К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка19/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   66

ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕБІГУ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ У ДІТЕЙ

Виконавці: Зимовець Л.Ю., Макогон Є.А., Шевчук Т.О., Бубир Л.М. – студ. IV курсу мед. ф-ту.

Науковий керівник : к.мед.н. Несіна І.М.

Кафедра педіатрії №2
ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава.

Порушення моторики шлунково-кишкового тракту відіграють суттєву роль в патогенезі хронічної патології верхніх відділів травного тракту. Одним із таких порушень є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), безпосередньою причиною якої є – гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР). Патологічні ГЕР і дуоденогастроезофагеальний (ДГЕР) рефлюкси, що визначають перебіг захворювання є вісцеральними проявами недиференційованої сполучно-тканинної дисплазії (НСТД).

Метою нашого дослідження стало вивчення ознак НСТД у дітей в якості діагностичних маркерів формування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дитячому віці.

Під нашим спостереженням знаходилось 69 дітей в віці 7-15 років, які лікувались в педіатричному відділені №1 обласної дитячої клінічної лікарні м. Полтави з приводу загострення хронічної гастродуоденальної патології. Верифікація діагнозу проводилась на основі клініко-лабораторного та інструментального обстеження хворих дітей згідно протоколів МОЗ України.

При детальному аналізі встановлено, що у 81% пацієнтів з ГЕРХ, асоційованої з ГЕР, діагностовано НСТД. При цьому поєднання 6 і більше стигм реєструвались у 86,9% з них. Зовнішні фенотипічні ознаки НСТД найбільш часто були представлені краніоцефальними стигмами: міопія - у 43,5% хворих, викривлення носової перегородки-у 20,3%, аномалії прикусу і росту зубів-у 23,2%, розташування і будови вушної раковини-у 17,3%. З боку опорно-рухового апарату стигми НСТД відзначені в 36,2% випадків (кіфоз, сколіоз). Фенотипічні стигми НСТД з боку кистей рук і стоп у вигляді зміни форми і довжини пальців та міжпальцевих щілин спостерігались у 20,3% спостережень. Грижі передньої черевної стінки мали місце в 13% випадків, варикозне розширення вен нижніх кінцівок різного ступеню тяжкості – в 8,7%. Шкірні прояви визначались у майже кожного третього і були представлені стріями, гіпертрихозом, гемангіомами. Зі сторони шлунково-кишкового тракту у 66,7% хворих при ендоскопічному дослідженні виявлено недостатність кардії. Аномалії будови жовчного міхура (деформації, перегини) діагностовано в 36,2% дітей. Ознаки НСТД у хворих з ГЕРХ, асоційованої з ДГЕР спостерігались у 46,7% хворих, хоча значиме їх поєднання відзначено рідше, ніж у пацієнтів з ГЕР (в 15,9% випадків, р <0,05). У даної групи дітей зовнішні фенотипічні стигми НСТД зустрічалися значно рідше (у 15,9% хворих), превалювали вісцеральні ознаки у вигляді аномалій будови шлунково-кишкового тракту – недостатність нижньостравохідного сфінктеру (23,2%) та аномалії жовчного міхура (43,5%).

Таким чином, клінічний етап діагностики ГЕРХ повинен включати аналіз стигм НСТД в якості предикторів розвитку та варіантів перебігу даної патології.

КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ У ХВОРИХ
З ХРОНІЧНОЮ НИРКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, ЩО ОТРИМУЮТЬ ЛІКУВАННЯ ПРОГРАМНИМ ГЕМОДІАЛІЗОМ

Виконавець: Кузьменко Д.В.- студ. IV курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: к.м.н. Дельва І.І.

Кафедра нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою
ВДНЗУ: «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Актуальність. Проблема взаємозв'язку нервової системи і внутрішніх органів отримує в наш час все більший розвиток. Особливу увагу привертають захворювання нирок. Саме при патології останніх спостерігається артеріальна гіпертензія, порушення білкового, ліпідного обміну, водно-сольового і кислотно-основного гомеостазу, що створює умови для патогенного впливу на нервову систему. В свою чергу неврологічні ускладнення призводять до серйозного погіршення стану хворих з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) та часто призводять до летального результату Одними з провідних неврологічних ускладнень у хворих з ХНН, що перебувають на лікуванні програмним гемодіалізом (ПГ), є дисциркуляторна енцефалопатії (ДЕ).

Мета. Виявити особливості клінічного перебігу ДЕ у хворих з ХНН, що перебувають на лікуванні ПГ.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 12 хворих з ХНН (5 чоловіків та 7 жінок), у віці від 18 до 64 років, (середній вік склав – 43,1 ± 7,4 роки), що отримували ПГ (амбулаторно). Тривалість лікування становила від 1 міс. до 10 років, найбільша кількість пацієнтів знаходилися на ПГ від 1 до 5 років. У 79,2% пацієнтв тривалість захворювання від його початку до розвитку термінальної ниркової недостатності становила від 5 до 15 років. Основними причинами розвитку термінальної ниркової недостатності були наступні захворювання: хронічний гломерулонефрит – 41,7%, хронічний пієлонефрит – 16,7%, діабетичний гломерулосклероз – 33,3%, вроджені аномалії сечової системи - полікістоз нирок – 8,3

Пацієнти були розподілені на три групи: 1-а – 2 хворих з ДЕ I стадії, 2-а – 7 хворих з ДЕ II стадії, 3-я – 3 хворих з ДЕ III стадії. Для встановлення ступеню хронічного порушення мозкового кровообігу проводилося глибоке клінічне неврологічне і інструментальне обстеження хворих (ультразвукова доплерографія магістральних артерій голови, електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія). Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням пакету прикладних программ Statistika фірми StatSoft Inc. і Excel.

Висновки: Для клінічної картини ДЕ у хворих, що знаходяться на лікуванні ПГ, виявлено неухильно прогресуючий перебіг захворювання. I стадія ДЕ характеризувалася легко вираженими порушеннями когнітивних функцій (зниженням пам'яті, концентрації уваги), розладами ритму «сон - неспання», вегетативною і емоційною лабільністю, дратівливістю. По мірі прогресування захворювання збільшувалась кількість пацієнтів з ранковим головним болем, системною вестібулопатією і когнітивним дефіцитом. У хворих ДЕ II і III стадії відзначалося зростання неврологічної симптоматики: в неврологічному статусі достовірно частіше виявлялися окорухові і координаторні порушення, патологія з боку трійчастого нерва. ДЕ II і III стадії характеризувалася появою пацієнтів з пірамідними, екстрапірамідними, псевдобульбарними і епілептичними синдромами. Таким чином, впровадження клініко-інструментальних методів обстеження пацієнтів, що отримують ПГ, необхідно для ранньої діагностики і своєчасної адекватної корекції неврологічних ускладнень у даної категорії хворих.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка