К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка11/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   66

ЗАСТОСУВАННЯ БАЛОННОЇ АНГІОПЛАСТИКИ У ЛІКУВАННІ ОКЛЮЗІЙНО-СТЕНОТИЧНИХ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОМІЛКОВИХ АРТЕРІЙ

Виконавець: Люлька Є.М. – студ. VI курсу, мед. ф-ту

Науковий керівник: доцент Дем’янюк Д.Г.

Кафедра хірургії №1
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава

Вступ. Медико-соціальна важливість оклюзивних уражень артерій нижніх кінцівок і трагізм захворювання для хворих визначається його масовістю та відсутністю на сьогодні радикальних методів лікування даної патології. Вважається, що у похилому віці хворіє близько 20-50% громадян. Широке впровадження у практичну роботу ангіографії вселяють надію хворим на продовження активного способу життя.

Мета роботи. Визначити роль балонної ангіопластики у відновленні кровотоку по гомілковим артеріях уражених атеросклеротичним процесом.

Матеріали і методи. У відділенні хірургії судин Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського у 2011 та за 6 місяців 2012 року реконструктивні операції на артеріях при атеросклеротичному враженні виконані 217 пацієнтам, із них 109 (50,2%) – ендоваскулярними методами. Балонна ангіопластика гомілкових артерій проведена 51 (46,8%), хворому. Серед них чоловіків було 27 (52,9%), жінок – 24 (47,1%). Всім хворим виконали ультразвукові кольорові сканування судин нижніх кінцівок та артеріографії.

Результати досліджень та їх обговорення. Згідно отриманих результатів у групі пацієнтів, яким проведена балонна ангіопластика гомілкових артерій хронічна ішемія нижніх кінцівок за класифікацією Фонтане – А.В. Покровського ІІІ ст. спостерігалася у 39 (76,5%), ІV ст. – у 12 (23,5%) осіб. На цукровий діабет хворіли 19 (37,3%) пацієнтів. Ендоваскулярні втручання тільки на гомілкових артеріях виконані у 21 (19,2%) хворого. Стентування поверхневої стегнової з ангіопластикою гомілкових артерій проведені у 8 (7,3%), стентування підколінної з відновленням кровотоку по артеріях гомілки – у 22 (20,2%) пацієнтів.

Результати оцінювали відразу після виконання оперативних втручань. Пульс на артеріях стоп при пальпації визначався у 44 (86,3%), прохідність артерій підтверджено ультразвуковим кольоровим ангіоскануванням – у 48 (94,1%) оперованих. Показником ефективності втручання була позитивна динаміка явищ хронічної ішемії та трофічних розладів на нижніх кінцівках. Зник больовий синдром, трофічні розлади на стопі виявили тенденцію до обмеження та загоєння.

Негативні наслідки лікування відмічені у 4 (7,8%) хворих. При проведенні балонної ангіопластики у 3 (5,9%) пацієнтів не вдалося відновити кровоток по артеріях гомілки. У одного (1,96%) пацієнта протягом доби наступив тромбоз гомілкових та підколінної артерій, йому було продовжено проведення консервативного лікування.

Висновок. Безпосередні задовільні результати лікування шляхом балонної ангіопластики гомілкових артерій отримані у 47 (92,2%) осіб. Термін перебування хворих у стаціонарі був в середньому на 3,7 доби менше оперованих відкритим способом.

ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРИТОНІТУ ПРИ ГОСТРІЙ АБДОМІНАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ

Виконавець: Максимов М.О. – студ. V курсу, педіатр. ф-ту

Науковий керівник: асистент Ситнік Д.А.

Кафедра хірургії № 2
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава

Проблема післяопераційного перитоніту набула характеру самостійного напрямку в абдомінальній хірургії. За літературними даними він виникає у 0,7 – 1% оперованих хворих. Відсутність за останні десятиріччя суттєвих змін у лікуванні післяопераційного перитоніту спонукає до великої кількості досліджень, в кожному з яких пропонуються свої підходи до вирішення цієї проблеми.

Фундаментальна доктрина хірургічного лікування перитоніту була сформульована німецьким хірургом M. Kirschner ще 1926 р.:

1) джерело інфекції повинно бути надійно усунене (санація вогнища);

2) мікроорганізми та токсини повинні бути повністю евакуйовані із черевної порожнини.

Неможливість реалізації цих класичних принципів в окремих клінічних ситуаціях під час першої операції і призвело до впровадження в практику двох варіантів хірургічної тактики лікування розповсюдженого перитоніту – релапаротомії "за вимогою", коли несприятливий перебіг захворювання після однократної хірургічної корекції не прогнозувався, та планової релапаротомії, коли несприятливий розвиток захворювання при одноразовій хірургічній корекції оцінювався як вірогідний.

Метою роботи була оцінка ефективності лікування післяопераційного перитоніту при гострій абдомінальній патології. Проаналізовано історії хвороб 42 хворих у віці від 25 до 86 років, які лікувалися з приводу післяопераційного перитоніту, котрий виник після первинної санації черевної порожнини при гострій абдомінальній патології. Хворі були розподілені на 2 групи: 8 (19,05%) основна група – пацієнти, у лікуванні яких використано програмовані релапаростомії, 34 (80,95%) контрольна група – пацієнти, у яких для ліквідації гнійно-запального вогнища використовували релапаротомії. Результати та їх обговорення. Післяопераційний перитоніт найчастіше виник після операцій з приводу гострої кишкової непрохідності у 10 (23,81%) хворих, з приводу операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці 8 (19,05%), на печінці та жовчних шляхах 10 (23,81%), на товстій та прямій кишках 6 (14,29%), з приводу гострої гінекологічної патології 3 (7,14%), рецидивуючих перфорацій тонкої кишки 2 (4,76%), інші 3 (7,14%). 19 хворим виконано по 1 релапаротомії, у 10 хворих - 2, у 5 – більше 2. У 8 хворих накладено лапаростому за оригінальною методикою та виконувались програмні релапаростомії до повної ліквідації перитоніту. Померло 12 (28,57%) хворих із них 2 - після накладання лапаростоми. Причина смерті у хворих були розвиток інфекційно-токсичного шоку та прогресуючої поліорганної недостатності.

Висновки: метод програмованої релапаростомії має певні переваги перед релапаротоміями у своєчасній діагностиці післяопераційного перитоніту та адекватній санації черевної порожнини, що дозволяє зменшити летальність у даної категорії пацієнтів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка