній камері одержується вода з лужними властивостями - католіт ("жива вода") з величиною рН =11-11,5.

Величина редокс-потенціалу для аноліту може досягати більше +1000 мВ, для католіту порядку -800мВ. Аноліт і католіт є різновидами активованої води. Обидва види води нетоксичні і екологічно чисті.

Звідки ж з'явилися такі назви: "Жива" і "Мертва" вода?

«Живою», як правило, називають воду, яка при дії на організм викликає в ньому сприятливі зміни: інтенсифікуються метаболічні процеси у живих тканинах, прискорюється, наприклад, ріст рослин, загоюються рани, покращується самопочуття, знижується чутливість до впливу несприятливих факторів, тобто покращується загальний стан здоров'я. "Мертва" вода, навпаки, уповільнює обмінні процеси, що згубно діє на мікрофлору і мікроорганізми.

Аноліт - це прозора вода, без осаду, кисла на смак, злегка в'язка. Свої біологічні властивості вона зберігає протягом 15-25 годин (в залежності від умов зберігання та обсягів води). Бажано аноліт зберігати в скляному посуді в темному місці.

Аноліт є антисептиком і надає ефективну бактерицидну і знезаражуючу дію. Замінює по дії йод, зеленку, перекис водню та інші ліки подібного призначення. Але на відміну від них - аноліт не викликає хімічного опіку живих тканин. Аноліт пригнічує розвиток хвороботворних мікробів, пригнічує розвиток мікроорганізмів, що згубно діє на мікроорганізми, в тому числі і на патогенну мікрофлору. Якщо у вихідній воді редокс-потенціал не більше +(200-300) мВ, то в аноліті - до +1000 мВ. При необхідності можна отримати аноліт з більшою величиною редокс-потенціалу.

Католіт у перші хвилини після приготування являє собою малопрозору воду з інтенсивно осідаючим осадом у вигляді пластівців. Чим більше мінералізована вода (висока жорсткість, багато сполук важких металів тощо), тим більше пластівців. Запаху вона практично не має, на смак - лужна, м'яка, нагадує дощову воду. Католіт є потужним стимулятором біологічних процесів, володіє високими екстрагуючими властивостями, високою розчинювальною здатністю і підвищеної адсорбційно-хімічною активністю. В католіті міститься не більше 7-8% солей жорсткості при повному його знезаражуванні. Після фільтрування, протягом 20-30 хвилин, всі пластівці осідають. Звільнилася від пластівців рідина - чистий католіт, готовий до вживання.

Враховуючи, що католіт є донором електронів, тобто антиокислювачем, його можна віднести до числа антиоксидантів. У результаті механізм дії католіту на живі системи виявився дуже схожим на дію таких найважливіших вітамінів (антиоксидантів), як Е, С. Р, РР і ін.


  1. Загадки омагніченої води


Цікаві зміни відбуваються у воді під впливом магнітного поля.

Ще в 30-х роках радянські фізики Р. Берлаге, Ф. Горський, Р. Міхневич та ін. виявили, що при обробці перенасичених водяних розчинів магнітним полем помітно змінюється процес випадання кристалів. Було помічено також, що знову придбані властивості води після видалення її з магнітного поля зберігаються кілька днів: вода «пам'ятає» магнітне поле.

Особливо цінні результати по вивченню впливу електромагнітного поля на фізико-хімічні властивості води отримані радянським вченим, доктором технічних наук В. І. Классеном та його колегами. Було встановлено, що під дією магнітного поля вода змінює свої основні фізико-хімічні властивості: густину, поверхневий натяг, електропровідність. Особливо помітно змінюється розчинність солей. Виявилося, що намагнічена вода, як правило, майже не утворює накипу на стінках котлів.

Боротьба з накипом на стінках котлів і відкладеннями на стінках трубопроводів здавна належить до числа найбільш складних інженерних проблем. Володіючи низькою теплопровідністю, шар накипу збільшує витрату палива на обігрів котлів, змушує підвищувати робочі температури в топці, що призводить до передчасного зносу деталей і породжує небезпеку вибуху при перегріві. Відкладення на стінках трубопроводів невблаганно зменшують їх пропускну здатність. Одне з ефективних засобів боротьби з накипом — омагнічування води. В такому випадку замість міцного шару накипу, який так важко видаляти, утворюється пухкий, що легко змивається, порошок. Магнітна обробка води, як показала практика, не вимагає ні капітальних витрат, ні реконструкції підприємства.

Намагнічена вода знаходить все більш широке застосування і в процесах збагачення корисних копалин. Магнітна обробка пульпи на 40% підвищує швидкість флотації фосфорних руд і кольорових металів. Можна навести чимало й інших прикладів впливу омагніченої води на речовину. Вона, наприклад, значно прискорює твердіння бетону.

Цікаві дослідження з питання впливу омагніченої води на живі біологічні об'єкти виконані радянським ученим Н. Б. Адирхаєвим. Він встановив, зокрема, що вплив самого магнітного поля безпосередньо на організм незначний, але стає дуже сильним, якщо це пов'язано з водою, що пройшла магнітну обробку. Адирхаєв поставив цікавий експеримент. Зазвичай для отримання магнітної води воду пропускають через зазор між різними полюсами магніту — «північним» і «південним». Учений поступив інакше. Він побудував спеціальну установку, за допомогою якої можна отримувати уніполярні поля.

Омагнічуючи воду лише північним або південним полюсом магніту, Адирхаєв отримав воду з дещо незвичайними властивостями. Якщо вода, що пройшла обробку магнітом з двома полюсами, здатна зберігати нові властивості в середньому лише протягом трьох діб, то вода, оброблена на уніполярній магнітній установці, не втрачає набутих властивостей протягом декількох тижнів. Експерименти з уніполярною водою дозволили отримати цікаві результати в біологічних дослідженнях. Зафіксовані, наприклад, факти збільшення потомства у білих щурів, збільшення у вазі курчат, що деякий час пили уніполярну воду.

У чому ж причина такого незвичайного впливу омагніченої води на об'єкти живої і неживої природи? Вчені пояснюють це зміною геометричної структури молекули води під дією магнітних полів. Як відомо, молекули води відчувають досить сильне взаємне тяжіння. Завдяки тому, що заряди в молекулі води розташовуються за схемою тетраедра, кожна молекула може легко зв'язуватися з іншими за допомогою однакових водневих зв'язків. Тому маса води являє собою скупчення окремих молекул -цілі агрегати, що складаються з молекул. Цим, наприклад, пояснюється дивно правильна, симетрична структура сніжинок і кристалів льоду. Але якщо це дійсно так, то можна припустити, що магнітна обробка води певним чином орієнтує і перебудовує її молекули, а це в свою чергу веде до зміни фізико-хімічних властивостей води.

Процес омагнічування води і загадкові явища, пов'язані з ним, викликали низку дискусій.


  1. «Слизька» та «суха» вода


Наступ на воду вчені ведуть по всіх напрямах. Одні вивчають поведінку води при високих тисках і температурах, близьких до існуючих в надрах землі, інші зайняті її внутрішньою структурою, третіх цікавлять зміни фізичних властивостей води при взаємодії з тими чи іншими речовинами.
Серйозної уваги заслуговує сьогодні так звана «слизька» вода, яку отримали вчені в результаті великих експериментальних робіт. Мова йде про дивовижні властивості, які може набувати вода в залежності від природи розчинних в ній домішок. Було виявлено, що можна значно змінити властивості води, якщо додати в неї навіть незначні кількості одного з розчинних полімерів — поліетиленоксиду. У цьому випадку і виходить так звана «слизька» вода. Вона тече по трубах майже втричі швидше звичайної. Струмінь такої води зі шлангу б'є в два з половиною рази далі. Набагато швидше в ній рухаються і різні тіла. «Слизьку» воду починають застосовувати для гасіння пожеж.

Цікавий експеримент виконала американська фірма «Юнайтед карбаид» спільно з пожежною командою Нью-Йорка. Після введення в пожежний рукав поліокса — речовини, що виробляється цією фірмою, витрати води зросли на 50-70%, а струмінь «подовжився» з 37 до 60 м. Коли ж щіпку полиокса кинули в акваріум з рибками, останні стали плавати швидше.

Експериментами з водою і поліоксом зацікавилося морське відомство Англії. Під час випробування тільки що побудованого судна розчин, що містить поліокс, виливали у воду через щілини у бортах судна. В результаті швидкість судна зросла, опір руху знизився на 20%, на 15% знизилась витрата пального.

Медики сподіваються застосувати поліокс для боротьби з підвищеною турбулентністю крові, яка виникає при звуженні великих кровоносних судин та клапанів серця.

Що ж це за речовина, що, з'єднавшись з водою, підвищує її текучість?
Поліокс, або окис поліетилену,— полімер, молекули якого являють собою довгі ланцюжки. Відомий він порівняно давно, проте до останнього часу механізм його впливу на воду все ще по-справжньому не вивчений, багато що ще залишається загадкою. Деякі вчені вважають, що у воді ланцюги полімеру розпрямляються в напрямку руху, зменшуючи таким чином і тертя струменів одного з одним, і турбулентність.

Вчені відкрили і так звану «суху» воду. Вона схожа на борошно. Якщо на неї подути — розсіюється в повітрі, як дим від сигарети. Це порошок, що складається з 90% звичайної води і 10% гідрофобної (водовідштовхувальної) кремнієвої кислоти.

Гідрофільні (притягають воду) сполуки кремнієвої кислоти досить часто зустрічаються в природі (наприклад, у кварці та напівдорогоцінного каміння) і навіть синтезуються штучно. А ось гідрофобної кремнієвої кислоти в природі не існує. Кілька років тому хіміки вперше отримали її штучно. Гідрофобна кремнієва кислота знайшла застосування в різних галузях промисловості, зокрема в каучуковій, для посилення водовідштовхувальних властивостей каучуку. Одного разу хіміки спробували змішати цю водовідштовхувальну речовину з водою у співвідношенні дев'ять до одного: дев'ять частин води і одну частину кислоти. Намагаючись перемішати вміст, сильно струснули посудину і... вода зникла. У посудині виявився білий порошок. Він не перетворився в «мокру» воду, його можна було зберігати як завгодно довго.

Як же вода стала «сухою»?

В результаті струшування у воді утворюються міріади дрібних крапель. Ці крапельки миттєво покриваються тонким шаром кремнієвої кислоти і, оскільки вона відштовхує воду, не можуть з'єднатися знову. Таким чином, ця «водна пудра» являє собою величезну кількість ізольованих один від одного водяних крапель.

«Суха» вода виявиться дуже корисною при виробництві різних порошкоподібних продуктів. Добавка всього лише 0,5% її усуне утворення грудок. «Суха» вода зробить «вічними» і порошкові вогнегасники.
Як бачите, вчені продовжують день у день .досліджувати воду, відкриваючи в результаті все нові і нові, дуже цінні властивості.


  1. Всі елементи періодичної системи


Основна таємниця океану — таємниця води. Сьогодні вчені вже багато знають про морську воду, особливо про воду, взяту з поверхні моря. Ось тільки деякі цікаві дані про неї. Виявляється, морська вода.— прекрасний розчинник. У ній розчиняються майже всі речовини. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на таблицю хімічного складу морської води. Близько сімдесяти елементів Періодичної системи міститься в ній у кількостях, що виявляються. Навіть рідкісні і радіоактивні елементи знаходяться у водах морів і океанів [8].

Всі наявні в морській воді елементи перераховувати важко і довго, тому назвемо лише ті, які знаходяться в ній в найбільшій кількості. Це хлор, натрій, магній, сірка, кальцій, калій, бром, вуглець, стронцій, бор. Одного тільки золота розчинено у водах океану по 3 кг на душу населення Землі! Але більшість елементів (в тому числі і золото) добувати з морської води нерентабельно.

Найбільше з морської води видобувають солей. Майже третина світового споживання солі припадає на морські промисли.

У 1м3 океанської води міститься 1330 г магнію. Видобуток «морського» магнію складає більше 20% його світового споживання. Тільки в США понад половину споживаного магнію покривається отриманням його з морської води.

У 1м3 океанської води міститься 400 г калію. Калій, видобутий: з морської води, знаходить широке застосування у виготовленні цінних добрив.

У 1м3 океанської води розчинено 68 г брому. Сьогодні такі високорозвинені країни, як США, Японія, Англія, Канада та ін., отримують з морської води близько 100 000 т брому в рік. Великий на нього попит медичної, фотографічній та інших галузей промисловості.

У 1 м3 океанської води міститься 2-3 мг урану. Вченими розроблені в даний час ефективні способи його отримання з морської води в значних кількостях.

Особливо широко використовується нині так звана ропа (сольові розчини), з якої комбінати, побудовані на берегах морів і океанів, виробляють десятки різних хімічних продуктів, необхідних багатьом галузям промисловості і сільському господарству.


Лекція 3. Вода - енергетичне паливо майбутнього
План
1. Вода – енергетичне паливо майбутнього.

2. Дякуйте воді, і вона віддячить вам.

3. Структурована вода.

1. Вода – енергетичне паливо майбутнього.

Кілька десятків років тому геологи та енергетики, підрахувавши величину розвіданих запасів вугілля, нафти і газу, намалювали досить похмуру картину. Першими вичерпаються джерела нафти. Настане час, коли зникнуть вугілля і газ. В топки котлів буде кинуто все, що має хоча б найменшу здатність горіти. Але і ці запаси небезмежні. На землі настане жахливий енергетичний голод. І цивілізація загине.

Однак минули роки, а ці сумні прогнози не виправдалися. Зростає видобуток вугілля, нафти і газу. Ще стрімкіше збільшується кількість розвіданого палива. Все далі відсувається та фатальна дата, коли людство стане перед фактом виснаження підземних комор, що містяться в надрах землі ось вже мільйони років.

Так що ж, значить, запаси викопних палив на землі невичерпні і привид енергетичного голоду — це вигадка?

Ні, цим запасам рано або пізно прийде кінець. За даними ООН, до 2000 року було витрачено 87% світових запасів нафти і 73% природного газу (маються на увазі родовища на суші). Тим не менш енергетичний голод людству не загрожує. Задовго до цього люди навчаться отримувати нові види енергії для своїх потреб на ще більш великих комор.
Найбагатшим джерелом енергії з'явиться вода річок, озер, морів і океанів.

— Вода як пальне?!

- Так!

Вперше цю ідею висловив в 1875 році знаменитий французький письменник-фантаст Жюль Верн в своєму романі «Таємничий острів». А тепер, через сто років, вчені приступили до її втілення в життя. Сьогодні вже чітко окреслені шляхи переходу від вуглецевого палива (вугілля, нафта, природний газ) до нового виду енергії — чистого водню. Водень широко розповсюджений у природі. Світ, в якому ми живемо,— переважно водневий світ. Ядро водню — елементарна частинка — входить обов'язковою складовою частиною ядра всіх інших елементів Всесвіту.

Розділити воду на її складові і таким чином виділити водень — технічно нескладно. Для цього достатньо скористатися відомим всім зі шкільної лави методом електролізу. Ми знаємо також, що ресурси для отримання водню практично безмежні.

З усіх відомих видів палива водень самий енергоємний: по теплотворності на одиницю ваги він в 2,5 рази перевершує природний газ, в 3,3 рази — вуглеводні нафти, в 8,3 рази — деревину. До того ж водень не тільки активний, але і найчистіший з усіх існуючих видів палива. Він не забруднює атмосферу і є ланкою природничого циклу регенерації природних ресурсів [9].

Справді, в якому б вигляді не застосовувався водень у двигунах, основною складовою частиною відпрацьованих газів є водяна пара, яка у вигляді атмосферних опадів повернеться назад в океан і поповнить запаси енергії.

Є у водню і інші переваги. На відміну від електрики, яку неможливо зберігати про запас, водень в газоподібному стані можна накопичувати в підземних резервуарах, а в рідкому і охолодженому вигляді – у величезних резервуарах під тиском. З підземних сховищ і резервуарів водень можна буде розподілити по спеціальних трубопроводах і витрачати за призначенням. Його можна буде використовувати в будинках для опалення та охолодження. Він може бути широко застосований і на промислових підприємствах, служити паливом на електростанціях.

Користування водневим паливом в домашніх і промислових умовах безумовно потребує деякої реконструкції паливної апаратури, наприклад, потрібно буде встановити кілька модифікованих горілок з меншими отворами. Самі ж нагрівальні та інші установки будуть значно менші і конструктивно простіші.

Щоб забезпечити повне згоряння водню у двигунах внутрішнього згоряння, необхідна досить невелика модифікація їх карбюраторів.

Слід сказати, що у нас і інших високорозвинених в технічному відношенні державах розроблені експериментальні водневі двигуни для автомобілів, літаків, океанських лайнерів. Результати їх випробувань, за оцінкою фахівців, вельми багатообіцяючі. Таким чином, в самому недалекому майбутньому на водневе паливо можна перевести морський і річковий транспорт, потяги, автобуси і вантажівки. Дещо складніше йде справа з перекладом на водневе паливо легкових автомашин: тут треба вирішити проблему розміщення достатньої кількості газоподібного водневого палива. Але і вона успішно вирішується вченими й інженерами.

Отже, у водневого палива багато різних переваг, але є й недоліки. До них відноситься насамперед небезпечність його використання: адже були ж в історії застосування водню (правда, не як палива) курйозні випадки. Наприклад, історія з дирижаблем «Гиндербург». Загорівшись у закритому резервуарі, водень, який використовується як підйомна сила, викликав страшний вибух і згубив дирижабль.

Дійсно, водень у зіткненні з повітрям може утворювати вибухову суміш — легко займистий гримучий газ. Його безбарвне полум'я має високу температуру і має здатність прориватися через найдрібніші отвори. Але, будучи самим легким елементом, на відкритому повітрі і в добре вентильованих місцях витікаючий газоподібний або рідкий водень так швидко випаровується, що фактичний ризик його займання менший, ніж у бензину. Тому водневий вибух — явище досить рідкісне.

При дотриманні певних умов техніки безпеки водневе паливо -- рідкий водень — є чудовим паливом і для ракет. Безсумнівно, це паливо в майбутньому буде відігравати велику роль у роботі орбітальних станцій і, пов’язуючи їх з Землею, транспортних космічних кораблів.

З часом воднем можна замінити природний газ, який широко використовується в промисловості і побуті і запаси якого будуть вичерпані в першу чергу. Правда, в даний час водень ще не може конкурувати з природним газом за ціною, і, крім того, будучи самою легкою у природі речовиною, водень поступається природному газу по теплотворності на одиницю об'єму. Але поступово, коли резерви природного газу почнуть виснажуватися і вартість його підніметься, водень виявиться єдино можливим замінником газу. Спочатку його будуть використовувати у вигляді добавки до природного газу, щоб розтягнути його запас на можливо більший час; він також може бути використаний і як складова частина суміші синтетичних газів, отриманих новими процесами газифікації вугілля.

Головною умовою переходу всього народного господарства на новий вид палива є, звичайно, виробництво дешевого водню. Вироблено сьогодні у нас, у країні, і за кордоном порівняно невелику кількість водню, яка йде головним чином на промислові потреби хімічних і нафтоочисних підприємств. Одержується водень в основному хімічним шляхом з нафти, вугілля і природного газу. І лише незначний відсоток від загального видобутку водню дає електроліз води. Цей процес, на жаль, поки ще дорогий, оскільки вимагає великої витрати електроенергії. Застосовується він виключно в місцях з дешевою електроенергією.

У разі, коли народне господарство повністю перейде на водневе паливо, витрата його буде настільки великою, що тільки електроліз на базі широкого використання ядерної енергії зможе задовольнити попит.

В океані на величезних штучних островах недалеко від берега буде споруджено ланцюг потужних атомних електростанцій, електрику, що виробляється ними, замість того, щоб передавати на землю, будуть використовувати тут же, на місці, для електролізу морської води — розкладання її на водень і кисень. Отриманий таким чином водень стане подаватися на материк по системі підводних трубопроводів.

Могутній процес життєтворення — фотосинтез — завжди привертав увагу вчених. За останній час за допомогою найсучасніших методів дослідження і досконалих приладів радянським вченим вдалося відтворити це таїнство природи в лабораторії, в загальних рисах встановити його хімічний і фізичний механізм. Фундаментальні дослідження відкрили, зокрема, можливість використання секретів природи для вилучення з води не тільки кисню, але і водню.

Не вдаючись у подробиці самого процесу, скажемо тільки, що керований людиною фотосинтез може бути припинений на потрібній стадії, тобто у той момент, коли в живих клітинах утворюється сильний відновник, з'являються з'єднання, діючи на які біокаталізаторами, можна виділяти і відбирати водень. Адже в природі деякі види мікроорганізмів, бактерій, синьо-зелених мікро водоростей під дією світла енергійно виробляють водень. Вченими отримано дивовижний порошок — активний білок — фермент гідрогеназа в чистому вигляді. Це унікальний біокаталізатор.


  1. Дякуйте воді, і вона віддячить вам


Досліди зі сніжинками, проведені в Японії, підштовхнули японця Масару Емото розібратися з аномаліями, про які ми говорили.
У своїх експериментах японський вчений використовує аналізатор магнітного резонансу для декількох функцій, включаючи якісний аналіз води. Заморожені водяні краплі вивчаються під сильним мікроскопом, що має вбудовану фотокамеру. Цей метод дає можливість побачити, яким чином інформаційний вплив впливає на молекулярну структуру води.
Виявилося, що вода, на яку по-різному впливали (обробляли магнітним або електричним полем, звуковим або колірним сигналом), замерзає по-різному.
Ямото скрупульозно фотографував зображення одержуваних сніжинок. Виявилося, що на воду впливають не тільки поля, але і просто вимовлені слова. Навіть певний напис впливав на форму кристала снігу, одержуваного в експериментальному холодильнику.

Дослідження японського вченого ще раз підтверджують помічені С. Зеніним дивовижні перетворення, які відбуваються з водою при різній обробці. Пам'ять води надовго зберігає таке структурування.

В даний час з'явилося багато технологій отримання структурованої води: намагнічування, заморожування з наступним таненням, а також процес електролітичного розділення води на аноліт (мертву воду) і католіт (живу воду), після чого утворюється вода з новими властивостями, які з'являються не за рахунок хімічних впливів, а за рахунок зміни хвильових характеристик.
Коли різні зразки води заморозили, то отримали різні кристали. Подивіться на малюнок: на ньому ви бачите кристал джерельної води, а також водопровідної і дистильованої води (Рис.2.).

вода2 КЛЮЧОВА ВОДА

ВОДОПРОВІДНА вода3

вода4 ДИСТИЛЬОВАНА
Рис. 2. Сніжинки з ключової, водопровідної і дистильованої води
Неважко помітити, що з цих трьох сніжинок тільки кристал джерельної води має правильну форму. А ось ще кілька малюнків снігових кристалів (дощової, талої та колодязної води) (Рис.3.).

ТАЛА ВОДА вода5

вода6 ДОЩОВА

КОЛОДЯЗНА вода7
Рис. 3. Сніжинки дощової, талої та колодязної води
Як ви помітили, в ключовій, дощовій, талій та колодязній воді при кристалізації утворюються дивовижно правильні форми кристалів з шістьма яскраво вираженими променями. А ось у водопровідній і дистильованій воді при кристалізації утворюються деформовані несиметричні структури.

Справа, звичайно, не в тому, що комусь з нас подобається форма того чи іншого кристала. Справа не в красі, а в тому, що клітини живого організму при взаємодії з несиметричною структурою води або самі деформуються, або витрачають величезну кількість енергії на перебудову структури води.

Тому при тривалому вживанні води, яка утворює несиметричні, неправильної форми кристали відбувається повільне руйнування всього організму.

Ось тому стільки уваги приділяється структурованій воді. Працюючи з водою, обов'язково не забувайте подякувати їй. Просіть допомогти вам вилікуватися, дати здоров'я.

Пам'ятайте, що вода — це матриця, в яку ви самі записуєте все — і хороше, позитивне, і погане, негативне.

Процитуємо С. В. Зеніна, професора, фізика, хіміка, біолога, творця теорії пам'яті води.

Ось що він розповідає.

У матриці води закладено все те, що повинно бути в живій клітині.
Недарма Леонардо да Вінчі говорив, що життя - це одушевлена вода. Може бути, це знання допоможе з'ясувати шлях перетворення неживої матерії в живу: адже життя повинне мати інформаційну програму, завдяки якій воно і з'явилося.

Ні одна молекула білка не могла б утворитися сама собою навіть за мільйони років. Інформація про життя — невід'ємна властивість існування матерії, і, значить, людині не обов'язково проходити всі стадії розвитку: якщо є відповідні умови, то вона може з'явитися відразу.
Словом, тепер відкрилася дорога до наукового пояснення того, що раніше здавалося таємничим.


  1. Структурована вода


Фізико-хімічні характеристики структурованої води в світлі біологічної доцільності для людини. Вода, яку ви збираєтеся структурувати, повинна бути по можливості чистою. Вона не повинна містити хлор і його органічні сполуки, солі важких металів, нітрати, нітрити, пестициди, ксенобіотики. У ній не повинно бути бактерій, вірусів, грибків, паразитів, найпростіших, органічних речовин і т. д.
Поверхневий натяг
Вода повинна бути «рідкою», біологічно доступною і легкозасвоюваною, тобто ступінь поверхневого натягу між молекулами води не повинен бути занадто великим. Водопровідна вода має ступінь поверхневого натягу до 73 дин/см, а всередині клітини і позаклітинна вода — близько 43 дин/см.

Клітці потрібна велика кількість енергії на подолання поверхневого натягу води. У структурованій воді в тій чи іншій мірі присутні мінерали, причому не у формі іонів, а у формі негативно заряджених колоїдів. «Рідкі кристали» більш енергонасичені, ніж кристали у звичайній воді. Тому структурована вода в середньому має поверхневий натяг 68 дин/см, а звичайна вода — 75 дин/см. У деяких випадках структурована вода набуває поверхневий натяг до 43 дин/см, що майже відповідає поверхневому натягу крові, лімфи і внутрішньоклітинної води. До цього виду належить вода тала і намагнічена.
Питомий опір (провідність)
Провідність води визначає концентрацію електроліту в крові, слині, лімфі, сечі. Цей показник є найважливішим для проходження біоінформаційних потоків всередині організму. Від нього залежить життєдіяльність організму, координація роботи всіх його систем та окремих органів. Структурована вода за цим показником краще всього підходить для нашого організму.
Кислотно-лужна рівновага води
Основні життєві середовища (кров, лімфа, слина, межклітинна рідина, спинномозкова рідина та інші) мають слабо лужну реакцію. Практично всі рідини людського організму є або нейтральними, або слабо лужними (за винятком шлункового соку). рН шлункового соку становить 1,0; рН здорової крові — 7,43; здорової лімфи — 7,5; слини — 7,4. Тому вода (якщо це не спеціально окислена лікувальна структурована вода) повинна бути слабо лужною.
Окисно-відновний потенціал води (ОВП)
Окисно-відновний потенціал води повинен відповідати ОВП міжклітинної рідини. Він знаходиться в діапазоні від -100 до -200 мілівольт (мВ). Звичайна вода звичайно має ОВП від +100 мВ, тоді як після її структуризації значення ОВП знижується до -150 мВ.

Таким чином, у структурованої води потенціал води (ОВП) зміщується в бік негативних показників і починає відповідати оптимальним показникам ОВП для міжклітинних рідин тканин організму. Клітинам організму не потрібно витрачати додаткову енергію на вирівнювання окислювально-відновного потенціалу, вся енергія буде спрямована на внутрішньоклітинний обмін. Тала вода особливо корисна у цьому відношенні: вона дає можливість значно поліпшити внутрішньоклітинний обмін і створити стійкий ефект омолодження організму в цілому.
Біоенергоінформаційна структура води
Ми тільки що говорили, що дипольні молекули води орієнтуються в просторі певним чином, з'єднуючись в кванти і цілі кластери. Це дозволяє рідині складати єдине біоенергоінформаційне середовище. Вся рідина в організмі структурована. Тільки в такому стані вона здатна проводити енергетичні імпульси. Зрозуміло, що структурована тим чи іншим способом вода найкращим чином підходить для людини.

Структурована вода, посилена вашими добрими побажаннями, записує біопольову інформацію. Це один із дуже важливих параметрів води, що має велике значення для організму людини. Вода повинна нести як можна менше негативної інформації. Передача негативної інформації клітині порушує її біоенерго-інформаційні характеристики.

Ще один важливий факт, що стосуються води. Людина на 70 % складається...з води. Зверніть увагу, що і поверхня нашої планети теж складається з води саме на 70% [10].
Молекула води та «Золотий» (єгипетський) трикутник
У книзі «Таємниці великих пірамід», написаної В. Бабаніним, такі слова: в молекулі води ядра атомів водню і кисню розташовані так, що утворюють рівнобедрений трикутник. Стає зрозумілим, що знаменитий єгипетський трикутник» з співвідношенням сторін 3:4:5 міститься в молекулі води (Рис. 4).

вода8

Рис.4. Структура молекули води


У звіті Інституту води і ґрунтознавства Сільськогосподарського університету Арізони описані всі відмінності властивостей звичайної води і води, опроміненої в піраміді. Так ось, виявляється, що звичайна водопровідна вода, яку розміщено на добу в піраміду, помітно покращує свої якості. Це явище підтверджують і професійні медики, які повідомляли, що вода в ряді випадків навіть надавала оздоровчий вплив. Також було помічено, що вода, яка ввібрала в себе енергію піраміди, має смак чистої ключовою. 
Незважаючи на це, вода досі недостатньо вивчена не тільки з хімічної точки зору, але і ще менше з фізичної, а саме, - енергетичної.
Контрольні питання


  1. Фізичні властивості води.

  2. Хімічні властивості води

  3. Дати пояснення поняттю жорсткість води. Яка буває жорсткість.

  4. Класифікація домішок в залежності від фазово-дисперсного складу

  5. Джерела водопостачання.

  6. Вимоги до якості питної води.

  7. Реагентні методи знезараження води.

  8. Безреагентні методи знезараження води.

  9. Консервація води з допомогою вуглекислоти.

  10. Системи електричної активації води.

  11. Властивості омагніченої води.

  12. «Слизька» та «суха» вода

  13. Структурована вода.



Література

1.Девіс К. Вода – дзеркало науки./ - К.Девіс, Дж. Дей // Л.: Гидрометеоиздат, 1964. - 364с.

2. Мальцев П. М. Вода і життя. / П.М. Мальцев // - К.: «Знання», 1971. – 421с.

3. Ахманов М. Вода, яку ми п'ємо. Якість питної води та її очищення за допомогою побутових фільтрів / М. Ахманов // – СПб: Невський проспект, 1986, 312с.

4. Прилуцький В. І. Електрохімічна активована вода: фіз.-хім. властивості та механізм біологічної дії / В.І. Прилуцький// - К.: «Знання», 2001. – 181с.

5. Розанов В. А. Алюміній і проблеми нейротоксичності. Вода і здоров'я / В.А. Розанов // матеріали конф. Одеса: Астопринт, 1998.

6. Галкіна С. Про користь і шкоду «мінералки». Київ, газета «Здоров'я, краса і спорт», №22-24, 2002.

7. Куртов В.Д. Про дивовижні властивості електроактивованої води / В. Д. Куртов. // - К. : НПФ «Ековод», 2007.- 236с.

8. Кульський Л. А. Проблеми чистої води/ Л.А. Кульський , В.В. Даль//- К.: «Наукова думка» 1978.- 228 с.

9. Меркулов А. Найдивовижніша на світі рідина/ А. Меркулов// -К.: «Знання», 2008. – 203с.

10. Погожев Г., Погожева Л. Вода прощає і зцілює/ Г.Погожев, Л. Погожева // С.Пт.: ООО «Питер Прес» , 2007.- 160с.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2

Схожі:

Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconМетодичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання контрольних робіт студентами-бакалаврами заочної форми навчання
Структура курсу «Філософія» та загальні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта» денної та заочної...
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для бакалаврів усіх напрямів підготовки
Методична робота орієнтована на студентів денної форми навчання. Її мета – спрямувати науковий пошук студента, націливши його на...
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт та самостійної роботи студентів з дисципліни «Електронна комерція»

Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 030505 «Управління персоналом І економіка праці»

Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи Цілі та завдання курсової роботи
Прошу розмістити на сайті дну у розділі «Методичні матеріали для самостійної роботи студентів» наступні матеріали
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconПрограма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування»
З них 30 годин лекцій, 30 годин семінарських занять І 84 години самостійної роботи
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconНазва модуля: Історичний портрет Код модуля: іу 10 Тип модуля
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 72 (кредитів єктс – 2); аудиторні години – 24
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconБіоетика як навчальна дисципліна. Навчальна дисципліна (елективний, вибірковий курс): “Біоетика”
Лекцій – годин, семінарських занять – 30 годин, самостійної роботи – 30 годин. Вивчається на або курсі впродовж одного семестру
Курс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг» iconЗагальні вказівки з підготовки до практичних І лабораторних занять та виконання завдань для самостійної роботи
Для підготовки до практичних, лабораторних занять та виконання завдань для самостійної роботи слід завести окремий зошит


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка