Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33



Сторінка12/17
Дата конвертації17.01.2018
Розмір3.17 Mb.
ТипКурс лекцій
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

3.5. Відбір за статевим диморфізмом


Більшість науковців розрізняють наступні особливості диморфізму:

  1. Чітка межа в живій масі передньої і задньої частин тіла тварин;

  2. Посилений розвиток передньої частини тулуба у тварин чоловічої статі порівняно з жіночою статтю, виражений в індексі “ширина грудей”, виміряна посередині довжини грудей до „ширини в стегнах”;

  3. Своєрідність будови голови (співвідношення у відсотках ширини голови до її довжини), для чоловічої статі характерна більшим показником черепного індексу;

  4. Чоловічі індивіди характеризуються значно більшою загальною живою масою, масою кістяку, більшим загальним розміром тіла;

  5. Різниця в темпераменті.

Одним із важливих питань у розробці прийомів відбору тварин з високими репродуктивними якостями є врахування ступеня статевого диморфізму. Відбір ремонтних свинок з гнізд з високим рівнем статевого диморфізму сприяв підвищенню репродуктивних якостей тварин – у маток великої білої породи перевага за багатоплідністю становила 0,84 голови на опорос, а у маток породи дюрок – 0,67 голови, а у свиноматок української степової білої породи багатоплідність збільшувалася до 11,1 голів , зростала молочність до 58,5% за збереженості 94,4%.

Також рівень статевого диморфізму зумовлює відгодівельні й м’ясні якості. Тому для підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней у племінних господарствах необхідно вести відбір свинок і кнурців, які походять з гнізд з високим рівнем статевого диморфізму.


4. Підбір у свинарстві

Під підбором розуміють найдоцільніше поєднання з вибраних тварин батьківських пар з метою одержання від них потомства з бажаними ознаками. У свинарстві, як і в інших галузях тваринництва, використовують два види підбору: однорідний і різнорідний. При однорідному підборі за свиноматками для парування закріплюють плідників, подібних до них за будовою тіла, продуктивністю та іншими ознаками.


При різнорідному підборі, навпаки, свиноматок закріплюють за кнурами, що відрізняються від них за деякими ознаками будови тіла, і продуктивності. Різнорідний підбір застосовують з метою зміни типу тварин, об’єднання в потомстві цінних якостей батьків, а також виправлення окремих недоліків екстер’єру та підвищення продуктивності.

Як при однорідному, так і при різнорідному підборі може бути індивідуальне або групове закріплення свиноматок за кнурами-плідниками. Індивідуальне закріплення, як правило, проводять у племінних, а групове – в товарних господарствах, особливо при використанні методу штучного запліднення свиноматок. Підбираючи тварин для парування, ставлять конкретну мету і відображають її в плані підбору, який складають за відповідною формою (табл. 15).

Таблиця 15

Форма плану підбору



Кличка, № свиноматки

Мета підбору

Кличка, № кнура

основний

підмінний

Волшебница 122

Консолідація багатоплідності

Лад 291

Лад 293

Тайга 304

Збільшення розвитку і міцності конституції

Сват 189

Сват 847

Герань 14

Збільшення показників м’ясності і якості м’яса

Дельфін 75

Дельфін 513

При закріпленні свиноматок за кнурами насамперед необхідно уникнути парування споріднених між собою тварин, оскільки свині дуже чутливі до інбридингу.

Як уже зазначалося, споріднене розведення можна застосовувати тільки при проведенні спеціальних селекційних робіт під методичним керівництвом висококваліфікованих спеціалістів. На звичайних фермах державних господарств використання спорідненого парування в межах чотирьох поколінь категорично заборонено. Ось чому, складаючи план підбору, слід уважно аналізувати родовід кожної батьківської форми. Щоб не допускати спорідненого розведення в племінних господарствах, складають спеціальну допоміжну таблицю з метою виявлення загальних батьків у родоводі кнура і свиноматки, відібраних до парування (табл. 16).

Таблиця 16

Допоміжна таблиця для визначення споріднення свиноматок і кнурів у стаді


Свиноматки

Кнури

Драчун 711

Самсон 113,115

Снежок 315

Леопард 177

Тайга 1610

-

-

ІІІ-ІІ

-

Волшебница 216

-

ІІІ-ІІІ

-

-

Гвоздика 724

-

-

-

ІV-ІІ

Ясочка 26

ІІ-ІІ

-

-

-

Індивідуальний підбір застосовують тоді, коли до кожної свиноматки підбирають кнура з урахуванням можливих родинних зв'язків їх нащадків і результатів попередніх парувань. Цей трудомісткий вид підбору використовують у тих племінних господарствах, де для ремонту маточного стада вирощують кнурців і свинок власної репродукції.

Груповий підбір застосовують в усіх інших випадках і його сутність полягає в тому, що до групи маток з відповідними генотиповими і фенотиповими ознаками підбирають групу кнурів, яких можна поєднувати з будь-якою маткою даної групи.

Так, при промисловому ротаційному схрещуванні для спаровування дочок кнурів великої білої породи використовують спермопродукцію плідників породи ландрас, а для дочок кнурів породи ландрас підбирають плідників породи дюрок, а їх дочок запліднюють спермою кнурів великої білої породи. Таким чином, перемінне використання чистопородних куплених кнурів на помісних матках власної репродукції значно полегшує роботу щодо підбору і не знижує її ефективності.

У товарних репродукторах, великих свинарських спецгоспах і промислових комплексах, де одночасно утримують велику кількість свиноматок, застосовувати аналогічний спосіб для індивідуального визначення ступеня споріднення кнурів і свиноматок дуже важко. Тому на таких підприємствах доцільно використовувати груповий підбір із систематичною заміною закріплених кнурів, а також методи промислового схрещування і гібридизації, за яких випадки спорідненого розведення виключаються. Слід зазначити, що останнім часом розроблено і використовуються у виробництві спеціальні програми щодо визначення споріднених зв’язків між свиноматками і кнурами за допомогою ПЕОМ.

Складаючи план підбору, формувати батьківські пари необхідно так, щоб кнури за класністю були вище за свиноматок. З метою збільшення м’ясності потомства доцільно свиноматок універсального типу парувати з кнурами м’ясного і беконного типу.

4.1. Особливості організації підбору в свинарстві

У племінних господарствах складають план підбору батьківських пар, в якому вказують його мету. Передбачити заздалегідь у плані підбору вдалі поєднання не завжди можливо. Для цього необхідна постійна і клопітка робота щодо оцінки результатів попереднього відбору.

За глибокого вивчення стада, створення подібних за типом і продуктивністю споріднених груп, підбір тварин є більш результативним. Підбір передбачає перш за все спадкове закріплення в потомстві корисних ознак, що властиві батькам, і одночасне виправлення або уникнення небажаних якостей. Підбору передує відбір. Селекційно-племінна робота найбільш результативна лише за поєднання методів відбору та підбору. Підбір без відбору є неповноцінним. Але і відбір без підбору недостатньо ефективний.

У селекції свиней існує кілька форм і методів підбору. Основні з них такі:



  1. Підбір з урахуванням споріднення.

  2. Підбір з урахуванням генеалогічної поєднаності.

  3. Лінійний підбір – називається найвищою формою племінної роботи. (При закладці лінії – тісний інбридинг на родоначальника) для консолідації лінії – помірний інбридинг і гомогенний підбір неспоріднених тварин. При кросуванні ліній використовують гетерогенний підбір і розраховують на найкращу генеалогічну поєднаність.

  4. Підбір з урахуванням препотентності.

  5. Підбір з урахуванням періодичної заміни плідника (щоб наступний плідник був кращим за попереднього).

  6. Віковий підбір.

Підбір з урахуванням споріднення. Плідники, які є на фермах господарства або в племпідприємствах, можуть бути неспорідненими по відношенню до всіх або якоїсь частини маток, але можуть і бути з ними в помірному або близькому спорідненні.

На неплемінних фермах не слід допускатися парування споріднених між собою тварин. Але на державних племзаводах і племінних фермах для закріплення в потомстві спадкових якостей видатних тварин, створення однорідності стада, розмноження цінних заводських ліній спеціально передбачається парування споріднених між собою тварин.



Підбір з урахуванням генеалогічної поєднаності. Генеалогічна поєднаність пар у племінних господарствах, де створюють і вдосконалюють лінії й родини тварин, облік поєднаності пар за підбору є необхідністю. Але і на неплемінних фермах при застосуванні штучного запліднення, коли постачається сперма чистопородних висококласних плідників, які мають певну генеалогічну належність, облік генеалогічної поєднаності при підборі є обов’язковим.

Підбір з урахуванням ступеня препотентності. Якщо плідник є препотентним поліпшувачем і якість його потомства значно перевищує середні показники стада, то до нього можна підбирати будь-яких маток.

Якщо погіршувачі взагалі не повинні використовуватися в стаді, то нейтральні плідники можуть зіграти велику роль у збереженні цінної спадковості окремих тварин, особливо за розмноження родин. Такі плідники, які мають знижену здатність передавати потомству свої якості, дозволяють повністю зберегти в ньому цінні материнські індивідуальні особливості.



Віковий підбір має велике значення як для племінних, так і для товарних господарств. Сутність його зводиться до того, що не слід спаровувати ремонтних свинок з ремонтними кнурами, а старих маток з пристарілими плідниками, оскільки в цих випадках продуктивність тварин і вірогідність племінної оцінки занижуються. Молодих перевірених кнурців слід спаровувати з високопродуктивними матками, які опоросювалися не менше 2-х і не більше 7-ми разів, а перевірених свинок – з перевіреними кнурами у віці не більше 4-х років.


Лекція 10




СЕЛЕКЦІЯ овець




  1. Генетико-популяційні параметри продуктивності овець

  2. Оцінка племінної цінності баранів

  3. Відбір у вівчарстві

  4. Особливості підбору у вівчарстві



1. Генетико-популяційні параметри продуктивності овець
Наявність великої кількості порід різного напряму продуктивності й з різною товщиною вовнового покриву не тільки забезпечує одержання різноманітної продукції, а й дає змогу ефективно організовувати селекційну роботу на основі гетерогенності у породних ресурсах. Разом з тим з такими видовими характеристиками, як багатоплідність та відносно короткий генераційний інтервал, вівці стають цінним об'єктом досліджень генетиків-популяціоністів.

Методами генетико-статистичного аналізу можна оцінювати для кожної отари чи лінії частку генетичної мінливості й зумовленості конкретної ознаки. Останні здебільшого залежать від паратипових впливів, тобто фенотипова мінливість є високою. Це ускладнює дослідження, як і явище полігенії за кількісними ознаками, які фактично є основними в селекції тварин, зокрема овець. Тому найчастіше в популяції чи породі (її структурних елементах) визначають коефіцієнт успадковуваності. За його допомогою здійснюють відбір за фенотипом, що гарантує отримання нащадків від кращих батьків.

За господарсько-корисними ознаками овець спадкові зумовлені відмінності на рівні популяцій стосуються всіх їхніх показників. Досліджено складну генетичну зумовленість вовни. Схрещування популяцій з тонкою вовною (породи меринос, рамбульє) і змішаною (каракульські, курдючні і маньчжурські) показує, що перше покоління нащадків характеризується досить високим вмістом грубих волокон. Щодо популяцій вивчено характер успадкування різних компонентів вовни і різні варіанти впливу генотипів батьківської або материнської породи на нащадків. Виявлено, що певна кількість ознак зберігає тенденцію проміжного успадкування. Деякі особливості спостерігаються, наприклад, при успадкуванні складок шкіри. Відомо, що ягнята з малоскладчастою шкірою розвиваються інтенсивніше порівняно з іншими. При збільшенні складчастості у батьків нащадки мають найкоротшу вовну.

Звичайно овець розводять і для отримання високоякісного м’яса. Фенотипова мінливість показників м’ясної продукції здебільшого зумовлена паратиповими факторами, й зосередження при цьому уваги на поліпшенні паратипу має привести до поліпшення м’ясності багатьох популяцій овець. Деякі з порід мають середню й високу успадковуваність, що свідчить про можливості генетичного поліпшення їх завдяки селекції в популяціях.

Одним із важливих факторів господарсько-корисної ефективності популяцій є плодючість. У межах різних популяцій і порід вона широко варіює і становить 118-129 ягнят на 100 маток. Успадковуваність цієї ознаки може становити 5-10%, що свідчить про значний вплив на неї паратипових факторів, що можуть значно поліпшити плодючість (табл. 17).

Таблиця 17

Успадковуваність деяких ознак овець


Ознака

Успадковуваність, %

Кількість новонароджених ягнят

Маса до відлучення

Середньодобовий приріст після відлучення

Оцінка туші

Якість вовни


10-15

30-35


40-45

20-25


25-50


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф

Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій / Навч посібник. К
Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н. О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч посібник. К
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій з історії соціології київ 2005
Курс лекцій з історії соціології, К.: Нпу імені М. П. Драгоманова, 2005. – 195 с
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconБердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: бдпу, 2007. – 196...
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconДиплом за спеціальністю "Юрист"
Горбуров Кирил Євгенович (28. 03. 1980, м. Миколаїв) – кандидат історичних наук (2007 р.)
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКонспект лекцій запоріжжя ббк 87. Ж 17 Ухвалено до друку вченою радою Гуманітарного університету

Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconПедагогічна система К. Д. Ушинського
Кравець В. П. Історія української школи І педагогіки: Курс лекцій. Тернопіль, 1994
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій Кесоттеїкіесі Ьу Ле Міпізігу о Есіисаіїоп аз а Іехі-Ьоок ґог зішіепуз оґЬізіогісаі зресіііііез оґШе



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка