К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка5/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ КЛЕБСІЄЛЬОЗНОГО ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ ЗА КЛІНІКО-ПАТОМОРФОЛОГІЧНОЮ ХАРЕКТЕРИСТИКОЮ

Виконавець: Кошляк Л. В. – студ. VI курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: к. мед. н. М’якінькова Л. О.

Кафедра внутрішньої медицини № 2 з професійними хворобами
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава.

Актуальність проблеми: Інфекційний ендокардит (ІЕ) – захворювання септичного генезу, яке викликане патогенною і умовно патогенною мікрофлорою з колонізацією стулок серцевих клапанів та ураженням паріетального ендокарда. Захворювання проявляється швидкопрогресуючим розвитком ознак клапанної недостатності, системними емболічними ускладненнями й імунопатологічними симптомами на фоні транзиторної або генералізованої септицемії. Вирішення проблем діагностики та лікування інфекційного ендокардиту в даний час набуває особливої актуальності у зв'язку з зростанням захворюваності в 3-4 рази (Гуревич М. А., 2000; Тюрін В. П., 2003). З найбільшою частотою (до 86%) хвороба розвивається у працездатного населення у віці 20-50 років (Татарченко И. П., Комарів В. Т., 2001). Зростання захворюваності на ІЕ, особливо його субклінічних форм перебігу, обумовлено поширенням внутрішньовенної наркоманії, інвазивних медичних маніпуляцій і досліджень, зміною імунореактивності організма, що призводить до інфікування умовно патогенною мікрофлорою. За таких обставин, протікання ІЕ має «стерту» симптоматику, що ускладнює своєчасну діагностику та призначення відповідного лікування.

Метою дослідження було визначення особливостей клініко-патоморфологічної картини ІЕ, спричиненого Klebsiella pneumoniae, як варіант атипового перебігу захворювання.

Методи дослідження. Проведений клініко-патоморфологічний аналіз на основі клінічного випадку посмертної діагностики клебсіельозного ІЕ у хворого з інфарктом міокарда (ІМ). Проведене ретроспективне статистичне вивчення особливостей перебігу ІЕ.

Результати дослідження. Частота ІЕ складає 0,5 – 5,4 на 1000 госпіталізованих хворих. Серед грамнегативних збудників K. pneumoniae стоїть на третьому місці після ешерихії та синьогнійної палички. Летальність, викликана клебсіелою близько 49%. При цьому ураження аортального клапана становила - 74%, мітрального – 35%. Тривала субклінічна симптоматика з помірним субфебрилітетом, відсутністю лейкоцитарної реакції повязана зі зниженою імунною реактивністю. Визначений інфільтративний тип колоніального росту зі з’їденими клапанами та, переважно, типовою локалізацією процесу на аортальному клапані. У 6% хворих причиною смерті являється інфаркт міокарда. Розвиток ІМ обумовлений емболією вінцевих артерій фрагментами колоній, вторинною ішемією та синдромом обкрадання коронарних судин на тлі вираженої недостатності аортального клапану. Під час гістологічного дослідження виявлені свіжі вогнища некрозу міокарда з явищами міомаляції.

Висновки. ІЕ клебсіельозної етіології з ареактивним перебігом складає 15 -16 %. Слід відмітити, що ІЕ, спричинений K. pneumoniae, є рідкісним, має тенденцію до атипового протікання, особливо в осіб зі зниженою реактивністю організму.

Тому в діагностиці станів з лихоманкою нез'ясованого генезу, системних захворювань сполучної тканини, імунодефіцитів, при появі та прогресуванні серцевих шумів необхідно виключати розвиток інфекційного ендокардиту.


АНАЛІЗ ДАНИХ ЕКГ У ПАЦІЄНТІВ З ГАСТРОЕЗАФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ

Виконавці: Мірашова М. Г., Іванов Д.В. – студ. IV курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц., к.мед.н. Сорокіна С.І.

Кафедра внутрішньої медицини №1
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Гастоезофагеальна рефлюксна хвороба – одна з актуальних проблем сучасної гастроентерології. Механізми позастравохідних проявів ГЕРХ, серед яких має місце загрудинний біль та інші кардіологічні симптоми останніми роками привертають все більше уваги фахівців.

Своєчасна діагностика, призначення адекватного лікування сприяють попередженню вірогідних небезпечних ускладнень досить широко розповсюдженої патології, що має хронічний характер і може значно знижувати якість життя пацієнтів.

Кардіальним проявам ГЕРХ належить особливе місце серед позастравохідних клінічних синдромів ГЕРХ. Кардіальні прояви можуть бути як самостійною ознакою гастроезофагеальної рефлексної хвороби, так і свідчити про наявність супутньої серцево-судинної патології.

Мета: виявити та проаналізувати, дати оцінку змін ЕКГ у пацієнтів з ГЕРХ різних вікових груп з урахуванням вірогідної супутньої патології серцево-судинної системи.

Методи та результати: Нами обстежено 12 пацієнтів та проведено аналіз архівних даних 33 пацієнтів із ГЕРХ. Дана оцінка змін ЕКГ дослідження, проаналізовані результати клінічного спостереження, проведено анкетування.

В цілому виявлені зміни електрокардіографічних даних у 73% пацієнтів, що може бути пов’язано як з функціональними так і органічними чинниками. З них – у 14% спостерігалось порушення ритму серця у вигляді екстрасистолії. В основному були виявлені ознаки порушення процесів реполяризації , зокрема за ішемічним типом, особливо у пацієнтів старшої вікової групи. До механізму таких змін у пацієнтів похилого віку можна віднести посилення ішемії рефлюксом. Вагусна іннервація серця та стравоходу забезпечує подібний характер болю, що відбувається за рахунок ваго-вагальних рефлексів та викликає відповідні зміни ЕКГ.

Важливим питанням є вибір медикаментозної терапії з урахуванням механізмів дії препаратів за наявності кардіальних проявів гастроезофагеальної рефлексної хвороби.

ПОСТВАКЦИНАЛЬНІ БЦЖ-УСКЛАДНЕННЯ У ДІТЕЙ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виконавець:Носікова Т.В.– студ.5 курсу мед.ф-ту

Науковий керівник :проф.Бойко М.Г.

Кафедра фтізіатрії з дитячою хірургією
ВДНЗУ ,,Українська медична стоматологічна академія” м.Полтава

Сьогодні, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), імунізацію вакциною BCG (БЦЖ) вважають одним із найбільш важливих заходів профілактики туберкульозу. Вона має достатньо високу профілактичну активність, яка при вакцинації новонароджених становить 70–85 %: дитина практично цілком захищена від поширених або ускладнених форм, які без лікування зазвичай закінчуються летально. Якісне проведення імунізації зменшує захворюваність на туберкульоз у 7–10 разів, а інфікованість — у 1,5–3 рази. Оскільки своєчасне введення вакцини БЦЖ забезпечує захист від найбільш небезпечних форм туберкульозу.

Мета дослідження: вивчити частоту поствакцинальних БЦЖ-ускладнень у дітей Полтавської області в 2011-2012рр.після зміни вакцинного препарату і порівняти отримані результати з даними попередніх динамічних досліджень.

Матеріали та методи:проведено статистичний аналіз даних про ускладнення після вакцинації та ревакцинації у дітей Полтавської області віком від 0 до 14 років в 2011-2012роках, що фіксовані в амбулаторних картах диспансерного нагляду Полтавського протитуберкульозного диспансеру. Результати дослідження та їх обговорення:проведеного 2011-2012роках, свідчать про те, що у дітей Полтавської області мали місце 40 випадків ускладнень після імунізації, у тому числі після вакцинації — 36 та після ревакцинації. З 2008 року щеплення проводять вакциною штаму SSI (Данія). Перехід на нову вакцину був зумовлений високою частотою поствакцинальних ускладнень. Вакцина штаму SSI (Данія) містить менше живих тілець штаму Mycobacterium bovis, має значно меншу реактогенність та не перевищує імуногенність вакцини BCG-1 (Росія). Аналіз амбулаторних диспансерних карт за 2012рік показав збільшення кількості випадків ускладнень до 62. Загальна частота ускладнень після щеплень вакциною штаму SSI (Данія) збільшилась в 3,3 рази і склала 0,36 %. Як і раніше, найчастішим ускладненням після вакцинації був підпахвинний лімфаденіт: у 2011 р. — 30 випадків (83 %), у 2012році — 52 випадки (96 %). Згідно з результатами усіх динамічних спостережень, ускладнення після імунізації вакциною БЦЖ серед хлопчиків зустрічались частіше порівняно з дівчатками, у середньому це співвідношення складало 60% та 40 % відповідно. Найбільша частота ускладненого перебігу імунізації була в м. Полтава. Результати вказують на те, що актуальним є вивчення імунологічної реактивності організму дитини в епідеміологічних умовах, які сьогодні склалися в Україні, та проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища .

Висновки1. Частота поствакцинальних реакцій у дітей Полтавської області, за даними чотирьох динамічних досліджень, перевищує показники, регламентовані наказом МОЗ України № 233 в 1994 році (0,02 %), і значно перевищує світові показники щодо цього.2. В усіх дослідженнях найчастішим ускладненням імунізації був підпахвинний лімфаденіт. Ускладнення імунізації серед хлопчиків порівняно з дівчатками зустрічались частіше.3. Частота, характер та перебіг поствакцинальних БЦЖ-ускладнень залежать від біологічних властивостей вакцинного препаратуімунологічної реактивності осіб, які вакцинуються, та якості роботи медичного персоналу.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка