К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка2/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

МОНІТОРІНГ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Виконавець: Влах Г.І. – студ. 2 курсу мед. ф-ту

Науковий керівник : доц. Трибрат Т.А.

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини з доглядом за хворими,
загальної практики (сімейної медицини)
ВДНЗУ « Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, хвороби системи кровообігу зумовлюють більш ніж половину всіх випадків смерті та третину причин інвалідності. За останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення України зросла утричі, а рівень смертності від них збільшився на 45%.

Мета дослідження полягала у вивченні поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань серед мешканців Полтавської області.

Для досягнення мети проведено аналіз 194 історій хвороб, пацієнтів які знаходились на стаціонарному лікуванні в 2012 році в терапевтичному відділенні клінічної відділової лікарні ст. Полтава віком від 18 до 80 років.

Програма дослідження включала: аналіз опитувань за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, анамнестичних і соціально-демографічних даних; аналіз електрокардіограм; вимірюваннь артеріального тиску (АТ); антропометрії; визначення вмісту ліпідів у плазмі крові та рівень глюкози, наявність супутніх захворювань.

Відомо, що артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із трьох провідних факторів ризику серцево-судинних захворювань. За результатами проведеного дослідження ситуація щодо контролю АГ більш несприятлива в чоловіків: серед них менше обізнаних про наявність підвищеного АТ, нижчий відсоток охоплених медикаментозним лікуванням і більш низька його ефективність.

За результатами дослідження визначається висока поширеність гіперхолестеринемії: відповідних профілактичних втручань потребують 35,3 % чоловіків і 49,4 % жінок, причому серед них у цілому в кожного п’ятого хворого незалежно від статі реєструються високі значення загального холестерину (≥ 6 ,2 ммоль/л).

Серед факторів ризику, що аналізуються, найбільш поширеним у чоловіків (44,5 %) і найменш поширеним у жінок (16,3 %) є куріння.

Понад третину чоловіків і майже половина жінок ведуть малорухомий спосіб життя. З віком поширеність гіподинамії дещо зростає, але неістотно. Навіть у молодому віці (18–24 роки) рівень фізичної активності кожного четвертого чоловіка й кожної другої жінки визначається як недостатній.

 Проблеми з надмірною масою тіла мали понад половини пацієнтів незалежно від статі, причому поширеність ожиріння у жінок в 1,8 раза вища, ніж у чоловіків.

Поєднання куріння зі споживанням алкоголю у пацієнтів з артеріальною гіпертензією сприяє збільшенню індекса маси тіла .

 Установлено, що істотний внесок у розвиток ішемічної хвороби серця в жінок віком до 55 років вносять такі фактори, як куріння в сполученні з глікемією, ліпідні порушення, гінекологічні захворювання та хвороби щитоподібної залози.

При атеросклеротичному ураженні коронарних судин визначальним фактором є куріння в сполученні з глікемією та патологічною менопаузою.

Отже, надзвичайно висока поширеність основних факторів ризику свідчить про ріст щодо серцево-судинних захворювань та свідчить про необхідність продовження більш активного застосування відомих і пошуку нових способів профілактики серцево-судинних захворювань.

ІНФОРМОВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ТА ВІЛ/СНІД ІНФЕКЦІЮ

Виконавці: Гарань О.В., Федорова О.В. – студ. V курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц., к. мед. н. Вородюхіна А.К.

Кафедра фтизіатрії
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Актуальність вибору даної теми зумовлена стрімкими темпами зростання захворюваності на соціально небезпечні інфекційні хвороби такі як туберкульоз і ВІЛ/СНІД в Україні та багатьох інших державах світу, особливо серед людей працездатного віку. Ці хвороби заразні і мають дуже небезпечні шляхи розповсюдження: повітряно-крапельний – туберкульоз, статевий та ін’єкційний – ВІЛ/СНІД.

Ціллю нашої роботи було вияснити рівень знань різних вікових, соціальних верств населення про стан проблеми з туберкульозом та ВІЛ/СНІД інфекцією в Україні, шляхи поширення, фактори попередження цих захворювань та з яких джерел люди отримують інформацію. Це надає можливість проводити профілактичні заходи серед найменш інформованих верств населення та використовувати для цього найбільш популярні засоби інформації.

Нами було опитано 2104 людини, віком від 15 до 60 років, однакова кількість жінок і чоловіків. Серед опитаних були представлені учні, студенти, безробітні, працюючі, пенсіонери, люди з вищою, середньою освітою, одружені, не одружені. Також були опитані хворі на туберкульоз.

Майже половина опитаних (46%) переважно пенсіонери, учні, студенти, не одружені вважають, що проблеми з туберкульозом в Україні немає, зустрічаються одинокі випадки. Відносно ВІЛ/СНІДу думка опитаних інша, 83% вважають захворювання розповсюдженим в Україні. Але 14% опитаних вважають шляхом передачі ВІЛ/СНІД інфекції повітряно-крапельним. 10% опитаних не обстежувалися флюорографічно більше 5 років, серед хворих на туберкульоз таких виявлено більше 26%.

Отримані дані свідчать про недостатню інформованість населення про туберкульоз та ВІЛ/СНІД інфекцію. В умовах епідемії туберкульозу та прогресування ВІЛ/СНІД інфекції необхідно систематично надавати ефірний час на телебаченні, радіо для виступів на тему профілактики цих захворювань. В періодичній пресі можна відкрити рубрику: «Туберкульоз та ВІЛ/СНІД – попереджені – значить переможні»

Метаболический синдром и его проявления в полости рта

Исполнители: Довженко А.В., Семенова А.К., Cухомлин А.А. – студ. IV курса стом. ф-та.

Научный руководитель: доц. Дегтярь Н.И.

Кафедра внутренней медицины №3
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия» г. Полтава

На сегодняшний день распространенность метаболического синдрома (МС – Hanefeld M.,1991) в индустриально развитых странах среди населения старше 30 лет, по данным различных авторов, составляет около 10-20%. Это заболевание чаще встречается у мужчин, у женщин его частота возрастает в менопаузальном периоде. Клиническая значимость нарушений и заболеваний, объединенных в себя рамками синдрома, состоит в том, что их сочетание в значительной степени ускоряет развитие и прогрессирование атеросклеротических сосудистых заболеваний. По данным ВОЗ они занимают первое место среди смертности населения индустриально развитых стран.

Органы полости рта, в частности пародонт, также вовлекаются в патологический процесс. Таким образом, актуальным следует считать изучение особенностей клинического проявления пародонтита в начальной стадии развития метаболического синдрома для своевременного и успешного проведения патогенетической терапии.

Целью нашего исследования было определение стоматологического статуса больных и оценка распространенности, течения и особенностей клинического проявления хронического генерализованного пародонтита (ХГП) у больных с метаболическим синдромом.

Нами было обследовано 17 пациентов в возрасте 40-75 лет с диагнозом «хронический генерализованный пародонтит», которые наблюдались у врача-эндокринолога по поводу метаболического синдрома. Было проведено обследование полости рта с использованием клинических стоматологических индексов (индекса интенсивности кариеса, индекса гигиены полости рта, ПИ по А.Russel (1956)), а также проведены биохимические исследования сыворотки крови (определение уровня глюкозы, глюкозотолерантный тест).

При проведении клинического обследования полости рта основными жалобами больных были запах изо рта, болезненность при приеме и пережевывании пищи, спонтанная кровоточивость десен и подвижность зубов. Анализ полученных данных у больных МС показал наличие кариеса, ХГП различной степени тяжести (легкой – 17,5%, средней – 58,8%, тяжелой – 23,7%), неудовлетворительный уровень гигиены полости рта.

Таким образом, на основании проведенного исследования установлено, что у всех больных МС встречается хронический пародонтит той или иной степени тяжести, и при МС ХГП характеризуется ускоренным прогрессированием, проявляющимся более быстрой деструкцией кости альвеолярных отростков челюстей. Дальнейшие исследования в этом направлении позволят более глубоко раскрыть патогенез развития и клинического течения ХГП у данной группы пациентов.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка