К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка36/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   66

СТРУКТУРНЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРОФІКИ ВНУТРІШНЬОГО ЕПІТЕЛІЯ ЕМАЛЕВОГО ОРГАНУ ЗУБНОГО ЗАЧАТКУ ЛЮДИНИ

Виконавці: Липченко Т.О., Романишина А.О., Антипова К. Є. – студ. 1 курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: к. мед. н., доц. Прилуцький О. К.

Кафедра анатомії людини
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Ембріональне формування коронки необхідно вважати найвідповідальнішим періодом розвитку зубів, який включає цілий ряд біогенетичних механізмів, багато з яких до кінця не вивчені. Одним із них виявляється питання про принцип структурного забезпечення трофіки внутрішнього епітелія емалевого органу, який спеціалізується в подальшому, як відомо, у шар енамелобластів. При його рішенні необхідно враховувати, що внутрішній епітелій у зубному зачатку розміщений так, що не може на пряму бути забезпеченим обмінними кровоносними мікросудинами у зв’язку з його ізольованістю від навколишньої сполучної тканини і труднощами дифузії до нього поживних речовин з боку мікросудин зубного сосочка. Єдиним місцем, звідки можливо отримати до внутрішнього епітелію поживні речовини є зона зубного мішечка, яка безпосередньо приєднується до зовнішнього епітелію емалевого органа. Проте робіт, направлених на розкриття особливостейваскуляризації емалевого органу і вивчення в ньому несудинних шляхів, мікроциркуляції, не проводилося.

У роботі використані чотири 16-тижневі зародки людини, отримані після операції штучного аборту в гінекологічному відділенні 5-ї міської клінічної лікарнім.Полтави. Одразу після отримання зародків, їх промивали у фізіологічному розчині і поміщали в 4% розчин глютарового альдегіду на фосфатном буфері. Протягом доби у зародків обережно виділяють лицьову частину голови, поміщаючи отримані препарати у свіжий розчин глютарового альдегіду, а потім, після промивки додатково фіксують у 1% розчину 4-оксида осмію. Укладали препарати в Епон-812. Отримані серії напівтонких зрізів зафарбовували толуїдиновим синім .



Зубний мішечок з кровоносними мікросудинами капілярного типу в сукупності із зовнішнім епітелієм емалевого органу являють собою бар’єрну систему фільтрації рідини і розчинених в ній поживних речовин із плазми крові у ретикулоепітеліальне середовище пульпи емалевого органу. Провідними ланками процесів фільтрації плазми крові слід вважати посткапілярнівенули, які володіють, як відомо, найбільшою гідравлічною провідністю ендотеліальної стінки, якою вони тісно прилягають до базальної поверхні зовнішнього епітелію. Виходячи з цього, фільтр плазми крові повинен долати гематоцелюлярний бар`єр, який складається з тонкої ендотеліальноїпосткапілярноївенули, її базальної мембрани і найтоншої щілини.Зовнішній епітелій емалевого органу являє дрібнопористий фільтр, у якому просочування рідини відбувається через розгалужений в шарі епітелію щілиноподібний міжклітинний простір. Аморфна речовина пульпи емалевого органу служить безпосереднім середовищем в обмінних процесах між кров’ю та внутрішнім епітелієм, тоді як її зірчастий ретикулюм виконує роль внутрішніх розтяжок, які утримують надмірне розширення емалевого органу під час підвищення в ньому допустимого гідравлічного тиску.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИГОТОВЛЕННЯ ГІПСОВИХ МОДЕЛЕЙ КІСТОК ЧЕРЕПА ТА ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ЛЮДИНИ.

Виконавці: Литовченко С.О, Жорник В.В. – студ. ІІ курсу мед. ф-ту.

Науковий керівник: к. мед. наук, ст. викл. Свінцицька Н.Л.

Кафедра анатомії людини
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

При вивченні анатомії людини майбутньому лікарю вкрай важливо мати просторове, масштабне уявлення того чи іншого органа, розуміти взаєморозташування анатомічних структур. З цією метою на практичних заняттях з анатомії людини ми розглядаємо тотальні та ізольовані вологі препарати, препарати кісток, моделі анатомічних структур. Найбільше поповнення колекції муляжів мало місце наприкінці вісімдесятих років, тому деякі з них під час активного вивчення студентами матеріалу не витримують їхньої «жаги до знань» та втрачають свій первинний вигляд, що може призвести до невірного та неточного розуміння студентами матеріалу. З метою покращення засвоєння знань студентами та активізації учбового процесу, а також для збереження неоціненного матеріального забезпечення ми вирішили відтворити та зробити покращені копії деяких моделей анатомічних органів та структур. Зокрема, нами було виготовлено такі анатомічні моделі: кістка верхньої щелепи, решітчаста та клиноподібна кістки, матка з матковими трубами та яєчниками, печінка з жовчним міхуром (вісцеральна поверхня), нирки (у розрізі). Усі анатомічні моделі (за виключенням решітчастих та клиноподібних кісток) виготовлені з гіпсу, гіпсова маса була виготовлена на основі водного розчину клею ПВА у співвідношенні 1:1, що забезпечило міцність та зносостійкість. Решітчаста та клиноподібна кістки були виготовлені принципово новим методом, у зв’язку з великою кількістю невеликих елементів, та з прагненням створити дещо зменшені моделі. У якості матеріалу для моделі використовувалась власне суміш для відтисків «Alligat Chroma» німецької фірми Heraeus Kulzer.

Виготовлення моделей анатомічних органів на основі базових муляжів дає змогу оновити матеріальне забезпечення для викладання та самостійної роботи студентів, охопити наочними прикладами велику кількість майбутніх лікарів, активізувати студентів, та додатково зацікавити їх у вивченні матеріалу. У наш час такий метод виготовлення моделей не втрачає актуальності, не зважаючи на технологічний прогрес, адже, як не старайся, а комп’ютерне зображення неможливо потримати у руках, натомість наші моделі дають студенту можливість відчути їх повною мірою та покращити засвоєння вивченого матеріалу. Окрім того, даний метод відповідає загальноприйнятим нормам моралі, правил згідно вимог Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради Європи щодо прав людини,і біомедицини, Токійської декларації, Всесвітньої медичної асоціації, закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів».


ВПЛИВ ГОСТРОГО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО ЛЕГЕНЬ ЩУРІВ

Виконавці: Лопушняк А.С.− студ. ІІІ курсу мед. ф-ту, Гавриленко В.М., Скрипка Н.О. − студ ІІ курсу мед. ф-ту, Василенко М.С., Яковлева Д.В. − студ ІІ курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: викл. Коптев М.М.

Кафедра медицини надзвичайних ситуацій з оперативною хірургією і топографічною анатомією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

На сьогодні захворювання органів дихання становлять важливу медико-соціальну проблему як для України, так і для всього світу. Серед причин, які сприяють виникненню та розвитку бронхо-легеневої патології, провідні вітчизняні вчені виділяють вплив стресів.

Метою роботи було вивчення впливу експериментального гострого іммобілізаційного стресу на мікроциркуляторне русло легень щурів.

Експеримент було виконано з урахуванням норм біоетики (Страсбург, 1985р.) на 20 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 240-260 грам, віком 8-10 місяців. І експериментальна група (10 тварин) зазнала впливу гострого стресу, ІІ група (10 щурів) слугувала контрольною. Її склали інтактні аналогічні тварини, які проживали у стандартних умовах віварію академії та не залучалися до інших експериментів. Гострий стрес відтворювали шляхом одноразової фіксації на спині протягом 6 годин. Перед евтаназією тварин не годували одну добу. Забій експериментальних тварин проводили шляхом декапітації під тіопенталовим наркозом. Після проведення забору матеріалу, для морфологічного дослідження легені щурів фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну. Шматочки легень поміщали в парафін за звичайною методикою. Препарати забарвлювали гематоксилін-еозином.

Вивчення гемомікроциркуляторного русла щурів експериментальної групи при морфометричному дослідженні показало, що середній діаметр артеріол незначуще збільшився, порівняно з контрольною групою. Середні значення діаметру капілярів зросли більш ніж удвічі, порівняно з контрольною групою, і становили 7,25 ±0,61 та 3,48 ±0,20 мкм відповідно. Діаметр венул збільшився з 19,10±1,14 мкм на 36,9% і сягав 26,04±1,76 мкм. В усіх ланках гемомікроциркуляторного русла щурів експериментальної групи визначався стаз крові, їхні просвіти були заповнені еритроцитами. Стінки судин були потоншені, базальна мембрана візуалізувалася у вигляді безперервної тоненької базофільної смужки.

Міжальвеолярні перегородки також були потоншені, просвіти їхніх капілярів були щільно заповнені еритроцитами. У периферичних відділах легень щурів, зазнавших впливу експериментального гострого іммобілізаційного стресу визначалися явища діапедезу еритроцитів із розширених гемомікросудин в інтерстицій легень та просвіти альвеол. Поряд з ними в цих ділянках спостерігалася велика кількість інтерстиційних і альвеолярних макрофагів. У щурів контрольної групи виражених патологічних змін у судинах гемомікроциркуляторного русла легень не відмічалося, проте у окремих випадках, як прояв видових особливостей, спостерігалися явища агрегації еритроцитів у капілярах міжальвеолярних перегородок, локальне ушкодження, деструкція ендотелію капілярів.

Отже, іммобілізаційний стрес у щурів призводить до розвитку виражених морфологічних змін у легенях, що може сприяти виникненню та розвитку легеневої патології.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка