К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка38/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   66

ЗМІНИ ФОРМИ ПУЛЬПОВОЇ КАМЕРИ ПІД ВПЛИВОМ ПАТОЛОГІЧНОГО СТИРАННЯ ЗУБІВ

Виконавці: Макаренко Є.Г., Дехтярук А.С., Антипова К.Є– студ. I курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: аспірант Анопрієва Н.М

Кафедра анатомії людини
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

В останні роки відмічається ріст числа захворювань твердих тканин зубів, що супроводжується їх стиранням. Питома вага цього захворювання за останні роки суттєво зросла. Причиною виникнення стирання твердих тканин зубів займалася численна кількість лікарів-стоматологів, називаючи основним з факторів – порушення оклюзії. Частота розвитку підвищеного стирання твердих тканин зубів залежить не тільки від неповноцінної структури їх твердих тканин, але й від віку пацієнта, дії шкідливих факторів зовнішнього середовища. Зуби з патологічним стиранням не важко відновити за допомогою ортопедичних конструкцій або композитних матеріалів. Однак ефективність цих конструкцій буде залежати від життєздатності самого зубу, тобто від стану порожнини зуба. А в випадку, де знадобиться ендодонтичне лікування зубів, успіх цього лікування буде залежати від зміни конфігурації пульпової камери при патологічній стертості зубів.

Однак до тепер багато питань, що торкаються морфофункціонального стану зубощелепної системи при підвищеному стиранні твердих тканин зубів, вивчені недостатньо повно і залишаються суперечливими. В тому числі, одним з таких питань є зміна характеру форми і об’єму пульпової камери зуба постійних зубів людини в залежності від ушкодження її твердих тканин при патологічному стиранні.

В зв’язку з цим метою дослідження було виявлення характеру зміни форми і об’єму пульпової камери зуба постійних зубів людини (у кількості 6 різців і 6 малих корінних зубів) в залежності від ушкодження її твердих тканин при патологічному стиранні.

Нами були проведені морфометричні дослідження видалених інтактних зубів та з патологічним стиранням. В результаті встановлено, що форма пульпової камери змінюється, а її об’єм зменшується.

Таким чином при патологічному стиранні зубів спостерігається зміна конфігурації та об’єму пульпової камери, а саме зменшення її об’єму.

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛИКІВ СЕЛЕЗІНКИ
ПРИ ЗМОДЕЛЬОВАНОМУ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕННІ

Виконавці: Мерефиянська Н., Вербицький К.. – студ. І курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник:: Прокопенко О.О.

Кафедра гістології, цитології та ембріології
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Як відомо, селезінка приймає участь в клітинному і гуморальному імунітеті, контролі за циркулюючими елементами крові, а також кровотворенні тощо. Найважливішою функцією селезінки є імунна, яка полягає в захваті та переробці макрофагами шкідливих речовин, очищенні крові від різних чужорідних агентів (бактерій, вірусів). В селезінці, як відомо, руйнуються ендотоксини, нерозчинні компоненти клітинного детриту при опіках, травмах та інших тканинних пошкодженнях. Селезінка активно приймає участь в імунній відповіді – її клітини розпізнають чужорідні для даного організму антигени і синтезують специфічні антитіла. З функціонально-морфологічними особливостями селезінки, зокрема, з належністю до органів імуногенезу, пов`язано різноманіття її структурних змін при багатьох патологічних процесах.

Метою роботи було встановлення змін в структурних елементах лімфатичного вузлика селезінки та його морфометричних параметрів при гострому асептичному запаленні черевної порожнини.

Методи дослідженнягістологічний, метод серійних напівтонких зрізів, гістохімічний, морфометричний метод - для визначення кількісних параметрів, методи варіаційної статистики, електронномікроскопічний метод.

Після внутрішньоочеревинного введення λ-карагінену на 1-14 доби маса селезінки поступово збільшувалась в порівнянні з контрольними показниками. На 14 добу виявлялось максимальне збільшення маси селезінки щурів в порівнянні з контрольною групою. На 21 добу маса селезінки зменшувалась в порівнянні з 14 добою дослідження, але залишалась збільшеною щодо контрольної групи тварин. На 30 добу маса селезінки суттєво не відрізнялась від контрольної групи.

Капсула селезінки представлена сполучною тканиною, визначались фібробласти, гладком`язові клітини, колагенові та еластичні волокна, виявлялись поодинокі лімфоцити, макрофаги.

В лімфоїдних вузликах селезінки щурів з початку експерименту були виявлені морфологічні ознаки активації, що проявлялось збільшенням кількості світлих реактивних центрів, появою в них мітотичних фігур, переважно в периферичних відділах фолікулів.

Морфологічно в структурі білої пульпи селезінки відмічалися процеси антигензалежної проліферації та диференціювання лімфоцитів. Так, кількість середніх лімфоцитів збільшувалась, кількість малих лімфоцитів була мінімальною. Виявлялось збільшення середнього діаметру лімфоїдних вузликів селезінки за рахунок як периферичних відділів лімфоїдних вузликів, так і внаслідок збільшення діаметру гермінативних центрів протягом 1-14 діб експерименту порівняно з контрольною групою. Морфологічні ознаки активації в лімфоїдних вузликах селезінки характеризувались наявністю світлих реактивних центрів, зростаючою кількість мітозів

Починаючи з 21 доби біла пульпа мала ознаки регресії процесів імунної відповіді. Середній діаметр лімфоїдних вузликів складав зменшувався при р<0,01 порівняно з контрольними показниками. Реактивні центри лімфоїдних вузликів селезінки залишились світлими, зі значною кількістю малих лімфоцитів, але виявлялась незначна кількість мітотичних фігур.

На 30-у добу всі параметри лімфоїдних вузликів селезінки наближались до значень контролю.

Внутрішньоочеревенне введення λ-карагінену викликає гостре асептичне запалення черевної порожнини, яке в свою чергу викликає морфологічні зміни в селезінці. . Маса селезінки суттєво збільшується протягом 1-14 діб дослідження, а починаючи з 21-ї доби зменшується, та на 30-у добу суттєво не відрізняється від значень контролю. Досліджені параметри діаметру лімфатичних вузликів, та кількісний склад клітин також змінюються, що проявляється максимальним збільшенням цих показників на 14-у добу. На 30-у добу вони суттєво не відрізнялися від контролю.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка