К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка35/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   66

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІТИННОГО СКЛАДУ ПІДнижньоЩЕЛЕПНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ щурів В НОРМІ
ТА ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ

Виконавці: Духновська К., Пілецький Р. – студ. І курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: доц. Пирог-Заказнікова А.В.

Кафедра гістології, цитології та ембріології
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

В останні десятиріччя підвищився негативний вплив екологічно несприятливих факторів на функціональну активність імунної системи людини, що веде до порушення морфофункціонального стану лімфоїдних органів . Такі антигени, як пилок, віруси або бактерії, можуть проникати через покриті слизом епітеліальні вистилки різних трубчастих органів організму, що сполучаються із зовнішнім світом, зокрема через слизові оболонки дихального, травного і сечостатевого трактів. У цьому зв'язку, поняття функціонального спокою імунної системи, особливо периферичних її органів, є досить відносним. Постійне надходження в організм екзогенних і поява ендогенних антигенів вимагають формування імунної відповіді і знешкодження чужорідних речовин.

На сучасному етапі набуло практичного значення використання кріоконсервованих тканин для лікування пацієнтів, однак залишаються недостатньо вивченими гістофункціональні особливості впливу трансплантації кріоконсервованої плаценти на органи і тканини, особливо лімфатичних вузлів.

Вперше одержана комплексна характеристика будови регіонарних лімфатичних вузлів при введенні кріоконсервованої плаценти в ранні і віддалені терміни після трансплантації.

Методи дослідженнягістологічний, метод серійних напівтонких зрізів, гістохімічний, морфометричний метод - для визначення кількісних параметрів, методи варіаційної статистики, електронномікроскопічний метод.

У результаті проведенного експериментального дослідження нами було встановлено, що структура піднижньощелепних лімфатичних вузлів щурів інтактної групи відповідає загальним принципам будови лімфатичних вузлів людини. Серед клітинних елементів лімфатичних вузликів щурів переважають середні лімфоцити. Не визначаються плазмоцити і фагоцитуючі клітини. Аналогічна картина виявлена і в мозкових синусах.

Після трансплантації кріоконсервованої плаценти реакція структурних елементів проявляється в збільшенні на 2-у добу експерименту середньої кількості мітотичних фігур і плазмоцитів, появою значної кількості фагоцитуючих клітин. Нормалізація клітинного складу визначається на 14 добу експерименту і повністю закінчується до 21 доби. Виявлено, що реакція мозкових синусів піднижньощелепних лімфатичних вузлів після трансплантації кріоконсервованої плаценти проявляється збільшенням на 2-у добу майже в 2 рази середньої кількості середніх лімфоцитів, появою плазмоцитів, в цитоплазмі яких на ультрамікроскопічному рівні виявляються розширені цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, і фагоцитуючих клітин. Відновлення клітинного складу в мозкових синусах спостерігалось до 21 доби експерименту. Встановлено, що в мозкових тяжах піднижньощелепних лімфа-тичних вузлів на 2-гу добу після трансплантації кріоконсервованої плаценти значуще підвищувалась середня кількість середніх лімфоцитів, плазмоцитів і тканинних базофілів. Вірогідно зменшились середні показники кількості малих лімфоцитів, макрофагів і ретикулярних клітин. Відновлення кількісних показників спостерігалось з 14 доби експерименту і повністю відповідало значенням в інтактній групі тварин до 21 доби.

На трансплантацію кріоконсервованої плаценти організм відповідає активною реакцією, яка проявляється в ранні терміни спостереження (7–14 діб). У пізні терміни дослідження (30 діб) ця реакція суттєво не відрізняється від інтактної групи.

Уведення кріоконсервованої плацентарної тканини щурам стимулює функціональну активність структурних елементів лімфатичних вузликів, мозкових синусів та мозкових тяжів піднижньо-щелепних лімфатичних вузлів за рахунок біологічно активних речовин, гормонів та інших факторів, що містяться у великих концентраціях у тканині плаценти. При цьому переважають адаптивні процеси в структурних елементах вузла.


ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ РАЗВИТИЯ ГИСТОЛОГИИ КАК НАУКИ

Исполнитель:Кальчева К.В., Дронгаль М.Ю. – студ. І курса мед. ф-та

Научный руководитель: к.б.н., преп. Ерёмина Н.Ф.

ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава

Достижения гистологии с момента ее зарождения и по настоящее время прежде всего связаны с развитием техники, оптики и методов микроскопирования. Развитие микроскопической техники давало возможность накопить новые факты о структурной организации живых организмов, и сделать теоретическое обобщение результатов таких исследований. В связи с этим в истории развития гистологии различают три периода:

1. Домикроскопический - продолжительностью около 2000лет;

2. Микроскопический - продолжительностью около 300лет;

3. Электронно-микроскопический - около 40лет.

Домикроскопический период, наиболее продолжительный по времени (с IV века до н.э. и до середины XVII века) основывался в основном на исследованиях на макроскопическом уровне и является собственно предысторией гистологической науки.

После усовершенствования английским физиком Р. Гуком (1865) микроскопа начинается новый этап развития гистологических исследований, породивший разработку механических методов изучения невидимых невооруженным глазом структурных единиц тканей и накопление фактического материала об их строении.

Современный этап (третий период) развития гистологии, цитологии и эмбриологии характеризуется новым методическим уровнем исследований, широким использованием электронной микроскопии, метода замораживания - скалывания, электоронно-микроскопической цитохромии и других методов.

Бурное развитие техники и усовершенствование лабораторного оборудования позволяют проводить исследования на субклеточном и молекулярном уровнях организации живой матери, уточнить представления о процессах дифференциации, регенерации, передаче наследственных признаков. На этой основе созданы ультрамикроскопическая цитология, гистология и разрабатываются проблемы молекулярной биологии.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка