ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ ТРЕПАНАЦІЇ ЧЕРЕПА НА ІЗОЛЬОВАНІЙ ГОЛОВІ СВИНІ Виконавці: Черних О.П., Яременко Д.М.− студ. ІІІ курсу мед. ф-ту,
Пилипенко С.В., Доденко О.С. − студ ІІ курсу мед. ф-ту Науковий керівник: доц. Данильченко С.І. Кафедра медицини надзвичайних ситуацій з оперативною хірургією і топографічною анатомією ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
Проведення на практичних заняттях з оперативної хірургії та топографічної анатомії навчальних операцій викликає потребу у великій кількості фіксованого матеріалу. У сучасних умовах отримання фіксованого трупного матеріалу обмежене вимогами нових нормативно-правових документів. Тому для проведення навчальних операцій (трепанації черепа, розкриття лобової пазухи тощо) на кафедрі МНС з оперативною хірургією та топографічною анатомії використовуються у якості робочого матеріалу ізольовані голови свиней. Проте при проведенні подібних операцій почали виникати певні труднощі, пов’язані з видовими особливостями анатомічної будови черепа свині, які потрібно враховувати у навчальній роботі.
Метою роботи було проаналізувати результати проведення 20 навчальних операцій кістковопластичної трепанації черепа за способом Олівекрона у свиней. Навчальні операції проводилися на 20 головах свиней обох статей породи українська степова біла. Вік тварин становив 10-12 місяців, прижиттєва маса складала 110-140 кг.
Робота виконана згідно з міжнародними вимогами біотичних принципів та відповідного закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження“.
Після проведеної за загальними принципами попередньої обробки операційного поля, у лобовій ділянці виконувався язикоподібний розріз шириною 6 і висотою 7 см, основа якого була спрямована донизу. Вибір ділянки для проведення оперативного доступу обумовлений особливостями будови черепа свині, більшу частину якого складають кістки лицевого відділу. Серед кісток мозкового відділу найбільшою є лобова, до того ж кривина її зовнішньої поверхні менша, порівняно з іншими кістками склепіння черепа свині, що робить цю ділянку найзручнішою для проведення навчальної операції. Після розтину м’яких тканин, розсічення і відшарування окістя, хірургічна бригада, після нанесення на кістці міток, переходить до утворення трепанаційних отворів. При цьому слід враховувати значну товщину лобової кістки свині, а також топографію лобових пазух свиней, які іноді мають значні розміри і досягають верхнього краю луски лобової кістки. У таких випадках, після проходження передньої стінки лобової пазухи фрези потрапляють у лобові пазухи, не досягаючи порожнини черепа. У таких ситуаціях доводиться змінювати тактику навчальної операції: спочатку виконувати розкриття лобових пазух, а потім продовжувати трепанацію порожнини стінки через задню стінку лобових пазух. Слід зазначити, що розкриття самих лобових пазух можуть утруднювати додаткові перегородки у їхніх порожнинах та товста медіальна стінка. У таких ситуаціях не вдається відділити окісно-кістковий клапоть з передньої стінки лобових пазух і доводиться повністю її руйнувати. Тому в таких випадках навчальну операцію завершують як декомпресійну трепанацію черепа.
Таким чином, проведене дослідження показало, що при виконанні навчальних кістковопластичних трепанацій на черепі свині, необхідно враховувати видові особливості будови, з якими можуть бути пов’язані певні технічні труднощі та невдало проведенні оперативні втручання.
СЕКЦІЯ
Філософія та суспільні науки ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ – ФЕНОМЕН ЧИ ЗРАЗОК СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ Виконавець:Величко М.О. – студ. ІІ курс фарм. відділ. Науковий керівник: викл. Дашевська Т.В. Медичний коледж ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава
Актуальність даної теми визначається тим фактом, що популярні в наш час гендерні дослідження, стали однією із провідних проблем у сфері сучасного психоаналізу, філософії, соціології, за основу беруть вивчення гендерних стереотипів – «стандартизованих уявлень про моделі поведінки і риси характеру, які співвідносяться до понять «чоловік» або «жінка». Гендерні стереотипи сприймаються як визначальні при з’ясуванні міжособистісних відносин, стереотип конструювання ідеалу, пронизують всю культуру, накладаючи суттєвий відбиток на стиль мислення, методи прийняття рішень, суспільний устрій, державні інститути. Дослідниками встановлено, що гендерні стереотипи можна виявити в текстах різних філософів, розпочинаючи з Арістотеля. Універсальне значення класифікації за ознакою чоловіче-жіноче на рівні культури призводить до того, що увесь світ поділяється на дві частини. Серед деяких дослідників утвердилась думка про те, що чоловік відрізняється від жінки як визначена і стала смислова константа. Чоловіче несе на собі шлейф чогось сталого, твердого, енергійного, проникливого, жорсткого.
В існуючій системі ніщо не може бути гендерно-нейтральним, але дещо відображає обмежені уявлення чоловіків про те, що жінка – дещо м’яке, притягуюче, здатне поступиться власним інтересам при чоловічому натиску, може підкоритися чоловікові. В масовому пізнанні типові чоловічі і типово жіночі якості засвоюються з дитинства: в казках безпорадні, невпевнені в собі, але вродливі (жінки) тільки й чекають, щоб їх врятував принц(чоловік). Він сильний, впевнений у собі, хоробрий.
До цього часу сила жінки визначається у чотирьох «К» Ніцше (Kinder, Kleider, Kuche, Kirche) тобто жінки мають піклуватися про дітей, прибирати, доглядати і при цьому завжди мати гарний вигляд, щоб подобатися чоловікові.
Отже ми визначили, що гендерний стереотип в змозі задати зразок чи навіть норму поведінки, щоб не відрізнятися від інших або навіть наслідувати звичні для інших норми поведінки.
ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ ЛІДЕРІВ Виконавець: Голуб І.А. – студ. ІІ курс фарм. відділ. Науковий керівник: заст. директора, викл. Дашевський І.О. Медичний коледж ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
Динамічні зміни, що відбулися у сучасному суспільстві, обумовлюють формування нових пріоритетів у житті Української держави, стрімкий розвиток нового стилю поведінки на рівні соціуму, громад, кожної особистості. Вміння кооперуватися, розв’язувати конфлікти, допомагати, підтримувати один одного, з розумінням ставитися до законних людських потреб є запорукою зміцнення життєздатного нового українського демократичного суспільства. Брак належних соціальних умінь навпаки – спустошує і викликає стан анемії, психологічне відчуження. Оскільки психологічна адаптація людини значною мірою залежить від якості міжособистісних стосунків, проблема спілкування на основі партнерства набуває великого значення.
Спілкування між людьми має багато параметрів і зміна кожного з них веде до тієї чи іншої модифікації даного процесу. Володіння комунікативною технікою – важлива ознака професійної придатності, чия діяльність пов’язана із спілкуванням. Кожна спільнота людей має свої засоби впливу, які використовуються в різноманітних формах колективного життя. В них концентрується соціально-психологічний зміст способу життя. Все це проявляється в звичаях, традиціях, ритуалах. Професіонал-лікар, медична сестра, фармацевт, повинен уміти вислухати і зрозуміти, розтлумачити і довести, запитати і відповісти, переконати, створити атмосферу довіри в бесіді та ділового настрою в спілкуванні, знайти психологічний підхід до співрозмовника-пацієнта, зняти напруженість, поставити діагноз чи знайти вихід із проблемної ситуації .
Отож, у сучасному суспільстві людина, яка бере на себе обов’язки лідера має достатньо орієнтуватися у соціологічних та психологічних факторах його існування, при цьому не забуваючи про підтримку та взаємодію всіх елементів соціуму.
Поділіться з Вашими друзьями: |
