К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка3/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПРОЯВІВ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Виконавці: Долгова А.І. , Паламарчук Д.В.– студ. 5 курсу мед. ф-ту

Наукові керівники: професор Дубинська Г.М., доцент Коваль Т.І.

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

В сучасних умовах гострі кишкові інфекції залишаються надзвичайно актуальною проблемою інфектології. На сьогодні в структурі інфекційних захворювань вони поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструють до 275 млн випадків діарейних захворювань, кількість їх постійно зростає.

Мета дослідження - провести аналіз проявів епідемічного процесу кишкових інфекцій в Полтавській області в сучасних умовах та проаналізувати чутливість виділених збудників кишкових інфекцій до антибіотиків.

Матеріали та методи дослідження: Для реалізації поставленої мети проведений ретроспективний аналіз захворюваності на гострі кишкові інфекції в Полтавській області протягом 2006-2012 рр., проаналізована етіологічна структура кишкових інфекцій та вивчена чутливість виділених збудників кишкових інфекцій до антибіотиків.

Результати дослідження: Проведений аналіз показав, що в останні роки спостерігається поступове зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції з 159,73 на 100 тис. населення у 2006 р. до 229 на 100 тис. населення у 2012 р. Особливе значення набуває постійне зростання захворюваності на ротавірусні гастроентерити, особливо серед дітей. З 2006 р. захворюваність ротавірусними гастроентеритами зросла майже вдвічі й досягла 22,3 на 100 тис. населення у 2012 р.

Найбільш ураженою віковою групою щодо гострих кишкових інфекцій виявляються діти до 3-х років, показник захворюваності серед яких склав 330,4 на 100 тис осіб даного віку у 2012 р.

За даними лабораторних досліджень бактеріологічної лабораторії ПОКІЛ від хворих на гострі кишкові інфекції найчастіше у 2011 р. виділяли Klebsiella – у 30,5%, У 13,8% хворих встановлена ротавірусна етіологія кишкової інфекції, у 13,5% виділений стафілокок, у 12,8% - Enterobacter.

Аналіз чутливості виділених збудників кишкових інфекцій виявив, що Salmonella typhimurium и S. enteritidis демонструють найбільш высоку чутливість до ципрофлоксацину. Резистентність до цефалоспоринів ІІ-ІІІ покоління виявлена у 10-25% культур сальмонел. Стійкість виділених культур сальмонел і стафілококів до норфлоксацину сягає 10%, а до азітроміцину – 35%.

Висновки: Проведений аналіз показав, що в Полтавській області спостерігається постійне зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції переважно серед дітей. Зростає резистентність збудників кишкових інфекцій до цефалоспоринів ІІ-ІІІ покоління та макролідів.


ВИЗНАЧЕННЯ КИСЛОТОУТВОРЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКА У ХВОРИХ З КИСЛОТОЗАЛЕЖНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Виконавець: Дрюченко Ю.Ю. – студ. 6 курсу мед.ф-ту

Науковий керівник: к.мед.н., доц. Третяк Н.Г.

Кафедра внутрішньої медицини №1
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Зміна кислотоутворюючої функції шлунка (КФШ) супроводжується розвитком кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Визначення КФШ є основним методом дослідження гастроентерологічних хворих з метою адекватної оцінки їх стану.

Мета дослідження - дослідити рівень pH у тілі шлунка у хворих деякими захворюваннями ШКТ:(Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба ,хронічний гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка та виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, хронічний панкреатит) у стадії загострення.

Матеріали та методи. До обстеження були залучені хворі, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному центрі Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського.

У 30 хворих (12 чоловіків та 18 жінок) віком від 18 до 77 років (середній вік 45,5 років) за допомогою електричного зонду апарату фіброгастроскоп «Олімпус XQ-40» на момент огляду визначався базальний рівень pH у тілі шлунка лакмусовим папером «lach:ner» - універсальний індикаторний папір.

Результати дослідження: У хворих на з гастроезофагеальну рефлюксну хворобу базальний рівень pH у тілі шлунка становив у середньому 2,01±0,4 і варіював від 1,5 до 3,1. Так, у 66,6% хворих переважав нормоацидний стан шлункової секреції.

У хворих з хронічним гастродуоденітом базальний рівень pH у тілі шлунка становив у середньому 1,5±0,3 і варіював від 1,1 до 2,0.Так, у 60% хворих з хронічним гастродуоденітом визначався гіперацидний стан шлункової секреції.

У хворих на виразкову хворобу шлунка базальний рівень pH у тілі шлунка становив у середньому 2,8±0,4 і варіював від 2,0 до 4,0. У 83,3% хворих визначався гіпоацидний стан шлункової секреції.

У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки базальний рівень pH у тілі шлунка становив у середньому 1,4±0,2 і варіював від 0,8 до 2,0. Таким чином, у

68,5 % хворих спостерігався гіперацидний стан шлункової секреції.

У хворих з хронічним панкреатитом базальний рівень pH у тілі шлунка становив у середньому 4,1±0,4 і варіював від 2,0 до 5,0. У 88,8% хворих переважав гіпоацидний стан шлункової секреції.

Висновки. При різних кислото - залежних захворюваннях ШКТ стан КФШ не однаковий, крім того кислотоутворююча функція шлунка у різних хворих, що хворіють одним і тим же захворюванням може відрізнятися. Тому, при лікуванні всіх хворих з кислото - залежними захворюваннями ШКТ бажано оцінювати КФК до і після прийому призначеного препарату, особливо за недостатнього ефективного лікування. Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка до і після прийому препарату під час лікування, динамічне її вивчення дозволить обрати найбільш ефективний антисекреторний засіб, підібрати найбільш адекватну дозу і час призначення препарату, підвищуючи ефективність лікування.

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІКСОДОВОГО КЛІЩОВОГО БОРЕЛІОЗУ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Виконавці: Єгорова О.Л. – студ. VI курсу мед. ф-ту,
Яременко О.А. - студ. V курсу мед. ф-ту

Наукові керівники: проф. Дубинська Г.М., ас. Котелевська Т.М.

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»

Дослідження останнього десятиріччя свідчать, що в Україні спостерігається невпинне зростання захворюваності на іксодові кліщові бореліози (ІКБ), і Полтавська область не є виключенням. Недостатня вивченість ендемічних районів на території країни, клінічних проявів органних уражень при ІКБ, несвоєчасне виявлення й лікування хворих сприяє прогресуванню хвороби і нерідко приводить до тимчасової непрацездатності та інвалідизації населення.

Мета дослідження – з’ясувати клініко-епідеміологічні особливості ІКБ в Полтавській області. Матеріали та методи. Поширеність ІКБ серед населення Полтавської області вивчали за даними звітних матеріалів Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції (СЕС) за 2010-2012 рр. (форма №40-здоров). Для з’ясування характеристик перебігу ІКБ проводили ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарних хворих (n=35), що перебували на лікуванні в Полтавській обласній клінічній інфекційній лікарні (ПОКІЛ) в 2010-2012 рр.

Результати дослідження. За даними офіційної статистики, в Полтавській області протягом 2010-2012 рр. зареєстровано 90 випадків ІКБ: в 2010 р. – 9 , в 2011 р. – 28 та в 2012 р. – 53. Найчастіші захворювання виявлялося серед жителів м.Полтава (41,1%), Лубенського (15,6%), Полтавського (10,0%), Новосанжарівського (10,0%) районів області. В поодиноких випадках діагностовано ІКБ у Миргородському, Хорольському, Карлівському районах та м.Комсомольську.

За результатами клінічного обстеження з’ясовано, що ІКБ серед осіб Полтавської області зберігав типові риси. Так, захворювання реєструвалося практично з однаковою частотою як серед жінок (51,4%), так і серед чоловіків (48,6%). Середній вік пацієнтів становив 42,5±2,69 років. Присмоктування іксодових кліщів спостерігалося з квітня по вересень, а максимум припадав на травень-червень. Встановлено, що переважна більшість (88,6%) осіб була інфікована за межами міста та лише в поодиноких випадках (8,6%) в паркових зонах м.Полтава. Крім того, 1 (2,9%) хворий заперечував факт укусу кліща, при наявності типової клінічної картини та серологічного підтвердження діагнозу. Типовими місцями присмоктування кліща були: стегна та сідниці – 23,4%, живіт – 20,6%, гомілки – 17,7%, груди та плечовий пояс – 14,7%, підколінна ямка – 8,8%, пахова – 5,9%, підлопаткова – 5,9%, пахвова – 3% ділянки.

Діагноз ІКБ встановлений в приймальному відділенні ПОКІЛ одразу в усіх хворих (100,0%). У переважної більшості (88,6%) обстежених діагностували маніфестну еритемну форму захворювання, а в 5,8% – маніфестну безеритемну. В поодиноких випадках (2,9%) ІКБ виявлено на ІІ та ІІІ клінічній стадіях захворювання. При госпіталізації обстежені скаржилися на наявність кільцеподібної еритеми – 31 (88,6%), загальну слабкість – 29 (82,9%), гарячку – 10 (28,6%), біль в суглобах – 4 (11,4%). Кільцеподібна еритема (КЕ) з’являлася в середньому на 12,83±2,19 добу після укусу кліща. У діаметрі КЕ варіювала від 1,5 до 3,0 см. Збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів спостерігалося у 20 (57,1%) обстежених. Ураження опорно-рухового апарату у вигляді артритів відмічали у 3 (8,6%), ураження шкіри у вигляді вогнищевої склеродермії – в 1 (2,9%). Зміни гемограми у хворих із ІКБ були наступні: лейкоцитоз – 17,1%, паличко-ядерний нейтрофільоз – 45,7%, лімфоцитом – 20,0%, підвищення рівня ШОЕ – 28,6%.

Методом ІФА досліджували кров 17 хворих. Наявність антитіл IgM у діагностичних титрах спостерігалося у 5 (28,6%) із 17, антитіл IgG – у 7 (41,1%). Наявність одночасно позитивних титрів IgM та IgG виявилося у 3 хворих. У всіх хворих із безеритемною формою, в ІІ і ІІІ клінічних стадіях бореліоз був підтверджений серологічно. Методом ПЛР проводилося дослідження в 3 хворих, у всіх випадках результат негативний.

Висновок. Таким чином, захворюваність на ІКБ у Полтавській області щорічно зростає. ІКБ перебігає з типовими клінічними проявами. Вирішальну роль у діагностиці мають клінічні та епідеміологічні дані. Серологічні дослідження залишаються обов’язковими для підтвердження діагнозу, особливо у випадках безеритемних форм ІКБ та за відсутності епідеміологічного анамнезу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка