СВЯЗЬ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ
С УСПЕВАЕМОСТЬЮ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО ВУЗА Исполнитель: Клестов Е.С.– студ. ІІ курса мед. ф-ту Научный руководитель: проф.. Запорожец Т.Н., ас. Коровина Л.Д. Кафедра физиологии ВГУЗУ “Украинская медицинская стоматологическая академия”, г. Полтава
С целью выявить и уточнить взаимосвязи разных факторов риска с физиологическим состоянием и успеваемостью было проведено анкетирование, кардиоинтервалографическое и реоэнцефалографическое обследование студентов 2 курса медицинской стоматологической академии. Рассчитывали коэффициенты множественной корреляции, выявляющие характер взаимодействия различных факторов на целевые показатели.
В частности, обнаружены значимые связи успеваемости (средний балл, R=0,62, p<0,0001) с индексом Эрисмана (индекс пропорциональности развития грудной клетки), амплитудой моды в положении лёжа, исходным вегетативным тонусом, кровенаполнением в области позвоночной артерии и определёнными по опроснику СМИЛ Т-баллами по шкале «академические способности», а также с наличием асимметрии амплитудного показателя сосудистого тонуса в пользу левого полушария. Все связи, кроме связи с амплитудой моды, положительны. В то же время указанные показатели не выявили связи с уровнем заболеваемости студентов за последний год перед обследованием. Вегетативные показатели (АМо, вегетативный тонус) выявляют множественные корреляционные связи с рядом пищевых и поведенческих привычек.
Полученные данные указывают на значимость параметров кровоснабжения головного мозга в обеспечении учебной деятельности и на необходимость включения соответствующих методов обследования студентов с целью повышения эффективности обучения, а также разработки индивидуальных рекомендаций по коррекции питания и образа жизни.
ЗМІНИ АКТИВНОСТІ NO-ЕРГІЧНОЇ СИСТЕМИ В ЛЕГЕНЯХ ЩУРІВ
ЗА УМОВ ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ Виконавець: Левицький Г.О. – студ. ІІ курсу мед. ф-ту Науковий керівник: проф. Нетюхайло Л.Г., аспірант Сухомлин Т.А. Кафедра медичної, біологічної та біоорганічної хімії ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава
Ушкодження легень є поширеним ускладненням при опіковій хворобі, що робить дану проблему надзвичайно актуальною. Також зростає кількість досліджень про участь NO в якості посередника при загальній запальній відповіді, спричиненій опіками шкіри.
Метою дослідження є вивчення впливу експериментальної опікової хвороби (ЕОХ) на NO-ергічну систему в тканинах легень щурів.
Методи дослідження. Експерименти виконані на 42 білих щурах-самцях, вагою 180-250г. Опікову хворобу моделювали за методом Довганського шляхом занурення задньої кінцівки експериментальних тварин в гарячу воду (t +70-75°С) під легким ефірним наркозом, протягом 7 сек. Розмір ділянки пошкодження визначався в залежності від площі шкіряного покриву, яка в середньому становила 12-15% поверхні тіла тварини. Евтаназію тварин здійснювали під ефірним наркозом. В гомогенаті легеневої тканини визначали активність NO-синтази [КФ 1.14.13.19] та вміст NO2. Отримані результати дослідження статистично обробляли з використанням U-критерію Манна-Уітні.
Результати дослідження. В умовах опікової хвороби в легенях щурів підвищувалась активність NO-синтази. На 1 добу ЕОХ (що відповідає стадії шоку) підвищення активності NOS в тканинах легень, порівняно з контролем, склало в 2,6 разу (р<0,05), на 7 добу (стадія токсемії) – у 2,17 разу (р<0,05) порівняно з контролем, на 14-у добу - в 1,65 разу (р<0,05). В період септикотоксемії на 21-у добу ЕОХ її активність була в 1,58 разу (р<0,05), а на 28-у добу в 1,41 разу (р<0,05) вища, ніж у контрольних щурів.
Водночас в легенях щурів підвищувався вміст NO2. На 1 добу опікової хвороби спостерігалось збільшення NO2, порівняно з контролем в 4,91 разу (р<0,05), далі показник дещо знижувався, а потім знову починав зростати. В стадію септикотоксемії, на 21-у добу він зріс у 1,87 разу (р<0,05) по відношенню до контролю, а на 28-у добу у 2,66 разу (р<0,05) відповідно. Це свідчить про поступове накопичення метаболітів NO у тканинах легень.
Висновки. Таким чином, в умовах експериментальної опікової хвороби в тканинах легень щурів відбулось зростання активності NO-синтази та збільшення вмісту нітритів в тканинах легень.
ВІЛЬНО-РАДИКАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В ТКАНИНАХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ
ЗА УМОВ ДІЄТІНДУКОВАНОГО ОЖИРІННЯ Виконавець: Марченко М.В.– студ. ІІ курсу мед. ф-ту Науковий керівник: Гордієнко Л.П. Кафедра медичної, біоорганічної та біологічної хімії ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м.Полтава
Ожиріння є актуальною проблемою сучасної медицини і було визнано ВООЗ новою неінфекційною епідемією XXI сторіччя. Важливе значення у розвитку патологічних змін при ожирінні має надмірна активація вільно-радикальних процесів. Активні форми кисню ініціюють розвиток перекисного окиснення фосфоліпідів мембран та білків клітини, порушуючи їх цілісність, інактивують клітинні та мембранні ферменти. Активація вільно-радикальних процесів призводить до ендогенної інтоксикації, що супроводжується підвищенням вмісту молекул середньої маси (МСМ). Існує тісний взаємозв’язок між ожирінням і станом слинних залоз, які є чутливими до метаболічних та функціональних змін в організмі, особливо в патологічних умовах (Тарасенко Л.М. та ін., 2002; Trembley M, 2011). Водночас недостатньо вивченою проблемою сучасної медицини є патогенетичні механізми ушкодження слинних залоз за умов ожиріння.
Метою дослідження було вивчення вільно-радикальних процесів у тканинах слинних залоз щурів за умов дієтіндукованого ожиріння.
Експерименти виконані на 20 білих щурах-самцях. У щурів моделювали дієтіндуковане ожиріння. На початку експерименту щурів розділили на 2 групи. Щури I контрольної групи отримували стандартне харчування, що містить 20,6% жирів, 32,4% білків, 47% вуглеводів, і воду ad libitum. Щури II групи отримували змішане харчування, яке складалось з стандартного харчування (47%), солодкого концентрованого молока (44%), олії (8%), крохмалю(1%) (дієта # С 11024, Research Diets, New Brunswick, NJ (West D., et al., 1992)), і води ad libitum. В гомогенаті слинних залоз для оцінки вільно-радикальних процесів визначали вміст окисно-модифікованих білків (ОМБ) та МСМ.
Через 20 тижнів від початку експерименту у щурів визначали індекс маси тіла та масу вісцерального жиру. У щурів контрольної групи протягом 20 тижнів експерименту вага зросла на 30,6%, але індекс маси тіла і маса вісцерального жиру вірогідно не змінилися. У щурів II групи, що перебували на дієті # С 11024, вага зросла на 44,6%. Маса вісцерального жиру у щурів цієї групи була вдвічі більша, ніж у контрольній групі. Встановлено, що за умов дієтіндукованого ожиріння у тканинах слинних залозах щурів вірогідно підвищується у 1,41 разу вміст ОМБ порівняно з контролем . За цих умов в тканинах слинних залоз щурів вірогідно зростає в 1,47 разу вміст МСМ порівняно з тваринами, яким не моделювали дієтіндуковане ожиріння.
Таким чином, за умов моделювання дієтіндукованого ожиріння в тканинах слинних залоз щурів відбулось посилення вільно-радикальних процесів, розвинулась ендотоксемія. Дієтіндукована експериментальна модель ожиріння призводить до накопичення вісцерального жиру та розвитку абдомінального ожиріння.
Поділіться з Вашими друзьями: |
