К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка12/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   66

РЕКОНСТРУКТИВНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ВИСОКИХ СТРИКТУРАХ ТАЗОВОГО ВІДДІЛУ СЕЧОВОДУ

Виконавець: Овчиннікова Л.В. – студ. V курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: к.м.н., асистент Супруненко С.М.

Кафедра урології, медичної сексології з анестезіологією та інтенсивною терапією
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м.Полтава

Причини ятрогенних стриктур тазового відділу сечоводу найчастіше пов’язані з операціями в акушерстві-гінекології, онкології та урології.

На сьогодні уретероцистоанастомоз у різних модифікаціях залишається методом вибору при первинних та вторинних стриктурах тазового відділу сечоводу. При дефектах до 8 см утворення анастомозу стає можливим за умов мобілізації сечового міхура та Psoas Hitch Procedure.

При більших дефектах перевагу віддають реконструктивним операціям з використанням у якості пластичного матеріалу стінки сечового міхура. Рецидив стриктури після найбільш поширеної операції Hook-Boari (1893) полягає у заміщенні сечоводу вузькою трубкою, викроєною із сечового міхура. Відшкодування дефекту сечоводу за рахунок широкого клаптя сечового міхура за методиками Demel (1924) та И.М.Дерев’янко (1979) забезпечує кращу трофіку сформованої трубки, але також часто ускладнюється стенозом неостоми та міхурово-сечовідним рефлюксом з прогресуючою гідронефротичною трансформацією нирки. Вищезазначене диктує оптимізацію лікувальної тактики.

Мета дослідження - підвищити ефективність оперативного лікування хворих з обструкцією тазового відділу сечоводу >8 см.

Проведений аналіз віддалених результатів оперативного лікування 27 хворих віком 26-69 років із стриктурою тазового відділу сечоводу довжиною 8-14см, які знаходились на лікуванні в урологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського (2003-2012рр.). Чоловіків було 11, жінок – 16. Причиною високих стриктур сечоводу у 14 були ушкодження під час акушерських та гінекологічних операцій, у 2 випадках – онкологічна патологія, у 11 випадках - сечокам’яна хвороба.

Відновлювальну операцію у модифікації клініки виконували через 2-4 місяці після ятрогенного ушкодження сечоводу. Розтином впоперек проводили мобілізацію сечоводу і сечового міхура. Між попередньо накладеними лігатурами з протилежного ураженому сечоводу боку сечовий міхур перетинали впоперек до половини його діаметра: чим більш протяжним був дефект сечоводу, тим нижче виконували розтин сечового міхура, тим більш широкий клапоть викроювали для формування трубки. Утворений широкий клапоть сечового міхура за лігатуру відводили догори. Без натягування культю сечоводу погружали у попередньо сформований підслизовий тунель довжиною 3 см і фіксували до сечового міхура 3 вузловими швами (хромований кетгут 3/0-4/0). Близько 1 см сечоводу виводили у сечовий міхур, вивертали у вигляді “пиптика” і за адвентицій фіксували до стінки сечового міхура 3 вузловими швами (хромований кетгут 3/0-4/0). Проводили інтубацію сечоводу катетером-стентом типу «pig-tail» 6-8 F. Сечовий міхур зашивали наглухо синтетичними швами (вікрил 2/0-4/0). При дефекті сечоводу близько 1/2 довжини, сформовану трубку додатково фіксували до сухожилля m. Psoas 2 вузловими синтетичними швами (вікрил 1/0). Відведення сечі здійснювали за допомогою балон-катетера Foly 18-20F, який видаляли на 10-12 добу після операції. Катетер-стент видаляли через місяць після операції.

При контрольному обстеженні в строки від 1 до 10 років в усіх пацієнтів сформована трубка забезпечувала задовільний пасаж сечі. В жодному випадку не спостерігали стриктури неостоми. У 3 випадках виявлений міхурово-сечовідний рефлюкс, який не супроводжувався гідронефротичною трансформацією нирки.

ВИСНОВОК. Операція Demel-Дерев’янко у модифікації клініки забезпечує відновлення пасажу сечі і може рекомендуватись для впровадження у клінічну практику. Чим більш важкою була операційна травма, тим більший строк необхідний для зменшення явищ заочеревинного фіброзу і створення оптимальних умов для виконання реконструктивно-відновлювальної операції.


ЕФЕКТИВНІСТЬ МІНІІНВАЗИВНИХ ВТРУЧАНЬ ПІД КОНТРОЛЕМ УЗД В ЛІКУВАННІ ОБМЕЖЕНИХ РІДИННИХ СКУПЧЕНЬ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ

Виконавець: Олексієнко Б.О. – студ. IV курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: д.мед.н, профессор Шейко В.Д., аспірант Оганезян А.Г.

Кафедра хірургії № 2
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Актуальність проблеми. За даними різних авторів у 15 – 25% хворих розвивається тяжкий гострий панкреатит (ТГП) з формуванням гострих рідинних скупчень в 30 - 60% випадків, а летальність від ускладнень становить 25-60%. Необхідність виконання оперативних втручань за умови доведеності гнійного процесу у більшості хірургів не викликає сумнівів. Однак питання про оптимальні терміни, режими та методи їх виконання залишаються суперечливими [Савельев 2008, Beger 2008].

Наукова новизна. Мінінвазивні втручання (МІВ) під контролем УЗД в комплексі лікування хворих з ТГП дозволяє відстрочити термін оперативного лікування або взагалі його уникнути, але потребує науково обґрунтованих тактичних заходів для забезпечення радикальності лікування.

Мета дослідження - оцінити ефективність МІВ в лікуванні обмежених рідинних скупчень (ОРС) у хворих на ТГП та визначити оптимальні терміни їх виконання.

Об'єкт і методи дослідження. Проаналізовані результати обстеження та лікування 35 хворих з обмеженими парапанкреатичними рідинними скупченнями (ОПРС), які знаходились на лікуванні в хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні в період з 2009 по 2012 роки. У 10 хворих мали місце асептичні ОПРС, у 25 - інфіковані ОПРС. Чоловіків було 22 (62.9%), жінок – 13 (37.1%). Вік хворих коливався від 25 до 72 років. У всіх хворих даної групи в лікуванні використані МІВ під контролем УЗД.

Результати дослідження та їх обговорення. Гострі парапанкреатичні рідинні скупчення мали місце у 2 хворих, гострі постнекротичні рідинні скупчення – у 13 хворих, гострі псевдокісти – у 10 хворих, обмежені ділянки некрозу – у 10 хворих.

У 27 ( 77.1% ) хворих МІВ було остаточним в лікуванні. Серед них у 24 хворих МІВ було одномоментно – остаточним, 3 хворих потребували повторні МІВ. 8 (22.9%) хворих після МІВ під контролем УЗД потребували некрсеквестректомії (НСЕ), серед них 4 хворих з інфікованими гострими постнекротичними рідинними скупченнями, 4 хворих з інфікованими обмеженими ділянками некрозу.

Висновки. МІВ виявилось остаточним в лікуванні у всіх хворих з асептичними ОРС. В групі хворих з інфікованими ОРС 25 % хворих потребували виконання НСЕ. Отже, у хворих з інфікованими ОРС є ймовірність необхідності виконання НСЕ.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка