К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка30/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   66

НЕЙРОПРОТЕКТОРНИЙ ВПЛИВ МЕЛАНІНУ НА ГОЛОВНИЙ МОЗОК ЩУРІВ
ЗА УМОВ ГОСТРОГО СТРЕСУ

Виконавець: Панасенко Т.О.– студ. V курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: професор Непорада К.С.

Кафедра медичної, біоорганічної та біологічної хімії
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

За останнє століття найбільш розповсюдженими являються так звані хвороби цивілізації. Їх специфіка визначається відносною новизною патогенних факторів і як наслідок цього – відсутність відповідних ефективних механізмів адаптації, що не сформувалися в процесі попередньої еволюції. Перенасиченість життя сучасної людини різноманітними за модальністю, силою та тривалістю стресовими впливами дозволяє стверджувати про існування стресорного континууму, успішність адаптації до якого визначається чутливістю, надійністю, економічністю та резервною потужністю адаптивних механізмів. Медико-біологічне питання психоемоційного стресу займає важливе місце. Пошук стреспротекторів адаптогенної дії залишається важливою проблемою сучасної медицини.

Меланіни – це полімери поліфенольних сполук, які володіють радіо- і фотопротекторними, протипухлинними, імуномоделюючими, нейролептичними, гепатопротекторними, антитоксичними і антиоксидантними властивостями.

Відомо, що активація NO-ергічної системи призводить до цитотоксичної дії надлишку оксиду азоту, який за рахунок підвищення супероксиданіонрадикалу може утворювати пероксинітрит та руйнувати нейрони.

Експерименти виконано на 40 щурах-самцях лінії Вістар вагою 320г з дотриманням біоетичних норм. Гострий стрес моделювали за Г.Сельє. Евтаназію здійснювали під тіопенталовим наркозом (50мг/кг) шляхом кровопускання. В гомогенаті тканин великих півкуль головного мозку визначали загальну активність NO-синтази (NOS) та вміст нітрит-аніонів (Hevel I.M., 1991). Меланін вводили інтрагастрально одноразово через зонд за 30 хвилин до моделювання гострого стресу у дозі 5 мг/кг. Результати дослідження оброблялися методом варіаційної статистики за критерієм Стьюдента.

Нами встановлено, що в умовах гострого стресу в тканинах півкуль головного мозку тварин вірогідно збільшується загальна активність NOS та вміст нітрит-аніонів, які є стабільними кінцевими продуктами метаболізму NO, порівняно з відповідним контролем. Таким чином, в умовах гострого стресу підвищення загальної активності NOS та вмісту нітрит-аніонів в тканинах півкуль головного мозку щурів свідчать про активацію NO-ергічної системи.

Попереднє введення меланіну вірогідно зменшувало загальну активність NOS та вміст нітрит-аніонів в тканинах півкуль головного мозку тварин, порівняно з тваринами яким моделювали гострий стрес без корекції.

Отже, меланін має нейропротекторні властивості і здатен попереджувати стрес-індуковані ушкодження тканин півкуль головного мозку тварин, про що свідчить пригнічення активності NO-ергічної системи.

БАКТЕРІОЛОГІІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ ПРИ ХРОНІЧНИХ ГНІЙНИХ СЕРЕДНІХ ОТИТАХ

Виконавець: Полянський О.О. – студ. І курсу мед. Ф-ту

Наукові керівники: ас. Зачепило С.В., доц. Звягольська І.М.

Кафедра оториноларингології з курсом травматології та ортопедії, кафедра мікробіології, вірусології та імунології
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Хронічні гнійні середні отити є одними з найрозповсюджених захворювань у ЛОР-практиці. Консервативне лікування цього захворювання полягає в призначенні ефективних антибіотиків, вибір яких залежить від виду збудника та його чутливості до антибактеріального препарата. Однак, в теперішній час отоларингологи все частіше зіштовхуються з проблемою резистентності мікроорганізмів до традиційних протимікробних засобів різних хімічних груп. Тому вибір антибіотика для етіотропної терапії хронічних гнійних середніх отитів залишається достатньо складним завданням.

Метою нашого дослідження стало визначення етіологічно значимих мікроорганізмів за умов хронічних гнійних середніх отитів та визначення їх чутливості до антибіотиків різних хімічних груп.

Матеріалом для дослідження був гній з барабанної порожнини, що отримували до початку лікування. Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження здійснено згідно існуючих правил. Бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу проводили за загальноприйнятими в медичній мікробіології методами в стандартних умовах бактеріологічної лабораторії. Для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків застосовували диско-дифузійний метод.

Під спостереженням знаходилось 11 хворих на хронічний гнійний середній отит.

Під час бактеріологічного дослідження вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний середній отит одержали такі результати: S.aureus виділений від 5 осіб, Pseudomonas aeruginosae - від 3-х обстежуваних, в 3-х інших випадках виділені мікробні асоціації аеробних та факультативно аеробних бактерій (Streptococcus pyogenes – 3, Proteus mirabilis – 2, Enterococcus- 2).

Вивчення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків дало наступні результати: ципрофлоксацин проявляє високу антимікробну активність до S.aureus (в 3 випадках), до S. pyogenes (в 2 випадках), до P. aeruginosa (в 2 випадках), до P. mirabilis (в 1 випадку) – діаметр зони затримки росту мікроорганізмів більше 25 мм. Кларитроміцин та амоксицилін демонструє середню антибактеріальну активність (діаметр зони затримки росту бактерій від 15 до 25 мм) до S.aureus, до S. pyogenes, та низьку (діаметр зони затримки росту мікроорганізмів до 10 мм.) - до P. аerugіnosa та Enterococcus.

Отримані дані свідчать про актуальність подальшого вивчення мікроценозів барабанної порожнини при її хронічному запаленні, так як результати бактеріологічного дослідження дозволять вивчити особливості перебігу хронічного гнійного середнього отита в залежності від збудника та скласти алгоритм проведення раціональної загальної та місцевої антибіотикотерапії.

ПРІОНИ ТА ЇХ РОЛЬ У РОЗВИТКУ СПОНГІОЗНИХ ЕНЦЕФАЛОПАТІЙ

Виконавці: Походенко.О.І. ,Чередник Є.С.,Шевченко В.В. – студ.II курсу мед ф-ту

Науковий керівник: проф.Лобань Г.А.

Кафедра мікробіології,вірусології та імунології
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Одним із найбільш видатних наукових відкриттів ХХ сторіччя у галузі біології та медицини стало відкриття у 1982 році американським біологом Стенлі Прюзінером нового типу інфекційних агентів – пріонів.

Пріони (англ. proteinacous infection particles — протеїнові інфекційні частинки) − клас інфекційних агентів, які складаються тільки зі змінених власних білкових молекул хазяїна. Вони не містять нуклеїнових кислот і таким чином відрізняються від усіх відомих мікроорганізмів, таких як бактерії, гриби, віруси та вірусоподібні частинки.

Патогенні пріони, спроможні до трансмісії, є мутантами клітинної ізоформи нормального пріону–протеїну. Встановлено 18 різних мутацій гена Pr людини, пов’язаних із різноманітними пріоновими хворобами.

Протеїн-П(PrP) — сіалоглікопротеїд, який кодується єдиним геном, розташованим у людини в 20-й хромосомі. Він складається у людини приблизно з 254 амінокислот. Pr-c знайдений у всіх ссавців.Пріони дуже стійкі до різноманітного фізико-хімічного впливу: до кип’ятіння протягом 30–60 хв, висушування — до 2 років, заморожування, хімічної обробки спиртами, формальдегідом, кислотами, до УФ-,гамма-випромінення, гідролізу ферментами нуклеазами.

Протеїн-пріон (Pr) існує в двох формах: нормальній та ізоформі.Нормальна форма зустрічається у головному мозку як у нормі, так і в інфікованих хворих. Ця форма позначається як клітинний протеїн-пріон,або PrP-c.Ізоформа, або PrP-sc (від scrapie — свербіж овець), яка є патологічною інфекційною формою і накопичується у головному мозку тільки у хворих людей і тварин, що страждають на спонгіформну трансмісивну енцефалопатію.

PrP-c (клітинна ізоформа PrP) входить до складу зовнішніх клітинних мембран і бере участь в ендоцитозі та катаболізмі клітин. Найвищий рівень концентрації Pr виявлений у нейронах, але його можуть синтезувати і багато інших клітин організму. Пріони-протеїни беруть участь у міжклітинному розпізнаванні та клітинній активації, необхідних для регулювання циркадних ритмів.

Пріонові захворювання — це генетично та інфекційно зумовлена група хронічних,фатальних синдромів, які характеризуються ураженням центральної нервової системи, м’язової, лімфоїдної та, ймовірно, інших тканин. Причиною цих синдромів є різноманітні патологічні ізоформи пріонів.Найвідомішими з них є пріонові спонгіозні енцефалопатії. Група пріонових підгострих спонгіозних енцефалопатій людини на цей час включає: хворобу Крейтцфельдта—Якоба, хворобу Куру, аміотрофічний лейкоспонгіоз, синдром фатального сімейного безсоння.

Пріони—це гостро існуюча проблема,що потребує детального вивчення.Шлях переносу причинного фактора хвороби,механізми проникнення пріонів в організм і патогену захворювання практично невідомі.У звяку з цим виникає небезпека зараження пацієнтів під час надання медичної допомоги.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка