К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка10/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   66

НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ КРОВООБІГУ В СІТКІВЦІ

Виконавці: Кобець А.А. – студ 4 курсу мед.ф-ту, Ляховська А.В. – інтерн.

Науковий керівник: д.мед.н. Максимук О.Ю.

Кафедра офтальмології з дитячою хірургією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Згідно сучасних уявлень, в патогенезі гострих порушень кровообігу в сітківці нерва істотну роль відіграють порушення гемостазу. У зв’язку з цим застосування засобів, які нормалізують вказані розлади, є патогенетично доцільним.

В останні роки все більша увага приділяється препаратам, що володіють фібринолітичною дією. З урахуванням вказаного для застосування в офтальмології було використано препарат рекомбінантної проурокінази – гемаза. Гемаза є фибрін-специфічним активатором плазминогена урокіназного типу, каталізує перетворення фибріно-зв’язаного плазминогена у плазмін, котрий, в свою чергу, здатний викликати лізис фібринного згустку. Специфічна ферментативна активність гемази від 4500 до 5500 МО в ампулі.

Під наглядом знаходилося 48 пацієнтів із тромбозом вен сітківки. Тромбоз центральної вени сітківки (ЦВС) був у 21, тромбоз гілок – у 26. Вік хворих – від 40 до 72 років. Хворі розподілені на 2 групи. В першу групу увійшло 25 хворих (контрольна), які лікувалися з використанням традиційних методів лікування. Традиційне медикаментозне лікування проводилося відповідно стадії процесу і включало призначення антикоагулянтів, фібринолітиків, судиннорозширюючих засобів, ангіопротекторів, вітаміно-тканинну терапію, в якості фібринолітика було використано фібринолізин. Другу групу (дослідна 1) склали 23 хворих, яким окрім традиційних медикаментозних засобів у якості фібринолітика використали гемазу.

Гемазу вводили хворим субтеноново. Вміст однієї ампули препарату розводили в 0,5 мл фізіологічного розчину, отриманий розчин містить дозу, що відповідає 5000 МО. В послідуючому препарат вводили також парабульбарно до 10 ін'єкцій на курс.

Клінічне обстеження хворих включало візометрію, пери- і кампіметрію, офтальмоскопію у прямому та зворотному виглядах. Частині хворих було виконано фотознімки очного дна.

Клінічні дослідження дозволили виявити позитивний ефект препарату при лікуванні хворих на судинні захворювання сітківки. Критеріями безпосередніх результатів лікування ми вважали підвищення гостроти зору, покращення поля зору і офтальмоскопічної картини очного дна.

У пацієнтів другої групи, що лікувалися із використанням гемази, відмічено зменшення мікроциркуляторних і гемостатичних порушень, краще розсмоктування гемо- і плазморагії, зменшення макулярного набряку сітківки. У пацієнтів другої групи, що лікувалися із використанням гемази, гострота зору була кращою, ніж у пацієнтів першої групи. Позитивні зміни нами виявлено і стосовно поля зору. За результатами периметрії, виявлено розширення меж поля зору, зменшення кількості скотом.

Фібринолітична дія гемази описана. Препарат сприяє нормалізації фібринолітичної активності слізної рідини, забезпечує краще розсмоктування геморагій, зменшення набряку сітківки, зниження вірогідності розвитку ретромбозу.

Проведене дослідження свідчить про ефективність гемази у лікуванні хворих на гострі порушення венозного кровообігу в сітківці. Таке лікування призводить до більш швидкого розсмоктування гемо- і плазморагій, підвищення гостроти і покращення поля зору.

Висновки. 1. Проведене дослідження свідчить про ефективність гемази у лікуванні хворих із гострими порушеннями венозного кровообігу в сітківці.

2. Застосування гемази в комплексному лікуванні таких хворих забезпечує краще розсмоктування гемо- і плазморагій, що сприяє зменшенню в послідуючому дегенеративних змін сітківки.

3. Рекомбінантна проурокіназа гемаза забезпечує позитивний клінічний ефект: збільшення гостроти зору, покращення поля зору, а також ризик розвитку ретромбозу.



РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТОК ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ
НА МІСЦЕВОПОШИРЕНИЙ РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ З НЕВИЗНАЧЕНИМ РЕЦЕПТОРНИМ СТАТУСОМ ПУХЛИННИХ КЛІТИН

Виконавець: Криворучко І.Г.

Науковий керівник: д.мед.н., проф. Чорнобай А.В.

Кафедра онкології, променевої діагностики та терапії
ВДНЗУ Українська медична стоматологічна академія, м.Полтава

Актуальність проблеми. Рак молочної залози (РМЗ) на сьогодні – найчастіше злоякісне новоутворення у жінок. Захворюваність на цю патологію в Україні сягає 62 випадки на 100тис населення. Місцевопоширені форми (ІІІ ст) складають близько 50% усіх захворівших жінок. У похилому та старечому віці застосування хірургічного методу лікування не завжди є можливим. Тому перспективним є розвиток медикаментозного впливу на пухлинний осередок.

Матеріал та методи. Нами було ретроспективно досліджена медична документація 29 хворих на місцевопоширений РМЗ (ІІІ ст), що знаходяться на обліку в Полтавському обласному клінічному онкодиспансері протягом 2 років. Середній вік пацієнток складав 72±3р. Діагноз встановлений за результатами пункційної біопсії, у зв’язку з чим імуногістохімічні дослідження не проводились. Всі пацієнтки отримали тільки медикаментозну терапію, хірургічне лікування по різним причинам (виражена супутня патологія, відмова) не проводилось. Результати лікування визначались за допомогою візуального огляду та комп’ютерної томографії.

Результати досліджень. В плані медикаментозної терапії 21(72%) пацієнтка розпочинали лікування із застосування препаратів інгібіторів ароматази: анестрезола та летромари, а 8 (28%) пацієнток – отримували томаксифен (інгібітор рецепторів естрогенів). Інгібітори ароматази призначались в дозі 2,5мг на добу, а томаксифен в дозі 40мг на добу. Протягом перших 6міс спостереження була відмічена позитивна відповідь на терапію у всіх пацієнток. Так стабілізація процеса відмічена у всіх (100%) пацієнток, котрі приймали томаксифен. У хворих, що лікувались інгібіторами ароматази були відмічені наступні результати: часткова регресія зафіксована у 14(67%) пацієнток, а стабілізація процесу – у 7(33%) пацієнток. В подальшому у зв’язку з відсутністю препаратів анестрезола та летромари, після перших 6міс лікування 21 пацієнтка були переведені на подальше лікування томаксифеном. Таке лікуваня пацієнтки отримували ще протягом наступних 1,5 року. За час спостереження у пацієнток першої групи (котрі отримували протягом 6міс інгібітори ароматази) часткова регресія підтвердилась у 9(43%), стабілізація процесу зафіксована у 8(38%) пацієнток, прогресія відзначена у 4(19%) хворих. В групі пацієнток,отримували томаксифен з самого початку на протязі 2-х років в результаті спостереження отримано наступні результати: 5(71%) відмічалась стабілізація процесу, а у 2(29%) – пацієнток зафіксовано прогресію ппроцеса. На 3-му році спостереження отримано наступні результати: в пацієнток першої групи результати лікування стабілізація 7(33%) та часткова регресія 14(67%) були підтверджені. В пацієнток другої групи у 5(71%) залишилась стабілізація. 2 (29%) пацієнтки померли від продовження процесу.

Висновки.1. В разі неможливості виконання хірургічних втручань у хворих на місцевопоширений РМЗ застосування препаратів інгібіторів ароматази та інгібіторів рецепторів естрогенів є альтернативним методом лікування.

2. Застосування препаратів інгібіторів ароматази при лікуванні місцевопоширеного РМЗ як в монотерапії так і в поєднанні з томаксифеном має вірогідні переваги над використанням тільки томаксифену.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка