Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33



Сторінка5/17
Дата конвертації17.01.2018
Розмір3.17 Mb.
ТипКурс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

3. Відбір у тваринництві

Відбір у тваринництві – вид штучного (методичного) відбору, вибір на плем’я найбільш цінних у господарському відношенні тварин. Поряд з підбором батьківських пар, оцінених за якістю нащадків та правильним вирощуванням молодняку, відбір є важливим прийомом створення і вдосконалення сільськогосподарських тварин.


У племінній справі найбільш ефективним є індивідуальний відбір, оснований на всебічній (комплексній) оцінці тварин за індивідуальними (фенотипу) і спадковими (генотипу) якостями. Основа відбору є спадковість, мінливість, що дозволяє одержати бажані поєднання ознак і закріплювати їх у потомстві. Накопичення в процесі цілеспрямованого відбору корисних якостей призводить до удосконалення порід, створення порід і створення нових форм. Враховуючи, що організм тварини – єдине ціле та беручи до уваги положення Ч.Дарвіна про принцип “відносної” мінливості і кореляції в розвитку окремих частин організму, відбір слід вести за ознаками, що часто тісно взаємопов’язані. Відбір у ряді поколінь за однією ознакою (наприклад, лише за екстер’єром і продуктивністю) призводить, як правило до погіршення інших або до загального послаблення конституції сільськогосподарських тварин та різних функціональних відхилень.

Отже, ефективність відбору в тваринництві залежить від чисельності популяції та її ареалу (їх має бути достатньо), багатоплідності і скороспілості тварин, швидкості зміни поколінь, характеру спадковості ознак, їх мінливості, наявності кореляційних зв’язків між ознаками, інтенсивності і направленості відбору (чим вище % вибраковки тварин у стаді, тим краща частина стада, що залишилася).

Загальним показником ефективності відбору є відношення показника переваги потомків, відібраних на плем’я від батьків над середньою популяції або стада до показника переваги цих батьків над тією ж середньою. Загальний показник вищий у потомків, відібраних на плем’я від батьків, вищих над середньою популяції або стада:





n плем. потомків – S







n батьків – S



У процесі вдосконалення стада кожний селекціонер хоче вилучити із розведення (вибракувати) особин, що не відповідають його вимогам у більшій кількості і для заміни їх відібрати найкращих. Отже, інтенсивність відбору може бути визначена відсотком щорічної вибраковки маточного поголів’я або відсотком введення до стада поповнення із числа кращих тварин. Чим вище рівень продуктивності стада, тим інтенсивнішим має бути відбір. Інтенсивність відбору підвищується, коли ставляться нові вимоги до тварин. Бажання комплектувати стадо лише найкращими тваринами здійснити швидко неможливо. По-перше, їх недостатньо, по-друге, не можна вводити до стада нове поповнення в меншій кількості, ніж вибраковується.

Необхідність прискорення генетичного прогресу вимагає підвищення точності оцінки племінних якостей свиней і використання нових, досконаліших селекційних програм. Найбільш ефективною є селекція на рівні популяції, а не окремих особин. Інтенсивна селекція за окремою ознакою призводить до порушення генетичної структури популяції, збіднення їх генофонду і, як наслідок, до зниження ефекту селекції.

Тому останнім часом при оцінці і відбору тварин використовують нові підходи, що базуються на принципах стабілізуючого відбору. Детальна селекція найбільш повно відповідає вимогам створення досить однотипних за розмірами та розвитком тварин, які мають високу продуктивність при добрій якості продукції.

Модальна селекція базується на теорії стабілізуючого відбору, згідно з якою в популяції існують механізми зворотного зв'язку, що ведуть до встановлення середнього значення ознаки. При цьому особини, що входять до центру розподілу, відрізняються більшою життєздатністю і плодючістю. Метод модальної селекції можна використовувати як прийом розподілу тварин на різні функціональні групи, що різняться між собою за репродуктивними та продуктивними якостями, а шляхом відбору особин з різних класів можливе створення багатоцільових батьківських стад, що забезпечують перекомбінацію генотипного складу залежно від мети селекції, необхідного рівня продуктивності та ринкової кон’юнктури.

Не менш важливим є використання стабілізуючого відбору для розроблення методів керування селекційними і технологічними процесами в свинарстві з метою створення гнучких систем вирощування ремонтного молодняку і експлуатації товарних гібридів.

Стабілізуючий відбір, що базується на відтворенні типових представників популяції в межах модальних класів, теоретично передбачає можливість більш тривалої постійності генетичної структури при збереженні фенотипової та генотипової мінливості. Стабілізуючий відбір підтримує сталу будову і життєві функції організму, його пристосованість на всіх стадіях розвитку до даних умов існування і забезпечує встановлення оптимальної життєздатності та плодючості. За цього відбору усуваються крайні варіанти, серед яких трапляються особини як зі спадковими, так і модифікаційними відхиленнями. Таким чином, відбір модальних класів за характерними для популяції ознаками буде стабілізувати її генетичну структуру з одночасним звуженням норми реагування популяції на випадкові зовнішні фактори.

Використання принципів стабілізуючого відбору виводить на якісно новий рівень селекційну роботу в тваринництві. Перевага модальної селекції у тому, що на основі фенотипових значень мірних ознак можлива оцінка більшої кількості особин порівняно з оцінкою за боковими родичами і потомством, до того ж така оцінка може бути проведена на ранніх стадіях онтогенезу (ще до початку продуктивного періоду). З іншого боку одиницею відбору є не особина, а частина популяції. Це дозволяє спростити селекційну роботу, перейти від традиційної форми відбору „від гену до генотипу” до популяційної форми „від генотипу до генофонду”.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф

Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій / Навч посібник. К
Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н. О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч посібник. К
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій з історії соціології київ 2005
Курс лекцій з історії соціології, К.: Нпу імені М. П. Драгоманова, 2005. – 195 с
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconБердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: бдпу, 2007. – 196...
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconДиплом за спеціальністю "Юрист"
Горбуров Кирил Євгенович (28. 03. 1980, м. Миколаїв) – кандидат історичних наук (2007 р.)
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКонспект лекцій запоріжжя ббк 87. Ж 17 Ухвалено до друку вченою радою Гуманітарного університету

Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconПедагогічна система К. Д. Ушинського
Кравець В. П. Історія української школи І педагогіки: Курс лекцій. Тернопіль, 1994
Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій Кесоттеїкіесі Ьу Ле Міпізігу о Есіисаіїоп аз а Іехі-Ьоок ґог зішіепуз оґЬізіогісаі зресіііііез оґШе



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка