К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка20/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   66

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПОНТІННОГО ТА ЕКСТРПОНТІННОГО МІЄЛІНОЛІЗУ

Виконавці: Коломієць А.Г.- студ. IV курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: к.м.н. Дельва І.І.

Кафедра нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Актуальність. Міеліноліз – це особлива форма демієлінізуючого процесу як в ділянці мосту (центральний понтинний), так і в інших ділянках головного мозку (екстрапонтинний міеліноліз), що розвивається внаслідок швидкої корекції гіпонатріємії різної етіології: Морфологічно мієліноліз характеризується розпадом мієліну за умови збереження аксонів. Провідну роль у розвитку вказаного гострого демієлінізуючого процесу грає не ступінь гіпонатріємії, а швидкість її корекції. Не зважаючи на широкий спектр захворювань, при яких може состерігатись мієліноліз, даний діагноз встановлюється вкрай рідко. Характерна неврологічна симптоматика та зміни на магнітно-резонансній томографії (МРТ) головного мозку розцінюються як запальні (розсіяний енцефаломієліт, енцефаліт), судинні (інсульти), аутоімунні (розсіяний склероз). Це тягне за собою необґрунтоване обстеження, поліпрагмазію в лікуванні та не приносить користі самому хворому.

Метою нашого дослідження було описання характерних клінічних та параклінічних ознак мієлінолізу для вдосконалення своєчасної діагностики та адекватної профілактики даної патології.

Матеріали та методи. Нами проведене ретельне клініко-неврологічне обстеження пацієнтки з ознаками понтинного та екстрапонтинного мієлінолізу, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з гострою патологією шлунково-кишкового тракту. Клініко-неврологічне оцінка доповнювалася лабораторними аналізами крові (в тому числі електролітного складу) та інструментальними методами дослідження (МРТголовного мозку).

Результати дослідження. Клінічний перебіг неврологічної симптоматики хворої, на фоні лабораторно підтвердженої гіпонатрійемії, мав біфазний характер. Після корекції електролітних порушень спостерігалось клінічне поліпшення стану, а через 3 дні розгорнулась неврологічна картина гострого стовбурового ураження. Початкові симптоми включали дизартрію, сонливість, афективні розлади. Через дві доби приєднався центральний тетрапарез з вираженим підвищенням м’язового тонусу за спастичним типом, гіперрефлексією, патологічними симптомами Бабінського з обох боків. З’явились ознаки псевдобульбарного синдрому у вигляді дисфагії, дисфонії, субкортикальних знаків, окорухові розлади, локальні гіперкінези. Клінічна картина супроводжувалась змінами на МРТ головного мозку. У ділянці моста візуалізувалася зона ураження овальної форми на саггитальних і аксіальних зрізах і в формі крил кажана на коронарних зрізах. Також патологічні зміни фіксувалися в білій речовині перивентрикулярно, у ділянці внутрішньої і зовнішньої капсули, підкіркових вузлах. При цьому у вказаних зонах ураження мозку МРТ в Т2-режимі виявляло рівномірне підвищення; а в Т1-режимі – зниження інтенсивність сигналу, без ознак перифокального набряку або об'ємного впливу

Висновки: У хворих з метаболічними порушеннями будь-якої етіології необхідний системний контроль водно-сольового обміну та адекватна швидкість його корекції. При виникненні гострої неврологічної симптоматики у пацієнтів з порушеннями водно-сольового обміну необхідно виключити процеси понтинного чи екстрапонтинного мієлінолізу.

СТАН КИСЛОТОУТВОРЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ
З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ДИСПЕПСІЄЮ ЗАЛЕЖНО ВІД КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ

Виконавці: Оскоменко М.М., Тодорова В.В., Солоха А.Г. – студ. V курсу мед. ф-ту

Науковий керівник : проф. Крючко Т.О., ас. Румянцева М.О.

Кафедра педіатрії №2
ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава

Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту займають одне із провідних місць в структурі патології органів травлення у дітей. Відомо, що у шкільному віці значна частина хвороб функціонального генезу за умови дії комплексу факторів навколишнього середовища може прогресувати і переходити в хронічний процес.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей кислотоутворюючої функції шлунку залежно від клінічного перебігу синдрому функціональної диспепсії (СФД) у дитячому віці. Під нашим спостереженням знаходились 60 дітей з СФД в віці від 3 до 15 років. Для виключення органічної патології, яка має схожу клінічну симптоматику, в обов’язковому порядку проводилось лабораторно-інструментальне дослідження обстеження. Контроль за лікуванням проводився за допомогою ацидогастрографу АГ М-1.

Нами встановлено, що серед обстежених дітей з СФД переважали дівчатка (65% проти 35% відповідно). Тривалість захворювання у більшості (82,2%) дітей становила від 6 місяців до 1 року. Мало місце пізнє звернення до лікаря або симптоматичне лікування вдома, спрямоване лише на тимчасове зняття абдомінального болю (у 58% випадків). Серед особливостей клінічного перебігу СФД слід підкреслити залежність клінічної симптоматики СФД від функціонального стану шлунку. При поглибленому обстеженні хворих нами виявлено, що серед дітей переважали хворі з поєднанням епігастрально-больового та постпрандіального дистрес-синдрому (41,67 %), третину становили діти з епігастральним больовим синдромом (30,83 %) та 27,50 % - з постпрандіальним дистрес-синдромом. Клінічний перебіг функціональної диспепсії характеризується достовірною перевагою таких основних симптомів, як ниючий біль в епігастрії (60,0±6,90%), біль, не пов’язаний з їжею (78,0±5,86%), дискомфорт у верхній половині живота (84,0±5,18%), раннє насичення (62,0±6,86%), відчуття переповнення після їжі (52,0±7,07%) та тривалістю захворювання менше 3 років (78,0±5,90%).

Результати експресгастро-рН-метрії залежали від варіанту перебігу функціональної диспепсії. В цілому нормоацидність характерна для хворих із функціональною диспепсією при змішаному варіанті (66,60±8,60%) та постпрандіальному дистрес-синдромі (84,60±10,42%), а гіперацидність – для дітей із епігастрально-больовим синдромом. Так, за умови гіперацидності провідними в клінічній картині захворювання були інтенсивний періодичний біль в епігастрії, який виникав частіше вночі, печія (60,0% дітей). За умови нормоацидності відмічалися постійний тупий розпираючий біль або дискомфорт, що виникав або посилювався після вживання їжі, нудота, раннє насичення, відригування повітрям.

Таким чином, вивчення патогенетичних механізмів розвитку функціональної диспепсії у дітей дозволить індивідуалізувати лікувальну тактику хворих у відповідності до особливостей клінічного перебігу функціональної диспепсії.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка