К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка14/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   66

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПУНКЦІЙНОГО ДРЕНУВАННЯ ПІД УЛЬТРАЗВУКОВИМ КОНТРОЛЕМ В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПСЕВДОКІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Виконавець: Соловей С. В. – студ. ll курсу, стомат. ф-ту

Наукові керівники: професор Малик С.В., асистент Безручко М. В.

Назва кафедри: кафедра хірургії № 3
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава

Однією з актуальних проблем абдомінальної хірургії, на даному етапі, є лікування гострого деструктивного панкреатиту (ГДП) та його ускладнень. Зважаючи на сучасні тенденції в його лікувальній тактиці з переважанням консервативних підходів та ранньою антибактеріальною терапією все частіше результатом цього є формування псевдокіст підшлункової залози (ППЗ).

Науковою новизною є впровадження мініінвазивних методик в лікування ППЗ з застосуванням черезшкірного пункційного дренування під контролем ультразвукового дослідження (УЗД).

Метою дослідження було покращення результатів лікування пацієнтів з ППЗ за рахунок оптимізації методів інвазивного лікування в залежності від перебігу захворювання, їх локалізації та розмірів.

Проаналізовано результати лікування 63 пацієнтів з ППЗ які знаходилися на лікуванні в хірургічній клініці в період з 2005 по 2012 рік. Втручання під контролем УЗД виконано у 49 (77,8%) пацієнтів, з відкритого лапаротомного доступу прооперовано 10 (15,9%) пацієнтів, з лапароскопічного доступу оперовано 4 (6,3%) пацієнтів.

При ППЗ до 50 мм в діаметрі без змін структури ПЗ та зв'язку з протоковою системою застосовували одноразові пункції під контролем УЗД та склерозуванням порожнини кісти. Цей метод застосовано у 8 (12,7%) пацієнтів, при цьому у 1 (12,5%) пацієнта відмічено рецидив псевдо кісти.

При розмірах псевдокіст більше 50 мм в діаметрі у 41 (65,1%) пацієнта нами застосовувалося черезшкірне пункційне дренування під контролем УЗД, з санацією порожнини кісти розчинами антисептиків та після виключення сполучення її порожнини з протоковою системою ПЗ виконували склерозування 96% розчином етилового спирту. При застосуванні даної методики ускладнення розвинулися у 3 (7,3%) пацієнтів у вигляді зовнішніх панкреатичних нориць.

Оперативні втручання з відкритого доступу були виконані у 10 (15,9%) пацієнтів. Лапарокопічні оперативні втручання, в об'ємі зовнішнього черезшкірного дренування, виконані у 4 (6,3%) пацієнтів. Післяопераційні ускладнення при застосуванні відкритих та лапароскопічних втручань констатовано у 3 (21,4%) пацієнтів. Летальних випадків при лікуванні ППЗ не спостерігалося.

На фоні гострого чи хронічного швидко прогресуючого запалення ПЗ при несформованих кістах проводилася консервативна терапія з динамічним спостереженням та виконанням пункційного дренування під контролем УЗД після формування псевдокісти або розвитку ускладнень, як з боку кісти, так і з боку ПЗ.

Висновки. Таким чином, черезшкірне пункційне дренування під контролем УЗД є доступним малоінвазивним методом, який дозволяє з високо ефективністю (89,8%) лікувати пацієнів з ППЗ, супроводжується малим відсотком (7,3%) ускладнень.

При формуванні зовнішніх панкреатичних нориць після черезшкірного пункційного дренування під контролем УЗД на фоні хронічного панкреатиту показане консервативне лікування, а при неефективності – відкриті втручання на ПЗ.


ПОПЕРЕДЖЕННЯ БОЛЮЧОЇ КУКСИ ПРИ АМПУТАЦІЇ СТЕГНА

Виконавець: Хомович А.В.– студ. VI курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Дем’янюк Д.Г.

Кафедра хірургії № 1
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Ампутація (лат. amputatio) — усікання дистально розміщеної частини органа в результаті травми або хірургічної операції.

Судинні захворювання кінцівок найчастіша причина ампутацій у людей віком 50 років і старше, і є причиною близько 90% всіх ампутацій

У 2010 році в Україні виконано 13323 ампутацій кінцівок, у 2011 -13031. При захворюванні судин відповідно 10368 і 10392 ампутацій.

На Полтавщині з приводу захворювання судин ніг у 2010 р. виконано 314, у 2011 р. – 379 ампутацій кінцівок.

Українським Консенсусом по критичній ішемії кінцівок рекомендовано користуватися видозміненою класифікацією Fontaine, що включає себе 4 ступені ішемії. 3 та 4 ступені розглядаються як критична ішемія – тобто високий ризик розвитку гангрени, яка потребує госпіталізації хворих в судинний стаціонар і негайного вирішення питання про спосіб лікування.

Ампутація кінцівки не завжди покращує якість життя хворим. Фізичному і психологічному стану хворого загрожує поява болючої кукси. Зараз це хворобливе явище кукси спостерігається у 60-80% оперованих.

Больовий синдром у ділянці кукси може викликатися багатьма причинами. Серед них запалення м'яких тканин, розвиток остеофітів, бурситів, невритів. Найбільш ймовірною причиною вважається поява болючої невроми пересічених нервів. Серед них - неврома сідничного нерва.

Відроски нервових клітин через декілька днів після пошкодження починають регенерувати. На їх кінцях виникають потовщення. Вони називаються колбами росту. При благоприємних умовах регенерації ( відсутність перешкоди) кінець регенерую чого аксона закінчується утворенням «конуса росту».

При наявності умов, що заважають нормальному відновленню нервового волокна, на його кінці у процесі регенерації утворюється неврома.

Формування невроми залежить у кожному конкретному випадку від багатьох місцевих і зовнішніх чинників. Вони вносять ті або інші зміни у процес регенерації нерва. Найважливіші зміни у процес регенерації вносить обраний спосіб обробки кукси нерва.

Існує багато способів обробки кукси нерва при ампутації кінцівок, але мета обробки залишається однією: недопустити вростання регенерованих нервових волокон в ділянку несформованого післяопераційного рубця, та формування неврином по ходу нервового стовбура. Велике значення для правильної регенерації має характер перерізання нервового стовбура.

У спеціалізованому судинному відділенні за період 2009-2011 років виконано 164 ампутації кінцівок. У тому числі ампутацій стегна на рівні верхньої третини - 30 особам, у ділянці середньої третини -78 хворим. Причиною ампутації були оклюзивні (атеросклеротичні) ураження судин, що викликали критичну ішемію кінцівки у 70 (64,8%) хворих, призвели до гангрени стопи у 38 (35,2%) осіб. Середній вік хворих 68,6 роки. З інструментальних обстежень виконували дуплексне ангіосканування, ангіографію. Дані обстеження дозволили визначити рівень ампутації кінцівки, зовсім не впливали на вирішення стосовно показань для ампутації. Ознаки нежиттєздатності стопи та розповсюдження процесу сумнівів не викликали. Втручання виконувалися за життєвими показаннями. Використовували міопластичний спосіб ампутації. Перетину сідничного нерва приділяли особливу увагу.

Запропонували метод обробки сідничного нерва при ампутації стегна з метою запобігання утворення болючої невроми.

Вважається, що перетин нерва повинен здійснюватися досить гострим ріжучим інструментом. Провідні нейрохірурги настирливо пропонують робити це за допомогою леза безпечної бритви, затиснувши його у кровозупинний затискач.

Головні вимоги до процесу обробки нерва: нервовий стовбур не повинен виділятися з ложа, надмірно мобілізуватися, травмуватися при захваті та утриманні. Пересікатися гострим предметом.

В продовж нашого спостереження у 43 ( 39,7%) осіб сідничний нерв обробляли за методом Альбрехта. За період спостереження 1,5 року болючу куксу, пов'язану з формуванням болючої невроми відмітили, у 9 (20,1%) хворих.

За період спостереження 2010-2011 років у 65 хворих під час ампутації кінцівки сідничний нерв обробляли нашою методикою.

Наша методика: нерв не виділяти з ложа. Перев'язувати ( коагулювати) судини, що супроводжували нерв. Запропонований пристрій підводили під стовбур нерва. Конусовидна робоча поверхня пристрою дозволяла фіксувати нерв у нерухомому стані у згині робочої поверхні. Лінія перетину нерва визначалася прорізом у робочій поверхні пристрою, що попереджає ступенеподібну площину перетину.

У місце наміченого перетину нерва вводили 10,0 мл 2% розчину новокаїну і через ту ж голку 2,0 мл абсолютного спирту. Кровотечі їз центральної артерії нерва зупиняли шляхом електрокоагуляції.

Запропоновано скальпель для перетину нервового стовбуру. Лезо скальпеля прямолінійне, що забезпечує передачу зусилля в однаковій мірі на складові нервового стовбура. Відносно поздовжньої вісі ручки скальпеля лезо розміщене під кутом та зміщене вперед. Завдяки цьому в процесі роботи рука хірурга не перекриває зону робочого простору. Рівномірний розподіл зусиль на робочу поверхню при перетині дозволяє уникати ступенеподібної форми площини перетину. Лезо змінне. Вільно закріплюється на стандартному зараз у хірургії утримувачі № 4. При цьому залишається незмінним принцип будови - лезо переходить в утримувач під запропонованим раніше кутом. Утримувач розміщений за межами леза.

Запропонований спосіб обробки сідничного нерва при ампутації стегна використали у 65 осіб . За час спостереження за хворими 1,5-2 роки, болючу куксу стегна, пов'язану з формуванням патологічної невроми, виявили у 2 (3,07%) осіб.

Висновки: 1.Наслідки ампутації стегна з приводу судинної патології також залежать від методу обробки сідничного нерва. 2. Пересічення нерва по лінії, визначеній спеціальним інструментом, перетин його запропонованим скальпелем попереджає утворення болючої кукси.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка