Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33



Сторінка9/17
Дата конвертації17.01.2018
Розмір3.17 Mb.
ТипКурс лекцій
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Індивідуальний підбір – це закріплення за маткою певного плідника для одержання потомства з бажаними властивостями. Цю форму застосовують у племінних господарствах. Індивідуальний підбір використовують і для замовних парувань з метою одержання ремонтних бугайців. Його застосовують як при чистопорідному розведенні, так і при схрещуванні.

  • Груповий підбір – плідника закріплюють за групою схожих між собою самок. Груповий підбір застосовують у господарствах промислового напряму, при цьому самки повинні мати фенотипову подібність, особливо за рівнем розвитку продуктивних ознак, і однакову генеалогічну структуру. В промислових стадах груповий підбір є основною і єдиною формою. При цьому, за самками закріплюють резервного плідника з тієї ж спорідненої групи, до якої належить основний.

    Складаючи план підбору в товарних господарствах, не можна допускати спорідненого парування. З цією метою в молочному скотарстві плідників замінюють через кожні два роки. При цьому наступний плідник має бути за племінними якостями кращим за попереднього.

    Ці форми підбору дають позитивні наслідки тоді, коли проводяться на підставі всебічної оцінки якості потомства, одержаного від попередніх спаровувань. Тому результати попереднього підбору дають можливість установити його ефективність і визначити поєднуваність ліній. На підставі проведеного аналізу планують наступний підбір. У плані обґрунтовують мотиви закріплення маток за плідниками. План підбору виконують залежно від наявності спермопродукції основного чи резервного плідника.

    Доведено, що вік батьків певною мірою впливає на ступінь передачі спадкових ознак потомству. Вплив віку за підбору пояснюється такими причинами: молоді тварини, які не досягли повної фізіологічної зрілості, мають недостатньо стійку спадковість. Тому вони гірше, ніж дорослі, передають потомству свої ознаки. В період старіння в тварин знижуються всі життєві процеси, що впливають на якість статевих клітин, а також на ступінь передачі спадкових ознак потомству.


    1. Індивідуально-груповий підбір – за окремими групами тварин, які відрізняються екстер'єрно-конституційними особливостями, продуктивними якостями і походженням, закріплюють плідників більш високого класу.

    Таким чином, індивідуально-груповий підбір важливий у племінному і в промисловому господарствах.

    Докладну класифікацію варіантів підбору наводить у своєму підручнику М.А.Кравченко (табл. 8).

    Таблиця 8

    Класифікація варіантів підбору (за М.А.Кравченком)



    Варіант підбору

    Особливості

    Підбір з урахуванням цінності тварин, що спаровуються

    Поліпшуючий підбір

    Одержання від самок кращого потомства шляхом спаровування їх із самцями, кращими, ніж вони

    Зрівняльний підбір

    Підбір по можливості більш подібних між собою груп маток (групи аналогів) для спаровування з декількома поставленими на оцінку за потомством плідниками

    Підбір з урахуванням подібності й розходжень між тваринами,

    що спаровуються

    Гомогенний (однорідний) підбір

    Спаровування маток з плідниками, подібними до них за головними ознаками відбору

    Гетерогенний (різнорідний) підбір

    Спаровування маток з плідниками, що значно відрізняються від них за головними ознаками відбору

    Підбір з урахуванням віку

    Віковий підбір

    Регулювання спаровування тварини залежно від їхнього віку

    Підбір для спаровування з урахуванням споріднення між тваринами

    Родинне спаровування (інбридинг)

    Підбір і спаровування споріднених між собою тварин

    Неспоріднене спаровування або (аутбридинг)

    Підбір і спаровування тварин, що не мають споріднення

    Продовження таблиця 8



    Варіант підбору

    Особливості

    Підбір з урахуванням групової належності тварин, що спаровуються

    Розведення „у собі”

    Підбір усередині якоїсь однієї групи тварин

    Внутрішньолінійне розведення (спаровування)

    Підбір плідників і маток, що належать до однієї лінії

    Міжлінійне спаровування (кроси ліній)

    Підбір тварин, що належать до різних ліній

    Чистопорідне розведення

    Підбір тварин усередині однієї породи

    Міжпорідне схрещування

    Підбір тварин, що належать до різних порід або отриманих від схрещування помісей з помісями або чистопорідними тваринами однієї з вихідних порід чи нової, що не брали участі раніше у цьому схрещуванні

    Віддалене (міжвидове, міжродове і т.д.) схрещування, чи гібридизація

    Підбір тварин, що належать до різних видів, родів і т.д., а також схрещування гібридів між собою або з представниками вихідних та інших видів

    Варіанти родинних спаровувань у роботі з лінією

    за спрямованістю інбридингу

    Внутрішньолінійний інбридинг

    Тварини, що спаровуються, споріднені між собою за родоначальником або продовжувачем лінії

    Підкріплюючий інбридинг

    Тварини, що спаровуються, споріднені між собою за предками родоначальника лінії, до якої належить плідник

    Внутрішньородинний інбридинг

    Тварини, що спаровуються, споріднені між собою за родоначальницею або продовжувачці родини, до якої належить матка

    Інбридинг на лінію матки

    Тварини, що спаровуються, споріднені між собою за родоначальником або продовжувачем тієї лінії, до якої належить матка

    Інбридинг на посередника

    Тварини, що спаровуються, споріднені між собою за предком з третьої лінії (не тієї, до якої належить плідник чи матка)

    Комплексний інбридинг

    Тварини, що спаровуються, споріднені за двома чи кількома предками з різних ліній чи родин

    Стен-кросинг

    Тварини, що спаровуються, належать до різних ліній, але ці лінії споріднені одна з одною

    Продовження таблиця 8

    Варіант підбору

    Особливості

    Варіанти неспоріднених спаровувань (кросів) у роботі з лінією

    Топ-кросинг

    Коли при спаровуванні плідник – інбредна тварина, а неспоріднена йому матка – аутбредна

    „Освіження” крові (а)

    Коли при спаровуванні матка інбредна, а плідник з нею неспоріднений

    „Освіження” крові (б)

    Спаровування інбредних тварин, неспоріднених одна з одною

    „Гібридизація” інбредних ліній

    Спаровування двох тварин (в основному в птахівництві), кожна з яких належить до іншої інбредної лінії

    Повторний підбір

    Підбір, в основі якого лежить ідея повторювати те сполучення, від якого раніше були отримані особливо цінні тварини

    Реципрокний підбір

    Підбір, що повторює сполучення подібно до дзеркального відображення. Якщо спаровування плідників по лінії А з матками лінії В було вдале, то намагаються з'ясувати, що дасть спаровування плідників лінії В з матками А. Але не завжди при цьому виходять ті ж результати

    Традиційні методи схрещування

    Промислове схрещування (кросбридинг)

    Схрещування плідника однієї породи з матками іншої породи з метою збагачення спадковості і використання гетерозису в потомстві, що має користувальне (не племінне) значення

    Перемінне схрещування (кроскросинг)

    Схрещування, розраховане на утримання гетерозису в ряді поколінь, при цьому за двопородного перемінного схрещування одне покоління походить від плідника однієї породи, друге – від плідника другої породи, третє – знову від плідника першої породи і т.д. За трипородного перемінного схрещування використовуються плідники трьох порід, за чотирипородного – чотирьох порід

    Поглинальне схрещування (перетворювальне, замінне, грединг)

    Схрещування в ряді поколінь маток гіршої породи з плідниками однієї визнаної кращою породою, з метою поглинання нею гіршої

    Ввідне схрещування („прилиття крові”)

    Одноразове схрещування тварин кращої породи для надання якоїсь відсутньої їм якості з плідниками іншої породи, і відновлення потім типу першої породи за допомогою зворотних схрещувань

    Продовження таблиця 8



    Варіант підбору

    Особливості

    Відтворне (заводське) схрещування

    Схрещування тварин двох чи декількох існуючих порід з метою виведення нової породи, що перевершує за якістю кожну з вихідних

    Нові варіанти міжпорідних схрещувань

    Лайнкросбридинг

    Схрещування маток визначеної лінії однієї породи з плідниками визначеної лінії іншої породи

    Топкросбридинг

    Схрещування інбредних самців однієї породи з неінбредними матками іншої породи

    Потрійне (трипородне промислове схрещування)

    Схрещування маток, отриманих від промислового (двопородного) схрещування, з плідниками третьої породи для використання гетерозису і материнських якостей помісних маток

    Нове потрійне схрещування

    Схрещування помісного самця, отриманого від двопородного схрещування, з матками третьої породи (для використання гетерозису)

    Підкріплююче схрещування

    Схрещування тварин нової породи з тваринами однієї з вихідних порід, від яких отримана ця нова

    Підбір до груп маток і окремих маток різної кількості плідників

    Індивідуальний підбір

    Підбір до кожної з маток такого з наявних плідників, який найбільше підходить для одержання від неї найкращого потомства

    Лінійно-груповий підбір

    Підбір до однієї групи маток одного, двох чи трьох плідників однієї лінії

    Деякі варіанти часткового гетерогенного підбору

    Гетероекологічний підбір

    Підбір тварин з віддалених місць розведення для одержання гетерозису

    Гетерогенеалогічний підбір

    Підбір тварин з великими розходженнями в їхніх родоводах для одержання гетерозису



    Споріднене спаровування як форма однорідного підбору. Перше наукове обґрунтування інбридингу належить Ч.Дарвінові. Ним було встановлено, що споріднене спаровування сприяє збереженню і посиленню цінних ознак батьків. Однак тривалий інбридинг спричиняє ослаблення організму в зв'язку з недостатністю розходжень у статевих елементах самця і самки.

    Наприкінці XVIII – початку XIX століття споріднене спаровування застосовувалося досить часто. Успішно користувався цим методом Р.Беквелл. Братами Коллінгами при створенні шортгорнської породи худоби вже було помічене деяке ослаблення конституції тварин, отриманих у результаті інбридингу. Негативні наслідки інбридингу стали для німецьких селекціонерів приводом для відмовлення від нього і застосування винятково схрещування.

    Захисником спорідненого розведення в Росії став наприкінці XIX століття П.М.Кулєшов, який на досвіді розведення тонкорунних овець показав велике значення інбридингу для вдосконалення породи.

    Протилежні погляди на застосування інбридингу збереглися і дотепер. Одне безперечно – не можна розглядати його дію без врахування конкретних умов. З багатьох факторів, що визначають його результати, найбільш важливим є ступінь споріднення тварин, що спаровуються.

    У племінних господарствах інбридинг є невід’ємною частиною методів удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин за лініями і спорідненими групами. Цим методом успішно поліпшують молочність, жирномолочність і м’ясність.

    Генетична сутність спорідненого спаровування полягає у збільшенні гомозиготності інбредних особин, тобто ідентичності їхніх зигот. Подібності гамет споріднених тварин означають і подібність їхнього хромосомного апарата, генів. При цьому деякі генотипи в гомозиготному стані зумовлюють знижену життєздатність особин, ряд зигот гине на ранніх стадіях розвитку, а тому вони не виявляються, інші ж гинуть пізніше.

    Можливі шкідливі наслідки близькоспорідненого спаровування, їх називають інбридинг-депресією, що виявляється у зниженні життєвості, плідності, продуктивності, конституціональної міцності потомства та в інших явищах. Детально інбридинг у селекції тварин подано у монографії О.І.Єрохіна, О.П.Солдатова й О.І.Філатова „Інбридинг і селекція тварин”, генетичні аномалії великої рогатої худоби – в монографії Л.К.Ернста й О.І.Жигачова „Профілактика генетичних аномалій великої рогатої худоби”.

    Застосовують інбридинг звичайно у роботі з високоцінними тваринами для досягнення економічно виправданих завдань. Племінні господарства мають уміло застосовувати цей метод, а товарні – уникати. Щоб запобігти шкідливим наслідкам інбридингу, споріднене спаровування необхідно чергувати з неспорідненим, поряд з інбридингом застосовувати „освіження крові”.

    Інбридинг – гостродіючий прийом. М.М.Щепкін образно порівнював його із сильно діючими медикаментами, які можуть хворого і вмираючого повернути до життя, а також цілком здорову людину за одну мить відправити на той світ. Уся справа в тому, хто і як застосовує цей метод.

    Підбір бугаїв-плідників до маточного стада різної продуктивності. Нині використовують метод підбору з максимальною продук­тивністю жіночих предків, який найчастіше не підтверджується, оскільки не враховує умов годівлі й утримання маточного поголів’я. Тому Ю.Д.Рубан розробив метод, що враховує вдосконалення порід худоби в конкретних умовах годівлі з збереженням генетичної стійкості тварин:

    , (18)

    де П – індексний показник підвищення генетичного потенціалу плідників;



    К – кількість корму на рік на одну корову, ц к. од.;

    Н – надій молока від маточного поголів’я, кг.
    Підбір здійснюють з урахуванням показників, отриманих за формулою:

    Г = (Н + П) ± 0,05, (19)

    де Г – генетичний потенціал бугаїв-плідників, закріплених за стадом.


    Співвідношення між надоєм маточного поголів'я і генетичним потенціалом бугаїв-плідників наведено в таблиці 9.

    Таблиця 9

    Співвідношення між надоєм маточного поголів’я

    і генетичним потенціалом бугаїв



    Надій маточного поголів’я, кг

    Усього кормових одиниць на корову на рік,

    ц к. од.


    Індексний показник перевищення генетичного потенціалу плідників стосовно маточного стада, кг молока

    Генетичний потенціал бугаїв-плідників за молочністю їх матерів, кг

    1000

    9000


    8000

    7000


    6000

    5000


    4000

    3000


    2500

    82,5

    78,8


    74,0

    68,2


    61,5

    53,8


    45,0

    35,2


    30,0

    8250

    7092


    5920

    4774


    3690

    2690


    1800

    1056


    750

    18250

    16092


    13920

    11774


    9690

    7690


    5800

    4056


    3250

    Індексний показник перевищення генетичного потенціалу бугаїв стосовно маточного поголів’я дасть можливість більш точно оцінити стан справ у стаді з урахуванням рівня годівлі й зробити підбір, що забезпечує прогресування і збереження порід великої рогатої худоби.



    Поєднаність батьківських пар як основа для підбору. Є багато прикладів, що засвідчують різну поєднаність пар за підбору. М.А.Кравченко наводить приклади з роботи племзаводу симентальської породи „Тростянець”, де тривалий час він здійснював керівництво племінною роботою у стаді. Вдалим поєднанням пар можна пояснити одержання в стаді від спаровування жирномолочної корови Ворони (VII – 49155 – 4,72) із середньою за жирномолочністю лінією (надій від дочок 7003 – 4,03, надій від матерів 8616 – 4,11) рекордистки за жирномолочністю Воротки (IV – 6508 – 6,04), яка стійко передавала високу жирномолочність своїм нащадкам: дочкам Вірній (5,34%) і Валці (5,13%), внучкам Моховинці (5,12%), Норі (5,04%), Канні (5,81%) і одній правнучці (5,19%).

    Завдання селекціонера – виявити вдалі поєднання і перевірити їх на практиці. Тому встановлюють поєднаність ліній, порід, типів.

    А.Я.Малаховський різну поєднаність батьківських пар пропонував виявити за результатами одночасного титрування однією і тією ж імунною сироваткою еритроцитів бугаїв і корів. Розходження титрів сироватки биків і корів не менше як у 2 рази дають позитивну поєднаність за підбору.

    Подальші роботи підтвердили, що комбінаційна поєднаність заснована на дії неадитивних генів і спрямована на одержання ефекту гетерозису з виявленням явища домінування.

    Для виявлення ліній і порід, що добре поєднуються, часто застосовують метод, що використовується при виробництві гібридного насіння кукурудзи. Першим етапом роботи є виведення інбредних ліній, у яких підвищують гомозиготність. На наступному етапі перевіряють поєднаність інбредних ліній у результаті їхніх кросів. Найбільш вдалі поєднання ліній повторюють. Тварин, одержаних за такого кросу, використовують лише в товарних цілях.

    Метод поєднаності пар за підбору слід і далі розробляти на сучасній основі.





    Лекція 7




    СЕЛЕКЦІЯ М’ЯСНОЇ ХУДОБИ




    1. Спадковість і взаємозв’язок господарсько-корисних ознак

    2. Оцінка худоби за фенотипом та генотипом

    3. Відбір і підбір у м’ясному скотарстві




    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

    Схожі:

    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф

    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій / Навч посібник. К
    Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н. О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч посібник. К
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій з історії соціології київ 2005
    Курс лекцій з історії соціології, К.: Нпу імені М. П. Драгоманова, 2005. – 195 с
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconБердянськ 2007 (06) ббк 74я5
    Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: бдпу, 2007. – 196...
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconБердянськ 2007 (06) ббк 74я5
    Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №1. – Бердянськ: бдпу, 2007. – 220...
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
    Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconДиплом за спеціальністю "Юрист"
    Горбуров Кирил Євгенович (28. 03. 1980, м. Миколаїв) – кандидат історичних наук (2007 р.)
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
    Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconКонспект лекцій запоріжжя ббк 87. Ж 17 Ухвалено до друку вченою радою Гуманітарного університету

    Курс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33 iconПедагогічна система К. Д. Ушинського
    Кравець В. П. Історія української школи І педагогіки: Курс лекцій. Тернопіль, 1994


    База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка